Політичне рішення про виділення Україні кредиту на 50 млрд доларів під заставу заморожених російських активів прийнято лідерами G7 13 червня. Але деталі цієї нової кредитної програми Extraordinary Revenue Acceleration поки що невідомі. Крім того, що надходження коштів може розпочатися з 2025 року і вони будуть спрямовані на військові потреби та відновлення країни. Що відомо про цей кредит, з'ясовував спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.
Лідери країн Великої сімки (G7) 13 червня на саміті в Італії підтвердили свої наміри надати Україні кредитні кошти на загальну суму близько 50 млрд доларів під заставу доходів від заарештованих російських активів.
"У присутності президента Зеленського ми вирішили виділити близько 50 млрд доларів США, використовуючи надзвичайні доходи (надприбуток - ред) від заморожених російських суверенних активів, надіславши недвозначний сигнал президенту Путіну", - йдеться у комюніке за підсумком саміту.
РБК-Україна вже писало, що загальна сума заморожених активів може бути до 370 млрд доларів. Але поки що йдеться, як сказав президент США, про близько 280 млрд, хоча іноді називають суму близько 300 млрд доларів. Точний обсяг коштів офіційно не розголошується, оскільки це банківська таємниця. Активи РФ заморожені в ЄС та ще 8 країнах.
Вони розміщені у банках у цінних паперах. Після закінчення терміну дії цих паперів активи переходять банку-власнику, і на них починають нараховуватись відсотки. Саме під ці відсотки за кілька років уперед і збираються дати кредит – Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).
Раніше період для формування застави планували визначити у 10 років, починаючи з 2024 року. Який термін передбачений фінальними домовленостями лідерів G7 – поки що невідомо. І якщо застава формуватиметься з доходів з 2024 року, то неясно, що буде з доходами за 2022-2023 роки, а це понад 5 млрд. доларів. Якщо їх не буде враховано, то просто “зависнуть” у банках і отримати їх Україні буде практично неможливо.
Рішення G7 має політичний характер, і на його юридичне оформлення знадобиться ще якийсь час. Тобто як такої кредитної угоди поки що немає. Але вже відомо, що кошти можна буде використати на військові цілі та відновлення України.
Гарантій ухвалення рішення на цьому саміті G7 не давав ніхто буквально до останнього моменту. Напередодні у західних ЗМІ писали про діаметрально протилежні очікувані фінальні результати.
Bloomberg повідомив, що рішення нібито узгоджене і буде ухвалено з великою ймовірністю. Politico опублікувало інформацію, що шансів домовитися майже немає, і питання може бути перенесене на наступний саміт. Нібито США та ЄС не знайшли консенсусу щодо ключового питання щодо термінів дії санкцій щодо заморожування активів.
Наразі в ЄС ці санкції доводиться підтверджувати кожні півроку – США наполягав на тому, щоб їх продовжили до кінця війни. ЄС, зі свого боку, не погоджувався з тим, що саме він несе основні ризики щодо кредиту, а фактично гроші використовуватимуть американські компанії для відновлення.
Важко сказати завдяки яким аргументам США та ЄС вдалося досягти компромісу. Але ЄС зрештою погодився з доводами Вашингтона продовжити дію санкцій до завершення війни. "Ми підтверджуємо, що відповідно до всіх застосовних законів і наших відповідних правових систем суверенні активи Росії в наших юрисдикціях залишаться знерухомленими до тих пір, поки Росія не припинить свою агресію і не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні", - сказано в комюніке.
Прем'єр Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що гарантій ухвалення позитивного рішення на саміті не було практично до останнього моменту. "Це несподіваний результат, яким я особливо пишаюся", - зазначила вона, коментуючи результати зустрічі глав держав G7.
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав рішення G7 дипломатичною та історичною перемогою. "Рішення було досить складне і до останнього часу у нас не було впевненості, що ми отримаємо згоду від усіх країн, які залучені до цього процесу", - сказав він в ефірі телемарафону.
Поки що інформації про деталі майбутнього кредиту немає. У комюніке лише йдеться, що його обслуговування та погашення проводитиметься за рахунок доходів від російських активів, що зберігаються в Європейському союзі та інших відповідних юрисдикціях країн-членів об'єднання. Але для реального виділення грошей Україні потрібно отримати схвалення в цих юрисдикціях на їх використання.
Реальний доступ до кредитних коштів Україна зможе отримати лише 2025 року. Про це РБК-Україна повідомили джерела в уряді. Та й у самому комюніке йдеться про те, що до кінця поточного року.має бути підготовлений лише безпосередньо кредитний механізм.
Сергій Марченко, який поки що відмовився детально коментувати цю тему РБК-Україна, у своїх коротких публічних заявах також говорить про наступний рік.
