Чи чинить МВФ тиск на НБУ щодо девальвації гривні?

Останнім часом у публічному просторі з’являються коментарі про нібито тиск з боку Міжнародного валютного фонду на Національний банк України щодо необхідності девальвації гривні.

Пройшло декілька днів і хочу чітко і спокійно пояснити позицію з цього питання як я це бачу.

По-перше, незалежність Національного банку — це конституційна норма.

Ні уряд, ні міжнародні партнери, включно з МВФ, не можуть визначати валютно-курсову політику України.

Остаточне рішення — завжди за НБУ. Ми формуємо політику, виходячи з макроекономічних реалій, інфляційних прогнозів та стану платіжного балансу.

По-друге, МВФ — це не про тиск, а про партнерство.

Ми ведемо фахові консультації, обмінюємось аналітикою, сценаріями, баченням розвитку ситуації на валютному ринку.

МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас — корисні.

Але знову ж таки — рішення приймає НБУ

По-третє, у спільній програмі з МВФ уже традиційно зазначається завдання — підвищення гнучкості обмінного курсу.

Це не про девальвацію. Це про адаптивність ринку.

Коли курс може реагувати в обидва боки — і на зміцнення, і на тимчасове послаблення — це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків.

Саме завдяки цій гнучкості ми уникаємо накопичення валютних дисбалансів і не допускаємо різких кризових коливань.

По-четверте, гривня сьогодні — гнучкіша, ніж була ще рік тому.

Курс реагує на зміни попиту і пропозиції валюти, але в межах контрольованої політики НБУ.

Це дозволяє нам зберігати стабільність цін, зовнішню рівновагу й поступово відновлювати резерви.

На початок жовтня 2025 року міжнародні резерви України сягнули 46,6 мільярда доларів США — це на 7,5 мільярда більше, ніж два роки тому.

Тобто політика працює: резерви зростають, інфляція знижується, валютний ринок — збалансований.

По-п’яте, поступовість і передбачуваність — ключові принципи політики НБУ.

Будь-яке рішення щодо обмінного курсу ми приймаємо з урахуванням макроекономічних передумов, динаміки інфляції та стану фінансової системи.

Наша мета — зберігати довіру до гривні, не допустити розбалансування очікувань і забезпечити досягнення середньострокової інфляційної цілі — 5%.

Національний банк уважно моніторить ситуацію на валютному ринку, гнучко реагує на зміни попиту й пропозиції та готовий діяти, якщо ризики зростатимуть.

НБУ має чіткий план дій на випадок будь-яких позаштатних ситуацій, хоча сподіваємося, що його застосовувати не доведеться.

Висновок:

• Жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає.

• Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів.

• Гривня залишається керовано гнучкою, а політика НБУ — послідовною, виваженою і спрямованою на цінову стабільність, фінансову стійкість та економічне зростання України.

Хочу підкреслити: стабільність гривні — це стабільність економіки.

І ми будемо цю стабільність зберігати — професійно, спокійно й незалежно.