Ігор Терехов: Ми входимо в період конкуренції між містами за людей та інвесторів

Мер Харкова Ігор Терехов в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, скільки місто потребує інвестицій, у які галузі потрібні вкладення капіталу і що міська влада може запропонувати бізнесу.

19 вересня у Києві відбудеться інвестиційний форум Kharkiv Restart, ініціатором якого є мерія Харкова. Міський голова Ігор Терехов запросив велику кількість інвесторів – і українських, і зарубіжних. Серед них і ті компанії, які вже працюють або працювали у Харкові.

В інтерв’ю Терехов зазначив, що насправді мова йде про залучення інвестицій не лише після війни, а й вже зараз.

– Хто з відомих компаній візьме участь у форумі?

– На форумі буде британський архітектор Норман Фостер, який розробляє новий генеральний план міста, та його архітектурне бюро. Буде дуже багато IT-компаній, оскільки Харків був і є містом, в якому ця сфера розвивалась дуже активно. І також будуть такі компанії, як Philip Morris і, сподіваюсь, McDonald’s.

– Але ж Philip Morris, наскільки відомо, зараз планує релокацію до Львова.

– Так, але я дуже хочу і надіюсь, що вони залишать своє виробництво у Харкові. Звісно, переїзд до Львова спричинений обстрілами, зокрема, комплексами С-300, і малою відстанню від кордону з Росією, але ми запросили цю компанію на форум, аби ще раз поспілкуватись і обговорити різні варіанти співпраці, надання їй преференцій для того, щоб вона залишилась.

– То мова йде про залучення інвестицій у Харків не лише після війни, а й прямо зараз?

– Ми не можемо чекати закінчення війни, не маємо часу. Мова йде про інвестиції і у майбутньому, і також прямо зараз. Коли я зустрічаюсь з приватними українським і зарубіжними підприємцями, а також з нашими міжнародними партнерами, то ми розмовляємо про інвестиції у майбутнє. Але розробляти інвестиційні проекти і вкладати кошти потрібно вже сьогодні. Після війни буде дуже багато інвесторів – і у Харкові, і по всій Україні.

Сьогодні я хотів би залучити найбільш потужних з них, щоб ми разом розпочали готувати майбутній розвиток по пріоритетних напрямках. Прихід великих інвесторів буде сигналом для середніх і малих компаній – як з України, так і з-за кордону: до Харкова треба йти і вкладати в нашому місті гроші.

– Ті відомі іноземні компанії, які ви назвали, вже давно в Україні, вони, звісно, дуже добре знають, що таке обстріли і постійна небезпека. Як вам здалося, чи усвідомили вони, що Харків – це такий собі Ізраїль і що насправді за певних умов у вашому місті працювати можна?

– У якомусь сенсі, Харків – він дійсно як Ізраїль, і, будемо сподіватися, що у плані захисту від російських обстрілів та безпекової ситуації загалом він буде навіть краще. На жаль, McDonald’s наразі не поспішає відновлювати роботу у Харкові, хоча у той саме час у нас працює KFC – причому успішно. Так, нас дійсно обстрілюють з С-300, але інші міста також обстрілюють іншими ракетами, які теж несуть велику загрозу. Так, ми прифронтове місто, але ми постійно працюємо з нашими військовими і науковцями над посиленням безпеки. Зокрема, ми працюємо над захистом трансформаторних підстанцій, електростанцій, теплових мереж і так далі.

– Але же це доволі складний і довгий процес, а інвесторів ви запрошуєте вже сьогодні.

– Так, але система безпеки Ізраїлю теж вибудовувалась роками. Вона не з’явилася миттєво одного дня, після чого почали приходити інвестори. Ні, це паралельні процеси.

–​​​​​​​ Як би ви сформулювали інвестиційну стратегію Харкова?

