В Раді пропонують запровадити російську електронну модель відстеження руху сигарет

Найближчим часом Верховна рада розгляне у другому читанні законопроекти, якими може бути запроваджена нова система електронного відстеження руху тютюнових виробів – так звану електронну акцизну марку (е-акциз). Учасники тютюнового ринку вважають, що така система не відповідає законодавству Європейського Союзу, а у разі її запровадження на законодавчому рівні вона одразу втратить будь-який сенс і створить такі умови, за яких виконати норми цих законів буде неможливо. Крім того, вона не виконає задачу, заради якої розробляється – подолання тіньового ринку. Також експерти побачили, що ці проекти законів фактично копіюють російську модель. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Система відстеження руху тютюнових виробів працює у Євросоюзі з 2019 року. Вона була запроваджена у відповідності до Директиви 2014/40/ЄС. Саме цю Директиву має виконувати і Україна – як сторона, яка підписала Угоду про асоціацію з ЄС, і як країна-кандидат на вступ до Євросоюзу.

Суть системи полягає у тому, що кожна пачка сигарет повинна мати унікальний ідентифікатор та елемент захисту, завдяки яким можна відстежувати переміщення сигарет. Її ще називають Track & Trace.

Легальні тютюнові компанії України, зокрема, міжнародні, вже не перший рік заявляють про те, що така система вкрай необхідна, однак вона має відповідати нормам ЄС.

У 2020 році з’явився проект закону №3044а-2, який підготували народні депутати Вадим Галайчук, Олег Бондаренко, Данило Гетманцев та інші. Галузева асоціація "Укртютюн" зазначила, що цей документ повністю відповідає Директиві. Позитивні висновки надали Міністерство фінансів, комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом та Головне науково-експертне управління Верховної ради.

Однак цей проект закону взагалі не розглянув комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, і документ не потрапив на розгляд парламентом.

Замість цього проекту з’явилися інші.

Закон один. Але не для всіх

В листопаді 2022 року було зареєстровано проект закону №8237. Його автор – народний депутат Андрій Холодов, відомий тим, що регулярно подає свої законодавчі ініціативи щодо тютюнової галузі, і тим, що має відношення до торгівлі сигаретами, хоча він це заперечував.

Головна особливість проекту Холодова полягає у тому, що ним запропоновано декілька норм, які, з одного боку, націлені на створення системи відстеження руху тютюнових виробів, а з іншого – дозволяють цю систему обходити.

Зокрема, Холодов запропонував не наносити спеціальний код для відстеження на сигарети, які продаються у магазина безмитної торгівлі – Duty Free. Чому?

Річ в тому, що за даними дослідження, проведеного компанією Kantar Ukraine, майже 60% нелегального ринку сигарет становить продукція, вироблена для реалізації саме в магазинах безмитної торгівлі. Тому пропозиція Холодова, яку б мету він насправді не переслідував, грає на руку, всьому тіньовому ринку і створює купу проблем всім іншим легальним виробниками, оскільки такі приємні виключення їх не стосуються. У той саме час Директива ЄС каже про те, що маркувати електронними акцизними марками слід всі сигарети, які вироблені та продаються у Євросоюзі.

Є ще й технічна деталь: спеціальний код за нормами Директиви має розташовуватись на пачці таким чином, аби він залишався цілим після її відкриття. Холодов написав прямо протилежне – код має бути на кришці, що означає лише одне - після відкриття пачки код буде розірвано. Чому? Тому що розірваний код сканувати і відстежити рух пачки від виробника до торгівельною точки буде неможливо.

Мінфін зробив свій висновок і щодо цього проекту закону. І, як не дивно, він також – позитивний. А висновку Головного науково-експертного управління ВРУ просто не було.

В асоціації "Укртютюн", яка представляє інтереси чотирьох міжнародні тютюнових компаній, що працюють в Україні і є найбільшими платниками податків, повідомили, що до процесу розробки системи відстеження руху сигарет підключилося й Міністерство цифрової інформації.

В грудні 2022 року це міністерство через народних депутатів (одним з тих депутатів знов був Гетманцев.) подало два нових проекти закону про Е-акциз – №8286 і №8287.

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу зробив аналіз проектів №8286 та №8287 і дійшов висновку, що проекти Мінцифри не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, хоча й потребують доопрацювання.

