Фонд Argentem Creek Partners: судові тяжби у світі та зв’язки з РФ

Нещодавній скандал навколо спроби передачі росіянам зернового терміналу в Одеському порту змусив американський фонд Argentem Creek Partners (ACP) пояснювати свою позицію.

Регіональний директор ACP Джон Паттон назвав будь-які зв’язки з бізнесом РФ "нісенітницями". Але багато даних свідчать про зворотне. У цьому контексті, виникає закономірне питання: чи випадкова співпраця американців з росіянами? Чи буде враховувати цей факт влада, яка вочевидь втручається у конфлікт між кредитором ACP й власником терміналу – холдингом GNT Group? Та наскільки Argentem можна вважати саме "інвестором" в український бізнес?

Рейдерська атака

Про кредитний конфлікт між ACP та GNT Group за півтора роки вийшло безліч публікацій в іноземних та українських ЗМІ.

GNT Group – стивідорний та аграрний холдинг з майже 30-ти річною історією. У бізнес-середовищі відомий компанією "Олімпекс Купе Інтернейшнл". Побудував великий зерновий термінал в Одеському морському торговельному порту. У 2019 році взяв кредит $75 млн у іноземного фонду ACP. А у 2021 році – ще пов'язаний кредит $20 млн у Innovatus Capital Partners.

За даними GNT, кредит виданий під заставу зерна та корпоративних прав холдингу, вартість яких в рази його перевищувала. Через повномасштабне вторгнення компанія не встигала розрахуватись за боргами.

Після запуску зернового коридору власники холдингу Сергій Гроза та Володимир Науменко майже знайшли стратегічного інвестора для розвитку, у тому числі щоб погасити борг. В цей час з фондом велись перемовини щодо реструктуризації кредиту. Через війну так зробили інші українські компанії зі своїми іноземними кредиторами.

Несподівано для власників GNT 20 грудня 2022 року ACP надіслав вимогу протягом двох годин повернути гроші та почав примусове стягнення боргу. Були змінені директори зарубіжних та українських компаній холдингу. Ними стали адвокати ACP. Також змінили юрадреси українських компаній, що працювали в Одеському порту з Одеси на Львів.

Власники холдингу заявили про рейдерське захоплення бізнесу, його знецінення та спробу кулуарного перепродажу фондом ACP третій стороні. Попри це вони підтвердили свої борги та готовність їх повернути.

У свою чергу, фонд звинуватив GNT у непрозорій діяльності. Innovatus та ACP ініціювали кримінальне провадження в Нацполіції через начебто пропажу заставного зерна.

Сторони зав’язли в безлічі зустрічних судових позовів, скарг, тощо в українській та іноземних юрисдикціях. Фінальне рішення повинен винести Лондонський міжнародний арбітражний суд.

На цьому мабуть в історії можна було б поставити тимчасову крапку – всі чекають справедливого рішення суду. Але поки він триває, Argentem звинувачують у спробі забрати активи зернового терміналу та передати їх в управління росіянам. Почав кредитор з процедури банкрутства українських компаній, які на той момент перевантажували зерно в порту в рамках зернового коридору.

Корупція чи "захист інвестора"

Тут мабуть фонду і згодилось перенесення прописки компаній у Львів. Саме львівські судді приймали дивовижні рішення на користь ACP. Частину яких згодом юристам GNT вдалось відмінити в апеляціях.

Журналісти писали, що інтереси ACP в Україні представляють юркомпанії Hillmont Partners та "Мельник і Арцишевський". Їх адвокати мають близькі зв’язки з партією "Слуга народу" (частина з них стала депутатами) та низкою львівських суддів. Що дало підстави розслідувачам стверджувати про корупційний слід у цій суперечці на користь американського фонду.

Крім того, у листопаді 2022 року у Відні з представниками ACP зустрівся народний депутат, голова фракції СН Давид Арахамія. За його словами, у статусі голови наглядової ради UkraineInvest ("інвестняня"). На запит Hubs в UkraineInvest відповіли, що про ці зустрічі нічого не знають. Сам Арахамія на запит журналістів не відповів.

Вже у грудні 2022 року ACP розпочав кредитну суперечку з GNT за допомогою адвокатів Hillmont Partners. Досить сумнівні суддівські рішення у конфлікті супроводжували такі ж спірні рішення Мінюсту на користь ACP.

