Сергій Наєв: "Вагнерівці" у Білорусі – небезпека, але ще не загроза

РБК-Україна поспілкувалося з генералом Наєвим під час його поїздки у Рівненську область, де наразі тривають роботи з посилення кордону. Зокрема, проводиться мінування місцевості, облаштування нових оборонних позицій, а також зміцнення охорони та оборони важливих критичних об'єктів, в тому числі і енергосистеми України.

Як зазначив Наєв, наразі на даному напрямку немає ознак того, що ворог готується до наземної наступальної операції.

"Що буде в майбутньому – ми не можемо зараз ствердно сказати. Ми завжди розраховуємо на найгірший варіант розвитку подій. Якщо ми готові до найгіршого сценарію, то будемо готовими, якщо сили ворога будуть й меншими. Я скажу так, зараз цієї загрози буквальної немає, але вона може утворитися в подальшому. Щоб ворогу створити необхідні сили і почати тут наступальні дії, йому знадобиться не менше ніж півтора місяці", – розповів генерал.

Наєв зазначає, що на ділянці кордону на території Рівненської області додали понад 60 спостережних постів, додатково створено близько 15 нових опорних позицій. Крім того, укладено десятки тисяч мін, з яких не менше 20% – протипіхотні міни в керованому варіанті.

Фото: у Рівненській області триваю роботи з посилення кордону (прес-служба Об'єднаних сил)

"Вагнерівці" в Білорусі поки не загроза

– Як часто фіксують спроби ДРГ прорватися до України? Звідки йдуть (Росія чи Білорусь) і з якою метою? Чи вдається брати їх у полон?

Основною метою застосування диверсійно-розвідувальних сил противника в операційній зоні ОСУВ "Північ" з території Росії залишається оцінка стану організації охорони кордону та ступеню реагування наших військ, зокрема резервів.

Завдяки злагодженим діям підрозділів наших військ, вдалося попередити чотири спроби противника застосувати диверсійно-розвідувальні групи. На жаль, в жодному випадку поки не було можливості взяти військовослужбовців ЗС Росії у полон, адже у всіх випадках відхід противника здійснювався під час щільного артилерійського та мінометного обстрілів, а всіх поранених та вбитих противник відразу евакуює.

З території Білорусі прямих втручань не відмічалося.

Після запису інтерв'ю стало відомо про ще одну спробу ДРГ противника прорватись в Україну з боку Сумської області. ЗСУ з боєм вигнали ворога.

– Чи змінилась ситуація на кордоні після перекидання "вагнерівців" до Білорусі? Чи посилили додатково?

Наприкінці липня 2023 року, після невдалого військового заколоту до Білорусі здійснено перегрупування основних сил ПВК "Вагнер". На даний час викрито ряд ознак, які можуть опосередковано свідчити про військові загрози у майбутньому або вже триваючу сплановану інформаційно-психологічну операцію (операцію з дезінформації).

Враховуючи, що Росія так і не досягла стратегічних цілей не виключається пошук нових можливостей штучної дестабілізації обстановки на східному фланзі НАТО, зокрема на кордонах з Польщею, Литвою та Латвією. Головною метою таких дій може бути – відволікання уваги від України, перенацілення ресурсів Польщі та країн Балтії на забезпечення власної безпеки, ускладнення постачання військової матеріально-технічної допомоги нашій державі.

Ми моніторимо обстановку, на даний час ознак створення ударних угруповань противника не викрито, що знижує ймовірність раптовості дій та можливого вторгнення найближчим часом. Інформація про реальні плани найманців ПВК проти України та країн-партнерів знаходиться під контролем.

З метою забезпечення надійної охорони та оборони державного кордону у складі сил і засобів ОСУВ "Північ" посилено підрозділи всіх складових Сил оборони України.

Особливу увагу зосереджено на доукомплектуванні особовим складом, озброєнням і військовою технікою тих військових частин, які залучені до виконання завдань в прикордонній території. Особовому складу додатково передано броньовану та автомобільну техніку, засоби вогневого ураження та системи спостереження і виявлення противника.

Крім того, продовжується нарощування інженерного і фортифікаційного обладнання території. Обладнуються нові та вдосконалюються існуючі опорні пункти і блок-пости. Продовжується нарощування системи відеоспостереження за ділянками кордону.

