Анатевка – місце див. Як єврейське поселення під Києвом стало центром допомоги переселенцям

Історичне місце поселення євреїв з перших днів вторгнення Росії діє як волонтерський хаб. Як там допомагають людям – детальніше у матеріалі РБК-Україна.

Анатевка – єврейське поселення на Київщині, побудоване зусиллями Єврейської спільноти Києва та головного рабина України Моше Реувена Асмана. З 2014 року тут приймають біженців зі сходу України, а після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого сюди стали стікатися тисячі людей, які рятувалися від війни. Поселення тимчасово стало для них другим домом та центром евакуації.

Зараз тут діє гуманітарний центр – команда волонтерів щодня допомагає переселенцям, людям з інвалідністю та багатодітним родинам.

РБК-Україна побувало в Анатевці й дізналося, як під час війни це місце перетворилося на потужний гуманітарний центр.

Анатевка. "Місце, де чудеса трапляються постійно"

Анатевка – історичне місце єврейської осілості під Києвом. Під час Другої світової його знищили, а євреїв вигнали. З 2013 року містечко замислювалося як відродження єврейського Штетла, який тут колись стояв. В селі Гнатівка (на івриті – Анатевка) поблизу Білогородки завдяки близькому розташуванню до Києва у 19 сторіччі була добре розвинена торгівля. В той же період тут жила і розвивалася єврейська громада.

"Це місце, де чудеса трапляються постійно. Коли ми купили цю землю, тут виявилося вже два дива", – говорить головний рабин України Моше Асман.

По-перше, поруч похований раббі Мордехай Чорнобильський, син засновника чорнобильського хасидизму. Він був вражений красою цих місць, і попросив поховати його саме тут. Зараз на його могилі, розташованій прямо біля паркану єврейського поселення, складають записки із проханнями, як у Стіну плачу в Єрусалимі.

По-друге, Анатевку описав у циклі розповідей "Тев'є-молочар" знаменитий письменник Шолом Алейхем. У 1960-х у США Америці створили за мотивами твору один із найвідоміших бродвейських мюзиклів, а також фільм "Скрипаль на даху" (Fiddler on the Roof), таким чином зробили всесвітньо відомими факти життя євреїв правобережної України в смузі осілості часів Російської Імперії.

"В усіх світових ЗМІ писали, що це та сама знаменита Анатевка. І я прийняв рішення назвати це місце саме так", – згадує Моше Асман.

Працюючи над відкриттям поселення, він і не здогадувався, що це місце зіграє важливу роль в історії знову, вже в сучасній Україні. Це відбулося на початку повномасштабного вторгнення Росії, коли сюди стали приїздити тисячі людей з різних регіонів України. Всі вони рятувалися від війни.

Перші дні війни. "Росіяни стріляли прямою наводкою у цивільних"

З моменту створення Анатевки тут жило багато переселенців з Донецька, Луганська та інших міст, які постраждали від війни. Тут діяла школа, де діти вчилися за українською освітньою програмою.

Працювали також дитячий садок і школа, де діти вчили тору. Діяла недавно збудована синагога, планували відкрити центр реабілітації та мали багато інших планів. Але з першого дня вторгнення Росії все змінилося: всім у поселенні довелося масово допомагати тисячам людей, які стали сюди масово приїздити.

Фото: Головний рабин України Моше Асман (Віталій Носач/РБК-Україна)

Коли почалася війна, головний рабин був в Анатевці зі своєю дружиною, дітьми, онуками. Буча, Ірпінь – за 15 кілометрів, Стоянка – ще ближче. Війська окупантів зайняли частину Житомирської траси, і стояли всього за кілька кілометрів від поселення. Все гриміло вдень і вночі. Поруч у Гостомелі висаджувався десант.

