Олег Гез про націоналізацію "Укрнафти": Збитки - свідома мета нового менеджменту компанії

У листопаді 2022 року на Ставці верховного головнокомандувача прийняли рішення передати найбільшу нафтовидобувну компанію ПАТ "Укрнафта" та найбільший нафтопереробний завод – ПАТ "Укртатнафта" – в управління Міністерства оборони України. Після цього на підприємствах, які було визнано військовим майном, змінили керівництво та склад наглядових рад.

Як пояснили в Офісу президента, рішення про націоналізацію "Укрнафти" відбулось нібито на фоні відмови компанії постачати нафтопродукти українській армії. На додаток до цього, компанію визнали ще й великим боржником державного бюджету.

"Укрнафті" належить 1800 нафтових та 155 газових скважин, а також мережа АЗС на 537 станцій. Контрольний пакет акцій через НАК "Нафтогаз України" належить державі, 42% – структурам бізнесмена Ігоря Коломойського і його партнерам.

Про те, чи дійсно компанія відмовилась допомагати ВСУ, з чим пов'язані подальші висунуті обвинувачення, про причини боргу перед бюджетом та складнощі експорту нафти в ЄС, а також, що приховано за лаштунками націонаізації – в інтерв'ю РБК-Україна розповів екс-голова правління "Укрнафти" Олег Гез.

– Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що націоналізація "Укрнафти" відбулась через відмову компанії постачати нафтопродукти українській армії. Раніше ви вже заперечили цю інформацію. В той же час Сергій Корецький в інтерв’ю "Бізнес цензор" як директор "Укрнафти" відмовився прокоментувати це питання. Що можете сказати з цього приводу? Компанія дійсно відмовлялася від поставок нафтопродуктів армії?

– Давайте спробуємо розібратися, що приховано за лаштунками "націоналізації". Оприлюднена заява представника Офісу президента стосовно відмови "Укрнафти" постачати нафтопродукти ЗСУ є відвертою брехнею та введенням суспільства в оману. Це виключно намагання відволікти увагу суспільства від дійсної мети прийняття рішення Міністерства оборони щодо відчуження акцій міноритарних акціонерів компанії. І ця мета дуже неприємна, з огляду на ту ступень брехні, яку використовують для її прикриття. Наразі про це ніхто не говорить, стримано утримуючись від оцінок дій посадовців в умовах страшенної війни, але згодом відповідні оцінки будуть безумовно надані.

Розумію в такій ситуації нового керівника. Він бажає бути в стороні від оцінки тих подій, намагаючись всіляко дистанціюватись від тих осіб, які приймали рішення про націоналізацію компанії та його виконували. Перебуваючи більш 100 днів на посаді директора "Укрнафти", маючи повний доступ до звітності та документації "Укрнафти", він би з легкістю міг підтвердити заяву пана Шурми, але він не має змоги зробити це через відсутність таких фактів.

Я впевнений, що "Укрнафта" не мала залишати поза увагою коментар з Офісу президента. В компанії працюють близько 20000 громадян, яких він безпідставно звинуватив в причетності до компанії, яка в умовах війни дозволила собі нібито відмовити ЗСУ. Корецький мав би зажадати пояснень, але вважав за потрібне промовчати. Чому? Тому, що саме Шурма, напевно і є тією особою, яка погодила його призначення в "Укрнафту".

– Звинувачення у відмові поставляти нафтопродукти достатньо серйозне. І для його висування мали б бути якісь підстави. Що саме могло бути такою підставою?

– Насправді ситуація була наступною. "Укрнафта" з 2000 року ніколи не була постачальником нафтопродуктів для Міністерства оборони. Тому що не була виробником нафтопродуктів. Наше завдання – видобуток нафти та газу. Це завдання ми виконували. Натомість усім гарно відомо, хто в дійсності поставляв нафтопродукти для ЗСУ.

З 24 лютого 2022 року "Укрнафта" так само не отримала жодного звернення безпосередньо від МО, Ставки або Офісу президента з приводу постачання нафтопродуктів для потреб армії.