– Ми бачимо Харків як сучасне місто. От прямо зараз ми розробляємо з видатним архітектором Норманом Фостером новий план нового сучасного Харкова. Ви можете сказати, що це - про архітектуру. І будете праві. Однак насправді за архітектурними перетвореннями стоїть нова економічна модель міста.

Як відомо, Харків – студентське місто. Тому ми бачимо його як студентську столицю України. Це дуже вигідно відрізняє нас від інших – я прошу пробачення за це у інших міст, але так вже склалося історично. Тому нам треба цим скористатися. Харків залишиться університетськім містом, але ще більш розвиненим.

Інновації, нові технології – це те, що Харків повинен виробляти. Стратегічно важливо для міста розвиток IT-сектору. Харків і до повномасштабного вторгнення був відомим тим, що саме в нас активно розвивалася ця галузь, тому ми і надалі робитимемо на неї одну з основних ставок.

–​​​​​​​ Наскільки відомо, багато IT-компаній змушені були переїхати з Харкова.

– Так, але вони залишаються з нами душею і податками. І я знаю, що вони хочуть повернутися у місто. Декілька днів тому у Харкові пройшов IT-форум, у якому взяли участь компанії, що змушені були переміститися або у Львів, або за кордон. Так от всі вони хочуть повернутися у Харків, а деякі вже повернулися – це біля 20% айтішників. Я цьому дуже радію. Для них це зрозуміле і комфортне місце, вони хочуть тут працювати, жити, відбудовувати зруйноване і міняти місто на краще. А чому в них таке бажання? Саме через науковий потенціал, який забезпечує статус студентської столиці.

Крім того, в нас є потужний індустріальний потенціал, тобто виробничий. Його використання – це також частина нашої стратегії.

І, до речі, ми маємо дуже потужну енергетичну галузь – не дивлячись на намагання росіян її зруйнувати. Ми розвиваємо зелену енергетику і будемо це робити у майбутньому. "Зелені" інвестиції точно спрацюють у Харкові, бо, хочу вам повідомити, що ми маємо низку земельних ділянок на наших комунальних підприємствах, де можна розмістити сонячні панелі. Ми споживаємо 1 мільйон МВт/год. – тобто місто є великим покупцем електроенергії і, відповідно, дуже потужним гравцем енергетичного ринку. Тому ми привабливі для "зелених інвестицій".

–​​​​​​​ Коли ви кажете про кадровий потенціал, то насправді про нього можна було говорити до повномасштабного вторгнення, а після нього, коли тисячі людей змушені були покинути місто через обстріли і руйнацію житла, такий потенціал дещо зменшився, хіба ні? Багато кому нема куди повернутися, як от мешканцям Північної Салтівки.

– Дійсно багато хто покинув місто. Але потім в нас були чотири великі хвилі повернення людей. Крім того, в Харкові живуть 187 тисяч внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів – і це лише офіційні дані, а насправді їх більше. Тому кадровий потенціал існував, існує і буде зростати. А костяк, основа – все це збережено, на щастя.

Північна Салтівка та інші райони треба відновлювати та відбудовувати. І ми цим займаємось. Минулого року було відновлено 200 багатоповерхівок, до кінця цього року відновимо ще 60. Також ми відновлюємо школи і виші.

– Скільки багатоповерхівок було пошкоджено або зруйновано?

– Різного ступеню пошкодження отримали біля 5000 будинків. 500, на жаль, відновленню вже не підлягають. Це – виклик для нас.

Але це і нові можливості: побудувати нові сучасні будинки. В нас вже є рішення. Ці будинки будуть не такими, які були за часів Радянського Союзу. Вони будуть дуже комфортні і обов’язково пристосовані для людей з обмеженими можливостями. Як і безпеку, ми враховуємо й інклюзію.

До речі, ми створюємо і індустріальний парк, і науковий – об’єднання наукових лабораторій, офісів, фітнес-центрів, дитячих садочків і таке інше. Все це буде сконцентровано на певній території.

– Де саме ви плануєте побудувати такий парк?

