Денис Сичков, Horizon Capital: Попри війну наш ринок може дати більше бенефітів, ніж ризиків

Економіка продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Для реалізації нових та розширення існуючих бізнес-проектів потрібні інвестиції. Однією із провідних українських інвестиційних компаній є Horizon Capital. Ця компанія була заснована Оленою Кошарною, яка народилася в сім'ї українських емігрантів в Канаді, а в 1993 році переїхала до України. Під її керівництвом компанія Horizon Capital, зокрема, протягом повномасштабної війни запустила інвестиційний фонд загальним розміром 350 млн доларів.

У розмові з РБК-Україна принципал Horizon Capital Денис Сичков зазначив, що, незважаючи на війну, в Україні є бізнеси, які пропонують дохідність, яка може покривати ризики війни. Яскравим свідченням цього є купівля іноземними інвесторами мобільних операторів, які втрачають своє майно в результаті бойових дій. Про одну з таких угод розповів Денис Сичков. Він також привів погляд інвестора на розвиток бізнесу і запропонував поради підприємцям на що варто акцентувати увагу.

– Який рівень інвестиційної привабливості має Україна в умовах повномасштабної війни?

– Ми можемо судити з того, яку діяльність ведемо ми. Ми не зупиняли інвестиції жодного дня, навіть в найскладніші, перші місяці вторгнення. Ми продовжували інвестувати, шукати об’єкти інвестування, допомагати зростати нашому поточному портфелю, працювати над виходом з інвестицій (продажем частки компанії, в яку були інвестовані кошти і вартість якої з часом зросла - ред.). Після початку повномасштабного вторгнення ми залучили 350 мільйонів доларів в новий фонд (Horizon Capital Growth Fund IV), піднімаючи два рази hard cap – цільовий розмір цього фонду. Коли ми починали фандрейзинг (переговори з багатьма інвесторами для залучення коштів - ред.), ми думали про 200-250 мільйонів доларів, врешті решт закінчили на 350 мільйонах. Я думаю, що це дуже добре говорить про зацікавленість інституціональних західних інвесторів у вкладенні капіталу в Україну.

Після початку повномасштабного вторгнення ми зробили 5 інвестицій. В нас було декілька успішних екзитів (англ. exit - вихід з інвестиції - ред.), компанії в нашому портфелі продовжують зростати як на локальному, так і на міжнародних ринках. Вони здійснюють операції з поглинання компаній за кордоном, тому ми бачимо зростання ринку і бачимо, що інвестиції не зупиняються, принаймні ми їх не зупиняємо.

– Які фінансові організації інвестували кошти у ваш фонд?

– Це такі установи як IFC (англ. International Financing Corporation - Міжнародна фінансова корпорація, входить в структуру Світового банку - ред.). Європейський інвестиційний банк, DFC (англ. U.S. International Development Finance Corporation, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США - ред.), Swedfund (шведський інвестиційний фонд - ред.), Finnfund (інвестиційний фонд з Фінляндії - ред.) та багато інших партнерів.

– Частина із названих вами інституцій, наприклад, ЄБРР, вже давно працюють в Україні. Які аргументи ви навели новим гравцям, щоб вони інвестували в нашу країну?

– Безумовно, частина цих інституцій давно знайома з Україною і підтримує Україну протягом багатьох років. Для когось, наприклад, японської агенції JICA, - це перші інвестиції в регіон, із Swedfund та Finnfund ми також працюємо вперше в рамках цього фонду.

Робота щодо залучення коштів до нашого фонду фокусувалася на декількох основних аргументах. По-перше, це результати наших попередніх інвестицій, а саме - досягнення наших компаній в рамках третього фонду (Emerging Europe Growth Fund III, LP - ред.), який ми вже "піднімали" після Революції Гідності. Продажі компаній, в які ми інвестували кошти з цього фонду, у 2022 році в середньому зросли більше ніж на 30% у доларах, що підтверджує сталість обраної нами бізнес-моделі. Результати компаній у нашому попередньому портфелі дуже допомагали комунікувати нам про наступні інвестиції.

