Лібералізація чи закручування гайок. Чому податковий комітет не може порозумітись з бізнесом

Завдяки медійній активності своїх очільників, парламентський комітет з питань фінансів, податків та митної політики все частіше привертає увагу ЗМІ та бізнесу. Заяви Данила Гетманцева щодо контрабанди у "зерновому коридорі", протистояння Ярослава Железняка з БЕБ, закиди від журналістів щодо причетності депутатів до блокування податкових накладних та решта скандалів створюють специфічне тло на другому році війни. Що відбувається у податковому комітеті та навколо нього – детальніше в матеріалі.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії у професійних колах розгорнулась дискусія між прибічниками економічного лібералізму та адептами жорсткої фіскалізації.

До перших спостерігачі відносять двох віце-прем'єрів, міністра громад та інфраструктури Олександра Кубракова та цифрової трансформації Михайла Федорова, а також заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурму — автора концепції податкової реформи "10-10-10".

Головним консерватором вважається керманич податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев. Останнім часом його підтримує перший заступник Ярослав Железняк.

Різні погляди на податкову політику загострилися на початку війни. Так, у травні минулого року майже 12 тисяч представників бізнесу підписали лист до президента з проханням усунути Данила Гетманцева з посади голови парламентського комітету.

Звернення підтримали президент CEO Club Ukraine Сергій Гайдачук, президент Спілки українських підприємців та співзасновник ГК "Нова пошта" В'ячеслав Клімов, CEO та засновник бізнес-асоціації "Український клуб нерухомості" Ольга Соловей, засновник MacPaw — Олександр Косован та інші відомі підприємці та експерти.

Один з ініціаторів збору підписів CEO Advanter Group, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач вважає, що комітет ВРУ та Державна податкова служба діють у контексті "презумпції винуватості" бізнесу, в ньому бачать лише джерело податків, а не ключову силу, на яку держава має покладатися у відновленні економіки.

Влада належним чином не відреагувала на звернення бізнесменів. Співрозмовники в оточені президента пояснили це тим, що для у розпал війни головними питаннями є ситуація на фронті й міжнародна підтримка України. Як відомо, саме у травні 2022 року Україна докладала титанічні зусилля, щоб переконати західних партнерів надати нам важке озброєння. В цих умовах заглиблюватися в економічні концепції та інтриги було "не на часі".

У серпні 2022 року ліберали зазнали нової поразки — Данило Гетманцев "забанив" масштабну податкову реформу, презентовану заступником голови ОП Ростиславом Шурмою, яка передбачала податок у розмірі 10% на прибуток, ПДФО та ПДВ, а також скасування ЄСВ і встановлення воєнного збору на рівні 3%. Депутата підтримав міністр фінансів Сергій Марченко, який зазвичай дискутував з головою фінансово-податкового комітету Ради.

Тим часом у самому комітеті почались процеси, які поступово перетворювали його з форпосту економічного консерватизму на епіцентр поточних скандалів.

Так сталося, що саме у податковому комітеті виявилася найбільша кількість депутатів колишньої ОПЗЖ: Ігор Абрамович, Олександр Лукашев, Антоніна Славицька, Микола Скорик та Юрій Солод. Після низки публікацій, розслідувань та суспільного обговорення Абрамович та Солод добровільно склали свої мандати.

Не добровільно, а вимушено вибули з гри позбавлений громадянства за зраду спільник Віктора Медведчука Тарас Козак та вбитий у серпні 2022 року у Голій Пристані депутат Олексій Ковальов, виключений зі складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" за колаборацію з окупантами у захопленій на той час Херсонській області.

Заступник голови комітету Андрій Холодов, який також є кумом Віктора Медведчука, став фігурантом резонансного розслідування "Батальйон Відень" — його помітили у столиці Австрії, де він мешкає неподалік від маєтку олігарха Дмитра Фірташа. Як зазначалось в розслідуванні, Холодова не було на декількох засіданнях Верховної Ради.

Троє членів комітету – Ірина Аллахвердієва, Анні Колісник та Андрій Іванчук – виявилися фігурантами кримінальних справ щодо незаконного збагачення та неправдивого декларування..

У двох інших членів комітету вже після початку війни Bihus.Info помітив нові елітні авто — Андрій Мотовиловець почав користуватися новою Audi Q7, Ольга Василевська-Смаглюк пересіла на Jaguar.

Але й це ще не все. Колега Ольги по комітету та попередній роботі на телеканалі 1+1 заступник голови Олександр Дубінський звинуватив її у... викраденні навушників прямо у сесійній залі. Ця тема викликала жваве обговорення у соцмережах. І потягнула за собою згадки про інші дивні історії.

Виявилося, що у 2020 році Дубінський оприлюднив компромат на Ярослава Железняка, стверджуючи, ніби його родина здає в оренду готель "Централь" в окупованому Донецьку. У відповідь Железняк опублікував тоді фото розбитого приміщення і докази, що жодних платежів від сепаратистів він не отримує.

