Ліки на крові. Чому в Україні досі працюють фармкомпанії, які не вийшли з РФ

Деякі міжнародні фармацевтичні компанії, які не вийшли із РФ та своїми податками фінансують російську військову агресію, продовжують працювати на українському фармацевтичному ринку. Детальніше – в статті РБК-Україна.

Без жодних обмежень в Україні продовжують продавати свої ліки компанії KRKA (Словенія), Servier (Франція), Берлін-Хемі (Німеччина), а також частково угорська Gedeon Richter. Жодна з них не вийшла із Росії.

Критики компаній, що залишились у РФ, зокрема засновник Інституту з питань лідерства при Єльському університеті Джеффрі Зонненфельд, називають їх учасниками російського вторгнення, оскільки ці компанії є залученими в економічний оборот і, таким чином, роблять внесок у фінансування армії РФ.

Якщо узагальнювати прямолінійно, то податки європейських виробників ліків йдуть на те, щоб Росія виготовляла зброю з метою вбивства українців.

Але чому ці компанії досі вільно почувають себе в Україні? На початку широкомасштабного вторгнення міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко звернувся до міжнародних фармкомпаній із закликом ігнорувати Росію, не вести з нею бізнес та не поставляти до неї товари.

Утім, міністр "не дотиснув" і зрештою позиція МОЗ виявилась непослідовною. Бо, попри те, що згадані компанії не покинули працювати у терористичній державі, Міністерство охорони здоров’я України навіть не застосувало проти них наявного правового механізму. Законодавчої бази для санкцій спонсорів тероризму в Україні вистачає, але, судячи з усього, бракує політичної волі тиснути на тих, хто веде бізнес у РФ.

Як український закон може покарати фармацевтичних спонсорів війни?

Ще у червні 2022 року набули чинності зміни до закону України "Про лікарські засоби", які дозволили обмежувати обіг лікарських засобів, виробництво яких розташовано на території РФ або Білорусі. Навіть якщо хоча б один із етапів виробництва фармкомпанія здійснює у РФ або Білорусі – Україна має законне право скасувати або скоротити термін дії державної реєстрації таких ліків.

Скасувати держреєстрацію також дозволено, якщо заявник або його представник прямо або опосередковано пов’язані з російськими компаніями.

Аби не вийшло так, що українці в бажанні добитися справедливості не нашкодили власному здоров’ю, у МОЗ прописали чіткі критерії щодо того, які лікарські засоби не можуть бути заборонені. Наприклад, це ліки, що мають менше, ніж два аналоги. Також не можна забороняти такі категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД.

Відтак зі згаданим законом доступ українських пацієнтів до оригінальних, життєво важливих та якісних ліків зберігається, а будь-які твердження, що українці залишаться без цих ліків, є маніпулятивними.

З моменту прийняття закону пройшло уже майже два роки. За цей час обмеження обігу лікарських засобів, пов’язаних з РФ, було застосоване лише проти угорської компанії "Гедеон Ріхтер". Комісія МОЗ припинила дію реєстраційних посвідчень на 35 препаратів цієї компанії, кожен з яких має мінімум по 2 аналоги (деякі препарати мають і по три десятки аналогів).

Щодо решти компаній-спонсорів тероризму, то Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком лише посилює співпрацю із ними.

Якою є позиція компаній-спонсорів тероризму, що працюють в Україні?

Окремої уваги заслуговує публічна позиція, яку щодо війни в України висловили деякі зі згаданих компаній. Компанія KRKA на своїй центральній сторінці сайту має заяву із висловом, який став уже мемом для українців, а саме про "глибоку стурбованість жахливими подіями".

Свою репутацію в Україні словенська компанія вирішила забілити інформацією про те, що організувала для українських пацієнтів благодійну пожертву на 6 млн грн (150 тис. доларів). Утім, це майже в тисячу разів менша сума, ніж податки, які KRKA сплатила у 2022 році у бюджет РФ – 120,45 млн доларів.

Така сама позиція "глибокої стурбованості" зазначена на сайті BERLIN-CHEMIE (Берлін-Хемі) в Україні. Ця німецька компанія також компенсує свою присутність в РФ благодійними пожертвами і стверджує, що вклала у благодійність в Україні 1 млн євро. Водночас у бюджет РФ ця німецька фірма сплатила податками у 2022 році у шістдесят разів більшу суму – 61,2 млн доларів. Берлін-Хемі виправдовує свою роботу в Росії тим, що міжнародні санкції не поширюються на поставки ліків. "Тому наразі ми поставляємо в Росію лише життєво необхідні лікарські засоби для пацієнтів, які від них залежать", – кажуть у компанії.

Ніби змовившись із двома попередніми компаніями, французька Servier ("Серв’є") теж видала заяву про те, що "глибоко засмучена" війною в Україні і обіцяє надавати українцям гуманітарну допомогу. Окремі напрямки діяльності у Росії "Серв’є" прикрила, але повністю звідти не вийшла. Її податки до бюджету терористичної країни у 2022 році – 80,1 млн грн.

Непослідовність міністра Ляшка найчіткіше проявилась у кейсі із "Серв’є". На початку широкомасштабного вторгнення міністр казав фармацевтичним компаніям, що не може бути ніяких таємних змов з військовими злочинцями. Але уже в травні 2023-го Ляшко підписав із фондом "Меценат Серв’є" Меморандум про взаєморозуміння. Компанія, яка заробляє в РФ і платить там податки, обіцяла вкластись в амбулаторію у Чернігові та медцентр у Броварах.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підписує меморандум із компанією, яка продовжує працювати в РФ

Українське толерування і напівпозиція призводять до того, що міжнародні фармацевтичні компанії продовжують фінансувати виготовлення ракет в РФ, а угоди на зразок меморандуму з українським міністром забезпечують їм репутаційне прикриття.

За приблизними підрахунками, за річну суму податків від згаданих чотирьох компаній РФ могла б виготовити 320 ракет Х-22.

Тобто масовану шахедно-ракетну атаку, внаслідок якої Росія сьогодні, 29 березня, пошкодила енергетичні об’єкти у шести областях України, по суті оплатили європейські фармацевтичні компанії, які й досі працюють і на українському ринку, і на ринку в РФ. За їхні гроші Росія може здійснити ще декілька десятків таких атак, як сьогодні.

Як таке можливо і чому українське Міністерство охорони здоров’я нічого з цим не робить?

Якими б стурбованими не були європейські фармкомпанії і скільки б амбулаторій вони не збудували у Чернігові, це ніяк не змінить факту: вони підтримують російські економіку та дозволяють російському керівництву продовжувати загарбницьку війну. Компанії, які за своєю суттю мають берегти здоров’я людей, пішли на компроміс із совістю і допомагають Росії вбивати людей.

Дивує, що українське МОЗ своїм мовчанням теж стає співучасником, хоч і має законні механізми, якими може підштовхнути фармгігантів до виходу з РФ.

Приклади ціннісного вибору одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну показали McDonald’s, Henkel, EPAM, Airbnb, Apple, Booking, H&M, IKEA, Netflix та інші. Вони без довгих роздумів відмовились від великого російського ринку, але зберегли власну совість та репутацію.