Фонд Argentem Creek Partners: корпоративна війна за порт в Одесі, "російський слід" та судові тяжби у світі

Ситуація довкола зернового терміналу в Одеському порту змусила американський фонд Argentem Creek Partners (ACP) пояснювати свою позицію. Зокрема, регіональний директор ACP Джон Паттон назвав будь-які зв’язки з бізнесом РФ "нісенітницями". Чи так це, та наскільки Argentem Creek Partners можна вважати інвестором в український бізнес – детальніше в статті.

Кредит під заставу

Про кредитний конфлікт між ACP та GNT Group вийшло безліч публікацій в іноземних та українських ЗМІ.

GNT Group – стивідорний та аграрний холдинг з майже 30-ти річною історією. У бізнес-середовищі відомий компанією "Олімпекс Купе Інтернейшнл". Побудував великий зерновий термінал в Одеському морському торговельному порту. У 2019 році взяв кредит $75 млн в іноземного фонду ACP. А у 2021 році – ще пов'язаний кредит $20 млн в Innovatus Capital Partners.

За даними GNT, кредит виданий під заставу зерна та корпоративних прав холдингу, вартість яких в рази його перевищувала. Через повномасштабне вторгнення компанія не встигала розрахуватись за боргами.

Після запуску зернового коридору власники холдингу Сергій Гроза та Володимир Науменко майже знайшли стратегічного інвестора для розвитку, у тому числі щоб погасити борг. В цей час з фондом велись перемовини щодо реструктуризації кредиту. Через війну так зробили інші українські компанії зі своїми іноземними кредиторами.

Втім, у грудні 2022 року ACP надіслав вимогу протягом двох годин повернути гроші та почав примусове стягнення боргу. Були змінені директори зарубіжних та українських компаній холдингу. Ними стали адвокати ACP. Також змінили юридичну адресу українських компаній, що працювали в Одеському порту з Одеси на Львів.

Власники холдингу заявили, що розцінюють подібні дії як "рейдерське захоплення бізнесу, його знецінення та спробу кулуарного перепродажу третій стороні". Разом з тим, вони підтвердили свої борги та готовність їх повернути.

Своєю чергою, ACP звинуватив GNT у непрозорій діяльності. Innovatus та ACP навіть ініціювали кримінальне провадження через начебто пропажу заставного зерна.

Сторони зав’язли в безлічі зустрічних судових позовів, скарг, як в українській, так й іноземних юрисдикціях. Фінальне рішення повинен винести Лондонський міжнародний арбітражний суд.

На цьому, мабуть, можна було б поставити тимчасову крапку – всі чекають рішення суду. Але поки він триває, деякі українські ЗМІ звинуватили АСР у спробі забрати активи зернового терміналу та, навіть, передати їх в управління росіянам. Чи є підґрунтя в таких звинуваченнях?

Корупція чи захист інвестора

За інформацією "Цензор.Нет", інтереси ACP в Україні представляють юридичні компанії Hillmont Partners та "Мельник і Арцишевський". Адвокатам цих компаній приписують близькі зв’язки з партією "Слуга народу" (частина з них стала депутатами) та низкою львівських суддів. Тут варто зазначити, що саме львівські судді приймали рішення на користь ACP. Частину яких згодом юристам GNT вдалось скасувати в апеляціях.

Крім того, у листопаді 2022 року у Відні з представниками ACP зустрівся народний депутат, голова фракції СН Давид Арахамія. За його словами, у статусі голови наглядової ради UkraineInvest ("інвестняня"). На запит Hubs в UkraineInvest відповіли, що про ці зустрічі нічого не знають. Сам Арахамія на запит журналістів не відповів.

Вже у грудні 2022 року ACP розпочав кредитну суперечку з GNT за допомогою адвокатів Hillmont Partners. По ходу конфлікту неоднозначні суддівські рішення супроводжували такі ж рішення Мінюсту. А успіхи у суддівських спорах у фонду розпочались з осені 2023 року.

