Про те, що відбувається на азартному ринку, та які зміни в парламенті хочуть внести в закон про державні лотереї – в матеріалі РБК-Україна.
У 2020 році був прийнятий галузевий закон, який легалізував азартні ігри в Україні. Норми закону доволі суворі, але це загальноприйнята практика. Гральна галузь доволі зрегульована в світі з огляду на всі ризики.
Наразі в Україні видано три ліцензії на послуги ставок на спорт в мережі Інтернет, понад 10 ліцензій онлайн казино, функціонує два наземних казино.
Водночас згідно із закритими дослідженнями, яке проводила Всеукраїнська рада гемблінгу (ВРГ), лідером трафіку азартних ігор в Україні залишається російський бренд Mostbet.
Mostbet настільки вільно почуває себе в Україні, що проводить доволі агресивні рекламні кампанії, в тому числі і в соціальних мережах без будь-якого контролю та обмежень з боку тих самих правоохоронних структур.
У ВРГ порахували, що наразі в Україні можна безперешкодного грати в азартні ігри на понад 1200 нелегальних сайтах. Тих, хто має ліцензії, наприклад, на онлайн казино, лише 15.
Масштаб проблеми колосальний. Бо така кількість нелегалів – тіньові фінансові потоки, відсутність податкових сплат, незахищеність гравців.
"Нелегальні сайти ніхто не хоче знаходити, закривати, обмежувати роботу. А от легальні сайти онлайн казино, яких зараз лише 15, легше знаходити, бо на них вказано всі реквізити компаній: юридичні адреси, П.І.Б. директорів, контактні телефони тощо", – заявив Антон Кучухідзе, директор Всеукраїнської ради гемблінгу.
Водночас у фіскальної служби знайшовся час на комплексну перевірку легальних гравців. За словами учасників ринку, суми штрафів, які зазначені в Актах перевірки, вимірюються мільярдами гривень.
Представники компаній говорять про те, що перевіряючі не розуміються на особливостях роботи гральної галузі, не до кінця розбираються в особливостях оподаткування виграшів гравців. Компанії готують обґрунтовані відповіді на зауваження податкової та готові в судах захищати свої права.
Зокрема, готується до діалогу з владою Cosmolot, в офіс до якого наприкінці минулого тижня завітали з Бюро економічної безпеки.
Компанія на своїй сторінці зазначила, що "це все призводитиме до незворотних і згубних наслідків як для економіки, так і для суспільства: скорочення робочих місць, зменшення попиту на послуги суміжних галузей, поширення нелегальних казино, і як результат - недоотримання податків до бюджету".
У Верховній раді зареєстровано законопроект №10101 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей". Автором документа є група народних депутатів, зокрема Ярослав Железняк та Данило Гетманцев.
Документ передбачає ряд змін до вже прийнятого у 2020 році закону, який легалізував азартні ігри.
Зокрема, пропонується унеможливити повернення на ринок організаторів, які до цього часу не сплатили за ліцензії, посилити контроль регулятора КРАІЛ над галуззю у вигляді нових перевірок, кількість яких необмежена, а оскаржити Акт перевірки організатор азартних ігор не матиме можливості.
Особливість документа в тому, що він фактично створює лояльні умови легалізації лотерейних компаній.
В Україні працюють два оператори – ТОВ "М.С.Л." (МСЛ) та ПІІ "Українська національна лотерея" (УНЛ).
Згідно з офіційними джерелами, зазначені компанії працюють під основним видом діяльності – Організування азартних ігор. Однак в переліку ліцензованих компанії на сайті КРАІЛ жодного лотерейного оператора немає. Це не заважає їм надавати послуги ставок на спорт, онлайн-казино, ігрових автоматів.
Законопроект №10101 передбачає проведення конкурсу на видачу ліцензій лотерейним компаніям строком на 10 років. В разі прийняття закону, МСЛ та УНЛ матимуть змогу фактично проводити букмекерську діяльність (лотереї тото), організовувати діяльність залів гральних автоматів (без обмеження кількості і прив’язки до готелів) та он-лайн казино (без обмеження кількості сайтів-розповсюджувачів). І при цьому не матимуть обмежень, які існують для організаторів азартних ігор.
До прикладу, першим можна працювати без РРО, а букмекерам ні. Лотереї не мають обмежень в рекламі своїх послуг на відміну від азартних ігор. Відсутність впливу КРАІЛ у вигляді перевірок, штрафів, анулювання ліцензій, онлайн контролю з боку ДСОМ – також привілеї лотерейщиків.
Водночас з урахуванням зарегульованості та величезної кількості обмежень букмекер, наприклад, за відповідну ліцензію сплачує 120,6 млн грн на рік. Для лотерейного оператора вартість ліцензії передбачена 18,76 млн грн.