"Спершу ми не знали, як вивозити людей, бо російські війська, ці бандити, стріляли прямою наводкою у цивільних, у машини. Так само як в Бучі, Ірпені. Все це було за кілька кілометрів від нас. Я весь час тут був, все бачив. Не забудемо, не пробачимо, що називається. Я не міг повірити, що таке може бути у 21 столітті. Що наступатиме російська армія. Це були російські танки, і це був не сон", – розповідає головний рабин України.

Бомбосховища у приміщеннях не було, тому люди ховалися всюди, де могли. В кімнатах, в коридорах між сходами. Через кілька днів волонтери налагодили логістику виїзду з Анатевки, щоб евакуйовувати біженців до кордону – людей похилого віку, жінок, дітей.

Фото: Синагогу в Анатевці збудували у 2015 році (Віталій Носач/РБК-Україна)

Пакунки з їжею та генератори. Як Анатевка перетворилася на гуманітарний центр

Коли на початку весни з Анатевки вдалося евакуювати практично всіх, в поселенні організували штаб гуманітарної допомоги. Волонтерський центр, ініційований головним рабином України, вже став широко відомим. Настільки, що Моше Асман щодня отримує десятки нових прохань про допомогу. Він зізнається, що хоче допомогти буквально всім, але часом ресурсу просто не вистачає, і тоді доводиться братися за найбільш нагальні питання.

Волонтери "закривають" дуже різнопланові питання. У місті Тростянець на Сумщині, яке знаходилося під окупацією і дуже постраждало, допомагали відновити телевежу. Допомагали й зоопарку в одному з міст, яке теж постраждало від війни.

"Мені за час війни написало десятки тисяч людей. Якщо ти рятував життя однієї людини, ти врятував весь світ. Я так і дивлюся на це", – розповідає Моше Асман.

Фото: Щотижня волонтери відвантажують і роздають тисячі пакінків з гуманітарною допомогою (Віталій Носач/РБК-Україна)

Якось минулого літа головний рабин України приїхав у центральний військовий госпіталь в Києві. Того дня якраз була сильна спека. Температура повітря досягала +35 градусів. Виявилося, що в такій спеці у військових навіть погано загоюються рани.

Моше Асман купив кондиціонери й попросив поставити їх в палати захисникам буквально наступного дня. Йому сказали, що в фірмі, яка займається установкою, просить чекати в черзі. Але той наполіг, щоб військовим встановили їх у першу чергу, бо вони ризикували заради нас своїм життям і здоров'ям. Загалом після цього волонтери закупили кондиціонери і в кілька інших військових госпіталів.

Рабин активно шукає фінансування і допомогу Україні. Каже, що допомагає багато міжнародних організацій і небайдужих людей, які підтримують нашу країну у війні.

Нещодавно Євро-Азійський єврейський конгрес подарував кілька апаратів виробництва води з повітря. Кожен коштує близько 80 тисяч доларів. Це ізраїльська інноваційна розробка: генерує з повітряних мас 900 літрів води на добу. Апарат призначається в першу чергу для регіонів, де багато спеки, але висока вологість. В Україні ці апарати віддаватимуть туди, де через війну виникають великі проблеми з водою.

Фото: Апарати виробництва води з повітря, зроблені за ізраїльською технологією, відправлять на території, де проблеми з доступом до води (Віталій Носач/РБК-Україна)

Важливий напрямок – гуманітарна допомога переселенцям і багатодітним мамам. Щотижня в Анатевці відвантажують тисячі наборів з харчами та ліками. Взимку масово роздавали генератори.

Недавно привезли 500 парамедичних рюкзаків. Після цього їм телефонували з прифронтових територій і говорили, що кілька аптечок вже врятували життя людей.

Фото: До вторгнення Росії в Анатевці діяли школа і дитсадок (Віталій Носач/РБК-Україна)

У центрі живуть переселенці, які виїхали з окупації

Попри те, що більшість переселенців з Анатевки вже виїхали за кордон, у збудованих незадовго до вторгнення Росії житлових приміщеннях й зараз живе немало людей. Всі вони з різних міст і всі були змушені тікати від розв'язаної окупантами війни.