В той же час "Укрнафта" за власною ініціативою з 24 лютого 2022 року на численні письмові звернення, наявні в розпорядженні компанії, надавало на системній основі благодійну матеріальну допомогу військовим частинам Міністерства оборони, підрозділам тероборони, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема до націоналізації компанії на безоплатній основі нами було передано заявникам (в основному, різноманітним військовим підрозділам та Національній поліції) більш 3 млн літрів палива, окремим напрямком допомоги також були передача обмундирування, транспорту та інших засобів матеріального забезпечення.

Нас добре знають як підрозділи ЗСУ по всієї країні так і відомі благодійні фонди, зокрема "Повернись живим", "Армія SOS" та десятки інших, з якими ми працювали на постійній основі, маємо документально підтверджену історію наших добрих відносин з ними. Ми ніколи не займалися піаром цієї діяльності та нам дуже прикро слухати такі безпідставні обвинувачення в бездіяльності в умовах, коли компанія багато зробила для країни та її захисників під час війни.

– Тобто, ви стверджуєте, що якихось конкретних задач до "Укрнафти" по допомозі ЗСУ з боку органів влади не було?

– Як підприємство, що мало статус стратегічного для економіки держави, "Укрнафта" мала доведене мобілізаційне завдання, яке станом на 6 листопада 2022 було повністю виконано. Жодного невиконання або прострочення "Укрнафта" в цьому питанні не допускала. Ще раз наголошую, станом на момент націоналізації у листопаді 2022 року компанія не мала жодних невиконаних зобов’язань як перед Міністерством оборони України так і перед будь-якою військовою частиною, навпаки ми мали безліч подяк за надану допомогу від військових та їх підрозділів.

– А що це були за завдання? Можете їх конкретизувати?

– Мобілізаційне завдання – інформація з обмеженим доступом, тому, нажаль, залишу питання без відповіді. Але можу запевнити, що невиконання мобілізаційного завдання має чітко визначенні в законодавстві наслідки у вигляді відповідальності керівників, включаючи кримінальну відповідальність, тому "Укрнафта" завжди чітко та вчасно виконувала завдання держави.

– В компанії є наглядова рада і більшість рішень приймаються з її участі, вона ж здійснює нагляд за діяльністю компанії. Як вони відреагували на подібні звинувачення?

– Так, до моменту відчуження акцій "Укрнафти" на користь Міноборони, контроль над діяльністю менеджменту здійснювався наглядовою радою, більшість кандидатів до якої були номіновані державним акціонером – НАК "Нафтогаз України", та до складу якої входили (6 з 11 членів) незалежні професійні директори, в репутації яких сумнівів не виникало. Наглядова рада та її комітети мала повну інформацію про діяльність компанії в щоденному режимі, також здійснювалося оперативне звітування перед НАК "Нафтогаз України" з питань фінансового стану, технічних питань, сплати податків. Ще раз акцентую, контрольним пакетом акцій "Укрнафти" володіла державна компанія і всі прийняті в період воєнного стану рішення були погоджені з державним акціонером.

Про всі випадки передачі пального силам оборони країни та правоохоронним органам – в оперативному режимі було проінформовано наглядову раду та НАК "Нафтогаз України". Жодних відмов з боку менеджменту "Укрнафти" не було і не могло бути, зважаючи на воєнний стан.

Мені відомо, що колишні члени Наглядової ради шоковані тим брудом, який наразі поширюються з боку нового менеджменту компанії, але не можу за них надавати коментарі.

– Корецький в своєму інтерв’ю також зауважив, що до грудня 2022 року сума несплачених податкових зобов’язань по "Укрнафті" складала 4,58 млрд грн. Чи дійсно "Укрнафта" знову є великим боржником державного бюджету?

– Станом на 9 листопада 2022 (дата звільнення Олега Геза, – ред.) "Укрнафта" взагалі не мала невиконаних зобов’язань перед бюджетом.