Фото: Сергій Наєв (прес-служба Об'єднаних сил)

– З якою метою "вагнерівців" взагалі перекинули до Білорусі? Чи продовжують вони бути (формально або неформально) підпорядкованими Путіну та російським структурам або перейшли в підпорядкування Лукашенка, або ж стали автономною одиницею, яка повністю орієнтується виключно на Пригожина?

В умовах так званого міжкланового протистояння військо-політичних бізнесових груп Росії, режим Путіна намагається позбавити Євгена Пригожина сфер впливу та зменшити рівень загроз ймовірних військових заколотів у майбутньому. З цією метою завершено процес вилучення з лав бойовиків важкого озброєння, триває робота з примушення їх проходити службу в регулярних підрозділах міністерства оборони та федеральної служби військ національної гвардії. Найбільш боєздатні, проте нелояльні до Путіна підрозділи найманців виведені з бойового складу Об’єднаного угруповання військ ЗС РФ та переміщені на територію Білорусі.

Також російська влада взяла під контроль вербувальні центри ПВК, які функціонували у більшості регіонів РФ, переорієнтувала їх на відбір кандидатів для проходження служби саме у регулярних підрозділах ЗС РФ. Одночасно було введено заборону “вагнерівцям” здійснювати відбір нових бійців серед спеціального контингенту пенітенціарних установ Росії.

– "Вагнерівці" збираються навчати білоруських військових. Чого вони можуть навчити? І як загалом можна оцінити боєздатність білоруської армії?

Так, дійсно, найманці ПВК вже залучаються до проведення заходів бойової підготовки із військовослужбовцями ЗС Білорусі. На даний час у ЗС Білорусі триває літній період навчання, під час якого проводиться злагодження батальйонів/дивізіонів та об’єднань/з’єднань. Разом з тим, нами відмічається, що представниками ПВК проводиться злагодження підрозділів на рівні рот/батарей. До навчання залучаються як загальновійськові підрозділи, так і підрозділи забезпечення.

В ході навчання, під керівництвом найманців, підрозділами ЗС Білорусі відпрацьовуються питання наступального характеру, ведення бойових дій у населених пунктах та лісистій місцевості. Приділяється увага підвищенню живучості підрозділів. В ході навчань до підрозділів ЗС, найманцями доводиться здобутий у ході бойових дій досвід застосування підрозділів.

– Чи "вагнерівці" у Білорусі становлять реальну загрозу для України? Чи є інформація, скільки їх там?

Станом на зараз на території Республіки Білорусь перебуває до 6,5 тисяч осіб – найманців ПВК "Вагнер". У військовій науці є два поняття – військова небезпека і військова загроза. Для цивільних пояснюю, якщо їде автомобіль – це небезпека, а якщо він їде прямо на тебе – це загроза. Тож, перебування ПВК "Вагнер" у Білорусі є небезпека, але коли вони створять відповідні або диверсійно-розвідувальні групи, або наземне наступальне угруповання, це і стане реальною загрозою. Тож, ми не очікуємо, коли ця загроза утвориться, ми робимо все, щоб підвищити наші оборонні спроможності.

– Чи вважаєте ви, що ці "вагнерівці" можуть спричинити якісь сутички на польському та литовському кордоні (наприклад, з відрізку так званого Сувальського коридору)?

Нами не виключається застосування ПВК на території прикордонних районів Польщі та Литви. Найбільш ймовірно бойовики ПВК за сприянням комітету державної безпеки Білорусі та ФСБ РФ будуть проводити пошук слабо контрольованих ділянок кордону, виводити з ладу технічні засоби спостереження тощо.

У разі реалізації вказаного сценарію, противник може спрямовувати свою діяльність на ускладнення постачання Україні військової матеріально-технічної допомоги від країн-партнерів.

Ефективність роботи ППО залежить від поставок

– Як можна оцінити рівень загрози повторного наступу на Київ? Чи можуть "вагнерівці" готуватися самі чи готувати білорусів до походу на Київ?

Повторний наступ на Київ ніхто ніколи не відкидав. Ми розуміємо, що ворожі наміри залежать тільки від рішень вищого політичного керівництва РФ. Тож, з огляду на зазначене, така ймовірність існує, але станом на зараз вона не підкріплена силами та засобами. Але це не означає, що в подальшому вона не може статися. Все залежатиме від "а" – прийняття рішень, "б" – від наявності сил та засобів. Тож наша розвідка постійно моніторить ситуацію та своєчасно доводить інформацію до керівництва ЗСУ та відповідних командувачів угруповань. З огляду на зазначене, ми робимо все, щоб підвищити нашу здатність не допустити успішних ворожих дій на Київському напрямку. З огляду на те, що ворог може вчинити це у майбутньому – до цієї роботи ми залучаємо і голів ОВА і інші складові сили оборони та безпеки.