У лютому 2024 року регіональний директор ACP Джон Паттон заявив у ЗМІ, що "українська влада знає про нашу справу і зацікавлена допомогти. Зокрема, я бачу, що є інтерес з боку Офісу президента. Ми мали численні зустрічі, під час яких керівники офісу висловили свою чітку підтримку тому, щоб іноземні інвестори могли захистити свої інтереси в Україні. Ми побачили чіткий намір з боку Офісу генерального прокурора забезпечити ретельне та ефективне розслідування кримінальних справ".

За даними видання Latifundist, це питання також начебто лежало на столі у посольстві США.

Своєю чергою, Hubs звертався до ACP, ОПУ та ОГПУ з запитами щодо того, з ким та коли зустрічались представники Argentem з службовими особами перерахованих держорганів, та про що говорили менеджери ACP у Відні у 2022 році з Давидом Арахамією?

Відповідь надали тільки в Офісі генпрокурора, зокрема, про те, що є кримінальне провадження щодо фактів "шахрайського заволодіння грошовими коштами американських інвесторів". А також про те, що іноземний фонд ACP визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Проте, на сторінці ACP в Linkedin є принаймні одна така зустріч Джона Паттона – із заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою. Відбулась приблизно вісім місяців тому (у вересні-жовтні 2023 року).

За даними руху "Чесно", Шурма був членом партій "Партія регіонів" та "Оппоблок", балотувався в депутати, працював на управлінських посадах в компаніях Ріната Ахметова. За інформацією фонду ACP, на зустрічі з Шурмою обговорювалась "важливість захисту інвестицій".

Зустріч з заступником керівника ОПУ Ростиславом Шурмою (фото зі сторінки ACP в Linkedin)

"Російський слід"

Про що Паттон міг домовлятися з представниками влади невідомо. Зате широкого розголосу в цій історії набула інформація про "російський слід".

Як писали ЗМІ, у кінці квітня ACP намагався призначити директором "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Андрія Науменка. Він є керівником компанії "Грейн Інвест Україна", бенефіціаром якої на той момент був бізнесмен Джаши Важа Енрікович (вже 22 травня бенефіціара компанії змінили з Важа Джаши на Андрія Науменка).

Важа Джаши (зустрічається транслітерація Джаші) – громадянин Росії та США, генеральний директор та власник молдавської Trans-Oil Group of Companies. Це продовольча група, основні активи якої зосереджені на вирощуванні, зберіганні та переробці олійних та зернових культур.

Після появи в ЗМІ інформації щодо звʼязків з РФ, Trans-Oil вийшла у молдавських ЗМІ з заявою. Зокрема, там заявили, що група уклала з Argentem й Innovatus договір оренди та управління портовим терміналом "Олімпекс" (на той момент українська компанія вже перебувала у процесі банкрутства).

Джон Паттон та Важа Джаши також заявили, що не мають ніяких зв’язків з Росією.

"Жодної компанії на території Росії він ніколи не створював, і комерційної та політичної діяльності ніколи не вів, пан Джаші ніколи не був платником податків у РФ", – повідомляли українські ЗМІ з посилання на заяву "Грейн Інвест Україна".

За інформацією УНІАН, Джаши може й досі мати російський паспорт. Водночас у згаданій заяві "Грейн Інвест Україна" не було спростовано російське громадянство Джаши: "Зазначається, що Важа Джаші є громадянином США з 1999 року, але й не приховує наявність громадянства інших країн".

Більше того, у 2005 році він був засновником в Росії ТОВ "Нобил-Грейн" (вирощування зерна та зернобобових культур), яке було ліквідовано у 2015 році.

В Україні нині йому належать ТОВ "Пвдтрейд" та ТДВ "Ренійський елеватор". Також раніше він значився бенефіціаром ТОВ "Рені-Лайн", ТОВ "ТД "Медіана" та згаданого "Грейн Інвест Україна".

