Монополія на правду? Чому Facebook блокує новини українських медіа і що з цим робити

Як Meta змінила політику до контенту з України під час війни, чи можна в соцмережі публічно ображати військових РФ і чому можуть заблокувати сторінку – РБК-Україна дізнавалося у експертів.

Під час війни Росії проти України, крім збройної агресії, з боку ворога посилилися й інформаційні атаки. Росіяни масово скаржаться на українських блогерів і медіа в Facebook. Це примушує модераторів соцмережі розглядати щодня тисячі скарг від проросійських ботів. Часто навіть звичайна згадка про полк "Азов" кардинально знижує сторінку українського медіа у видачі, а соцмережа не враховує, що скарги надсилають із країни-агресора.

У багатьох ЗМІ заявляють, що охоплення публікацій сильно впали, і все це обмежує людей в доступі до інформації про злочини та безчинства РФ. Разом з тим, адміністратори соцмережі ігнорують або у кращому випадку не квапляться з розглядом заявок від ЗМІ щодо розблокування сторінок, чим відверто грають на руку інтересам держави-агресора.

РБК-Україна запитало експертів, як змінилася політика компанії Meta відносно контенту через війну в Україні та чому медіа стикаються із блокуванням.

Забанити можуть всіх. Як працюють алгоритми Facebook

У вересні Facebook заблокував сторінку видання “Хвиля”, де було понад 1 100 000 підписників. Пізніше її відновили, але через це впали перегляди самого сайту. З такою ж проблемою стикнулося відоме видання “Українська Правда”. Влітку їх Facebook-сторінку забанили на тиждень.

“Нарешті вивели сторінку УП з бану. Сумарно не в бані з початку літа ми були десь тиждень. З кожним разом виводити все важче й важче. Зараз, працюючи з локальними медіа, бачу, що у деяких видань сторінки місяцями знаходяться в бані (значно обмежені охоплення), та вони навіть не знають про це, бо повідомлення про те, що сторінка "влетіла" в бан, губиться серед інших нотіфікейшенів”, – написав виконавчий директор “УП” Андрій Бобрикін.

Інші медіа, з якими поговорило РБК-Україна, скаржаться на блокування окремих постів. Багато сторінок понижують у видачі, і кількість переглядів знижується.

Неможливо точно визначити, скільки під час війни було подібних ситуацій, але з 24 лютого їх точно побільшало, розповідає РБК-Україна експерт з питань цифрової безпеки ГО “Інтерньюз-Україна” і консультант Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов.

"Зрозуміло, що Росія нас постійно атакує. Веде боротьбу як на військовому фронті, так і на інформаційному. До спланованих атак професійних ботоферм додалися і громадяни РФ, які не сидять на зарплаті, а роблять це зі своїх власних переконань – хочуть всіляко "насолити" українцям. Тому як мінімум через це кількість таких випадків зростає", – каже він.

Фото: Сторінки багатьох локальних медіа знаходяться в бані Facebook по кілька місяців (unsplash.com)

Правила блокування контенту у Meta одні для всіх: блогерів, медіа, звичайних персональних сторінок, верифікованих акаунтів і для тих, хто не пройшов процедуру верифікації. Виключень у блокуванні неприйнятного контенту немає, пояснюють РБК-Україна у Міністерстві цифрової трансформації.

"Немає такого алгоритму, який перевіряє все безкінечно. Модератор фізично перевіряє, якщо приходить скарга. Якщо бачать порушення правил спільноти, то блокують. Якщо певний контент (наприклад, картинку) модератор позначив як таку, що порушує правила спільноти, то будь-які дописи, які використали цей контент навіть в поширенні в сторіз, будуть блокувати. Тому перш за все треба слідкувати за тим, що ви поширюєте, щоб вам не "прилетіло" за чужий контент", – розповідає експерт з інновацій, інвестицій та стартапів Мінцифри Антон Мельник.

Наприклад, якщо хтось розмістить на платформах Meta відео вбивств чи знущань, то зрозуміло, що користувачі почнуть скаржитися на такий допис, коментує РБК-Україна IT-аналітикиня, доцентка школи журналістики та комунікацій УКУ Надія Баловсяк.

“Велика кількість скарг означає, що контент дійсно є проблемним. І якщо число скарг активно збільшується, алгоритми Meta автоматично блокують його. А вже потім модератори зможуть передивитись вміст і зрозуміти, чи дійсно опубліковане варто прибрати з платформи”, – пояснює експерт.