– Як дронам вдається долітати до Києва, чому їх не збивають, як тільки вони перетинають кордон? У чому складність збиття дрона для мобільних груп, які із зенітної артилерії збивають?

Останнім часом тактика застосування противником ударних дронів типу Shahed-131/136 помітно змінилась. Противник продовжує їх застосовувати переважно в нічний час на гранично малих висотах. Проте побудова маршрутів постійно змінюється. Противник намагається застосовувати дрони з урахуванням рельєфу місцевості.

Складність збиття полягає в точному прогнозуванні маршрутів прольоту БпЛА для своєчасного реагування мобільними вогневими групами, так як їх виявлення останнім часом здійснюється в основному акустично (по звуку двигуна) і визначити напрямок їх польоту в нічний час, доволі складно. При відсутності візуального контакту знищити повітряну ціль, не знаючи її точного положення в повітряному просторі, це складна задача, але слід відмітити, що ми з нею намагаємось впоратись. Перевагу мають звичайно комплекси, які самостійно виявляють повітряні цілі за допомогою РЛС.

– Буквально днями президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни загалом випустили по Україні вже щонайменше 1961 "шахед". Тоді як раніше представники воєнної розвідки говорили про те, що контракт з Іраном передбачав закупівлю приблизно 1750 одиниць цих дронів. Чи означає це, що Росія уклала контракт на нові поставки і вже їх застосовує, або ж це росіяни почали використовувати ті "шахеди", які планувала і планує виготовляти на своєму заводі?

За наявними даними, контракти ще до кінця не виконані. Ми маємо інформацію, що Російська Федерація веде перемовини про постачання, як нових партій "шахедів", так і інших видів безпілотних літальних апаратів саме іранського виробництва. Наскільки вдається Російській Федерації налагодити у себе виробництво? Дуже багато заяв, але поки що не встановлено такого масового серійного виготовлення "шахедів" на території Росії.

– В одному з інтерв’ю заступник міністра оборони Олександр Павлюк сказав, що довкола Києва створили достатньо ефективну ешелоновану систему ППО. Що мається на увазі під ешелонованою?

Ешелонування системи ППО передбачає застосування різноманітних комплексів, які розміщуються на певній ділянці місцевості з урахуванням їх можливостей по знищенню повітряних цілей, як по висотам, так і по дальності. Вона включає як мобільні вогневі групи, на озброєнні яких знаходяться ПЗРК, стрілецьке озброєння, так і ЗРК ближньої дії, малої та середньої дальності.

– За вашою власною оцінкою, чи готуються або ж чи можуть росіяни знову почати обстрілювати нашу енергетику восени?

Звісно, РФ може обстрілювати об'єкти критичної енергосистеми в тому числі і взимку. Все це обумовлено тим, що ворог намагається якомога більше нам занапастити. Для цих дій він може вчиняти що завгодно, щоб зробити гірше Україні та українцям. Тому ми вже зараз розпочали підготовку, щоб захистити об'єкти нашої енергосистеми і підвищити ефективність системи ППО. Але ми маємо розуміти, що ми певною мірою залежимо від тих поставок засобів ППО, які нам здійснюють наші партнери. Чим більше засобів нам буде передано, тим більше ми унеможливимо успішні удари ворожих безпілотників та ракет по об'єктах критичної енергосистеми.

Прикордоння під постійними обстрілами

– Чи були випадки, коли гелікоптери Білорусі залітали на територію України, як нещодавно у Польщі? Чи можемо ми їх збивати? Чому Польща не одразу визнала, що гелікоптери залетіли і чому не збивала?

З моменту (7 квітня 2022 року) виведення російського угруповання військ з Київської та Чернігівської областей на територію Білорусі фактів порушення повітряного простору північної операційної зони вертольотами не відмічалось. Проте тривалий час застосовувались російські високоточні ракети та фальш цілі.

Звісно, враховуючи, що Білорусь є головним союзником РФ у війні проти України, будь-яка повітряна ціль, у першу чергу розглядатиметься нами як засіб повітряного нападу або військовий об’єкт забезпечення бойових дій, тому підлягає негайному ураженню. Білоруська сторона це чітко усвідомлює.

– Чи часто до нас залітають росіяни і який відсоток збивання?