Але найбільші успіхи у суддівських спорах у фонду розпочались з осені 2023 року. У лютому 2024 року згаданий Джон Паттон навіть похвалився у ЗМІ, що "Українська влада знає про нашу справу і зацікавлена допомогти. Зокрема, я бачу, що є інтерес з боку Офісу президента. Ми мали численні зустрічі, під час яких керівники Офісу висловили свою чітку підтримку тому, щоб іноземні інвестори могли захистити свої інтереси в Україні. Ми побачили чіткий намір з боку Офісу Генерального прокурора забезпечити ретельне та ефективне розслідування кримінальних справ".

За даними видання Latifundist, це питання начебто також лежить на столі у посольстві США.

Зауважимо, що конфлікт між компаніями є господарським. Відповідно в його вирішенні потрібно керуватись виключно принципами верховенства права.

Як повідомляє Hubs, видання звернулось до ACP, ОПУ та ОГПУ з запитами щодо того, з ким та коли зустрічались представники Argentem з службовими особами перерахованих держорганів. Яку саме підтримку обіцяли чиновники фонду? Про що говорили менеджери ACP у Відні у 2022 році з Давидом Арахамією?

Відповідь журналістам надали тільки в офісі генпрокурора, й то тільки про те, що є кримінальне провадження про факти "шахрайського заволодіння грошовими коштами американських інвесторів". А також про те, що іноземний фонд ACP визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Проте, на сторінці ACP в Linkedin є принаймні одна така зустріч Джона Паттона – із заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою. Відбулась приблизно вісім місяців тому (у вересні-жовтні 2023 року).

За даними руху "Чесно", Шурма був членом партій "Партія регіонів" та "Оппоблок", балотувався в депутати, працював на управлінських посадах в компаніях Ріната Ахметова. За інформацією фонду ACP, на зустрічі з Шурмою обговорювалась "важливість захисту інвестицій".

Фото зі сторінки ACP в Linkedin: зустріч з заступником керівника ОПУ Ростиславом Шурмою

Провайдер росіян в Україні

Про що Паттон міг кулуарно домовлятися з представниками влади невідомо. Зате широкого розголосу набула інформація про співпрацю фонду з росіянами.

Як писали ЗМІ, у кінці квітня ACP намагався поставити директором згаданого "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Андрія Науменка. Він є керівником компанії "Грейн Інвест Україна", бенефіціаром якої на той момент був бізнесмен Джаши Важа Енрікович (після скандалу він переписав фірму на Науменка).

Важа Джаши (зустрічається транслітерація Джаші) – громадянин Росії та США, генеральний директор та власник молдавської Trans-Oil Group of Companies. Це продовольча група, основні активи якої зосереджені на вирощуванні, зберіганні та переробці олійних та зернових культур.

Після витоку інформації про передачу росіянам через Андрія Науменка частини портової інфраструктури України компанія Trans-Oil вийшла у молдавських ЗМІ з заявою. Мовляв група уклала з Argentem й Innovatus договір оренди та управління портовим терміналом "Олімпекс" (хоча українська компанія вже перебувала у процесі банкрутства).

Водночас Джон Паттон та Важа Джаши почали розповсюджувати у ЗМІ коментарі, що вони ніяких зв’язків з Росією не мають.

Водночас журналістське розслідування показало, що Важа Джаши має російський паспорт. З 2005 року був засновником в Росії ТОВ "Нобил-Грейн" (вирощування зерна). Ліквідоване у 2015 році.

В Україні йому належать ТОВ "Пвдтрейд" та ТДВ "Ренійський елеватор". Також раніше він значився бенефіціаром ТОВ "Рені-Лайн", ТОВ "ТД "Медіана" та згаданого "Грейн Інвест Україна".

В історії змін в українському Держреєстрі до 2018 року він вказаний як бенефіціар "Рені-Лайн" у статусі громадянина РФ – реєстрація у м. Москва, вул. Старомарінське шосе, 14, кв. 1. В ТДВ "Ренійський елеватор" у 2019 р. Важа був видалений як бенефіціар з російською пропискою. А замість того з’явився запис, що він є власником компанії як громадянин США. (див. нижче скріни).

