Як і чому українські фармвиробники здешевили ліки

Українські фармацевтичні компанії погодилися знизити ціни на сотню найпопулярніших ліків на 30% з 1 березня. Таке здешевлення ініційоване спільно з державою та покликане зробити медикаменти доступнішими для населення. З цією метою фармкомпанії - члени АВЛУ підписали декларацію про зниження цін на ліки. Виробники пояснюють цей крок як прояв соціальної відповідальності, однак за ним стоять і економічні розрахунки та ринкові фактори, від яких виграють обидві сторони – і пацієнти, і самі фармкомпанії. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Соціальна відповідальність vs. тиск держави

Президент Володимир Зеленський у лютому назвав ціни на ліки в Україні "абсолютно неадекватними", закликав аптеки до порядку та скликав РНБО для вирішення проблеми. Рішення Ради нацбезпеки зобов’язало уряд та визначити 100 найвживаніших препаратів і знизити їхню вартість на 30% з 1 березня. Українські фармвиробники оперативно відгукнулися: зокрема, компанія "Дарниця" оголосила про здешевлення 20 своїх популярних ліків ще з 25 лютого, назвавши це відповіддю на указ президента про доступність медикаментів.

Представники галузі визнають, що це рішення було непростим через економічні виклики – здорожчання імпортної сировини, коливання курсу та значні витрати на розробку нових препаратів.

"Попри ці виклики, компанії розуміють свою соціальну відповідальність і готові зробити крок назустріч пацієнтам", – підкреслив Петро Багрій, президент Асоціації "Виробники ліків України" (АВЛУ).

Водночас експерти відзначають, що домовленість про зниження цін мала характер "добровільно-примусовий".

"Влада пів року вела переговори з фармринком, але учасники у вигляді аптечних мереж "не захотіли відмовлятися від надприбутків навіть під час війни", - зазначає аналітик Віталій Кулик.

Лише після того, як держава пригрозила жорстким регулюванням включно з законом №11493, ухваленим 12 лютого, та рішенням РНБО, відбулось 30-відсоткове здешевлення на 100 популярних препаратів.

Економічні причини: менша маржа – більший обсяг

Значну частку вартості ліків раніше "з’їдали" націнки дистриб’юторів та аптек, а також приховані маркетингові виплати. Уряд одночасно з виробниками запровадив обмеження: оптові компанії тепер не можуть накручувати понад 8% до ціни, а аптеки – понад 35%. Крім того, з 1 березня аптекам заборонено отримувати маркетингові платежі від виробників за просування ліків. За даними членкині ради директорів компанії "Дарниця" Катерини Загорій, раніше такі бонуси сягали 17–25% від вартості кожної упаковки. Тепер ці кошти фактично повертаються споживачу у вигляді нижчої ціни.

Економічний розрахунок виробників простий: здешевивши продукцію, вони розраховують продати більший обсяг ліків і вийти на більшу аудиторію. Через війну та інфляцію платоспроможність українців знизилась, і дорогі препарати багато хто просто перестав купувати.

"Ще однією причиною (високих цін - ред.) були великі маркетингові виплати аптекам… це призводило до того, що люди купували дорожчий препарат замість дешевшого з тією ж діючою речовиною", – констатує Кулик, посилаючись на дані МОЗ.

Тепер, коли штучне здорожчання прибрано, попит перерозподілиться на більш доступні ліки, вважають експерти. У Міністерстві охорони здоров’я також очікують, що зниження цін підвищить adherence (дотримання лікування) – пацієнти частіше завершуватимуть повний курс лікування, а не кидатимуть через брак грошей. В перспективі це може зменшити навантаження на систему охорони здоров’я.

Не менш важливий стимул – державні програми відшкодування. В понад 70 із 100 найменувань, які подешевшали, входять до Національного переліку основних лікарських засобів. Це означає, що вони закуповуються державою або відшкодовуються пацієнтам за програмою "Доступні ліки". Уряд економить кошти бюджету, або ж може розширити перелік безплатних для населення медикаментів. Отже, обидві сторони зацікавлені фінансово: виробники – у збереженні ринків збуту, держава – у оптимізації витрат на ліки.

