Ігор Ніконов, засновник компанії KAN Development в інтерв'ю РБК-Україна розповів про розвиток освітньої мережі А+ та виклики, пов'язані з розширенням бізнесу в воєнний час. Бізнесмен також ділиться планами щодо відновлення України після війни та своїм баченням майбутнього концепції "місто в місті".
— KAN Development активно розвиває власну мережу концептуальних навчальних закладів. Що спонукало вас інвестувати в сферу, яка зазвичай не асоціюється з високою прибутковістю?
— Це була ідея моєї дружини. Коли діти були маленькі, поблизу не було школи, а возити їх далеко було незручно. Тож вона вирішила купити будинок недалеко від нашого місця проживання і організувати там школу раннього розвитку.
Школа швидко стала популярною. Згодом вона придбала другий будинок, а потім ще одне приміщення. В результаті це призвело до того, що ми побудували в одному з наших житлових проектів першу академію сучасної освіти.
Спочатку не планувалося, що це буде загальноосвітня школа, але вийшло саме так, і з безліччю позашкільних занять, пов'язаних з мистецтвом, спортом.
Ми зрозуміли, що в країні є проблема з навчальними закладами високого рівня. А оскільки в наших проектах ми вже зобов'язані будувати школи і дитячі садки, ми вирішили робити це максимально якісно.
Звісно, можна було просто передати майданчики місту, щоб вони самі будували там навчальні заклади. Закон це дозволяє. Але ми не були впевнені, що місто збудує об'єкти потрібного нам рівня. Тому ми вирішили ризикнути і в 2012 році на території ЖК "Комфорт Таун" створили велику "Гімназію А+".
ПЗЗСО ІІ-ІІІ ступеня "Гімназія А+" (ЖК "Комфорт Таун")
Коли ми побачили, що гімназія переповнена і там черга на п’ять років уперед, стало зрозуміло, що люди дійсно потребують проектів такого рівня.
Сьогодні в нашому портфелі вже три початкові школи, дві середні, чотири дитячих садки, три дитячих клуби, центр дистанційної освіти, спортивна і музична школи, а також широкий спектр позашкільних студій. Всього 15 навчальних закладів у рамках проектів ЖК "Республіка", "Файна Таун", "Комфорт Таун", Central Park, Tetris Hall, плюс два ще будуються. Освітні заклади відвідує понад 3000 дітей, в яких працює понад 700 викладачів.
— В чому полягає ваша залученість у цей проект?
— Я виступаю як інвестор. Також активно беру участь у проектуванні архітектурно-ергономічної концепції будівель. Все, що стосується управління та операційної діяльності, — я в це не втручаюся.
— Скільки ви вже загалом інвестували в цей напрямок?
— Важко точно підрахувати, але думаю, що точно більше 100 мільйонів доларів. Значно більше.
— Зайшовши в цю сферу, ви розраховували на те, що ці інвестиції колись повернуться? Чи для вас це скоріше соціальна місія як девелопера?
— Думаю, вони ніколи не повернуться. Але в якійсь мірі ми їх компенсуємо інакше. Наявність такої інфраструктури в наших комплексах дозволяє продавати їх за більш високою ціною. Крім того, це створює нам імідж надійного і відповідального девелопера.
Все це дозволяє компанії навіть сьогодні підтримувати досить гідний рівень доходів. Зараз ми продаємо по 10–15 квартир на місяць у кожному проекті. У нинішніх реаліях це дуже непоганий результат.
Таким чином, освітні заклади для нас не бізнес у класичному розумінні, але вони покращують загальну ефективність наших девелоперських проектів.
Дитячий садок "Academy Ecoland" (ЖК "Тетріс Хол")
— Окрім шкіл і дитячих садків, незабаром у вашому портфелі з'явиться і перший вищий навчальний заклад. Для чого вам це?
— Так, сьогодні ми надаємо повний спектр освітніх послуг для дітей від 1 до 19 років. Вищий навчальний заклад дозволить розширити цей спектр до 23 років. Це буде зовсім унікальна історія – єдина у світі, яка пропонує такий підхід. Ми цим дуже пишаємося.