Зміни реєстраційної інформації в "Рені-Лайн"

Зміни реєстраційної інформації в "Ренійський елеватор"

За даними ЗМІ, Важа Джаши та частина його фірм в Україні є фігурантами кримінальної справи щодо загрози національній безпеці України. СБУ розслідує КП №22023000000000306 від 31.03.2023 року. У ньому Важа Джаши підозрюється за ст. 110-2 ККУ – фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни кордонів території або державного кордону України.

Зокрема, під час обшуку на території "Ренійського елеватора" були вилучені десятки тисяч доларів, євро та гривень, а також документація, що вказує на можливі порушення. На думку слідства, ця готівка могла бути призначена для фінансування протиправної діяльності, що підриває конституційний лад України.

Але зв’язки Важа Джаши з Росією набагато глибші, ніж просто оформлене громадянство та володіння до 2015 року компанією. Як би ACP та російсько-американо-молдавський бізнесмен це не заперечували.

Є й нова інформація, яка свідчить про досить тісні контакти Важа з російським середовищем.

Так, у 2019-2021 рр. бізнесмен Джаши на розвиток групи Trans-Oil отримав інвестиції в щонайменше 20 млн EUR від Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), який повністю контрольований Росією. "TransOil Group" та МІБ активно працюють на спільних ринках, що робить наше партнерство вельми плідним", – заявив у 2021 році Важа Джаши.

Цей банк СССР створив у 1970 р. з формальним залученням своїх країн-васалів з радянського блоку. Де-факто підпорядкований уряду Росії. У 2019 р. росіяни перенесли штаб-квартиру з Москви до Будапешту (Угорщина). У квітні 2023 р. США ввели проти банку блокуючі санкції. Тут дуже цікаві саме причини.

За даними США, присутність МІБ у Будапешті "дозволяє Росії посилити свою розвідувальну присутність у Європі". А також сприяє зловмисним діям у Центральній Європі та на Західних Балканах, корупції й ухилянню від санкцій. Посол США в Угорщині Девід Прессман тоді заявив, що Вашингтон неодноразово, але безрезультатно, ділився інформацією з угорськими колегами про те, як росія може використати банк для розширення свого впливу.

Під санкції попали і три керівники банку. Один з них – екскерівник Ніколай Носов. Він як дипломат працював на керівних посадах в МЗС СССР, адміністрації президента рф, банкіром у "Внєшекономбанку". Який зв'язок між російськими дипломатами та розвідкою, думаємо, не треба пояснювати.

До інформації США про загрозу нацбезпеці країн НАТО дослухались інші партнери, які ще до введення санкцій вийшли зі складу акціонерів російського МІБ: Словаччина, Чехія, Румунія, Болгарія. У 2023 році це довелось зробити і Угорщині. Штаб-квартиру МІБ повернули до Москви. Зараз в МІБ, крім РФ, входять Куба, Монголія та В’єтнам.

У Росії міцно заякорились також сімейство та партнери Важа Джаши. Його син Джаши Тамаз Ваджа, один з топ-менеджерів Trans-Oil, також є генеральним директором заснованого у березні 2023 році російського ТОВ "Юністарз" (розробка ПЗ). Діяльності практично не веде. Засновник цієї фірми – Тимур Беслангуров, який працює у сфері сприяння імміграції у Росію. Тобто може виконувати функції довіреної особи для сімейства Важа Джаши.

Чи є Тамаз Джаши, як і батько, громадянином РФ достеменно не відомо. Він має ИНН 971517932709, який міг отримати як іноземний громадянин. За деякими даними має громадянство США. При цьому має право на проживання в РФ за тією ж адресою у Москві, де прописаний і батько (див. нижче скрін).

Давно осіла в РФ сестра Важа – Джаши Марина Енріківна. Вона громадянка РФ, індивідуальний підприємець. Займається наданням консультацій з крос-культурних комунікацій. До цього працювала ведучою на державній радіостанції «Голос Росії» та пропагандистському телеканалі Russia Today.

Навіщо сімейству Джаши якось реєструватись на Росії та мати там бізнес під час війни з Україною, можна тільки здогадуватись. Але, очевидно, що з врахуванням кримінального провадження та їх інтересу до інфраструктури у Ренійському та Одеському портах, спецслужбам потрібно ретельніше перевірити їх на предмет зав’язків з ФСБ.