Інтенсивність нанесення ударів противником, зокрема ударними дронами типу Shahed-131/136, можна оцінити як доволі таки високу.

Протягом липня та серпня в операційній зоні ОСУВ “Північ”, противник застосував 105 ударних дронів типу Shahed-131/136 і не зважаючи на всі труднощі, знищено було 77 одиниць, що складає 73% від загальної кількості.

Відсоток збиття ударних дронів залежить від того, по яким об’єктам противник наносить удари. Система ППО в операційній зоні ОСУВ "Північ" носить зонально-об’єктовий характер і на даний час нам звісно хотілось би більше засобів ППО (сучасних західних комплексів), щоб створити суцільну зону покриття.

– Фіксуються часті обстріли Сумської області. Натомість виглядає так, що обстріли прикордоння Чернігівщини зменшилися. Чи повпливало на це робота так званої “брянської ППО” (згодом у відео Повітряних сил, вони зрештою визнали, що тоді по як мінімум одному Су-34, Су-35, двох рідкісних вертольотах РЕБ Мі-8МТПР-1 та Мі-8 відпрацював наш Patriot)?

Звісно, будь-яка протидія на удари противника має свій позитивний вплив. Після того як противником було втрачено два літаки та два гелікоптери, кількість нанесення авіаційних ударів на Чернігівщині зменшилась майже в два рази. Слід відмітити, що після зазначеного випадку, противник для нанесення ударів обмежився виключно застосуванням вертольотів, оперативно-тактична авіація не застосовується. Крім того, авіація противника вимушена наносити свої удари з більших відстаней від кордону України, що в свою чергу впливає на точність нанесення цих ударів, а відповідно і мінімізуються втрати як серед цивільного населення так і кількість пошкоджень та руйнувань різних об’єктів.

Фото: військові мінують кордон (прес-служба Об'єднаних сил)

– Яка ситуація в прикордонних регіонах? Чи багато там мешканців залишається і чи вдається якось протидіяти обстрілам?

Противник продовжує ведення повномасштабної збройної агресії проти нашої держави. Постійно здійснює обстріли прикордонних населених пунктів та ділянок місцевості. Щодня наносить вогневе ураження з далекобійної артилерії та мінометів по об’єктам військової та цивільної інфраструктури Чернігівської та Сумської областей.

Внаслідок атак, на жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнають житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Але, Сили оборони мають чітке завдання адекватно реагувати та у разі необхідності діяти на упередження.

Для зменшення втрат цивільного населення прикордонних районів військове командування разом з обласними військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування проводить роз’яснювальну роботу з цивільним населенням щодо дій під час обстрілів. Крім того, облаштовуються місця укриття, проводиться відселення цивільних на глибину до 5 км з прикордонних населених пунктів, які систематично обстрілюються противником.

Дії на звільнення України сприймаємо позитивно

– Чи погоджує РДК (Російський добровольчий корпус - підрозділ у складі ЗСУ, - ред.) свої рейди до Росії з Україною? В одному з рейдів РДК пропонували притулок в Україні, чи це можливо на практиці?

Відразу хотілося б зазначити, що підрозділи РДК нам не підпорядковуються.
Щодо притулку в України, то хотілося б зазначити, що основними міжнародно-правовими актами, які регулюють питання права притулку, є “Загальна декларація прав людини” 1948 року та "Декларація про територіальний притулок" 1967 року. Зазначеними деклараціями визначається, що надання притулку є невід’ємним правом держави, яка відповідно до свого внутрішнього законодавства сама визначає яким особам і на яких умовах надає притулок.

У нашій країні, це право визначено ч.2 ст. 26 Конституції України.

– Чи змінилася ситуація у прикордонних регіонах, куди заходили РДК? Чи вони контролюють якісь ділянки кордону?

Противник посилює угруповання військ прикриття кордону та проводить ряд заходів з підвищення рівня бойової готовності. Нарощується система спостереження, розгортаються додаткові сили і засоби розвідки та артилерії. Активно нарощується інженерно-фортифікаційне обладнання місцевості, постійно проводяться тренування протидиверсійних резервів.

Ні, на даний час у нашій операційній зоні підрозділи РДК не виконують бойових завдань.

– Як реагує Україна на рейди РДК, чи посилюється на цей час додатково кордон?

Дії, які пов’язані зі звільненням наших територій, нанесенню противнику втрат та його деморалізація, цивільним населенням завжди сприймається позитивно. Посилення кордону додатковими силами та засобами відбувається планово.