СЕО Black Iron Метт Сімпсон: Україна прискорює залучення інвестицій, але бюрократичні виклики все ще суттєві

До початку широкомасштабного вторгнення Росії канадська компанія Black Iron заявляла про намір реалізувати поблизу Кривого Рога найбільший приватний проект з видобутку залізної руди, який мав бути втілений "з нуля".

Нещодавно компанія випустила реліз, відповідно до якого із Міністерством оборони досягнуто домовленості щодо суми коштів, яку компанія повинна буде сплатити для організації передачі необхідної земельної ділянки під проект. Утім все ще лишається питання завершення переговорів відносно зобов’язальної угоди щодо цього. Вона може бути підписана лише за підтримки з боку Офісу президента.

Як змінилось сприйняття інвестором України після початку активних бойових дій, і які перспективи залучення іноземних інвестицій в Україну він бачить сьогодні – в інтерв’ю РБК-Україна розповідає СЕО Black Iron Метт Сімпсон.

– На якій стадії проект застало повномасштабне вторгнення?

– Війна уже вдруге відсуває початок нашого проекту. Вперше ми мали запустити будівництво Шиманівсього ГОКу ще у 2014 році. Тоді початок бойових дій на Донбасі змусив нас згорнути активність. З кінця 2017 року ми були знову повернулися до проекту. Потрібно було перерахувати вартість і проектні показники, вийти на переговори із місцевою і національною владою. Ми зібрали основний пул інвесторів, вирішили питання фінансування.

Основна проблема, з якою ми стикнулися, була передача базової земельної ділянки під будівництво в Криворізькому районі. Ділянка перебуває у віданні Міноборони і це суттєво гальмувало процеси. У листопаді 2019 року менеджмент Black Iron підписав Меморандум про взаєморозуміння з тодішнім міністром оборони щодо передачі необхідної ділянки. Утім, станом на сьогодні, ми досі намагаємось завершити перемовини щодо зобов’язальної угоди, яка б включала цифру компенсації Міноборони в обмін на передачу землі – щойно в Україні настане мир. Але широкомасштабне вторгнення Росії змусило поставити багато процесів на паузу, не лише наш проект.

– Нещодавно компанія випустила прес-реліз, згідно з яким було досягнуто домовленості із урядом про передачу земельної ділянки. Це означає, що фінальний крок у підготовці до проекту зроблено?

– Тут є кілька важливих аспектів. По-перше, ми увесь цей час знаходилися на контакті з урядом і можна лише привітати той факт, що попри війну, у відомствах ведеться робота як із наявними, так і з майбутніми інвесторами. Тобто зі свого досвіду бачимо, що пошук інвестицій на відновлення України не закінчується лише словами. Що влада дійсно зацікавлена у швидкому притоку грошей на розбудову і розвиток країни після перемоги.

По-друге, багато процесів після 24 лютого суттєво прискорилися і спростилися. Більшою мірою це стосується вже діючого бізнесу, адже економіці потрібно функціонувати під час війни. Утім, бюрократична машина, як нам здалось, теж стала жвавішою. Ми з Міноборони досягли принципової домовленості про вартість ділянки і способи компенсації, а також про те, що до кінця бойових дій ми не будемо претендувати на її використання. Крім того, Black Iron на заміну вилученій ділянці реконструює полігон за сучасними стандартами НАТО. Зараз ці домовленості лише потрібно зафіксувати у зобов’язальній угоді.

– Є думка, що передача землі, яку використовує Міноборони, іноземному інвестору під час війни – "не на часі" або "неможливе". Чи не стане такий опір на заваді реалізації проекту?

– Передусім, ділянку ще не було передано. І ми точно не будемо починати будь-яке будівництво до кінця активних бойових дій зі зрозумілих причин – через потенційну необхідність військовим використовувати ділянку безперервно та фізичні ризики з огляду на близькість проекту до лінії фронту. Ми сподіваємось, що зобов’язуючу угоду буде підписано якнайшвидше, аби всі сторони уже офіційно на папері підтвердили серйозність своїх намірів.

Більше того, Black Iron навіть готова внести грошову передоплату, аби підтвердити свою серйозність та підтримку України. Такий документ дозволить запустити низку інших підготовчих процесів, аби умовно кажучи, на наступний день після завершення війни ми могли приступити до реалізації проекту. І остаточно переконає інвесторів у готовності уряду підтримувати великі інвестиції.