А також перевірити партнера Важа – Михайла Карасені, віце-президента Trans-Oil та співвласника згаданого ТОВ "Рені-Лайн" в Україні, яке також фігурує у кримінальній справі СБУ. Він був економічним радником проросійського політика в Молдові Ігоря Додона. Більше того син Михайла – Віталій Карасені – володіє на росії бізнесом. Це ТОВ "Агорофірма Союз Продукт", ТОВ "Агроходінг "Союз-Продукт" та ТОВ "АПК "Ніва-Поволжя".

Крім всього іншого Важа Джаши тісно пов’язаний з одіозним молдавським бізнесменом та політиком Володимиром Плахотнюком, який займав проросійську позицію. У 2019 р. заступник керівника адміністрації Путіна Дмитрий Козак повідомив, що лідер Демократичної партії Плахотнюк пропонував переорієнтацію країни на Росію, а також – врегулювати придністровський конфлікт шляхом федералізації Молдови.

У 2023 році Володимир Плахотнюк увійшов у санкційний список ЄС як фігурант численних кримінальних справ у Молдові, пов’язаних з розкраданням державних коштів та їх незаконним виведенням за межі країни. Перед цим санкції щодо нього ввели США та Великобританія.

Що таке хедж-фонд ACP

Враховуючи шлейф співпраці ACP з громадянами Росії варто глянути, що ж собою уявляє даний хедж-фонд.

Назва американський тут дуже умовна. Насправді Argentem Creek Partners LP – приватна компанія з обмеженою відповідальністю, яка зареєстрована у Великобританії. Але має штаб-квартиру у Нью-Йорку та офіси в інших країнах. Фонд дійсно заснований американцями у 2015 році – Даніелем Чапманом спільно з колегами з дочірньої компанії Cargill, Inc. – Black River Asset Management. До слова, Cargill, Inc. після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році продовжила працювати на росії, заплативши за 2022-2023 роки в бюджет РФ 6,9 млрд рублів податку на прибуток.

Фонд спеціалізується на кредитуванні бізнесу на ризикових ринках. Кредитування відбувається через підконтрольні компанії, які знаходяться як правило в оффшорних юрисдикціях. Зокрема ACP має такі фонди на Кайманових островах. Суть бізнесу ACP: вибір компаній, яким дуже потрібне фінансування і які мають цінні промислові активи. Умови для такого кредитування досить жорсткі – застава в декілька разів перевищує наданий кредит.

У випадку проблем у боржника їх не цікавить реструктуризація та поступове повернення кредиту. Стратегія Argentem – стягнення через суди боргів, у тому числі за рахунок встановлення контролю над цінним промисловим активом з подальшим його перепродажем з високим прибутком.

В Україні Argentem відомий як один з кредиторів агропромислового холдингу "Мрія".

З 2013 року ACP як кредитор агресивно діяв проти української металургійної компанії Interpipe (Віктор Пінчук). За рік до війни у компанії виникли проблеми на трубопрокатному ринку через обмежувальні заходи зі сторони РФ. Кредитори вимагали дострокового погашення за облігаціями. Тоді борг вдалось реструктуризувати.

У випадку з українським GNT Group в розпал війни з РФ фонд відмовився від реструктуризації. У GNT стверджують, що примусове стягнення боргу та процедури банкротства дуже негативно вплинули на діяльність компаній холдингу.

Як раніше повідомляв співвласник GNT Володимир Науменко, у січні-лютому 2023 року було втрачено частину контрактів з міжнародними контрагентами. Вони відмовились від контрактів на перевалку через портовий термінал GNT Group за попередніми оцінками на щонайменше 0,5 млн тонн зерна.

Топ-менеджмент холдингу розказав, що у 2023-2024 рр. проблеми тільки погіршились. Більшість персоналу звільнилось через борги по зарплаті. Два ключових підприємства "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та "Металзюкрайн корп лтд" перебувають у процедурі банкрутства. Це спровокувало інших кредиторів (банки) стягнути частину технологічних активів з GNT.

Як результат, якщо раніше на "Олімпекс" працювало біля 180 чоловік, то зараз 15. Компанія наразі здатна надавати послуги тільки зі зберігання зерна на частині елеваторів (100 тис. т замість 180 тис. т як це було до приходу ACP). І все це без можливості загрузки агропродукції на судна.