Ринкові фактори та конкурентні вигоди

Український фармацевтичний ринок характеризується високою конкуренцією серед місцевих виробників та значною часткою імпорту. Здешевлення ліків ініціювали саме вітчизняні компанії, і це невипадково.

По-перше, більшість препаратів у списку 100 – це масові генерики українського виробництва (від знеболювальних і антибіотиків до вітамінів та серцевих крапель). Якщо тримати ціну надто високою, споживачі легко знайдуть заміну – дешевші аналоги від іншої фірми чи навіть індійський або європейський генерик. По-друге, уряд почав активно розглядати паралельний імпорт та спільні закупівлі з ЄС, щоби знизити ціни на вітчизняному ринку. Для українських фармкомпаній це сигнал: або знижувати вартість самим, або на полиці аптек зайдуть конкуренти з-за кордону.

Вигоду від здешевлення українські виробники бачать і у довгостроковій перспективі. Так, рішення РНБО передбачає впровадження в Україні так званого "правила Болара" – норми, яка дозволяє швидше виводити на ринок генеричні ліки після завершення дії патенту. АВЛУ прогнозує, що це стимулює конкуренцію та розширить вибір для пацієнтів. Іншими словами, держава запускає реформу, вигідну генериковим компаніям: вони зможуть оперативніше виробляти доступні аналоги дорогих імпортних препаратів.

Домашнє завдання для виробників – підтримати цю реформу своїм соціальним кроком вже зараз.

"Держава ухвалила рішення регулювати ринок… Професійна спільнота не знайшла в собі бажання домовитися, тому держава втрутилась так, як вважає за потрібне. Впевнений: для етичного бізнесу заплановані зміни не будуть критичними, а для пацієнта – тільки на краще", – коментує Петро Багрій результати переговорів з владою.

Ці слова голови галузевої асоціації вказують: компанії погодились на регуляторні нововведення, бо розраховують виграти від "правил гри", що встановлюються.

Крім того, деякі аналітики припускають, що жорстке регулювання може відлякати частину іноземних фармвиробників від українського ринку.

"Всі зміни торкнуться ринку виключно генериків, а не унікальних, інноваційних ліків", – вважає політолог Кулик, прогнозуючи, що іноземні компанії можуть частково піти, якщо прибутковість впаде.

Практично це означає звільнення ніші для вітчизняних препаратів: дорогі брендові імпортні ліки можуть зникнути з аптек, а їх місце посядуть дешевші українські аналоги. Для локальних виробників це потенційне розширення ринку збуту. Вже зараз вони забезпечують більшу частину споживання: наприклад, у списку "топ-100" ліків, що подешевшали, сумарно 20 позицій належить компанії "Дарниця", 17 – "Фармаку", 22 – Київському вітамінному заводу, 8 – "Артеріуму" та іншим місцевим компаніям.

Ця концентрація національних виробників полегшує їм домовленості між собою та з урядом. Фактично великий бізнес консолідувався, щоб витримати реформу: до АВЛУ доєдналась компанія "Дарниця", а разом з асоціацією декларацію підписали всі лідери ринку – від "Борщагівського ХФЗ" до "ІнтерХіму". Єдність виробників створює фронт проти надмірних апетитів дистриб’юторів і аптечних мереж, змушуючи й ритейл пристати на нові правила.

Наслідки: чого чекати пацієнтам і бізнесу

Для українців здешевлення ліків – безумовна перемога, принаймні у короткостроковій перспективі. Уже з березня ціни на популярні засоби від тиску, застуди, знеболювальні, антибіотики та інші препарати суттєво впали. Це полегшення відчули особливо вразливі групи – пенсіонери та хронічні хворі, які щомісяця витрачали значну частку доходів на аптеку.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запевнив, що всі державні соціальні програми продовжать роботу в повному обсязі попри перегляд цін: реімбурсація, інсулінові програми тощо будуть фінансуватися, а пацієнти отримуватимуть ліки без перебоїв. Ба більше, тепер бюджетних коштів вистачить на більшу кількість препаратів або на ширший перелік нозологій.

Для самих фармвиробників зниження цін може мати подвійний ефект. З одного боку, зменшиться маржинальність продажів, що ускладнює інвестування в нові розробки та модернізацію. З іншого – очікуваний ріст обсягів реалізації та вищий попит можуть частково компенсувати фінансові втрати. Українські компанії роблять ставку на довгострокову лояльність споживачів: якщо під час війни вони підставлять плече суспільству, то й після перемоги матимуть кращу репутацію та довіру лікарів і пацієнтів.