12 січня 2023 року обидва проекти було прийнято у першому читанні за основу.

Також у парламенті зареєстрований третій, пов’язаний з попередніми проект закону про кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення у сфері виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів №8288.

"Укртютюн" вважає, що ці проекти законів у разі ухвалення призведуть до катастрофічних наслідків. І тому є декілька причин.

Швидко, ще швидше

В Асоціації вважають, що всі проекти законів, які були внесені Холодовим, Гетманцевим та іншими депутатами, не відповідають Директиві ЄС, хоча автори стверджують протилежне. Свої зауваження представники тютюнової галузі виклали у відкритому листі на ім’я президента, прем’єр-міністра та голови парламенту.

Так, наприклад, автори проектів пропонують створювати електронні акцизні марки на основі QR-коду. Однак в країнах ЄС використовують Dot-код або DataMatrix-код. Їхня найголовніша відмінність від QR-коду полягає у більшій швидкості нанесення та кращих характеристик зчитування.

"Загалом пропонована електронна система більше нагадує не європейську систему Track & Trace, а систему, що використовується в російській федерації. При цьому її архітектура не враховує особливостей законодавства України, відповідно до якого, не лише акцизний податок, а 5% акцизний податок з роздрібної реалізації тютюнових виробів і ПДВ сплачуються виробниками відповідних виробів. У зв’язку з цим, існування, наприклад, акцизного електронного документу фактично позбавлене сенсу", – зазначили в "Укртютюні".

Експерти вважають, що насправді прийняття цих трьох законопроектів суттєво не вплине на скорочення обсягів незаконного виробництва та обігу підакцизних товарів. Чому? Тому що таке регулювання не охоплюватиме незаконне виробництво та тіньові ланцюги поставок. Тобто, керуючись нібито благими намірами, законодавці підсилюють відповідальність легального бізнесу, однак залишають поза контролем нелегальний.

Слід зазначити, що з тютюновою галуззю таке трапляється регулярно: кожного разу, коли легальні компанії отримують додаткові обмеження та зобов’язання, це робить їх менш конкурентними у порівнянні з сірим ринком, і той користується нагодою, про що свідчать астрономічні показники зростання нелегального тютюнового сегменту ринку.

"Запропонована у законопроектах електрона система є технологічно непридатною для коректної роботи в умовах промислового виробництва тютюнових виробів, а її запровадження може призвести до вкрай негативних наслідків у діапазоні від кратного підвищення собівартості продукції – внаслідок штучного уповільнення швидкості та ускладнення виробництва – до зупинки підприємств через технологічні чинники або втрату рентабельності", – заявили в "Укртютюні".

Експерти пояснюють, що виробництво сигарет є високошвидкісним, тому нанесення на пачки сигарет QR-коду на звичайній для такого виробництва швидкості є технологічно неможливим.

Крім того, за законопроектом №8286, виробник при замовленні електронних марок повинен вносити в електронну систему велику кількість даних, які мають узгоджуватись між собою в кожній конкретній електронній марці: наприклад, код пакувального обладнання пачки та код власної назви товару.

"Такий підхід вимагатиме від виробника абсолютно нереалістичного рівня планування виробничих процесів – він повинен заздалегідь (електронна марка може бути нанесена на продукцію протягом 180 днів з дня її генерування) передбачити, на якій пакувальній машині "збиратимуться" пачки конкретного бренду та точну кількість таких пачок. При цьому у разі, наприклад, виходу відповідної пакувальної машини з ладу виробник змушений буде скасовувати замовлені марки та замовляти нові", – кажуть в асоціації.

І це лише частина технологічних проблем, які виникнуть у разі прийняття цих законів. В комплексі ці проблеми "здатні викликати шоковий ефект на ринку ще до набрання чинності законами", оскільки вони негативно вплинуть на обсяги виробництва.

А окрім технологічних проблем, прогнозуються ще й фінансові.

Так, норми законопроектів погіршують для виробників та імпортерів тютюнових виробів умови сплати податків, які і без того сплачуються авансом до бюджету.

Законопроектом №8287 передбачено авансову сплату акцизного податку – ще до подання замовлення на генерування електронних марок. В ЄС практики авансових податкових платежів не існує.