"Рішення важливе, воно, я би так сказав, дає нам можливість видихнути, тому що в 2025 році (бюджетні витрати-ред.) виглядали невпевнено без цього рішення", - сказав міністр в ефірі телемарафону.
Зараз Мінфін якраз веде підготовку проекту держбюджету на наступний рік, який має подати в Раду до 15 вересня. Марченко планує направити цей кредитний ресурс на пріоритетні напрямки, насамперед, на сектор безпеки та оборони.
Самостійно вирішувати, на що витрачати гроші було однією з умов української сторони. Марченко сподівається, що його буде враховано. “Ці гроші мають бути спрямовані на будь-які цілі та витрати, яких Україна потребує. До нас прислухалися, і я сподіваюся, що у технічному рішенні, яке ми зараз обговорюємо, це буде реалізовано”, - сказав він.
Міністр фінансів України Сергій Марченко (фото: Getty Images)
Крім того, Україна, яка була залучена до підготовки рішення, мала ще дві умови: отримання грошей в поточному році і без будь-яких умов.
Поки можна вважати, що одне з них не задовольнили – грошей у 2024 році не буде. Але це не повинно погіршити фінансове становище – вже досягнуто всіх домовленостей щодо фінансування витрат поточного року з основними донорами - МВФ, ЄС та США.
Чи буде задоволена друга умова - кредитування без зобов'язань у відповідь , поки невідомо. Коментарів щодо цього питання немає ні з боку G7, ні з боку України.
Немає поки що інформації і про те, як надаватиметься кредит - єдиним траншем або частинами, коли може бути отримана згода депозитаріїв на виплату коштів, з ким і як будуть підписані кредитні угоди, як розподілятимуться кошти на певні цілі, яка частка піде на військові потреби, яка на відновлення та яка на бюджетні та гуманітарні витрати.
Але в будь-якому випадку, рішення про кредит, навіть на політичному рівні - це позитивний сигнал, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Новий кредитний пакет, за його словами, фактично гарантує, що мінімум у наступні три роки Україна щороку зможе збільшити пакет фінансової підтримки з урахуванням МВФ, Ukraine Facility, США та інших партнерів до 30 млрд. доларів.
“Це дає більше ясності та визначеності, тому важливість цього пакету важко переоцінити. У нас буде ресурс для покриття планового дефіциту і бюджетної кризи не буде”, - сказав Ваврищук у коментарі РБК-Україна.
Однак він бачить ризики нового кредиту в тому, що члени G7, такі, як США, Канада, Японія, увійшовши до групи кредиторів, можуть скоротити або навіть припинити фінансову підтримку на двосторонньому рівні.
“Цей пакет означає, що очікування якихось інших двосторонніх кредитів від членів G7 будуть меншими. Є ризик, якщо в США буде нова адміністрація, то їхня підтримка скоротиться. Японія, яка у поточному році планує виділити 4 млрд доларів, наступного може припинити це робити”, - вважає Ваврищук.
Виправдаються такі ризики чи ні, поки що прогнозувати складно. Але в комюніке G7 йдеться про продовження всебічної підтримки України в тому обсязі, в якому це буде потрібно. Отже, можливо, підтримка на двосторонньому рівні й продовжиться, якщо, звісно, виникне крайня потреба.
Ще один момент залишається не зовсім зрозумілим після рішення G7. У травні Єврокомісія схвалила фінансування України за рахунок відсотків від заморожених активів. Воно передбає, що щорічно Україна зможе отримувати до 3 млрд євро від доходів активів РФ, які перебувають у Європейському Союзі.
Кошти, згідно з рішенням ЄК, мають виплачуватись Україні двічі на рік. 90% суми планували спрямовувати на постачання військової техніки в рамках EPF (Європейський фонд миру), та 10% - до бюджету ЄС для довгострокової підтримки України. Перший транш у розмірі 1,5 млрд. євро анонсували на липень. Але зараз, коли ці доходи стануть заставою кредиту, їх виплата просто неможлива.
Офіційних коментарів ні від ОП, ні від Мінфіну з цього питання виданню отримати не вдалося. А Ваврищук вважає, що це рішення ЄК навряд чи буде реалізовано. “Не можуть одночасно і виплачуватись доходи від активів, і видаватися кредит під заставу цих доходів. Логічно, що рішення ЄК щодо виплати не буде реалізовано”, - сказав він.
Варто зазначити, що рішення про кредит під доходи від російських активів в уряді України ще у травні називали більш позитивним, ніж просто передачу щорічного доходу від активів Росії. Отже, можна вважати, що фінальним результатом Україна може бути цілком задоволена.