В Україні продовжує зростати нелегальний ринок тютюнових виробів. Тільки за останні п'ять років частка "сірої" продукції збільшилася з 2% до рекордних 22%. За оцінкою аналітиків KANTAR, тільки у 2022 році бюджет України втратив понад 20 млрд гривень.
Крім цього поширення незаконної торгівлі полегшує доступність сигарет для молоді — через нижчу за ринкову ціну та наявність простих каналів для покупки. Чому влада програє війну нелегалам та як змінити ситуацію — детальніше в матеріалі.
Обіг тютюну завжди в різних країнах був "проблемною" сферою і пов’язаний з питаннями контрабанди, контрафакту та ухилення від сплати податків.
Україна не була виключенням, але рівень нелегальної продукції довгий час був відносно низький.
Згідно з результатами дослідження KANTAR Україна, що проводиться на постійні основі вже тринадцять років, частка тіньового ринку сигарет почала стрімко зростати з 2017 року. При цьому, найбільше зростання — більш ніж удвічі — відбулося у 2021 році.
Станом на лютий 2023 року рівень нелегальної продукції зріс до рекордних 22%. Більш свіжіші дані аналітичного центру CASE-Ukraine — за перший квартал 2023 року — оцінюють тіньовий ринок навіть у 23%. Крім того, ця цифра не враховує ситуацію на окупованих територіях і в регіонах, де йдуть інтенсивні бойові дії.
Подібний рівень "тіньового сектору" призвів до того, що фактично кожна 5 пачка, яка продається в Україні, нелегальна. Тютюнові продукти без акцизних марок відкрито і безперешкодно можна придбати в кіосках, на вулицях, в інтернеті.
Через подібне свавілля "негегалів" тільки у 2022 році держава не отримала 20,7 млрд гривень податків, а якщо рахувати й всі інші пов’язані питання (наприклад, контрабанду сировини), то сума втрат буде ще більше. За підрахунками голови податкового комітету Верховної ради Данила Гетманцева, на ці кошти можна було б придбати 560 БТР, 279 танків або 136 "байрактарів".
Найбільше підробок продається в Харківській (17% від загального продажу), Дніпропетровській (14%), Одеській (13%), Хмельницькій (9%), Запорізькій (8%) та Чернівецькій (7%) областях.
Особливістю минулого року також стала зміна каналів поширення нелегальної продукції. Нині нелегальна продукція все частіше реалізується через різноманітні месенджери та групи в соціальних мережах. Хоча раніше це були прилавки на ринках та кіоски.
Також за даними комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики, в останні роки найбільший внесок у формування чорного ринку в Україні вносить реалізація цигарок, призначених для магазинів безмитної торгівлі – Duty Free (11,7%). Водночас об'єм контрабандної продукції впав всього 1,4%.
На 64% продукції, маркованої позначкою Duty Free або призначеної для експорту, яка нелегально продається в Україні, вказано, що виробником є Винниківська тютюнова фабрика. Більше половини із них — сигарети Сompliment з маркуванням Duty Free.
Також можна знайти продукцію й інших призначених для експорту ТМ Marshall, Marvel, Regina та D&B. Однак вони продаються не за кордоном, а в Україні.
Як пояснюють в коментарі РБК-Україна в Асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн", на зростання частки тіньового ринку після початку війни вплинуло багато факторів, серед яких і безпрецедентне зменшення виробництва та імпорту легальної продукції на початку вторгнення. Однак основним фактором залишається ціновий.
"Держава щорічно підвищує акцизний податок на тютюнові вироби з метою досягнення рівня мінімальних ставок цього податку в країнах ЄС. Наразі понад 70% вартості пачки сигарет — податки, серед яких домінує акцизний. Доходи населення і до війни не зростали симетрично підвищенню ставок акцизу. А після її початку багато українців були відкинуті фактично на межу виживання. Багато хто втратив годувальника, житло, роботу, накопичені статки. Але держава не квапиться зменшувати темпи підвищення акцизу навіть через такий очевидний форс-мажор, як війна. За таких умов споживач вимушений свідомо переходити на нелегальну продукцію, яка подекуди коштує вдвічі дешевше за оригінальну. Більш того, він стає лояльним споживачем тіньової продукції, від якого державі та легальному бізнесу годі чекати допомоги у боротьбі з тінню", — пояснює голова асоціації Наталя Фесюн.
Наприклад, пошук за ключовими словами в Telegram видає щонайменше вісім груп і як мінімум з десяток сайтів, на яких можна купити практично весь асортимент тютюнової продукції: від найдешевших традиційних сигарет до стіків для електронних пристроїв. Оптові ціни на них і на оригінальні вироби інколи відрізняються в півтора-два рази.
Наприклад, якщо пачка оригінального Camel з акцизною маркою коштує 75–80 грн, то контрафакт з тією ж назвою в інтернеті – від 40 грн. Трохи дорожче – на 5–10 грн – його можна купити в кіосках практично біля кожної станції столичного метро, крім центральних. Найчастіше – без акцизної марки й, за свідченням самих курців, поганої якості.