Навіщо нам це? Програма освіти в наших закладах побудована так, що випускники готові до вступу в будь-який виш світу. Але, звичайно ж, ми не хочемо вирощувати і навчати дітей, які поїдуть вчитися за кордон.
Я хочу, щоб їм не потрібно було виїжджати. У нас вже є простір під ВНЗ, він буде готовий вже скоро. Зараз ведемо переговори з різними університетами, бо в цьому напрямку нам потрібна колаборація. Нам потрібні найкращі педагоги, яких ми будемо запрошувати вести окремі курси.
— Ви можете анонсувати, з якими вузами у вас можлива колаборація?
— Ми ведемо переговори з багатьма, наприклад, з університетом в Барселоні і не тільки. В Україні — з Могилянкою, Українським католицьким університетом, Політехом.
Мені дуже імпонує система, за якою працюють провідні світові вишы. Як правило, у них немає усталеної програми, яку викладають з року в рік. Там навчання йде шеститижневими курсами, з плаваючою програмою. Сьогодні актуальний один предмет, завтра — абсолютно інший. Там багато запрошених лекторів, практиків з різних сфер. І студенти виходять з університетів з знаннями реального ринку, а не книжковими, які часто важко знайти застосування в роботі.
Я бачу нашу місію сьогодні так — щоб якомога більше талановитих людей отримували тут освіту, залишалися і працювали на благо України.
— Як підбираєте викладачів в Україні, як забезпечуєте якість послуг?
— Наші викладачі постійно в процесі навчання. В сучасному світі це дуже важливо.
В нову школу ми беремо половину викладачів з уже працюючого проекту, з їх допомогою створюємо потрібну атмосферу, сервіс, і тільки потім набираємо новий колектив. Тому у нас таке поступове розвиток мережі.
Сьогодні ми здатні відкривати одну школу на рік. Це дуже хороший темп.
НВК "РеспублікаКідс" (ЖК "Республіка")
— В приватних школах навчаються, як правило, діти заможних батьків. Чи є у вас квоти, стипендії для обдарованих дітей, чиї батьки не можуть оплатити навчання?
— Звісно, у нас є певна кількість дітей, які навчаються за нашими грантами. Але специфіка українського законодавства така, що вони не можуть навчатися безкоштовно, фактично ми за них платимо. На мою думку, це абсолютно неправильно. Через війну таких дітей буде ставати більше, законодавство повинно бути гнучкішим у цьому питанні.
В будь-якому випадку, і ті, хто отримує стипендію від нас, і ті, хто самостійно оплачують навчання, повинні бути високого інтелектуального рівня.
Ми багато сил і ресурсів вкладаємо в створення середовища, яке вирощує лідерів. Якщо дитина до цього не готова або не здатна — це шлях до відрахування. Повірте, у нас через це було багато скандалів з батьками. Нам обіцяли неприємності, але система залізна.
Інакше розвитку не буде.
Наприклад, зараз ми добудовуємо школу на Печерську. Вона матиме політичний ухил і готуватиме майбутніх політичних діячів.
2-го вересня ми відкриваємо перший архітектурно-інженерний коледж (до речі, класи там заповнені вже більше ніж на 70%). Випускники цього закладу будуть особливо затребувані для післявоєнної України.
Тобто, ми не просто створюємо хороші умови для освіти, ми інвестуємо в майбутню еліту країни.
НВК "Київський ліцей А+" (Печерськ)
— Сфера освіти дуже сильно постраждала через повномасштабне вторгнення. Багато хто перейшов на дистанційний режим через відсутність укриттів. Як ви з цим справляєтеся? Що з тими об'єктами, які були побудовані до 2022 року?
— Так, в нових школах ми за замовчуванням будуємо великі укриття площею до 4000 квадратних метрів, прямо під будівлею. В старих школах такі проекти, на жаль, одразу не були передбачені, тому ми добудовуємо їх зараз. Два укриття ми вже зробили.