Друге – це безумовно професіоналізм нашої команди. Ми більше 30 років займаємося інвестуванням, наша команда знаходиться тут в Україні. Ми дуже добре розуміємо ринок та підприємців. Також аргументом була детальна робота щодо моделі фонду, багато аналітичних матеріалів, проходження детального due diligence (процедура вивчення та оцінки об’єкту інвестування - ред.) під час якого ми відповідали на питання потенційних інвесторів, які врешті-решт вирішили підтримати наш фонд.

– Ви говорите потенційним партнерам: "Ми пропонуємо вам можливість заробити, наприклад, близько 30% річних у доларі, але має місце такий спектр ризиків"? Яке поєднання дохідності та ризиків треба пропонувати, щоб партнери погодилися інвестувати в Україну?

– Ми не коментуємо цільову IRR (англ. внутрішня норма дохідності проекту - ред.) та цільову дохідність, яку ми комунікували нашим інвесторам. Це закрита інформація, але навколо чого ми будуємо наші тези – це те, що навіть під час такої турбулентності, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке ми проживаємо останні роки, нашій команді вдається знаходити компанії, які створюють продукти світового класу, конкурентні на світовому рівні, які є лідерами у своїх нішах, такі як Creatio чи AJAX. Перебуваючи в Україні, ми можемо знаходити такі "діаманти", інвестувати в них і заробляти дохідність на рівні найкращих міжнародних інвестиційних фондів.

– Саме це і приваблює потужні фонди?

– Безумовно.

Фото: Денис Сичков звернув увагу на бізнеси в Україні, які дають високу прибутковість (Олег Момот, РБК-Україна)

– Які сектори економіки найбільше цікавлять інвесторів?

– Ми робимо багато інвестицій в технологічні компанії, це наш ключовий фокус. Окрім цього, ми інвестуємо в компанії-експортери. Ми намагаємося широко дивитися на ринок, щоб не пропустити можливості в інших індустріях в тому числі в лідерах домашніх ринків. Ми були інвестором в мережу клінік «Добробут», зараз ми є інвестором в «Аврора Мультимаркет», яка чудово зростає. Ми є інвестором в ROZETKA, ми продовжуємо шукати компанії, які зможуть повторити історію їх успіху.

Ми думаємо, що є великі перспективи в секторі енергетики, в який ми зараз не інвестуємо, але він може бути потенційно привабливим.

– Ви спостерігаєте за цим сектором?

– Ми спостерігаємо за можливостями, які будуть з’являтися на ринку, для того, щоб вчасно відреагувати на потреби ринку та економіки в цілому. У нас був трансформаційний досвід в багатьох індустріях. Ми віримо, що за рахунок експертизи нашої команди, підтримки наших партнерів ми зможемо мати довготривалий позитивний ефект на економіку в цілому за рахунок наших інвестицій.

– Якого масштабу проекти в енергетиці могли б зацікавити вашу компанію, адже енергетика – капіталомістка галузь?

– Станом на зараз ми інвестуємо в проект від 10 до 30-40 мільйонів доларів. Ми можемо робити більші чеки, але в спільній інвестиції з нашими інвесторами. З поточного фонду ми не робимо інвестиції в енергетику в greenfield (проекти на початковій стадії розробки або реалізації - ред.). Ми спостерігаємо за ринком, щоб розуміти, що відбувається, які ринкові тренди складаються, що буде актуальним. Зараз ми б не проінвестували в такий проект, але ми хочемо розуміти, що може бути потенційно цікавим.

Інвестиції в енергетику – це в тому числі distributed (англ. розподілена - ред.) генерація. Ми спостерігаємо велике зростання цікавості гравців в Україні до таких проектів, вартість яких може стартувати від декількох мільйонів до декількох сотень мільйонів доларів. Поєднання коштів інвесторів та боргового капіталу компанії-власника електростанції роблять фінансування цих проектів цілком можливими.

– Ви вивчаєте ринок, щоб не пропустити компанію, яка може сильно зрости, - "діамант" як ви сказали.

– В тому числі.