"Укрнафта" була прибутковою компанією (із задекларованим прибутком за результатами діяльності за 9 місяців 2022 року), що мала намір впевнено та з прибутком закінчити цей непростий рік. Дійсно нам було дуже складно, особливо через руйнування єдиного в країні нафтопереробного заводу "Укртатнафта", але ми намагалися тримати цей удар. За 10 місяців 2022 ми сплатили більш 18 млрд гривень податків (рента, ПДВ, податок на прибуток) та станом на 9.11.2022 новий менеджмент отримав в управління прибуткову компанію фактично з нульовою заборгованістю з податків, що може бути підтверджено фінансовою звітністю.

Зауважу, станом на грудень, який згадує пан Корецький, "Укрнафта" дійсно "напрацювала" кілька мільярдів заборгованості перед бюджетом. Станом на лютий розмір податкового боргу компанії з урахуванням майбутніх штрафних санкцій вже перевищує 4 мільярди. Але це вже виключно відповідальність нового менеджменту компанії.

На мою думку, причиною стало те, що в умовах буквального захоплення підприємства, особливо такого величезного як "Укрнафта", були порушені багаторічні господарські зв’язки, договори, що призвело до неможливості забезпечувати виконання фінансових планів тощо. Серед прикладів – розірваний багатомільярдний договір на продаж природного газу, десятки договорів з постачальниками та партнерами з причин їх "пов’язаності" зі старою управлінською командою та/або акціонерами. Як наслідок – "проливи" бензину через АЗК впали, контрагенти опинились під шквалом безпідставних звинувачень, а сама "Укрнафта" задля отримання коштів вимушена була протягом грудня-січня продавати природний газ за демпінговою ціною.

Крім того, нові менеджери вже приступили до амбітних дороговартісних проектів, таких як ребрендинг та реконструкція АЗК. Якщо за законом вилучення акцій під час війни – тимчасовий захід, то погодьтесь, замовлений ребрендинг АЗК навряд чи є завданням від Міністерства оборони України та першочерговою необхідністю.

В період листопаду-грудня в "Укрнафти" проводили масштабні звільнення серед управлінців середньої ланки, вбирали усіх, хто на думку керівництва мав відношення до попередніх акціонерів. Офіс компанії насправді заповнили представники WOG (колишнє місце роботи самого Сергію) та "Метінвесту" (колишнє місце роботи пана Шурми), які в пожарному режимі намагалися втримати управління компанією. Але та шалена турбулентність, в який опинилася компанія, напевно не завжди давали їм таку можливість. Міністерство оборони наразі в "Укрнафті" жодним чином не представлено.

– Корецький говорить в своєму інтерв’ю про виявлену нестачу сотень тисяч тон нафти в компанії та пов'язаний з цим від’ємний результат роботи "Укрнафти" в 2022 році. Чи дійсно було так? Прокоментувати ці факти.

– "Укрнафта" станом на 9 листопада 2022 не мала нестач нафти і я впевнений, що про це новому керівництву добре відомо. Станом на 30 листопада 2022 року робоча комісія "Укрнафти" та "Укртатнафти" провели звірку обсягів всієї документації щодо транспортування та передачі нафти. І це не лише документи "Укрнафти" – документи "Укртранснафти" та "Укрзалізниці" тощо. Але представники "Укртатнафти" не отримали погодження від самого Корецького, який насправді всупереч закону також є з 9 листопада 2022 директором "Укртатнафти" на підписання актів звірки. Наразі новий директор одночасно "Укрнафти" та й "Укртатнафти" говорить, що в "Укрнафті" нестача? Немає нестачі в "Укрнафті", натомість напевно є лише бажання чинного управлінця створити її видимість.

– Навіщо йому це робити?

– Можна гадати, з якою метою відбувається ця маніпуляція. На мою думку, усі добре розуміють, що обставини, за яких почало працювати нове керівництво "Укрнафти", з правової точки зору можуть після війни трактуватися як дуже неоднозначні, а тому воно за будь-яку ціну намагається захистити власні інтереси та інтереси тих, хто їх призначив.

Звинувачувати "попередників" у всіх гріхах це ж такий звичайний та розповсюджений серед менеджерів "від держави" прийом в Україні.