Кожне таке укриття коштує близько 65 мільйонів гривень, але у нас немає іншого виходу, адже безпека дітей — ключове, що ми повинні забезпечити.
До речі, в перші місяці війни ми надали доступ до нашої системи навчання більш ніж 60 тисячам дітей абсолютно безкоштовно, оскільки наша мережа набагато оперативніше адаптувалася до поточної ситуації і була готова не зупиняти освіту дітей навіть в таких умовах.
Через масовий перехід на онлайн в період пандемії і особливо після початку повномасштабного вторгнення, наша система освіти сильно постраждала. Згідно з звітом PISA, найбільше падіння сталося в сфері читання. Також зросла частка тих, хто не має навіть базових навичок у математиці. Заповнити цю прогалину буде дуже і дуже складно. І точно не за рахунок онлайну.
— Наскільки конкурентна сьогодні сфера приватної освіти?
— Сьогодні відкривається багато приватних закладів, великих і не дуже. Але всі вони, як правило, використовують орендовані приміщення. Десь щось підкрасили, побілили — і все. Тих, хто вкладає такі інвестиції, як ми, — одиниці. Переважно це проекти з метою заробітку: вкласти менше — заробити більше. Ми ж ідемо зовсім іншим шляхом. І ті, хто ходять в наші заклади, бачать різницю.
У нас кожна будівля — це унікальний проект. Всі вони енергоефективні, будуються за останніми технологіями. Звісно, було б легше зробити єдиний проект, але наші школи всі різні: різних розмірів, різних функціоналів, різних напрямків.
— У вас з дружиною схоже бачення щодо розвитку цієї мережі?
— Так, у нас схоже бачення в цьому питанні. Більше того, вона є ідейним натхненником цього проекту.
В багатьох аспектах я до неї прислухаюся, оскільки вона має великий досвід: вона багатьох дітей навчила і продовжує цим системно займатися. Найголовніше — у неї є бажання розвивати цей напрямок. А це головне. Я з величезною повагою ставлюся до людей, які хочуть постійно рухатися вперед.
Іванна та Ігор Ніконови (фото: прес-служба)
— У мережі є заклади, які зараз прибуткові?
— Якщо не враховувати вкладені інвестиції, то всі заклади сьогодні самоокупні. На мою думку, це вже чудовий результат. Зараз я не вкладаю додаткових коштів у їх утримання.
В будь-якому випадку я не розглядаю це як бізнес. Скоріше, це справа, яку можна буде передати дітям. Це почесний і творчий бізнес. Він приносить гордість і натхнення тим, хто ним займається.
— Розглядаєте розширення мережі за межі Києва чи на міжнародному рівні?
— У нас багато пропозицій з різних обласних центрів — Одеса, Харків. Люди просять франшизу або щоб ми самі відкрили заклади. Але поки що ми не готові.
Ми не готові, оскільки для формування локального колективу потрібно відправити туди команду з Києва. Не всі готові на це, оскільки у людей є сім'ї на місцях.
Ми також не готові продавати франшизу, тому що цнуємо наше ім'ям. Тому KAN, зокрема, не створює девелоперські проекти ніде, крім Києва.
Як тільки ми знайдемо спосіб контролювати якість і терміни, ми розглянемо можливість розширення мережі по всій Україні.
Ми також розглядали можливість запуску пілотного формату — boarding school, де ми могли б приймати талановитих дітей з різних міст. Якби не війна, ми вже могли б реалізувати цей проект. Але поки що він на паузі.
Для розуміння, вартість однієї школи складає приблизно 40 млн доларів. Це колосальні інвестиції, тому ми не можемо запускати такі проекти паралельно.
— Усі ваші навчальні заклади розташовані на території ваших комплексів?
— На сьогодні – так. До речі, як правило, ми починаємо будувати школи та дитячі садки при реалізації перших черг житлових будинків.
Це знову ж таки сприяє більшій довірі до нас як до девелопера. Клієнти розуміють: якщо у них є кошти на будівництво школи, то будинок точно добудують.