Саме такі дії ще до війни використовували російські боти – напівавтоматичні акаунти, якими управляли співробітники компаній, схожих на всім відому російську фабрику тролів. Великою кількістю скарг вони запускали автоматичне спрацьовування системи модерації Meta у вигляді блокувань акаунтів.

"Під час війни Meta зробила багато винятків для України" – Мінцифри

До Мінцифри часто продовжують звертатися медіа, яких блокують у Facebook, кажуть у Мінцифри. Особливо часто зверталися після 24 лютого, коли Росія вторглася в Україну. В той час багатьом було мало зрозуміло, за що може "прилетіти" скарга і як правильно писати про жахливі безчинства і злочини ворога так, щоб потім не заблокували.

Фото: Під час війни спланованих атак професійних ботоферм проти України додалися і окремі громадяни РФ (unsplash.com)

"Ми з більшістю видань вже проговорювали це питання. Пояснювали, як і що варто публікувати, як верифікувати сторінку, якщо вона не верифікована. З самого початку повномасштабної війни, коли у Meta змінювалися правила модерації контенту в Україні, вдалося розблокувати кілька сторінок українських видань. Страйки прибирали, і медіа працювали далі. Зараз правила модерації Meta вже структурували", – зауважує Антон Мельник.

На початку війни з Росією компанія Meta анонсувала послаблення правил щодо мови ненависті та заявила, що соцмережі Facebook і Instagram тимчасово дозволятимуть українцям бажати смерті Путіну та закликати до насильства над росіянами. Такі пости та коментарі дозволили розміщувати, якщо вони мають відношення до війни Росії проти України.

Таким оновленням правил платформа спрощує життя насправді не українцям, а власним модераторам, які б просто не справилися з обробкою великої кількості контенту з мовою ненависті до загарбника, вважає Надія Баловсяк. Але такому нововведенню, звісно, зраділо безліч українців.

"Хочу зазначити, що на Facebook можна ображати російських військових злочинців і всіх, хто бере участь у цій війні. На жаль, не можна писати “русня”, “кацапи” і “москалі”, але можна писати “рашисти”, – каже Антон Мельник.

Через кілька днів після дозволу бажати смерті ворогу Meta звузила політику модерації контенту для українських користувачів – заборонила публічно бажати смерті диктаторам Володимиру Путіну та Олександру Лукашенку. Компанія також заявила, що виступає проти русофобії, закликів до геноциду, етнічних чисток та іншої дискримінації.

"Причина полягала не у впливі умовного російського офісу, який модерує українців, а у простому бажанні компанії заробляти – рекламодавці не люблять тексти "на межі", фоточки спалених танків чи знімки трупів або тексти з мовою ненависті. Реклама на фоні такого контенту неможлива: Facebook заробляє на рекламі, тому їм не потрібні прокляття на адресу росіян. Тому алгоритми Facebook виявилися неготовими до адекватного поширення інформації про війну в Україні", – пояснює принцип роботи Facebook Надія Баловсяк.

Facebook під час війни зробив щодо контенту для України багато винятків, кажуть у Мінцифри. Зокрема, це стало можливим, бо міністерство за останні кілька місяців провело з офісом Meta щонайменше десяток офіційних дзвінків. Також були й неофіційні розмови.

Фото: Мета Facebook – заробляти гроші на рекламі, і Meta не зацікавлена у поширенні новин про війну, кажуть експерти (unsplash.com)

"На жаль, ми не можемо говорити про ці виключення для українців публічно, оскільки ця можливість для нас може закритись, і багато країн відразу ж попросять для себе такі самі правила. Але зараз точно стало набагато менше блокувань і загалом різного негативу навколо Facebook та Instagram. Бо ці виключення для України працюють", – каже Антон Мельник.

У цьому можна переконатися, коли ви побачите “заблюрені” фотографії з приміткою, що це sensitive content (чутливий контент). За правилами Меtа, ці фото і відео взагалі не мали б бути на Facebook та Instagram – їх видаляють. Але в Україні такі фото переважно дозволяють публікувати, пояснює представник відомства.

"Також Україні дозволяють публікувати певні відео. Їх навіть не позначають як чутливий контент, просто ці відео є, і не блокуються. Я всім раджу читати правила Меtа, вони є українською мовою. Там написано, що на фото не має бути відірваних частин тіл, документів полонених, та й взагалі будь-яких документів приватних осіб. Одному медіа "прилетів" страйк за те, що ті опублікували документи судді-корупціонера. Тому на таких зображеннях треба замальовувати персональні дані", – додає співрозмовник.