– Horizon Capital виступила учасником великої угоди з купівлі провайдера мобільного зв'язку Lifecell та фіксованого зв'язку "Датагруп-Volia" за участю французької інвестиційної компанії NJJ Holding. Яка роль саме вашої компанії в цій угоді? Який потенціал таких великих угод в подальшому?

– Ми дуже пишаємося цією угодою. Ми дуже раді підтримці Ксав’є Ніеля (засновника NJJ Holding - ред.) в реалізації цієї угоди, в тому, що компанія NJJ Holding вирішила проінвестувати в Україну і вона бачить перспективу в українському телеком-ринку, навіть не очікуючи завершення гарячої фази військових дій. Відбулася найбільша угода десятиріччя з одним із найкращих телеком-холдингів Європи і світу. Це була дуже велика інвестиція стратега, який як ніхто розуміється на цьому ринку.

Наша роль полягає у тому, ми є інвестором і акціонером в новоствореному холдингу Датагруп-Volia-Lifecell Group, в об’єднаній компанії, де ми є акціонерами разом з NJJ Holding та Михайлом Шелембою (СЕО компанії - ред.). Наша команда безпосередньо займалася процесом укладання угоди впродовж останніх кількох років.

Це відбулося, бо NJJ Holding бачить перспективи в розвитку об’єднаної компанії і розвитку телеком-ринку в Україні. Я впевнений, що це піде на користь десяти з лишком мільйонам абонентів об’єднаної компанії.

– Французька компанія бачить просування російських військ і захоплення ними активів схожих телеком-компаній. Який аргумент працює в такій ситуації, щоб не дивлячись на ці обставини, партнери все одно інвестували в Україну?

– Я думаю, що свою risk policy (англ. політику ризиків - ред.) NJJ Holding зможе прокоментувати самостійно. Ми віримо, що телеком-компанії є доволі диверсифікованими з точки зору концентрації ризиків в конкретних географіях. Я також не буду коментувати просування російських військ. Інвестиція – це завжди порівняння потенціалу зростання та можливих ризиків, про які ви говорили. Я впевнений, що український ринок достатньо привабливий для того, щоб отримати більше бенефітів, ніж ризиків, в тому числі пов'язаних з військовою агресією.

Фото: Денис Сичков описав одну із найбільших угод в сфері інвестицій на українському ринку (Олег Момот, РБК-Україна)

– Потенційні вигоди перевищують можливі ризики, тому компанія приймає таке рішення.

– Саме так.

– Які мають робитися кроки щодо страхування військових ризиків?

– Це питання задають багато підприємців і інвесторів, ми бачимо суттєвий прогрес в цьому напрямку. Все більше продуктів з’являється для страхування майна від військових ризиків як від локальних компаній, так і від міжнародних гравців. Ми бачимо поступове збільшення лімітів від страхових компаній, розширення географії покриття.

Я думаю, цей процес залежить від побудови достатніх аналітичних ризик-моделей, які дозволять страховим компаніям правильно розраховувати ризик і брати його на себе. Чим точніше стають ризик-моделі, тим більше розширюється покриття. Що може прискорити цей процес? Частковий risk sharing (англ. розподіл ризиків - ред.) з якимось інституціями, які будуть готові надавати кошти на покриття ризиків.

– Якби зайшов партнер, який має великий капітал, значну експертизу, а можливо і досвід роботи в юрисдикціях, де є воєнні ризики, вам би це допомогло.

– Так, але такі гравці вже є. Вже можна отримати перестрахування від умовно Lloyds (найбільше у світі об'єднання страхових компаній - ред.), MIGA (Багатостороння агенція з гарантування інвестицій, входить до Світового банку - ред.) надає страхові послуги. Мені здається, що це вже відбувається. Ми бачимо найкращих гравців світу, які вивчають цей ринок, розширюють перелік своїх послуг.

– Ви згадували про компанію «Аврора». Вона поступово виходить за межі України – на європейських країнах. На ваш погляд, найбільший потенціал мають ті компанії, які можуть вийти на ринок Європи?

– Історично ми робили великий фокус на експортерах, на технологічних компаніях, які будують міжнародні продукти. При цьому, це не єдиний критерій, ми бачимо певну кількість компаній, які є повністю локальними, але все одно успішними. Для нас критерієм є перспективи зростання бізнесу.

