Погляд на держбюджет-2016: Мінфін вірить у диво
В основу бюджетної політики на 2016 р. закладено економічне зростання
Наталія Непряхіна, Марія Цатурян, власкори РБК-Україна
Уряд приступив до підготовки проекту бюджету на 2016 рік. В основу бюджетної політики закладено економічне зростання. Реальний ВВП прогнозується на рівні 2%, інфляція - 9%, а курс долара - 22,5 грн. Експерти вважають очікування занадто оптимістичними, але в Мінфіні вірять у диво.
У пориві казкового оптимізму
На позачерговому засіданні уряду у вівторок, 31 березня, до від'їзду прем'єра Арсенія Яценюка до Берліна, були затверджені "Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік", підготовлені Мінфіном (див. скани в кінці тексту). Згідно з Бюджетним кодексом, цей документ має бути переданий на розгляд парламенту на початку квітня. На його основі формується проект бюджету на наступний рік.
За даними РБК-Україна, незважаючи на прийняття бюджетної резолюції членами Кабміну, документ ще допрацьовують. "В основному зауваження до змісту документа, не до макропрогнозів", - уточнило джерело РБК-Україна в уряді.
"Основні напрями..." - традиційно декларативний документ і його ухвалення у Верховній Раді особливо ні до чого не зобов'язує уряд. Наприклад, в минулому році депутати хоч і заслухали цілі і завдання Кабміну, але відповідний проект постанови №4749 все ж був знятий з розгляду.
"У тому, що є такий документ, нічого поганого немає. Нам необхідно знати, куди ми йдемо. Коли стабільна ситуація, бюджетна політика повинна формуватися, виходячи з середньострокового прогнозування, хоча б на найближчі три роки, сьогодні з цим складніше. В Україні багато хороших законів, але те, як вони виконуються - вже інше питання", - сказав заступник голови бюджетного комітету ВР Сергій Мельник ("Блок Петра Порошенко").
Уряд розраховує, що держбюджет-2016 буде формуватися на підставі відновлення економіки, подолання бідності, досягнення енергонезалежності. Пріоритетом фінансування за рахунок бюджету стане розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків. Ці гасла притаманні практично всім бюджетним резолюціям, а за останній рік - коаліційній угоді, кожній стратегії, програмі, презентації.
Тому вже в наступному році Кабмін очікує зростання реального ВВП до 2%, номінального - 2,1 трлн грн, інфляція досягне однозначного значення - 9% , а обмінний курс буде зафіксований на рівні 22,5 грн/дол. Зазначимо, що лютневий варіант бюджетної декларації передбачав зростання економіки до рівня 0,5%, а інфляції - до 7%.
"Це один з можливих сценаріїв на 2016 рік. Але, очевидно, що він оптимістичний", - сказав виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Ці показники, швидше за все, будуть переглянуті за результатами соціально-економічного розвитку в 2015 році. Падіння ВВП в поточному році прогнозується на рівні 7,5%.
"У будь-якому випадку, прогноз занадто оптимістичний", - прокоментував проектні дані на 2016 рік директор Інституту економічного прогнозування НАНУ Валерій Геєць.
Однак, у Мінфіні заявили РБК-Україна, що "потрібно вірити в диво", а параметри в "Основних показниках" базуються на Меморандумі з МВФ.
Фіскальні відчайдушні сподівання...
"Основні напрями..." мають ще чотири блоки завдань: від пріоритетних планів в податковій, енергетичній сферах - до розвитку культури і науки. І кілька років поспіль бюджетна декларація містить обіцянки сформувати систему податкового контролю, залежно від ступеня ризику. А реалізувати це все допоможе впровадження системи електронного адміністрування ПДВ, контролю за трансферним ціноутворенням (ТЦУ), розширення сфери застосування касових апаратів.
"За ТЦУ дуже важливо не тільки грамотно виписати закон, але і щоб в Державній фіскальній службі (ДФС) були належного рівня експерти і доступ до баз даних для перевірки контрольованих операцій", - заявила РБК-Україна голова наглядової ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова.
В Україні більшість компаній готує обґрунтування щодо ТЦУ за методом чистого прибутку, що припускає аналіз показників рентабельності, а для цього необхідна фінансова звітність і, відповідно, доступ до баз даних. "Наскільки мені відомо, у ДФС такого доступу сьогодні немає", - підкреслила Богданова.
У закону про ТЦУ довга історія. Стараннями останнього Кабміну Миколи Азарова норми про ТЦУ були прийняті, бізнес почав готується до здачі звітності. Але на початку 2014 року терміни подачі звітів були перенесені, а в кінці грудня парламент суттєво переглянув податкове законодавство, посиливши повноваження податківців і штрафні санкції для підприємств, а також переглянув критерії пов'язаності юросіб.
В. о. президента Американської торгової палати Тарас Качка зазначив, що знову планується черговий перегляд норм. "Переборщили тоді з цими нормами, і тепер розглядається варіант оптимізації і за критеріями, і за відповідальністю", - сказав він.
У системі електронного адміністрування ПДВ також варто очікувати змін. Нинішня критика з боку бізнесу, переважно, стосується того, що держава намагається заморозити і без того недостатній обсяг обігових коштів.
