Майбутнє акцизів на сигарети: модифікація та шлях у ЄС

Коли 2023 року я в складі робочої групи працював над проєктом податкової реформи 10-10-10, то ми, окрім зниження загального податкового навантаження, формували також набір компенсаторів, який зміг би частково покрити податковий розрив у запропонованій реформі.

Відповідно, в межах цієї роботи ми сформували пропозиції щодо модифікації акцизу на сигарети та запропонували перевести ставки в євро, розуміючи, що в поточній ситуації, з постійною девальвацією національної валюти, Україна незрозуміло коли досягне мінімальної ставки сигаретного акцизу, який регламентований в ЄС на рівні 90 євро за 1000 сигарет, якщо продовжить планувати свій акциз у гривнях. У результаті було запропоновано графік переходу акцизу в євро та досягнення заданих цифр до 2030 року.

Нагадаю, для тих, хто не знає, що в межах процесу євроінтеграції Україна взяла на себе зобов'язання досягти рівня акцизу 90 євро за 1000 сигарет до 2025 року. Відповідно, Україною було сформовано план збільшення акцизу до 2025 року в гривнях для виходу на таке мінімальне податкове навантаження, яке передбачало фактичне 20% підняття акцизу на сигарети в гривнях щороку.

Водночас з 2022 року ми маємо очевидний форс-мажор (війну), який сформував, з одного боку, як падіння рівня життя більшої частини населення України, великий потік зовнішньої та внутрішньої міграції, так і девальвацію національної валюти, яка вже досягла 50 % з 2021 року і, очевидно, буде продовжена. Відповідно, Україні потрібно продовження режиму переходу на мінімальні ставки, що діють в ЄС.

У межах цього процесу для мене не дивно, що Кабмін рухається в цьому самому напрямку й ініціював перед 2025 роком перенесення досягнення ставки 90 євро за 1000 сигарет до 2028 року через законопроєкт № 11090. Для того щоб досягти необхідного в ЄС рівня мінімального податкового навантаження, акцизи переведені в євро і стартуватимуть з рівня приблизно 60–70 євро за 1000 сигарет із поступовим підняттям до рівня 90 євро за кілька років до 2028 року.

Чи означає це збільшення вартості сигарет в Україні? Безумовно!

Але чи має Україна вибір, якщо офіційно поточна влада веде Україну в ЄС? Очевидно, що ні!

При цьому за останні 10 років ринок України, як і світовий ринок тютюнової продукції, зазнає змін. Все більше і більше споживачі віддають перевагу не стандартним сигаретам, а тютюновим виробам електричного нагрівання (так званим ТВЕН). З одного боку, це розглядається як менша шкода для здоров'я, з іншого – завдяки пільговій податковій політиці. Так, в Україні в 2023 році було вироблено 910 млн стіків ТВЕН та імпортовано 5,95 млрд. При цьому стандартних сигарет у 2023 році вироблено 32 млрд штук, тобто фактично ринок ТВЕН уже займає 20% ринку.

На жаль, треба констатувати факт, що платоспроможний попит в Україні, очевидно, не встигає за зростанням вартості сигарет. Підсумком такої політики стало скорочення легального виробництва сигарет за останні 8-9 років практично втричі. Якщо 2015 року виробництво сигарет в Україні було на рівні 93 млрд штук на рік, то до 2023 року цей обсяг скоротився до 32 млрд штук. Фактично маємо 3-кратне скорочення виробництва тютюнової галузі.

При цьому за поточними оцінками тіньовий ринок сигарет становить близько 20%. Це дуже багато з урахуванням того, що зараз сильно мінімізовано канали поставок контрабандної продукції з Росії, Білорусі й окупованого Росією регіону ОРДЛО у зв'язку з активними бойовими діями та припиненням торгівлі з цими країнами. Тому, крім внутрішнього контрабандного нелегального випуску сигарет, каналами ввезення контрабандної продукції можуть виступати лише країни ЄС або морські порти Одеського регіону.

Однак якщо подивитися на ставки акцизу в країнах ЄС, зібрані Growford Institute, то стає зрозуміло, що ЄС не може розглядатися як джерело імпорту контрабандної тютюнової продукції через значно більші ставки акцизу, за винятком ТВЕН, оскільки акциз на них в Україні вже перевищує або є еквівалентним ставкам більшості країн ЄС (близько 56 євро за 1000 штук стіків).

Справа в тому, що Директива ЄС формувалася ще до появи виробів ТВЕН і, відповідно, кожна країна ЄС самостійно встановлює акцизи на ТВЕН. Якщо судити з наших сусідів, то в Польщі, Румунії, Словаччині акцизи на ТВЕН нижчі, хоча рівень життя вищий, ніж в Україні, причому в Польщі практично в 2 рази.

Водночас якщо дивитися в майбутнє, то швидше за все до 2027–2030 років в ЄС буде запроваджено новий рівень мінімального податкового навантаження на 1000 сигарет, але з поправкою на паритет купівельної спроможності кожної країни. А на ТВЕН з'явиться єдина в ЄС ставка акцизу розміром вдвічі нижча, ніж на звичайні сигарети.

Вважаю, що в Україні має бути стимулююча податкова політика щодо ТВЕН, яка дозволить збільшити внутрішнє виробництво, а також мати заділ на майбутнє та формувати експортні можливості. Імпорт поточного обсягу ТВЕН – це ще один фактор тиску на гривню та девальвацію національної валюти, не кажучи про втрати у доданій вартості. Вважаю, що метою акцизної державної політики має стати зростання виробництва сигарет, у тому числі для експортних можливостей, та імпортозаміщення такої продукції, як ТВЕН. Тому в законопроєкті № 11090 доцільно залишити ставки акцизу на ТВЕН та сигарети, запропоновані урядом і Мінфіном, які могли б стимулювати нарощування виробництва стіків в Україні.

При цьому вже зараз Україні варто було б орієнтуватися на пропорції, які будуть закладені в ЄС у своїй майбутній акцизній політиці, й орієнтуватися на підхід до ставок акцизу на ТВЕН, який буде вдвічі нижчим, ніж на звичайні сигарети.