Як Румунія наближає Україну до перемоги
Про те, як Румунія наближає Україну до перемоги – в колонці для РБК-Україна розповів народний депутат Олексій Леонов.
Ми щиро вдячні кожній країні, яка підтримує Україну під час російської агресії. Але періодично виходить так, що основна увага концентрується на обмеженому колі держав, тоді як інші – абсолютно незаслужено – перебувають у тіні. Настав час виправити цю несправедливість щодо Румунії – країни, яка допомагає Україні на порядок більше, ніж про це здогадується переважна більшість українців.
Найперше про що варто згадати – Румунія для України є надзвичайно важливим транспортним хабом. На нашому кордоні потужно пульсує справжня артерія життя, через яку надходять озброєння та гуманітарна допомога, товари й продукти. Через територію нашого сусіда здійснюється значна частка українського експорту, а сама країна з лютого 2022 року пропустила через свій кордон понад 3,5 мільйони біженців, надавши притулок майже 100 тисячам українців.
Лише з початку літа цього року Румунія зробила декілька кроків, які наочно демонструють надзвичайно високий рівень політичної підтримки України.
По-перше, 1 червня президент Румунії Клаус Вернер Йоханніс та президент України Володимир Зеленський підписали спільну декларацію на підтримку євроатлантичної інтеграції нашої країни. Де, зокрема, чітко визначено, що Румунія "підтримує Україну в тому, щоб стати членом НАТО, щойно дозволять умови". А також висловлено готовність “підтримуватиме Україну стільки, скільки знадобиться, та продовжуватиме надавати багатовимірну допомогу Україні й закликати до посилення міжнародної допомоги та підтримки України”.
По-друге, під час проведення Лондонської конференції з відновлення України, Румунія серед перших відгукнулася на ініціативу щодо спрямування частини прибутків своїх енергокомпаній на відновлення української енергетичної інфраструктури. Зокрема, міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорили шляхи і напрямки реалізації відповідних планів. Принагідно нагадаю, що йдеться про надприбутки, які сформувалися саме внаслідок російської агресії, яка призвела до істотних стрибків цін на енергоринках, а відтак – до незапланованих доходів.
По-третє, на початку липня Вища рада національної оборони Румунії оголосила про відкриття регіонального центру для навчання на винищувачах F-16. Центр буде створено спільно з іншими союзниками по НАТО та компанією-розробником літаків Lockheed Martin. В офіційних повідомленнях також є згадка про те, що згодом цей центр буде відкритий для пілотів з України. Якщо відкинути дипломатичність формулювань, можна побачити, що саме Румунія стане центром перенавчання наших військових пілотів.
Зрештою, великої подяки заслуговує й максимально виважений підхід Бухаресту щодо вирішення проблемних питань, які, звісно, є у відносинах наших країн. З початку російсько-української війни румунська влада та суспільство продемонстрували повну готовність відкласти дискусію щодо "гострих тем" до її закінчення. Завдяки чому є ґрунтовна впевненість в тому, що після перемоги України всі розбіжності неодмінно будуть усунуті.
Водночас вважаю, що зупинятися на досягнутому не варто. Принаймні для того, щоб не втратити динаміку розвитку співпраці Румунії та України. Якщо ж говорити, про завдання-максимум, то доречно пригадати презентацію Української Доктрини, яку Володимир Зеленський нещодавно зробив у Верховній Раді. Наш президент, зокрема, підкреслив, що країни Причорномор’я так само як і ми, прагнуть жити у мирі, на своїй землі. А також – наголосив на тому, що кожна країна-сусід України заслуговує на покращення якості сусідства.
Отже, нам є над чим працювати і є що розвивати: і в питаннях безпеки, і в галузі економіки, і просто у сфері добросусідських відносин.