– Перша така локація – біля метро і ринку "Барабашова". Але хочу зауважити, що ринок хоч і постраждав від обстрілів, але він також буде відновлений і модернізований – люди не залишаться без свої робочих місць. А поруч є територія, яка належить місту або в оренді в приватних підприємців, де і буде розташовано парк. Цей проект також потребуватиме інвестицій, але ми вже рухаємось у цьому напрямку. Саме такий та інші проекти я й називаю перезавантаженням міста або ж restart’ом.

– Коли сьогодні чуєш про концентрацію на одній території різних об’єктів, це викликає певні побоювання, що є щось велике з великою кількістю людей в одному місці – це дещо небезпечне.

– Я вам більше скажу: земля під цей проект вже виділена, і в нас є ще декілька локацій для індустріальних парків. А щодо безпеки – ми працюємо над цим разом з військовими. З іншого боку, саме місто за визначенням є концентрацією людей, будинків, інфраструктури, тому не варто дивитись на будівництво чогось нового, як на нову мішень. Вся Україна є мішенню, але це не виправдання того, що ми маємо скласти руки і нічого не робити.

– Що стосується житла – у якому стані зараз будівельний ринок міста? Він завмер чи це перебільшення?

– Запит на житло є. І, не зважаючи на війну, ринок житла не стоїть. Забудовники не зупиняються. А далі попит буде більшим і більшим.

Тут я хотів би зауважити, що ми входимо в період конкуренції між містами: за людей, за спеціалістів, за інвесторів, за забудовників і так далі. І переможцями будуть ті міста, які будуть лояльні до інвесторів і які зможуть створити для них привабливі умови.

–​​​​​​​ Чи маєте ви хоча б приблизні розрахунки, скільки потрібно грошей, щоб реалізувати ваші плани?

– Скажу так: весь пул зруйнованого оцінюється нами у 9,5 мільярдів доларів. Ані окремо місто, ані навіть ціла держава не зможе покрити такі витрати. Це під силу лише міжнародним партнерам, інституціям і приватним інвесторам разом узятим. А влада міста має створити прозорі умови і гарантії захисту вкладень.

– З чим ви не можете впоратись без участі центральної влади?

– Ми дуже потребуємо створення спеціальних інвестиційних режимів, зокрема, режиму оподаткування. Це доволі очевидні речі, бо саме високі податки часто відштовхують від капіталовкладень, а їхнє зниження – приваблює. Якщо ми хочемо залучати приватні гроші і хочемо зробити це вже зараз, а не колись, то треба щось пропонувати інвесторам. І от саме у цьому центральні органи влади нам могли би суттєво допомогти. Багато чого треба міняти на законодавчому рівні. А на рівні місцевої влади ми самі впораємось, бо ми знаємо своє місто краще за всіх.

При цьому міська влада має важливу політику: всі свої рішення ми обговорюватимемо і вже обговорюємо з громадськістю. Це наше спільне місто, і тому всі рішення повинні прийматися з урахуванням думки людей, які тут живуть.

–​​​​​​​ Яка доля відомих харківських промислових гігантів – "Турбоатому", авіа і танкового заводів? Насправді у Харкові таких підприємств дуже багато, чого вартий колишній Московський проспект, а нині проспект Героїв Харкова, на якому майже від самого центру і до околиці стоять великі підприємства. Чи будуть вони проінвестовані?

– Ну, знаєте, про танковий завод я нічого не скажу.

– А про інші?

– А інші працюють. Вони не зупинялися. Звісно, вони також потребують модернізації і, відповідно, інвестицій. Поле для капіталовкладень тут велике. Саме про це ми поговоримо під час форуму.

– Яким Харків вже ніколи не буде після рестарту?

– Радянським. Війна багато чого змінила. Крім одного: Харків – це Україна. Це буде європейське креативне місто. Ось це і є наша стратегія. Я впевнений, що під цю стратегію ми залучимо достатньо інвестицій, які окупляться.