Пан Корецький одразу після вступу на посаду запросив на перевірку Державну аудиторську службу України та Державну фіскальну службу. Тому йому необхідно пред’явити їм саме історію "нестач" та "зловживань"попередників.

Окремо зауважу наступне. З листопада 2022 року за дорученням МО компанія "Увекон" проводить оцінку акцій, які були вилучені у міноритарних акціонерів. Нагадаю, 7 листопада акції "Укрнафти" втратили більш 12 000 акціонерів компанії. За законом держава повинна повернути їм акції після війни або компенсацію вартості, якщо акції буде неможливо повернути.

Безумовно, ініціатори націоналізації зацікавлені в тому, щоб розмір компенсації, належної акціонерам, був якомога нижчим. Цій меті як раз має відповідати сумна картина збиткового підприємства, з купою боргів перед бюджетом тощо. Тому в мене немає жодного сумніву в тому, що висновки ДАСУ та ДФС будуть вкрай упередженими задля досягнення саме цієї мети.

– З яким в цілому фінансовим результатом закінчила "Укрнафта" 2022 рік?

– Не можу відповісти на це питання, оскільки особливості діяльності "Укрнафти" протягом листопада-грудня 2022 повністю переформовували будь-які очікування та плани компанії. Руйнація, як я вже говорив, господарських зв’язків могла нанести непоправної шкоди компанії. Крім того, маю думку, що в поточних умовах прибуток компанії вочевидь не є метою нового керівництва. Збитковість компанії дозволить занизити розмір майбутньої компенсації колишнім акціонерам компанії.

– Як так вийшло, що мережа АЗС "Укрнафти" на 500 станцій не мала свого парку бензовозів та не мала свої нафтобаз? Це свідоме рішення попереднього менеджменту чи міноритарних акціонерів? Чи можна було придбати ці активи на "Укрнафту"? Чи можна було взяти в лізинг автопарк?

– Ми неодноразово здійснювали аналіз економічної ефективності придбання власного парку бензовозів і не знаходили раціональності в такому рішенні, з огляду на необхідність утримання значного штату працівників цього напрямку та доступність і перенасиченість ринку послуг автотранспортних перевезень до початку війни. Проста логіка і економічні розрахунки підтверджували ефективність використання аутсорсингу.

Ми також розробляли програми відмови від використання власного автотранспорту на інших ділянках господарської діяльності і це мало свої позитивні перспективи. Скажу більше, наскільки мені відомо, нові менеджери "Укрнафти" також розглядають проекти відмови від використання власного транспорту та задоволення власних транспортних потреб через використання аутсорсингу.

Безумовно "Укрнафта" могла замість вкладень в підтримку видобутку та виплати дивідендів акціонерам витрачати кошти на придбання власного парку бензовозів, нафтобаз. Але останні щонайменше 15 років діяльності "Укрнафти" засвідчують відсутність в цьому потреби. Здебільшого ми торгували продукцією власного виробника – "Укртатнафти" та мали надійних партнерів в забезпеченні транспортування нафтопродуктів та їх збереженні. Лише катастрофічне руйнування господарських ланцюгів з боку нового керівництва "Укрнафти" після її силового захоплення призвело до виникнення такого питання. Нажаль, існуючий досвід доводить, що державні менеджери зазвичай між економією та витрачанням коштів надають перевагу останньому.

– У згаданому інтерв'ю Корецький не зміг пояснити, чому протягом року не було вироблено рішення про експорт нафти в ЄС чи поставки по давальницькій схемі. З чим це пов'язано? Видобута нафта вся закачується в сховища "Укртранснафти"? Який обсяг нафти "Укрнафта" могла б експортувати в ЄС?

– Вважаю що пан Корецький звісно не може пояснювати те, свідком чому не був. Насправді з квітня 2022 року ми пропонували та буквально вимагали від уряду допомоги щодо нормативного врегулювання можливості експорту нафти в умовах руйнування виробничих потужностей "Укртатнафти". Але численні звернення як правління "Укрнафти" так і її Наглядової ради залишалися поза увагою уряду. Тим не менш, з червня 2022 ми, розуміючи важливість питання, активно займалися перемовинами з нафтопереробниками країн Євросоюзу.