В історії змін в українському держреєстрі до 2018 року він вказаний як бенефіціар "Рені-Лайн" у статусі громадянина РФ – реєстрація у м. Москва, вул. Старомарінське шосе, 14, кв. 1. В ТДВ "Ренійський елеватор" у 2019 р. Важа був видалений як бенефіціар з російською пропискою. А замість того з’явився запис, що він є власником компанії як громадянин США. (див. нижче скріни).

Зміни реєстраційної інформації в "Рені-Лайн"

Зміни реєстраційної інформації в "Ренійський елеватор"

Крім того, за даними ЗМІ, Важа Джаши та частина його фірм в Україні є фігурантами кримінальної справи щодо загрози національній безпеці України. СБУ розслідує КП №22023000000000306 від 31.03.2023 року. У ньому Важа Джаши підозрюється за ст. 110-2 ККУ – фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни кордонів території або державного кордону України.

Зокрема, під час обшуку на території "Ренійського елеватора" були вилучені десятки тисяч доларів, євро та гривень, а також документація, що вказує на можливі порушення. На думку слідства, ця готівка могла бути призначена для фінансування протиправної діяльності, що підриває конституційний лад України.

Але зв’язки Важа Джаши з Росією глибші, ніж просто оформлене громадянство. Так, у 2019-2021 рр. Джаши на розвиток групи Trans-Oil отримав інвестиції в щонайменше 20 млн EUR від Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), який повністю контрольований Росією. "TransOil Group" та МІБ активно працюють на спільних ринках, що робить наше партнерство вельми плідним", – заявив у 2021 році Важа Джаши.

Цей банк СССР створив у 1970 р. з формальним залученням країн з радянського блоку. Де-факто підпорядкований уряду Росії. У 2019 р. росіяни перенесли штаб-квартиру з Москви до Будапешту (Угорщина). У квітні 2023 р. США ввели проти банку блокуючі санкції.

За даними США, присутність МІБ у Будапешті "дозволяє Росії посилити свою розвідувальну присутність у Європі". А також сприяє зловмисним діям у Центральній Європі та на Західних Балканах, корупції й ухилянню від санкцій. Посол США в Угорщині Девід Прессман тоді заявив, що Вашингтон неодноразово, але безрезультатно, ділився інформацією з угорськими колегами про те, як Росія може використати банк для розширення свого впливу.

Під санкції попали і три керівники банку. Один з них – екскерівник Ніколай Носов. Він як дипломат працював на керівних посадах в МЗС СССР, адміністрації президента РФ, банкіром у "Внєшекономбанку".

До інформації США про загрозу нацбезпеці країн НАТО дослухались інші партнери, які ще до введення санкцій вийшли зі складу акціонерів російського МІБ: Словаччина, Чехія, Румунія, Болгарія. У 2023 році це довелось зробити і Угорщині. Штаб-квартиру МІБ повернули до Москви. Зараз в МІБ, крім РФ, входять Куба, Монголія та В’єтнам.

У Росії заякорились також родичі та партнери Важа Джаши. Його син Джаши Тамаз Ваджа, один з топ-менеджерів Trans-Oil, також є генеральним директором заснованого у березні 2023 році російського ТОВ "Юністарз" (розробка ПЗ). Діяльності практично не веде. Засновник цієї фірми – Тимур Беслангуров, який працює у сфері сприяння імміграції у Росію.

Чи є Тамаз Джаши, як і батько, громадянином РФ достеменно не відомо. За деякими даними має громадянство США. При цьому має право на проживання в РФ за тією ж адресою у Москві, де прописаний і батько.

Давно осіла в РФ сестра Важа – Джаши Марина Енріківна. Вона громадянка РФ, індивідуальний підприємець. Займається наданням консультацій з крос-культурних комунікацій. До цього працювала ведучою на державній радіостанції "Голос Росії" та пропагандистському телеканалі Russia Today.