ЗМІ повідомляли, що Фонд держмайна через багатомісячні борги взагалі розірвав договори оренди в Одеському порту з "ЗПК "Інзерноекспорт". Виникли борги за комунальні послуги. Діяльність компанія не веде.

У кінці травня відбулась спроба виводу представниками ACP частини одеського терміналу за фальсифікованими документами. Громадянин Канади українського походження Богдан Хом'як, діючи від імені швейцарської компанії Omega Terminal SA (входить в холдинг GNT Group), спробував передати майно компанії в оренду фірмі, зареєстрованій всього три місяці тому.

Втім, Хом'як не має права діяти від імені Omega. На посаду керівника його спробував призначити ACP. Але ще у 2023 році. Швейцарський суд заблокував це рішення. І в Комерційному реєстрі Швейцарії легітимним директором вказаний менеджер GNT Group.

У ACP є великий досвід "ведення" подібних конфліктів у іноземних судах. Зокрема, такі суперечки були навколо активів бразильського виробника цукру та етанолу Grupo Virgolino de Oliveira, індонезійської Berau Coal (видобуток вугілля), казахської Tristan Oil (видобуток нафти та газу).

Казахський кейс особливо цікавий. Мова про численні судові спори між Казахстаном та молдавськими бізнесменами Анатолем і Габріелем Статі за компанію Tristan Oil Ltd, яка добувала нафту та газ в Казахстані та, ймовірно, була доведена Статі до дефолту. На боці Статі виступили нинішні засновники ACP. Вони фінансували Tristan Oil ще у статусі менеджерів «дочки» Cargill.

У 2020 році Казахстан подав позов на ACP та його генерального директора Денієла Чепмена у Південному окрузі Нью-Йорка, обвинувачуючи їх у співучасті в масштабному шахрайстві олігархів Статі. Начебто з виявленого електронного листування випливало, що Чепмен раніше цікавився діяльністю Статі і знав про їхні шахрайські дії з казахським бізнесом.

Не виключено, що через свої проєкти з молдовськими бізнесменами ACP в подальшому і вийшов на Важа Джаши. Але можна припустити й іншу версію. Регіональний директор фонду Джон Паттон, який якраз і фокусується на ринках EMEA, у тому числі Східної Європи, сам має давні та тісні зв’язки з Росією й тамошнім бізнесом.

Що відомо про Джона Паттона

В біографії Джона Паттона сказано, що він має понад 28 років досвіду інвестування в особливі ситуації переважно в Росії та Україні. З 1992 по 1993 рік як стипендіат подорожував Росією, вивчаючи Російську Православну Церкву та її зв’язок із політикою.

У 1988-1992 рр. закінчив коледж Девідсона за напрямком політологія та росієзнавство. Велика частина його кар’єри пов’язана з російським бізнес-середовищем.

У 1997-1999 рр. був віце-президентом та аналітиком у російському підрозділі Credit Suisse First Boston (філія швейцарського банку). У 2009-2012 рр. – керівник російського підрозділу Deutsche Bank. Працював в інших фінансово-інвестиційних структурах, куруючи ринки, які розвиваються, у тому числі російський.

У 1990-х через російський підрозділ CS First Boston проходила більшість західних портфельних інвестицій в росбізнес. Серед клієнтів компанії були "Лукойл" та "Норильський нікель".

Ймовірно Паттон ще тоді встановив тісні контакти з деякими близькими до оточення Путіна бізнесменами. У 2023 році фонд ACP інвестував у філіппінську компанію Salmon.

Співзасновник Salmon – російський бізнесмен Павло Федоров – був співголовою правління Tinkoff Group, старшим віце-президентом згаданого «Норильського нікеля» та віце-президентом "Роснєфті". Після того як Федоров пішов з посади в "Роснєфті", він залишився на посаді правої руки її генерального директора Ігоря Сєчіна – один з ключових менеджерів Путіна. Паттон контактує з Федоровим в Linkedin (див. нижче скрін).

Чи розбиралися в українській владі чи в посольстві США з тим, що іноземний інвестор Argentem може передати елементи стратегічної інфраструктури під контроль росіянам? Чи знають вони про інші зв’язки Паттона з російськими бізнесменами?

Цілком може бути, що керівництво ACP також не знає про всі деталі співпраці Паттона з російськими громадянами в Україні. Утім, він таким чином підставляє і українську владу, і своїх американських партнерів.