Гроші – головне. Чому Facebook блокує згадки про "Азов"

Позиція Меtа – будувати такий собі ідеальній красивий світ, де всі живуть в мирі. І придумали для цього правила: там не має бути агресивного та суперечливого контенту, образ за національною ознакою, каже Антон Мельник:

"Якщо ми в компанії друзів кажемо, що росіяни та буряти, які творять жахливі злочини в Україні – це кацапи і русня, і я напишу про це у Facebook, допис заблокують. У Twitter таке пропустять. Але не тому, що там не модерують контент. Там просто більше це дозволено".

Фото: Адміністрація Facebook обмежила видачу контенту зі сторінки РБК-Україна після скарги, ймовірно, російських користувачів на публікацію, в якій згадувався полк "Азов"

Таку думку поділяє і Павло Бєлоусов. Не випадково у Facebook є лайки, а дизлайків немає. Це концепція соцмережі – розважати людину, створювати гарний настрій, без конфліктів та взагалі будь-якого негативу, каже співрозмовник:

"Користувача намагаються тримати у такій собі бульбашці: все добре, навколо один позитив. У ідеальному світі Facebook користувач цікавиться, де замовити стрижку собачці чи куди піти на манікюр. А фото з полону або заклики вбивати окупанта – такий контент потенційно відштовхує. Людина йде з соцмережі, компанія не заробляє кошти".

У багатьох медіа з'являється безліч проблем з Facebook через одну тільки згадку полку "Азов". Часом ціла дилема – як написати про наших захисників так, щоб не “прилетів” страйк. Сторінку РБК-Україна різко знизили у видачі на Facebook через новину про те, що “Азов” зайшов до Херсона, де військових зустрічали діти. Часто на такі пости скаржаться із країни-агресора, але соцмережа цього не враховує. Така сама ситуація невдовзі сталася у видання “НВ”:

"Не любить Фейсбук згадування полку Азов. Вірніше, російські боти, які тут же скаржаться Фейсбуку на українські ЗМІ. Ми отримали за це страйк від ФБ, а до цього - РБК-Україна. Страйк означає, що ФБ понижує ЗМІ у видачі контенту і зменшує його охоплення", – написав Віталій Сич, головний редактор медіадому “НВ”.

У ворогів, які прийшли в Україну з війною й одночасно запускають на українські сторінки ботів, у певний момент можуть збігтися інтереси. Умовно, росіянам заважає "Азов", бо ті нібито "нацисти і фашисти", каже Павло Бєлоусов.

Фото: Соцмережа регулярно блокує пости про "Азов". Навіть новини про те, що військові заходять до Херсону, і там їх зустрічають діти з квітами (Getty Images)

"Facebook теж може вважати, що їм заважає "Азов". Але не з тих самих причин, що й росіянам. А через те, що через це ведуться хейт-спічі, це впливає на емоційний стан людей. Фейсбуку за великим рахунком байдуже на мораль і на те, що рекламувати. Головне, щоб це приносило гроші. Я особисто багато разів бачив там і рекламу наркотиків, і фінансових пірамід. А під час війни так співпало, що і вони, і росіяни, виступають за блокування однакового контенту. Це виглядає як зрада, хоча мотиви у них різні. Хочу вірити, що у Meta немає спільних прямих інтересів з росіянами", – висловлює думку експерт.

“Жоден спосіб не допоміг вирішити проблему”

Є кілька способів, як можна прибрати страйки на Facebook-сторінці. Однак жоден із них не допоміг розв'язати проблему, говорить Андрій Гірчук, керівник напрямку SMM РБК-Україна.

По-перше, можна написати в чат підтримки Facebook. По-друге, написати на електронну пошту менеджерам, які відповідають за медіа в Україні.

Фото: Один із прикладів листування зі службою підтримки Facebok (скриншот РБК-Україна)

“Перший спосіб досить сумнівний, оскільки там зазвичай відповідають російською мовою і нічим допомогти не можуть. Другий здається більш дієвим, але досить бюрократичний і також нічого не гарантує: спеціальний відділ аналізує страйки, які надходять на сторінку, і після цього приймає рішення, наскільки вони виправдані. Наразі жоден з цих методів нам не допоміг вирішити проблему на трьох сторінках РБК-Україна”, – розповідає він.

Судячи зі спілкування зі службою підтримки він робить висновок, що підтримка у чаті відстоює російські інтереси: “А коли пишу на пошту, то там все відбувається досить повільно, і теж ніхто не займає якусь конкретну позицію”, – відзначає Гірчук.