Втім, найгучніші обвинувачення дістались власне Гетманцеву: програма "Гроші" пригадала його співпрацю з Володимиром Сівковичем, обвинуваченим у держзраді.

Решту ЗМІ спантеличило питання, чому Гетманцев підтримав прес-офіцера ДПСУ Івaнну Плaнтовську, яка потрапила у скандал через те, що під час війни хизувалася розкішним життям. "Що ви на неї накинулися, заздріть мовчки", — написав він у соцмережах. І додав, що у "моралізаторських дискусіях іноді найскладнішим є відокремити мораль від заздрості".

Втім, всі ці інформаційні спалахи жодним чином не впливають на податкову політику України, яку формує парламент. Вони лише створюють відповідне інформаційне забарвлення роботі профільного комітету. Проблема в іншому.

Представники бізнесу, що мали досвід відповідного спілкування, на умовах анонімності висловили думку, що базова проблема представників податкового комітету – не в розслідуваннях проти них, і не у втраті третини складу через складання мандатів, а у відсутності фахівців.

Абсолютна більшість членів комітету, за винятком кількох осіб, наприклад, Ніни Южаніної, яка знаходиться в опозиції до керівництва і звинувачує її у провалі податкової амністії, не мали раніше стосунку до фіскальної чи митної сфери.

Тому, кажуть, що все вирішують Гетьманцев, Железняк та їх помічники. Решта просто голосує. Гетманцев частково підтвердив це судження в інтерв'ю "Економічній правді", додавши, що до нього за розв'язанням конкретних проблем з митницею та податковою службою регулярно звертаються бізнесмени, і помічники завжди беруть слухавку.

Мова при цьому йшла про кричущу наразі проблему блокування податкових накладних. Журналіст Юрій Бутусов на відкритому засіданні звинуватив у перешкоджанні бізнесу особисто голову комітету, пов'язавши його з керівником київського ДПС Оксаною Датій.

Це саме у неї при обшуку 1 лютого ДБРівці знайшли "лист побажань": мати мільйон доларів, соболину шубу та годинник Breguet.

Блокування податкових накладних наразі не єдина гостра проблема для бізнесу. Ще одна широко обговорювана у діловій спільноті тема — зростання вартості послуг ІТ-компаній. Це сталось через припинення з 1 січня 2023 року дії пільги, яка звільняла українські ІТ-компанії від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Продовжити термін пільги мали до кінця 2027 року, тобто ще на пʼять років.

У липні 2022 року парламентарі зареєстрували відповідний законопроект. Його долею опікувався, зокрема, заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. Втім, до голосування справа не дійшла: на момент обговорення Мінфін вже вніс податок до проекту бюджету.

Представники ринку скаржаться, що Железняк наразі цілком занурений у роботу тимчасової слідчої комісії у сфері економічної безпеки та свій давній конфлікт з головою БЕБ Вадимом Мельником, якому комітет висловив недовіру, постановивши до 1 квітня перезавантажити Бюро економічної безпеки.

Щоправда, ця перемога затьмарилась звинуваченнями на адресу Железняка, у начебто наявності конфлікту інтересів через схеми вивезення українського зерна батьком народної депутатки Ольги Коваль, з якою в нього романтичні стосунки.

Водночас Гетманцев у вже згаданому інтерв'ю ЕП звинуватив компанії, які беруть участь у "зерновому коридорі", в контрабанді зерна і несплаті податків.

Це викликало обурення бізнесу та експертів, які заявили про плани голови комітету (під приводом боротьби з ухилянням від сплати податків) повністю ліквідувати "спрощенку" і підвищити низку податків, що у розпал війни завдасть потужного удару по реальному сектору. У ЗМІ піднялась чергова хвиля бурхливих обговорень.

Що буде далі? Співрозмовники в експертному середовищі кажуть, що, попри війну і складні обставини, у яких знаходиться країна, настав час владі оприлюднити своє бачення принципів податкової політики, стосунків з бізнесом та "меж дозволеного втручання" податкового комітету ВРУ в діяльність фіскальних органів.

Тому що дисонанс думок офіційних осіб з цього приводу вже досяг апогею. З одного боку прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 24 лютого 2023 року констатує, що український бізнес у воєнний рік сплатив на 80 млрд грн більше податків, ніж у 2021-му. Обіцяє пільгове кредитування, безповоротні гранти "єРобота", дерегуляцію та диджиталізацію послуг. Менше бюрократії та кращий сервіс.

З іншого, Гетьманцев навпаки стверджує, що у січні бізнес сплатив на 25% менше податків, ніж рік тому. Звинувачує експортерів зерна у контрабанді, анонсує підвищення податків, відновлення перевірок, штрафів та згортання спрощеної системи.

Так, що ж все-таки вважає влада: стакан, напівпорожній чи наполовину повний? Попереду лібералізація чи закручування гайок? Бізнес збентежений і прагне пояснень.