В асоціації "Укртютюн" зазначають, що, починаючи з другої половини 2021 року ефективність протидії незаконній торгівлі з боку правоохоронних органів поступово збільшується. Це обумовлено зростанням частки тіньового ринку до показників занадто високих для того, щоб їх можна було і надалі ігнорувати.
Крім того, проблема привернула увагу топ-чиновників, народних депутатів, журналістів-розслідувачів. У другій половині минулого року було закрито рекордну кількість нелегальних виробництв.
У нинішньому році ця тенденція, також зберігається. Відзначилися не лише Нацполіція з БЕБ, але й СБУ та ДБР, надзвичайно важливу роль відіграє Офіс генпрокурора.
Ще більшого розголосу створила парламентська Тимчасова слідча комісія, яку очолює народний депутат Ярослав Железняк. На крайньому засіданні ТСК з економічної безпеки, нардепи навіть домовилися з керівництвом Національної поліції Україні запровадити персональну відповідальність обласних начальників поліції за роботу нелегальних точок продажу сигарет.
Під час засідання парламентської ТСК (фото: РБК-Україна)
"Разом з тим, нажаль, збільшення інтенсивності та результативності вжитих заходів, поки що, недостатньо впливають на ситуацію на ринку. Хоча, тут складно коректно оцінити наслідки відповідних дій правоохоронців. Можливо, якби не вони, частка тіньового ринку вже б досягла 30%. Обсяг тіньового виробництва складно розрахувати зважаючи на велику кількість чинників, які складно оцінити: рівень конкуренції між тіньовими гравцями, особливості розподілу між ними внутрішнього (включно з окупованими територіями) та зовнішніх ринків (як не дивно, нелегальні сигарети українського виробництва під час війни активно постачаються на ринки деяких сусідніх країн), зміни обсягів і структури внутрішнього ринку через війну (частина споживачів поїхала, однак через постійний стрес кількість курців серед тих, хто залишився, могла збільшитись) тощо", – додає Наталя Фесюн.
Для боротьби зі схемою з Duty Free, ТСК з економічної безпеки вирішила ініціювати законопроект, який би змінив правила продажу тютюнових виробів у таких магазинах на час дії воєнного стану.
Попри те, що зараз немає остаточного бачення, який це буде законопроект, за словами Ярослава Железняка, він може передбачати як повну заборону продажу підакцизних товарів, так і заборону продажу товарів, вироблених в Україні (проблема з виробництвом контрафакту стосується внутрішньоукраїнських виробників) або дозвіл продажу в Duty Free виробленої в Україні продукції тільки з акцизом.
В асоціації тютюнових виробників подібну ініціативу вважають доволі неоднозначною, порівнюючи її з лікуванням головного болю гільйотиною.
"Виходячи з логіки – якщо ми не здатні контролювати, то необхідно заборонити. Але ж магазини Duty Free та виробництво продукції для них існує по всьому світові, натомість схема Duty Free чомусь присутня лише в Україні. І всі без зайвих підказок знають, хто саме цю схему використовує. То, може, проблема власне не в Duty Free?" – наголошує Наталя Фесюн, додаючи, що приймаючи такий законопроект, держава публічно розписується у власному безсиллі.
Разом з тим в асоціації не розуміють, що без відповідного законопроекту заважає вже зараз навести лад з масовою відкритою торгівлею сигаретами Duty Free без акцизних марок. Будь-який патрульний поліцейський знає, що торгівля безакцизними сигаретами заборонена та, гіпотетично, побачивши таку продукцію у вітрині кіоску, зобов’язаний вилучити їх і виписати реалізатору адмінштраф. Однак, цього не відбувається. Масово, в масштабах всієї країни, за виключенням кількох областей.
Ініціатори законопроекту, звісно, мітять не в роздрібних продавців, а у квазі-легальних виробників. Однак, окрім схеми Duty Free є майже аналогічна схема псевдо-експорту – коли виробник за фіктивним контрактом виробляє продукцію начебто на експорт, але насправді для реалізації на тіньовому ринку. Друга схема може з успіхом замінити першу, пояснює Фесюн.
"Ми розуміємо обурення нардепів і їх щире бажання перекрити схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Але, може статися так, що в черговий раз постраждає насамперед легальний бізнес, а безакцизні сигарети продаватимуться на кожному кроці, як і продавалися", – резюмують в асоціації.
На кричущу ситуацію з поширенням нелегальної тютюнової продукції звернули увагу й в Європейській бізнес асоціації, запропонувавши Офісу президента взяти під особистий контроль боротьбу з нелегальним ринком тютюну.
"Ситуація в країні не проста, так. І, так, існує чимало задач, які потребують уваги влади, різних державних органів. Але все ж має бути пріоритетність. І боротьба з тінню, в контексті економічного відновлення, має бути в ТОПі. Бо коли, з одного боку, бачиш схожі результати, вірніше, їх відсутність в питанні боротьби з тінню, з іншого, чуєш в бізнес-колах інформацію про посилення тиску правоохоронних органів саме на прозорий бізнес – виникає купа риторичних питань щодо того, чого ми як країна зможемо досягти, слідуючи такому курсу. Зокрема, залучити нові інвестиції це навряд допоможе. Бо крім ризиків безпекових з’являються ще і внутрішні", – заявила виконавча директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.