Навіщо сімейству Джаши якось реєструватись в Росії та мати там бізнес під час війни з Україною, можна тільки здогадуватись. Але з врахуванням кримінального провадження та їх інтересу до інфраструктури у Ренійському та Одеському портах, спецслужбам потрібно ретельніше перевірити їх на предмет зав’язків з ФСБ.

А також перевірити партнера Важа – Михайла Карасені, віце-президента Trans-Oil та співвласника згаданого ТОВ "Рені-Лайн" в Україні, яке також фігурує у кримінальній справі СБУ. Він був економічним радником проросійського політика в Молдові Ігоря Додона. Більше того син Михайла – Віталій Карасені – володіє в Росії бізнесом. Це ТОВ "Агорофірма Союз Продукт", ТОВ "Агроходінг "Союз-Продукт" та ТОВ "АПК "Ніва-Поволжя".

Крім того, Важа Джаши пов’язаний з одіозним молдавським бізнесменом та політиком Володимиром Плахотнюком, який займав проросійську позицію. У 2019 р. заступник керівника адміністрації Путіна Дмитрий Козак повідомив, що лідер Демократичної партії Плахотнюк пропонував переорієнтацію країни на Росію, а також – врегулювати придністровський конфлікт шляхом федералізації Молдови.

У 2023 році Володимир Плахотнюк увійшов у санкційний список ЄС як фігурант численних кримінальних справ у Молдові, пов’язаних з розкраданням державних коштів та їх незаконним виведенням за межі країни. Перед цим санкції щодо нього ввели США та Великобританія.

Що відомо про Argentem Creek Partners

ACP спеціалізується на кредитуванні ринків, що розвиваються. Простими словами — ринків із підвищеним ризиком, до яких належить і Україна. Зареєстрована у Великобританії. Але має штаб-квартиру у Нью-Йорку та офіси в інших країнах.

У нас вони запам’яталися супроводом кількох гучних реструктуризацій публічних компаній. Зокрема, відомий ринку кейс агрохолдингу "Мрія". Також у їхньому портфоліо рестракти "Метінвесту" та "Інтерпайпа".

Фонд заснований американцями у 2015 році – Даніелем Чапманом спільно з колегами з дочірньої компанії Cargill, Inc. – Black River Asset Management.

Як описував діяльність фонду "Бізнес Цензор", кредитування відбувається через підконтрольні компанії фонди, які знаходяться як правило в оффшорних юрисдикціях. Зокрема, через фонди на Кайманових островах. Суть бізнесу: вибір компаній, яким дуже потрібне фінансування і які мають цінні промислові активи. Застава, як правило, в декілька разів перевищує наданий кредит. "Стратегія – стягнення через суди боргів, у тому числі за рахунок встановлення контролю над цінним промисловим активом з подальшим його перепродажем з високим прибутком", – пише видання.

Чому фонд не пішов на рестракт боргів GNT? Адже через війну та пов'язані з нею ризики кредитори пішли назустріч багатьом українським публічним компаніям, наприклад, "Кернелу" та МХП.

У фонді заявляють, що на відміну від GNT, вищезазначені компанії "продовжують надавати "кредиторам достовірну інформацію про те, як працює їхній бізнес". Водночас у GNT стверджують, що усю інформацію надавали, тоді як примусове стягнення боргу та процедури банкротства дуже негативно вплинули на діяльність компаній холдингу.

Зокрема, як раніше повідомляв співвласник GNT Володимир Науменко, у січні-лютому 2023 року було втрачено частину контрактів з міжнародними контрагентами. Вони відмовились від контрактів на перевалку через портовий термінал GNT Group за попередніми оцінками на щонайменше 0,5 млн тонн зерна.

Топ-менеджмент холдингу розказав, що у 2023-2024 рр. проблеми тільки погіршились. Більшість персоналу звільнилось через борги по зарплаті. Два ключових підприємства "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та "Металзюкрайн корп лтд" перебувають у процедурі банкрутства. Це спровокувало інших кредиторів (банки) стягнути частину технологічних активів з GNT.

