Чи варто Україні находити "власний унікальний податковий велосипед" на ринку тютюну

Останнім часом зламано чимало списів у дискусії про доречність диференційованих ставок акцизів на сигарети та стіки для електронних девайсів. Про цільові групи, що захищають різні позиції та їхні мотивації — в блозі для РБК-Україна розповідає експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Головна особливість ринку тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНи, у народі – стіки) — це його легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — надто технологічні вироби, аби їх можна було підробляти як сигарети в "підвальних" умовах. Отже, ми говоримо про відсутність нелегального ринку ТВЕНів в Україні, на відміну від сигарет.

Дослідження міжнародноїкомпанії Niеlsen та аналітичної організації GROWFORD Institute дають однозначні висновки: український ринок ТВЕНів на 99,9% легальний. А це означає, що навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕНи саме з їхньогообігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету, адже сегмент сигарет із року в рік б’є рекорди за обсягами тіньового ринку, частка якого сягнула рекордного значення — 25%. Це майже 25 млрд грн податків, які не потрапили до бюджету.

Підвищення ставок акцизного податку на фоні невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробкиабо ж на споживання більш доступних за рахунок диференціації ставок акцизу стіків порівняно із легальними сигаретами. У першому випадку мільярди гривень покладуть собі до кишені тіньові ділки. У другому — курці перейдуть з купівлі одного легального товару на інший, а бюджет і далі буде поповнюватися.

Тож уже зараз очевидно, кому вигідно встановлення однакових ставок акцизного збору. Однакові акцизи на сигарети та стіки будуть надавати перевагу ринку сигарет, особливо контрафактній продукції, яка, за рахунок не сплати акцизу буде більш приваблива по ціні.

Спробуймо порахувати переваги для держави та бюджету у разі підтримки різних ставок акцизів на стіки та сигарети. Бюджет матиме додаткові надходження. За експертнимирозрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕНи і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років — майже по 1 млрд грн щороку за рахунок зменшення нелегальногоринку сигарет і переходу споживачів на ТВЕНи.

Крім цього, економіка отримає й інші позитивні ефекти. Головний — залучення додаткових інвестицій від виробників ТВЕНів. Диференційовані ставки акцизу створюють економічний стимул для розширення присутності на українському ринку ТВЕНів усіх глобальних виробників, адже бездимні продукти в своїх портфелях мають вони усі — "Філіп Морріс" (IQOS), "ДжапанТобакко" (Ploom X) та "Брітіш Американ Тобакко" (GLO).

На ринках країн Європи присутня продукція всіх глобальних топвиробників якраз завдяки диференційованому підходу до акцизних ставок. А от на ринок України, як і сусідньої Молдови, глобальні топвиробники не поспішають. Причина подібна — однакове акцизне навантаження, яке позбавляє економічного сенсу розширення присутності на ринках, де діють однакові ставки акцизу на сигарети і ТВЕНи. Прихід глобальних гравців на український ринок — це інвестиції в запуск таких продуктів, а з огляду на майбутнє членство України в ЄС – і потенційно їхнє виробництво тут. Чи потрібні Україні інвестиції? Таке запитання виглядає навіть недоречним. Будь-які інвестиції — це завжди і додаткові бюджетні надходження.

Та головне у цій "акцизній дискусії" — це перспектива членства України в ЄС. Хоче хтось чи ні, але якщо ми обрали шлях євроінтеграції — маємо дотримуватись правил і директив Євросоюзу. Зараз ЄС працює над оновленням профільної Директиви щодо акцизів на тютюнові вироби.

За даними Financial Times, під час її оновлення Європейська комісія пропонує встановити єдиний підхід для всіх країн-членів — запровадити 50% різницю між акцизами на ТВЕНи та сигарети. Мабуть, зайве нагадувати, що Директиви є обов’язковими до виконання країнами-членами, а також є орієнтирами для розробки законодавства країн-членів.

Тож Україні не варто винаходити "власний унікальний велосипед", а вже зараз впроваджувати європейське регулювання на шляху до ЄС. Недобре буде, якщо українську євроінтеграцію завалять тіньові барони, котрі заробляють на "контрабасі" та контрафакті.