Переселенець з Херсона Давид Начовний, виїхавши з окупації разом з дружиною, зараз допомагає переселенцям сам. Наприклад, формує і вантажить пакети з гуманітаркою.

"В окупації ми пробули два з половиною місяці. Виїздили три доби. Було дуже складно. В перший день виїздили на Берислав, росіяни довго не випускали. Коли врешті приїхали, то ночували в спортзалі на підлозі. Далі знову їхали через блокпости – вже у Кривий Ріг. Пам'ятаю, на одному з них 6-річна дитина сказала "Я так ненавиджу цю війну", – згадує він.

Фото: Давид Начовний переїхав в Анатевку рахом з дружиною, виїхавши з окупованого Херсона (Віталій Носач/РБК-Україна)

За словами чоловіка, весь час дорогами на окупованій території під час їхньої евакуації їздили росіяни на військовій техніці. Потрапляти їм на очі було небезпечно, а на дорогу виїздити тим більше: могли навіть переїхати і не зупинитися. Зараз Давид дуже радий, що опинився в Анатевці й має змогу допомагати іншим.

Ще одна переселенка з Херсона, Лариса Лимановська, пробула в окупації 10 місяців. Виїхати змогла тільки тоді, коли місто звільнили українські військові.

Вона розповідає, що під час окупації людям з кожним місяцем було все складніше. Особливо складно стало, коли в місті намагалися запровадити російські рублі. Жінка зі сльозами на очах каже, що не могла собі дозволити взяти в руки гроші окупантів. Вже восени, незадовго до звільнення міста, в Херсоні пропала електрика, не було й води.

Фото: Лариса Лимановська 10 місяців пробула в окуації (Віталій Носач/РБК-Україна)

"Ви не уявляєте, яка радість була – побачити українських військових. Зайшли красені, козаки. Всі були з прапорами, зустрічали їх. У місті ейфорія тривала кілька днів. А потім Херсон почали обстрілювати", – розповідає вона.

Ларисі Лимановській вдалося виїхати до Києва і потрапити в Анатевку. Зараз вона надзвичайно вдячна всім, хто допомагає: її забезпечують і житлом, і всім необхідним.

"Мій обов'язок – щоб світ дізнався правду": про російські фейки і перемогу України

До вторгнення Росії в Україну головний рабин України намагався вести непублічне життя і рідко давав інтерв'ю. Але зараз він впевнений, що доносити правду про війну стало його обов'язком. Особливо коли російська пропаганда придумує чергові цинічні фейки про Україну.

З 24 лютого брехні в Росії стало настільки багато, що реагувати Моше Асман став тільки на найбільш гучні фейки. За його словами, це допомагає людям дізнатися, що насправді відбувається в Україні. Коли єврей говорить, що ні від яких націоналістів їх звільняти не треба, це має діяти переконливо.

Фото: Головний рабин України намагається доносити правду про війну (Віталій Носач/РБК-Україна)

Наприклад, недавно на російському телебаченні заявили, що в синагозі в Умані нібито знаходяться склади зі зброєю. Моше Асман швидко туди поїхав і записав відео про те, що це насправді відверта брехня. Але російська пропаганда "роздула" новий фейк і з цього. Мовляв, записати таке відео рабина нібито примусили в СБУ.

"Мій обов'язок – щоб світ дізнався правду", – наголошує Моше Асман.

За його словами, теперішній друг Росії – іранський режим, який посилає дрони для війни в Україну і також відкрито каже, що його ціль – знищити державу Ізраїль. Також серед союзників Кремля й інші диктаторські режими на кшталт Білорусі та Північної Кореї. А Україну тим часом підтримує весь інший вільний світ, і це допоможе нам наблизити завершення війни.

Зараз Моше Асман, як і всі в Україні, сподівається на якомога швидке завершення війни. Звісно, нашою перемогою.

"А Анатевка – це символ відродження, символ стійкості. Анатевка вистояла, дякувати всевишньому", – каже він.