На думку бізнесу, при таких показниках нелегального ринку правоохоронцям необхідно максимально активізуватися та докласти усіх зусиль аби ситуація в країні почала покращуватись.
"Водночас, видається, що доречним би було, аби ситуацію з тінню взяв під особистий контроль Офіс президента України та контролював ефективність цієї боротьби, результативність. Адже це прямо впливає на репутацію країни і в жодному разі не можна допустити, аби вона погіршилась", – додали в ЕВА.
Асоціація тютюнових виробників також вважає доцільним залучення Офісу президента для боротьби з тіньовим ринком тютюну.
"Ми всі бачили, як швидко було вирішено питання нелегальних гральних закладів після відповідного доручення президента. Зрозуміло, що корупціонери та "рішали" нікуди не зникли, але після години "ч" відповідна сфера стала для них безперспективною. Нам конче потрібно аналогічне доручення щодо тютюнового ринку. Ми бачимо, що наразі до протидії незаконній торгівлі тютюном активно залучені Офіс генпрокурора, податковий комітет парламенту, ТСК з питань розслідування порушень посадовців правоохоронних та інших органів, що могли призвести до зменшення бюджетних коштів тощо. Однак, їх зусилля призводять лише до певних тактичних, іноді - оперативно-тактичних – успіхів. А нам потрібно вивести їх на стратегічний рівень. У сучасних українських реаліях це неможливо без безпосереднього контролю з боку верховного головнокомандувача", – заявила Наталя Фесюн.
Генеральний директор "Укртютюну" Наталія Фесюн (фото: прес-служба)
Також в асоціації виступають за якнайшвидше прийняття у другому читанні та в цілому президентського законопроекту № 5420 про криміналізацію товарної контрабанди, який, серед іншого, передбачає запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів;
"Крім того, необхідно розробити та затвердити Стратегію протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на п’ять років.
"Одна з найбільших помилок нашої держави полягає в тому, що нелегальну торгівлю тютюном не намагаються розглядати системно, як комплексну проблему, якою вона і є насправді. Натомість, держава реактивно бореться з окремими її проявами та наслідками. Однак, такий підхід є неефективним. Замість закритих підпільних фабрик з часом з’являться нові, припинені схеми ухилення від сплати податків будуть замінені іншими. Необхідно створювати умови для неможливості ведення відповідної діяльності в принципі. Щоб незаконні схеми, якими б вони не були, припинялися швидко та не встигали збагачувати своїх бенефіціарів. Якщо ж держава і далі буде викорінювати їх роками (як зараз), то це буде безкінечний процес", – резюмувала вона.
Як правило, нелегально вироблені сигарети не проходять жодних санітарно-гігієнічних перевірок та не можуть гарантувати відповідність вимогам щодо безпечності продукції – рівня пестицидів, радіонуклідів, смол тощо.
Споживачі, які купують товар невідомого походження і якості, ризикують здоров’ям більше, ніж зазвичай.
Крім того, виробництво контрафактних сигарет найчастіше відбувається вночі у підвалах – приміщеннях з надмірною вологістю, з використанням непридатного паперу та брудними бетонозмішувачами. В результаті – у таких сигаретах можна знайти не лише грибок та плісняву, а й будівельне сміття. Ці та інші "складові" можуть призводити до отруєння, викликати запаморочення, алергію та висипи.
Як розпізнати підроблену продукцію?
Перш за все, за ціною. Сигарети не можуть коштувати менш як 58,44 грн за пачку, оскільки саме такою є вартість податків у кожній з них без урахування решти затрат на виробництво і логістику.
Також пачка має містити оригінальну акцизну марку. Її відсутність під плівкою пачки – свідчення контрафакту або контрабанди. Акцизна марка має голографічні елементи, надрукована на якісному цупкому папері, містить повну та коректну інформацію про кількість сигарет у пачці, має унікальний номер (на підробках номери часто повторюються).
Підробку можна впізнати також по пакуванню: на контрафакті фарбу часто нанесено нечітко, вона може "жовтити" або віддавати іншими невластивими оригіналу відтінками, дефектами, мати одруки і помилки.
Крім того, в оригінальній пачці сигарети щільно і акуратно укладені в пачку фільтром догори. Фарба і написи на них мають бути чіткими і без помилок. Всередині оригінальної упаковки є захисна фольга або папір, а тютюн в сигаретах укладений щільно. Підробки ж нерідко бувають різної довжини або діаметру.
Попередження про шкоду для здоровʼя є на усіх легально вироблених сигаретах і займає 50% лицьового та зворотного боків пачки. Існує один основний дисклеймер – "Куріння вбиває", який завжди міститься на лицьовому боці, і десять додаткових з графічними елементами, один з яких завжди надрукований на зворотному боці. Якщо тексту немає або він надрукований з помилками чи займає менш як 50%, будьте певні, – це підробка.