Також при подачі лютневої декларації не вдалося включити суми від'ємного значення ПДВ, сформовані до 1 січня 2015 року. "До середини квітня буде зрозуміло, чи вдасться перенести їх чи ні, і чи є ця проблема системною", - додав Тарас Качка.
За даними Богданової, експерти за підтримки депутатів і МЕРТ готують законопроект про вдосконалення норм:
- використання єдиного рахунку для сплати всіх податків і зборів;
- запровадження електронного кабінету платника та готельного сервісу оповіщення бізнесу в режимі онлайн про операції з ризиковими контрагентами;
- кримінальної відповідальності посадових осіб ДФС за корупцію, зловживання службовим становищем або бездіяльність у сфері боротьби з порушеннями законодавства.
Декларує Мінфін також відновлення роботи щодо запровадження непрямих методів контролю за доходами та витратами громадян, а також перегляд системи оподаткування рентними платежами при видобутку газу. Сьогодні в Мінфіні вже зібралася робоча група, щоб обговорити оптимальну модель оподаткування.
Раніше місія МВФ надала кілька сценаріїв, які передбачають перегляд ставок рентної плати за користування надрами при одночасній зміні ставки податку на прибуток. "Через 2-3 тижні можна буде говорити про більш підходящі сценарії для України", - зазначає Тарас Качка.
... і страждання щодо енергоефективності
У 2016 році уряд має намір збалансувати фінансовий стан НАК "Нафтогаз Україна" за рахунок встановлення ринкової ціни на газ для населення і підприємств ТКЕ. Збитки "Нафтогазу" в першому кварталі 2015 року склали 20,6 млрд грн. Хоча у експертів є сумніви щодо реальності декларованих фінпоказників державного монополіста.
Також планується перейти на ринкові ціни і в сегменті електроенергетики, ліквідувавши систему перехресного субсидування. Зараз найбільший споживач - населення платить за енергоресурси за цінами, що не покривають їх собівартість. А різницю, що утворилася, енергокомпаніям компенсує держава.
"Варто готуватися до падіння платіжної дисципліни, але, вважаю, що все-таки кризи платежів не буде. Населення - цілком справний платник, а борги в основному накопичують промислові підприємства", - сказав президент центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.
За його словами, ліквідація системи крос-субсидування в енергетиці і приведення вартості енергоресурсів до ринкового рівня, може збільшити витрати держбюджету на виплату компенсацій на оплату послуг ЖКГ для населення. "Але у цих субсидій, на відміну від покриття тарифної різниці, інший принцип - вони виплачуються не просто споживачам, а соціально незахищеним верствам населення, що цілком відповідає європейській практиці. Зрозуміло, субсидії отримають не всі, оформляти їх буде досить непросто, але іншого виходу немає", - упевнений експерт.
В урядовому розпорядженні йдеться, що перехід галузі до умов ринку буде поетапним, і повинен супроводжуватися встановленням лічильників для всіх категорій абонентів. Пропонується законодавчо закріпити кінцевий термін встановлення побудинкових лічильників теплової енергії.
"Якщо держава зацікавлена в оперативному вирішенні цього питання, необхідний жорсткий припис, що зобов'язує підприємства-виконавців послуг встановлювати лічильники - з наступною компенсацією витрат з тарифу. Змушувати побутових споживачів самостійно витрачатися на лічильники - безперспективно, особливо з урахуванням значного зростання комунальних тарифів", - зазначив Гончар.
За даними Мінрегіону, до початку 2014 року тепловими регуляторами і приладами комерційного обліку було оснащено близько 40% багатоквартирних будинків. Рівень оснащення лічильниками підприємств до кінця лютого ц. р. склав 99%.
А шахти - знову на продаж
В документі зафіксований намір підготувати всі вугледобувні підприємства до приватизації. Шахти, які не вдасться передати в приватні руки, пропонується ліквідувати.
Втім, зробити це з шахтами, що знаходяться в зоні АТО, неможливо, зазначає глава аналітичного відділу ІК Eavex Capital Дмитро Чурін. "Перш за все, необхідна програма оптимізації роботи шахт, а також проведення процедури due diligence. Оцінюють активи такого роду, виходячи передусім з економічної доцільності вилучення запасів. Для цього необхідно провести геологічні роботи, з'ясувати, яка ринкова ціна видобутого ресурсу, подивитися прогноз її динаміки", - зазначає експерт.
Він додає, що, незважаючи на незадовільний стан шахт, альтернативу українському вугіллю знайти складно.
Нагадаємо, виплата дотацій шахтам, що перебувають у зоні АТО припинена з серпня 2014 року. Раніше Арсеній Яценюк заявляв, що в 2014 році шахти Донецької та Луганської області отримали з держбюджету понад 55 млрд грн.
"Навряд чи в цей час хтось захоче вкладатися в покупку і модернізацію українських вугледобувних підприємств. Оптимальним варіантом була б їх передача в оренду або концесію, в яких зацікавлений вітчизняний бізнес", - резюмував Дмитро Чурін.