Сьогодні, на жаль, близько 70% ринку зупинилося. І далеко не всі через війну. Вони б і так зупинилися. Девелоперський бізнес дуже ризикований. Багато хто не розрахував свою економічну модель, інвестуючи кошти з одного проекту в інший. Якщо в тебе немає резервів, є велика ймовірність, що проект не вдасться завершити. А недобудований будинок нічого не вартий. Ти не можеш його продати. Ми у своїй діяльності ніколи не використовуємо перехресне фінансування.
— Що в такому випадку чекає ринок нерухомості в Києві? Є інші несподівані тенденції чи можливості?
— Безумовно, буде потрібно залучення держави. Можливо, якісь зупинені проекти вдасться врятувати за рахунок додаткового фінансування з залученням до відповідальності колишніх власників, а деякі — через банкрутство і передачу об'єктів іншим забудовникам.
Зараз згідно із законом ми не можемо отримувати дивіденди, поки не завершимо чергу будівництва, тобто не виконаємо всі зобов'язання. Тому у нас немає перехресного фінансування з одного проекту на інший. Кожен проект живе своїм життям і реалізується в межах існуючої економічної доцільності.
Грубо кажучи, якщо ти не можеш вести проект, значить, заверши його. Наприклад, у нас є проекти, які ми не продаємо на початкових етапах. Чому? Тому що як тільки ти продав першу квартиру, у тебе з'являються зобов'язання. Відповідно, повинні бути резерви для завершення всього об'єкта.
Середня школа та профільний ліцей “АІК+” (ЖК "Файна Таун")
— Як KAN Development планує сприяти відновленню країни в післявоєнний період? Чи є у вас проекти, спрямовані на підтримку постраждалих регіонів?
— Скажу так: ми не звикли працювати з державою, тому що бачимо в цьому великі ризики. Але мені здається, що бажаючих будувати за бюджетні кошти буде багато.
Зі свого боку, ми зробимо все можливе, щоб продовжувати свою справу. Своєю роботою, своїми інвестиціями, особливо в таке складне час, ми демонструємо іноземним інвесторам, що є компанії, які впевнено стоять на ногах і вірять в Україну. Ми подаємо сигнал іншим.
І, звичайно, ми не боїмося конкуренції. Навпаки, я завжди говорю: приходьте, допомагайте нам ставати ще кращими. Якщо ви краще, ми будемо прагнути до вас. Я найбільше боюся застою, коли компанія зупиняється в розвитку. Мені в певній мірі пощастило з колективом, який, як і я, постійно прагне до розвитку.
— Чи цінує кінцевий споживач участь девелопера в подібних проектах?
— Звичайно, жителі це цінують. Більше того, у нас не було жодної людини, яка б обурювалася тим, що школи платні. Так, вони платні, але інакше ми б не змогли їх реалізувати на такому рівні.
Крім того, ми завжди охоче ділимося нашою методологією, не тримаємо її в секреті. Ми знаємо, що наступного року будемо користуватися вже оновленою, адже потрібно рухатися вперед.
Сьогодні світ рухається так швидко, що дай Боже встигнути за ним.
— Чи буде затребувана концепція "місто в місті" в післявоєнній Україні? Чи є ще в Києві простір для таких проектів?
— У Києві ще багато простору для таких проектів. І нам би хотілося, щоб місто розвивалося саме таким шляхом.
Ми фактично перші, хто почав застосовувати цю концепцію в Україні. І кожен рік ми її лише покращуємо. Сьогодні в наших комплексах домінує тренд, коли понад 80% мешканців не виїжджають за межі ЖК, вони там живуть, відкривають бізнеси, навчають дітей, проводять дозвілля.
Зараз ми є єдиним девелопером в Україні, який створив найбільшу освітню мережу.
Ми це робимо, бо розуміємо: класний продукт лише рухає компанію вперед. Якщо компанія буде весь час думати: "а давай тут зекономимо, тут когось обманемо, тут пообіцяємо і не зробимо", — у неї немає майбутнього.