Як результат, якщо раніше на "Олімпекс" працювало біля 180 чоловік, то зараз 15. Компанія наразі здатна надавати послуги тільки зі зберігання зерна на частині елеваторів (100 тис. т замість 180 тис. т як це було до приходу ACP). І все це без можливості загрузки агропродукції на судна.

Своєю чергою, Фонд держмайна через багатомісячні борги взагалі розірвав договори оренди в Одеському порту з "ЗПК "Інзерноекспорт". Виникли борги за комунальні послуги. Діяльність компанія не веде.

У кінці травня відбулась спроба виводу частини одеського терміналу за фальсифікованими документами. Громадянин Канади українського походження Богдан Хом'як, діючи від імені швейцарської компанії Omega Terminal SA (входить в холдинг GNT Group), спробував передати майно компанії в оренду фірмі, зареєстрованій всього три місяці тому.

Як розповідають в GNT, Хом'як не має права діяти від імені Omega. Швейцарський суд заблокував це рішення, і в комерційному реєстрі Швейцарії легітимним директором вказаний саме менеджер GNT Group.

У ACP є великий досвід "ведення" подібних конфліктів у іноземних судах. Зокрема, такі суперечки були навколо активів бразильського виробника цукру та етанолу Grupo Virgolino de Oliveira, індонезійської Berau Coal (видобуток вугілля), казахської Tristan Oil (видобуток нафти та газу).

Казахський кейс особливо цікавий. Мова про численні судові спори між Казахстаном та молдавськими бізнесменами Анатолем і Габріелем Статі за компанію Tristan Oil Ltd, яка добувала нафту та газ в Казахстані та, ймовірно, була доведена Статі до дефолту. На боці Статі виступили нинішні засновники ACP. Вони фінансували Tristan Oil ще у статусі менеджерів "дочки" Cargill.

У 2020 році Казахстан подав позов на ACP та його генерального директора Денієла Чепмена у Південному окрузі Нью-Йорка, обвинувачуючи їх у співучасті в масштабному шахрайстві олігархів Статі. Начебто з виявленого електронного листування випливало, що Чепмен раніше цікавився діяльністю Статі і знав про їхні шахрайські дії з казахським бізнесом.

Що відомо про Джона Паттона

Регіональний директор фонду Джон Паттон, який якраз і фокусується на ринках EMEA, у тому числі Східної Європи, сам має давні зв’язки з російським бізнесом.

В біографії Джона Паттона сказано, що він має понад 28 років досвіду інвестування в особливі ситуації переважно в Росії та Україні. З 1992 по 1993 рік як стипендіат подорожував Росією, вивчаючи Російську православну Церкву та її зв’язок із політикою.

У 1988-1992 рр. закінчив коледж Девідсона за напрямком політологія та росієзнавство. Велика частина його кар’єри пов’язана з російським бізнес-середовищем.

У 1997-1999 рр. був віце-президентом та аналітиком у російському підрозділі Credit Suisse First Boston (філія швейцарського банку). У 2009-2012 рр. – керівник російського підрозділу Deutsche Bank. Працював в інших фінансово-інвестиційних структурах, куруючи ринки, які розвиваються, у тому числі російський.

У 1990-х через російський підрозділ CS First Boston проходила більшість західних портфельних інвестицій в росбізнес. Серед клієнтів компанії були "Лукойл" та "Норильський нікель".У 2023 році фонд ACP інвестував у філіппінську компанію Salmon. Співзасновник Salmon – російський бізнесмен Павло Федоров – був співголовою правління Tinkoff Group, старшим віце-президентом згаданого "Норильського нікеля" та віце-президентом "Роснєфті".

Після того як Федоров пішов з посади в "Роснєфті", він залишився на посаді правої руки її генерального директора Ігоря Сєчіна – один з ключових менеджерів Путіна. Паттон контактує з Федоровим в Linkedin.