Наразі ми сконцентрувалися на паперовій роботі – підготовці документації для оцінки впливу на довкілля, доопрацюванні технічних деталей проекту. Крім того, і до початку вторгнення, і зараз ми працюємо із місцевими громадами – реалізуємо проекти щодо дорожньої інфраструктури, допомагаємо місцевій територіальній обороні Кривого Рогу, підтримуємо наших працівників, не скорочуючи робочих місць. Ми також перераховуємо кошти на підтримку Збройних сил.

– Чи змінились параметри проекту з огляду на війну в Україні? Чи зміниться обсяг інвестицій, технічні характеристики?

– Наразі ми не бачимо підстав переглядати основні параметри проекту. Тобто, як і планували, ми маємо намір вкласти в Шиманівський проект до $1,1 млрд протягом найближчих років, створити тут безпосередньо до 1 тис. робочих місць і до 3500 опосередковано. Наскільки мені відомо, ми все ще залишаємось найбільшим такого роду новим інвестором в добувній галузі та в Дніпропетровській області. Звісно, ми бачимо ризики, пов’язані з логістикою, енергетичною інфраструктурою.

Проте із цими ризиками будуть працювати всі бізнеси в Україні. Крім того, для інвесторів набагато більш важливими є регуляторні виклики, ефективна робота правоохоронної системи, прозорі правила гри на законодавчому полі і у фіскальній системі. Якщо все це працюватиме, технічні питання будуть вирішені набагато швидше.

Більше того, ми переконані, що якраз діяльність Black Iron стане у нагоді для відбудови України. Адже для будівництва знадобиться багато металу, чи є щось краще, ніж отримувати його з руди з нової копальні на території України? Оскільки наш проект передбачає видобуток руди із високим вмістом заліза, це ще й екологічно більш ефективно, тобто відповідатиме всім європейським нормам.

– Нещодавно уряд ухвалив рішення про зміну умов роботи крупних інвесторів – так званий закон "про інвестиційних нянь". Як ви оцінюєте ці зміни?

– Іще минулого року, коли вперше було ухвалено відповідні законодавчі зміни про підтримку крупних інвесторів, зокрема, і за рахунок податкових пільг, ми з ентузіазмом поставилися до цієї ініціативи. Адже на таких масштабних проектах як наш, це дало б змогу зекономити суттєві ресурси, зробити проект більш ефективним і привабливим для інвесторів. Утім, перша редакція закону містила низку обмежуючих факторів, через що дуже небагатьом інвесторам – навіть попри масштабність проектів і їх ефект для економіки – вдалось би відповідати заявленим критеріям.

Наскільки мені відомо, іноземні інвестори перебували у постійному діалозі з Мінекономіки щодо того, які галузі, за якими параметрами варто включити в перелік, чому потрібно знизити "порогову" суму мінімальної вартості проекту. Крім того, йшлось також про можливість претендувати на державну підтримку компаніям, які торгуються на біржі, фінансуються шляхом кредитних коштів тощо. Ці зміни тепер будуть відображені в новому законодавстві – і це значно розширить пул потенційних інвесторів. Формальні листи, які свідчать про підтримку проектів урядом, також є критично важливими для західних фінансових компаній, які будуть надавати грошову підтримку інвесторам.

–​​​​​​​ Чи стримує інвесторів поточний стан бойових дій від розгляду проектів в Україні?

– За даними уряду, за перший місяць роботи платформи AdvantageUkraine було подано щонайменше 250 заявок від іноземних інвесторів, які бажають працювати в Україні. Ми всі розуміємо, що війна обов’язково закінчиться. Ми переконані в перемозі України і знаємо, які зусилля для цього прикладає уряд України і світова спільнота. Долучитися до відбудови економіки тут буде не лише справою честі, а й великим викликом. І амбітні компанії будуть готові цей виклик приймати.

Звісно, мало хто наважиться будувати до завершення активної фази війни. Проте нічого не заважає вести переговори із потенційними партнерами і кредиторами, підбирати персонал, шукати технологічні рішення і підготуватись до екологічної оцінки, аби щойно настане мир, мати змогу якнайшвидше інвестувати в Україну. Ми сподіваємось, що разом із цим тут з’явиться також законодавча і фіскальна стабільність, і завершиться реформа судових органів. І тоді в України є всі шанси стати взірцевим полем для іноземних інвестицій.