Що не так з економічними санкціями проти Росії

Мета економічних санкцій проти Росії – максимально фрагментувати гроші з державних банків країни-агресора та вивести валюту із країни. Проте нинішній санкційний режим не зміг розорити російську економіку, як розраховували західні лідери. Що не так з економічними санкціями проти фінансових установ у Росії – докладніше у матеріалі.

Під санкції Євросоюзу, США, Великобританії, Японії та інших країн потрапили понад 30 російських банків, на які припадає понад 90% банківських активів Росії.

Заклики про вихід із російського фінансового ринку на адресу іноземних фінустанов також почали звучати майже з перших днів війни. Однак це питання залишилося невирішеним навіть через рік війни. Після повномасштабного вторгнення західні банки з філіями в Росії зіткнулися з дилемою: швидко продати активи нехай і з великими збитками або залишитися і потроху згортати справи.

В результаті багато західних структур продовжують свою діяльність і залишаються поза санкціями. Наприклад, Raiffeisen Bank, "Сітібанк", "ЮніКредит", ОТП Банк, "Ренесанс Банк". Загалом, за словами фінансового аналітика Андрія Шевчина, в PФ сьогодні знаходиться близько 63 іноземних банків та "дочок" іноземних банків.

На думку економістів, такий стан справ відбувається з двох причин: на заході потрібні в Росії банки, щоб обслуговувати платежі за вимогами США; необхідно залишити громадянам РФ можливість вивести із країни валюту, щоб ці гроші не пішли на війну.

Дві сторони медалі

Таким чином, ситуація, що склалася, зберігає для громадян РФ можливість використовувати непідсанкційні банки для транскордонних переказів, відкривати рахунки і отримувати банківські картки в США, Нідерландах, Естонії, на Кіпрі, країнах СНД, і це вкрай невигідно російському уряду.

Водночас наявність у країні іноземних банків позитивним для нас чином впливає на мотивацію росіян зберігати гроші в держбанках: за рік війни вони вивели із країни сотні мільярдів доларів, що підтверджено даними ЦБ РФ. Йдеться про звичайних росіян, на які не накладають персональні санкції, але бояться за свої заощадження. Якщо є можливість, вони їдуть до сусідніх країн, відкривають там банківські рахунки, переводять валюту та змінюють рублі на долари, бо довіра до російських банків повністю зруйнована.

В результаті гроші йдуть лише в одному напрямку – із Росії. Назад до Росії гроші не йдуть, та й західні банки вкрай неохоче проводять такі платежі. На думку економістів, це пряме виконання західних санкцій: натомість, щоб обмежувати російським громадянам використання кредитних карток, ефективніше стимулювати їх це робити. Особливо важливо, щоб росіяни вивели з країни якнайбільше коштів до набрання чинності повною забороною виведення капіталу з РФ.

Гроші у банку

Як відомо, у січні цього року розпочалася нова хвиля обурення на тлі повідомлень про те, що іноземні "дочки" в країні-агресорі надали кредитні пільги для російських солдатів, які воюють в Україні, які щодня вбивають українців.

Група Raiffeisen навіть визнала цей факт, пославшись на те, що дочірній банк у Російській Федерації є окремою юридичною особою і має провадити діяльність відповідно до чинного російського законодавства, що включає пільгові умови.

У Національному банку України у відповідь заявили, що міжнародні банки мають, нарешті, реалізувати рішучі заяви, зроблені майже рік тому, і "вийти з ринку, що перебуває по лікоть у крові українців". "Приналежність шановних європейських компаній до економіки країни-терориста – отруйна", – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Він також повідомив, що неодноразово звертався із цього приводу до міжнародної фінансової громадськості, і дав список банків, від яких домагався відходу з PФ. Але одними закликами не вдасться прискорити вихід іноземців із російського ринку. Тим більше, із прощенням раніше виданих кредитів, здаванням ліцензії, фіксацією величезних збитків та виходом ні з чим. Для цивілізованого виходу з ринку потрібно, як мінімум, виконати свої зобов'язання, зокрема розрахуватися з вкладниками.

Українські законодавці розглядають і інший варіант тиску – обмеження на діяльність таких банків в Україні та тиск на фінустанови через їхні українські доньки. Такий законопроект навряд чи набере підтримку у парламенті, але може стати додатковим аргументом під час обговорення теми виходу іноземних банків із PФ.

Водночас експерт у сфері фінансів В'ячеслав Садовничий зазначає, що вихід європейських банків не призведе до занепаду російської економіки, проте спровокує те, що вона замикається у собі, що ми вже спостерігаємо протягом року. І важливо, щоб у країні залишилося якнайменше капіталу на момент повної ізоляції російської економіки.

Релокація капіталу

Якщо громадяни РФ відкривають у країнах СНД банківські рахунки та переводять туди валютні депозити, це вигідно для союзних чи нейтральних країн, оскільки ці вкладення можна використовуватиме для розвитку власної економіки, а не на користь економіки РФ, яка тим самим лише знецінюється.

Крім того, відтік капіталу з Росії до країн Євросоюзу зараз може допомогти підтримати їх економіку на плаву в рамках рецесії, що насувається. Рахунки іноземних громадян у банках завжди активніше використовуються у більш ризикових операціях для заробітку максимального прибутку, і вивезені до Європи мільярди доларів росіян не є винятком.

Головне у цьому процесі – ретельно перевіряти кожного клієнта. І всі іноземні банки вже більше року особливо уважному комплаєнс піддають всіх клієнтів з РФ: проводять моніторинг за списками санкцій і суворо перевіряють чистоту всіх документів і походження коштів.

Таким чином, банківські структури самі себе убезпечать від можливих проблем, пов'язаних із клієнтами з Росії. Тому можна бути впевненими, що жоден рубль не проскочить повз цей контроль. І доки громадяни РФ продовжують у страху виводити свої депозити у безпечні для збереження капіталу країни, зростає економіка союзників України, і з кожним днем дедалі більше спустошуються резерви ворога.