"Ми впевнені, що зниження цін сприятиме покращенню здоров'я нації та підвищенню доступності медикаментів для широкого кола пацієнтів", – заявили в компанії "Дарниця" у своєму зверненні до громадськості. Цю позицію поділяють і інші виробники, наголошуючи, що сьогодні всі "грають в одній команді" заради стабільності ринку та здоров’я українців.

Натомість аптечний сегмент може пережити структурні зміни. Падіння аптечних націнок і скасування бонусів уже позначається на прибутках великих мереж. Експерти прогнозують, що кількість зайвих аптек може скоротитися. Великі мережі вимушені будуть оптимізувати витрати і, можливо, закривати дублюючі відділення навіть у містах-мільйонниках, аби зберегти рентабельність.

Водночас посилення конкуренції на роздрібному ринку (коли всі аптеки продають ліки за схожими цінами, без «накруток») може призвести до боротьби якістю сервісу.

"Нові правила змусять аптечні мережі розвивати фармацевтичну послугу, а не конкурувати лише цінами чи маркетинговими виплатами", – вважає Петро Багрій.

Тобто акцент зміститься на кваліфікацію провізорів, асортимент супутніх товарів, доставку ліків та інші зручності для клієнтів.

У довгостроковій перспективі фахівці закликають уважно стежити за можливими побічними ефектами регулювання. Існував ризик, що деякі імпортні виробники обмежать постачання інноваційних ліків до України, якщо вважатимуть ціни невигідними, але наразі він не справджується.

"Схоже, що виробники отримали сигнал не про комфортні умови, а застереження… наш ринок стане менш цікавим для більшості поважних фармкомпаній", – застерігає виконавчий директор благодійного фонду "Таблеточки" В’ячеслав Биков.

Він побоюється, що деякі дорогі оригінальні препарати можуть зникнути з офіційного продажу і їх доведеться діставати за кордоном або на "чорному ринку". Такі перестороги стосуються передусім вузькоспеціалізованих засобів (наприклад, інноваційних онколіків чи орфанних препаратів), яких немає серед локальних аналогів. Однак уряд запевняє, що моніторить ситуацію: Держлікслужба та АМКУ отримали доручення оперативно реагувати на випадки дефіциту чи цінових маніпуляцій, аж до відкликання ліцензій порушників.

Попри інформаційні маніпуляції дефіциту ліків не спостерігається – аптеки забезпечені товарами, але вже без надприбуткових націнок. Уряд відновив держконтроль за ціноутворенням: Держпродспоживслужба перевіряє націнки, а Національний каталог цін на ліки має зробити систему прозорою. На думку експертів, катастрофічних наслідків вдасться уникнути: "Конкуренція посилиться, дефіциту на полицях не буде", прогнозує В.Кулик, додаючи, що після війни ці регуляції варто переглянути.

Українські фармвиробники, зі свого боку, налаштовані виконувати нові правила гри і водночас очікують від держави подальших кроків для розвитку галузі. Зокрема, бізнес сподівається на гармонізацію українських норм із європейськими. Такі зміни дозволили б знизити собівартість виробництва і утримувати низькі ціни в довгостроковому періоді без шкоди для бізнесу.

"Це збільшить пропозицію, стимулює конкуренцію, а отже – зниження цін", – підкреслює Биков, закликаючи робити ставку на ринкові механізми поряд з адмінзаходами.

Варто зазначити, що зниження цін на ліки в Україні стало результатом компромісу між владою та фармацевтичним бізнесом. Вітчизняні виробники пішли на цей крок під тиском регуляторних рішень, проте й з власної вигоди – аби втримати ринок, позбутися зайвих накладних витрат і закласти підґрунтя для майбутнього зростання.

Пацієнти вже відчувають позитивний ефект у гаманцях. Надалі ключовим буде баланс: утримати ліки доступними, але водночас забезпечити інновації та присутність широкого асортименту препаратів. Український фармринок увійшов у фазу змін, і наразі виробники демонструють, що готові підлаштуватися під нові реалії заради спільної мети — здоров’я нації.