Не буду розкривати конфіденційної інформації, але мені відомо, що вже після мого звільнення "Укрнафта" частково отримала результат цієї роботи. Одна з європейських компаній, з якою ми розпочали роботу влітку, в грудні 2022 офіційно повідомила "Укрнафту" щодо готовності розглядати її як потенційного постачальника нафти для переробки. Цей процес зайняв майже 6 місяців.

Нажаль, не можу в умовах воєнного часу коментувати деталі зберігання видобутої нафти в Україні.

– "Укрнафта" в грудні 2022 заявила про припинення обслуговування у власній мережі паливних карток "Авіас". В той час багато споживачів скаржаться на порушення з боку "Укрнафта" зобов’язань за придбаними раніше паливними картками. Чи можете ви пояснити, що відбувається з ким напрямком діяльності "Укрнафти"?

– Паливний проект "Авіас" протягом 15 років був свідомим вибором "Укрнафти" на роздрібному ринку нафтопродуктів. По суті він об’єднував різноманітних продавців нафтопродуктів українського виробника, мав розгалужену мережу АЗК, власники яких в той же час залишалися незалежними у веденні власної торгової діяльності. Це призводило до суттєвого збільшення "проливів", залучення нових покупців та збільшення впливу "Укрнафти" на сам ринок.

"Укрнафта" приймала активну участь в цьому проекті, була зв’язана договірними зобов’язаннями та станом на грудень 2022 року володіла величезним обсягом паливних карток, які активно реалізовувалися на ринку.

Після "націоналізації", новий керівник "Укрнафти", не бажаючи мати справу з партнерами, які в нього асоційовувалися з колишніми акціонерами "Укрнафти", зажадав в односторонньому порядку зміни існуючих умов співпраці з проектом "Авіас", а згодом вийшов з перемовин та заявив про намір запуску власного проекту паливних карток.

Нажаль, це рішення може мати дуже негативні наслідки для ПАТ "Укрнафта". Таке спровоковане порушення зобов’язань, як я розумію, вже має наслідки у формі зустрічної відмови компаній проекту "Авіас" обслуговувати карти, належні "Укрнафті", до досягнення домовленості щодо вирішення конфлікту. Ця свідома провокація, ініційована діючим керівником "Укрнафти", також може коштувати компанії мільярди гривень збитків.

Як я вже говорив, можливо, збитки – свідома мета нового менеджменту "Укрнафти". Адже дійсно, доведення компанії до банкрутства дозволить заявити про неможливість повернення акцій колишнім акціонерам. При цьому необхідно буде лише перекласти вину на "попередників", що зазвичай державний менеджмент робить із задоволенням.

Зараз вже достеменно відомо, що всі 3 місяці новий менеджмент займається виключно фабрикацією карних справ і озвучуванням ефемерних космічних мільярдних збитків та нестач, яких насправді не має.

– Так, а чому тоді відбулась зміна керівництва? Людина, яку звільнили мабуть має знати чи як найменше, розуміти причину.

– Я впевнений, з часом відкриється основна мета "націоналізаціі" "Укрнафти" – використання законодавства про вилучення майна на період воєнного стану під гаслами необхідності забезпечення пальним ЗСУ для прикриття злочинної схеми привласнення активів групою осіб з метою власного збагачення. Насправді ні про які інтереси ЗСУ або держави від реалізації цього злочинного плану не йдеться, бо держава і так останніми роками повністю контролювала діяльність "Укрнафти" через мажоритарного акціонера – "Нафтогаз" України.

Підтвердженням цього є останні заяви представників влади та нового менеджменту з відвертим маніпулюванням фактами і відвертою брехнею. А мета цих заяв створити негативний фон щодо попередньої діяльності компанії, та наштампувати купу кримінальних справ задля створення підґрунтя не повертати незаконно привласнені активи міноритарним власникам. Нажаль ініціаторам вдалося свідомим маніпулюванням ввести Ставку та президента в оману стосовно дійсних обставин діяльності "Укрнафти" в умовах воєнного часу, але правду неможливо безкінечно замовчувати.