Фактично лотерея. Чи можна відновити заблоковану сторінку

Якщо ви ведете сторінку у Facebook і стикнулися із блокуванням, можна подати апеляцію. Модератори розглянуть її та вирішать, чи розблокувати пост або сторінку. Або, виявляється, можуть і не розглядати. Представник одного з українських медіа розповів, що його апеляцію відмовились навіть розглядати, оскільки "у Facebook через пандемію COVID мало працівників". Пост залишили заблокованим, кількість переглядів сторінки різко впала.

У тому, як саме Facebook реагує на скарги та апеляції, ми можемо бачити тільки певні закономірності, а точних алгоритмів Meta не розкриває. Тому будуть лише припущення, каже Павло Бєлоусов.

Він припускає, що верифіковані сторінки матимуть більший вплив - є шанси, що таку сторінку швидше відновлять. А на сторінку з меншим охопленням звернуть увагу пізніше або можуть взагалі не звернути. До верифікованих сторінок з боку Facebook зазвичай більше уваги та вища довіра.

Також, вірогідно, є кореляція із кількістю підписників. Скоріше за все, на сторінку з мільйонами читачів Facebook відреагує швидше. Але так це чи ні – теж точно невідомо. З іншого боку, якщо сторінка – з великою кількістю підписників, скаржитись на неї можуть частіше.

"Боти скаржаться переважно на великі сторінки. Коли є задача нашкодити, росіяни збирають 10 тисяч ботів, кидаються скаржитись, і контент видаляють. Маленькі сторінки їх цікавлять рідко. Нема сенсу витрачати великий ресурс на потенційно маленький ефект. Тобто це може працювати в обидва боки: популярному пабліку дещо простіше відновитися, але і скарги можуть “прилітати” частіше. Від цього не застрахований ніхто", – розповідає Павло Бєлоусов.

У Мінцифри звертають увагу, що медіа можуть звертатися до польського офісу Meta, де комунікують з українськими виданнями по таких питаннях.

Facebook зазвичай не видаляє контент на сторінці з першого разу: спочатку попереджає. Але й тут закономірність теж відносна: когось не блокують і після 100-го попередження, а іншим для повного блокування вистачить два-три.

Фото: Точно невідомо, як працюють алгоритми соцмережі. Через це можна тільки здогадуватись, як модерується контент (unsplash.com)

Якої політики дотримуватись медіа у Facebook – чіткої інструкції немає, каже Павло Бєлоусов. До слова, 9 листопада Meta вдалася до наймасовішого скорочення у своїй компанії. За один раз звільнили 11 тисяч людей. Після цього добитися розблокування може бути ще складніше, припускає експерт: "Це буде проблемою в контексті модерації контенту і вплине її якість. Контент будуть більше модерувати алгоритми, а алгоритми – недосконалі".

Він дає загальні поради, як медіа зменшити шанси на блокування у Facebook:

• Не використовувати хейт-спіч і так звані стоп-слова – тригери, на які спрацьовують алгоритми: русня, хохол тощо. За таке скарги прилітають найчастіше;

• Почати будувати зв'язки з офіційним представництвом Meta, яке відповідальне за Україну. Так можна добитися швидшого розгляду питання про блокування (на момент публікації матеріалу запит РБК-Україна менеджеру з публічної політики Facebook по Україні залишився без відповіді);

• Переходити на децентралізовані сервіси – умовні альтернативи Facebook та Twitter, де користувачі самі вибудовують правила взаємодії.

"Можна або повністю переводити, або хоча б дублювати контент на децентралізовані сервіси. Навіть якщо це буде не основною вашою платформою, можна у якості резервного варіанту направляти вашу аудиторію на ресурс, де немає цензури та де діє саморегуляція. Це запасний майданчик, який може слугувати для медіа з користю", – радить Бєлоусов.

Наприклад, недавно ЗМІ писали, що в Україні набуває популярності Mastodon – децентралізована соцмережа, де кожна локальна спільнота будує свої правила самостійно. Її вже назвали альтернативою Twitter.

Mastodon – розподілена та федеративна соціальна мережа, подібна до сервісу мікроблогів Twitter, але керована як децентралізована федерація незалежних серверів зі встановленим на них відповідним вільним програмним забезпеченням. Обмеження на довжину повідомлення за замовченням – 500 символів. Мережа запустилася в жовтні 2016 року. А її засновником є німець Євген Рочко, пише Dev.ua.

Можна зробити висновок, що Meta під час війни в Україні зробила кроки, щоб спростити роботу українським медіа та в цілому користувачам Facebook. Але проблеми із блокуванням сторінок ЗМІ все ще регулярно з'являються. А відповідь на апеляції служба підтримки може зовсім не відреагувати, від чого у ЗМІ значно зменшуються охоплення і сайти втрачають аудиторію.