Більш того, законодавці не подумали про те, що має бути відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку у разі деактивації електронних марок у зв’язку з їх скасуванням виробником або імпортером. У той саме час чинним законодавством, на відміну від цих законопроектів, відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку передбачено у випадку повернення покупцем марок акцизного податку, не використаних для маркування товарів через їх пошкодження.

І, нарешті, вже також традиційно автори законопроектів щодо тютюну встановлюють нереальні терміни їх введення в дію. У даному випадку – з 1 січня 2024 року. Раніше подібне стосувалося і законопроектів щодо зміни дизайну пачки, і розміру ставки акцизного податку – так само сталося і тепер. Інакше кажучи, всі хочуть змінити правила на тютюновому ринку гри ще учора. При цьому не враховано те, що програмний продукт для нової системи може почати створюватися лише після того, як будуть затверджені відповідні нормативні документи, а ще до того уряд має аж півроку на те, аби затвердити ці документи.

"Для бізнесу залишиться, в кращому випадку, кілька місяців на закупівлю і заміну обладнання, налагодження та тестування нових виробничих процесів, технічне приєднання до системи. Кожний з цих процесів є послідовним і кожний потребує щонайменше кількох місяців. А з 1 січня 2024 року суб’єкт господарювання, який не встиг приєднатися до системи вважатиметься нелегальним на ринку", – зазначає "Укртютюн".

Таким чином, законодавці свідомо закладають під цілу галузь міну сповільненої дії. До речі, в ЄС на впровадження системи відстеження руху тютюнових виробів було передбачено період у 5 років.

Також в ЄС система Track & Trace діє виключно для тютюнових виробів. А в Україні хочуть "запхати" у неї підакцизні вироби загалом, у тому числі, алкоголь. Однак зробити це буде нереально з технічних причин. Проте зараз українських законодавців це мало хвилює.

Складається враження, що дехто побачив у Директиві ЄС можливість ускладнити життя легальним виробникам, але вивести поза дію Директиви всіх інших. Довести, що це корупція, теж на межі нереальності, хоча що це, як не вона? Чи це шантаж?

І лише після того, як закони були прийняті за основу, бізнесу запропонували до 26 січня внести свої пропозиції, які, як було обіцяно, будуть зареєстровані як правки. Однак правки перед другим читанням досі не обнародувані. Є підозри, що їх просто проігнорували.

З цих причин "Укртютюн" пропонує відхилити ці документи. Очевидно, що іншого виходу не існує.

Проте ігнорування бізнесу та швидкість прийняття таких неякісних законів має ще одне пояснення – гранти. Великі гранти.

"Експерти" з усіх питань

Фінансування розробки Е-акцизу, за який взялося Мінцифри, здійснюється за підтримки проекту USAID / UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”.

Як відомо, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділяє значні кошти на підтримку різних країн у різних галузях. Так само як і UK aid. Однак ці державні агенції надають фінансову та експертну підтримку не напряму, а через посередників – компанії, які спеціалізуються на такого сорту діяльності.

Для того, аби отримати кошти цих агенцій – а мова йде про десятки і сотні мільйонів, а загалом про мільярди доларів – посередники намагаються зробити все дуже швидко або у чітко окреслені терміни, частіше за все – дуже обмежені у часі.

При цьому компанії, які допомагають тій самій USAID, не є експертами у тій чи іншій галузі, а вони наймають експертів на власний розсуд та за власними критеріями.

Відомо, що компанією, яка працює з Мінцифри на замовлення американських та британських агенцій є "Тапас". Однак наразі невідомо, які саме експерти у тютюновій промисловості були задіяні до розробки проектів законів Мінцифри, принаймні, у публічному просторі такої інформації нема.

Проблема у тому, що найкращій експерт, зокрема, у тютюновій галузі – це, власне, виробник тютюнової продукції. А от саме його і не запросили до розробки нової системи електронних акцизів.

Іронія у тому, що саме виробники не лише експерти у свій справі, а є найбільш зацікавленою стороною у появі системи відстеження сигарет. Вони не потребують грантів. І саме цим вони заважають тим, для кого гранти – бізнес.

Тому, напевне, було вирішено не питати тютюнові компанії про те, що вони думають як справжні експерти. Знов.