Я особисто вірю, що в Україні створюються продукти та сервіси світового класу, тому я не здивований, що такі компанії як «Аврора» успішні не лише в Україні, але й на європейських ринках.

– Наскільки актуальним для компаній, в які ви інвестуєте, є питання отримання валютної виручки, особливо у світлі девальвації гривні.

– Дивлячись на наш портфель, я можу сказати, що у нас є виключно локальні компанії, які дуже успішні, – як от ROZETKA. Проте, наш головний фокус – здебільшого це експортери або компанії, які конкурують на світових ринках.

– Чи варто українським компаніям прагнути вийти на європейський ринок, звісно, якщо це дозволяє їх бізнес-модель?

– Я думаю, що компанії мають фокусуватися на тому, щоб будувати продукт світової якості, це може бути сервіс або фізичні активи. Чи це будуть європейські ринки, чи ринки Північної Америки, чи Азії – це питання дуже залежить від конкретної бізнес-моделі.

Ключовий фокус має бути на конкурентних продуктах з точки зору їх якості, технології їх продажу, ефективності при їх розробці та створенні. Це дозволить бути конкурентними не тільки на європейському ринку, але ми вітаємо всі українські компанії, які успішні в тому числі на ринку ЄС.

Компаніям варто фокусуватися на зростанні, на ефективності їх бізнес-моделі. Це є найбільш важливим. Суть – первинна, а форма – вторинна. Проаудійована фінансова звітність, красивий річний звіт – це все точно плюс, а не мінус, але треба фокусуватися на ключових функціях, для решти є консультанти, юристи, аудитори, які допоможуть оформити продукт. Ми також допоможемо в багатьох питаннях.

Фото: Денис Сичков підкреслив, що фаундерам компаній варто звертати увагу на цінність свого продукту або послуги (Олег Момот, РБК-Україна)

– Якщо у 2025 році воєнні дії все-таки припиняться, то воєнні ризики все одно залишатися. Як залишатися привабливою для інвестицій країною в таких умовах?

– Це дуже широке питання. Я все-таки думаю, що про інвестиції думають не загалом, в рамках цілої країни, а дивляться на конкретні випадки. Це питання конкурентних бізнесів, темпів зростання, які вони демонструють або можуть демонструвати, конкретних фінансових результатів цих бізнесів. Рішення приймається case by case. В залежності від того, які у вас є комерційні ризики, скільки ви плануєте заробляти, яка буде IRR від вашої інвестиції, ви все це коригуєте на гіпотетичні військові ризики.

– Нашим бізнесам треба розвиватися і придумувати такі ідеї, які будуть переважати військові ризики.

– Так, наші ідеї мають бути трошки кращими.

– Також вони мають бути кращими, ніж в інших юрисдикціях, де немає військових ризиків.

– Саме так, щоб компенсувати очевидні безпекові ризики.

– Раніше компанія повідомляла, що не інвестує у військово-промисловий комплекс. Але, на сьогодні, складається ситуація, коли, на жаль, багато країн вирішують питання військовим чином, що стимулює розвиток defence tech. Чи цікавить цей сектор приватних інвесторів на сьогодні?

– Так, ми бачимо, що відбуваються певні угоди, в тому числі за участі приватного капіталу. Ми не робимо таких угод, але колеги на ринку можуть приймати участь і періодично це відбувається.

– Чи розглядає ваша компанія можливість в майбутньому робити такі інвестиції або почати аналізувати цей ринок?

– Станом на зараз у нас немає продукту (фонду з якого можна було б інвестувати кошти - ред.), який би дозволяв нам робити такі інвестиції.

– Які б ви дали рекомендації щодо реалізації в Україні великі проекти із західним капіталом, наприклад, у сфері надрокористування?

– Я не буду коментувати жодні з політичних дискусій, які точаться з цього приводу. Я вірю, що інвестиції – це здебільшого питання приватних грошей, бізнесу. Бізнес знайде ефективність і це завжди буде баланс risk and reward (англ. ризику та винагороди - ред.). Я думаю, що бізнес сам з цим справиться.