Нам треба організовуватись, а не розраховувати на комунальні урядові експерименти
ЖЕКи отримують кошти за свої так звані "послуги" прямісінько з держбюджету
Навіть така ініціатива держави, як роздача субсидій на комунальні платежі, спрямована не на підтримку найменш захищених верств населення, а на збагачення тих, хто при владі. Замість обіцяної реформи - чергова профанація. Цього разу - з подачі Мінсоцполітики.
Новий порядок презентується урядом як такий, що значно розширює коло потенційних отримувачів субсидії, але є кілька "але".
Новим порядком передбачено обов'язкове подання до органів соціального забезпечення, які приймають рішення про надання субсидій, декларації про доходи фізичних осіб. У ній необхідно зазначити усі доходи, витрати, наявність майна, усі покупки, зроблені за 12 місяців на суму, що перевищує 50 тис. грн. Такі дані слід надати про всіх осіб, що зареєстровані у квартирі.
Органи соцзабезпечення уповноважені перевіряти правильність наданих відомостей. Для перевірки їм надано право звертатись у відповідні установи (податкову інспекцію, Пенсійний фонд, ДАІ, навчальні заклади тощо), а також вимагати від вас документального підтвердження даних (надання правоустановчих документів на нерухомість, до прикладу).
Тут починаються перші сюрпризи. Як гадаєте, за скільки часу податкова надішле вам рахунок на сплату податків? Кілька місяців буде цілком достатньо. Навіть якщо громадянин вважає, що у нього все гаразд зі сплатою податків, то у податкової з імовірністю в 90% буде інша думка. Адже це для неї звична практика. І якщо у вас дійсно все кришталево чисто зі сплатою податків, а рахунок є витвором хворобливої фантазії податкової, - ви можете оскаржити її рішення у суді. Перший платіж, який ви внесете, буде також в держбюджет - у вигляді судового збору. Про витрати на юриста взагалі промовчимо.
Наступний сюрприз - це новий для українців податок на нерухомість. Станом на сьогодні податкова практично не має даних про об'єкти, що знаходяться у власності платників податків. З тієї причини, що новий реєстр речових прав практично порожній і у ньому зазначено лише те майно, яке продавалось чи дарувалось з 2013 року.
Таким чином, йдучи до органів соціального забезпечення по субсидію, ви прийдете в податкову по рахунок на сплату податків. Ось і відповідь на питання, звідки в порожньому бюджеті знайдуться кошти на субсидування більш широких верств населення.
Сувора дійсність така, що ваші фактичні витрати не покриються, бо є нормативи споживання житлово-комунальних послуг. Вкластися в них можливо тільки теоретично і то за умови, що послуги надаються якісно та в повному обсязі. Ледь тепла вода в крані або батарея температури тіла - прийдеться витрачати більше електрики на підігрів та опалення. Газ з невідомими домішками, що горить не синім, а червоним, - і пільгові куби вже міф навіть для квартири з колонкою, а не тільки для будинку в селі.
Особливий цинізм державної схеми в тому, що компенсаційні гроші отримуєте не ви особисто (бо не дай боже ще на них їжу купите, про що очільник Мінсоцполітики прямо заявив), а ЖЕК, що виставляє вам платіжку. Про яку економію з боку ЖЕКу може йти мова, якщо можна залишити все як є, а держава ще й доплатить за неробство! Нащо утеплювати будинок чи вимикати опалення, коли на вулиці +15? Люди гріють вулицю, сплачують за опалення, а держава субсидує.
Система державних субсидій працює так, що ЖЕКи отримують кошти за свої так звані "послуги" прямісінько з держбюджету, тобто - отримують з гарантією 100%. У комунальників немає жодної мотивації працювати на результат, адже сплачено буде в будь-якому разі.
Звичайний, не субсидований споживач має можливість впливати на якість надання послуг, затримуючи їх оплату. Дійсно: "Не сплачуватиму, поки в хаті не з'явиться дійсно гаряча вода, доки не зроблять нормальне освітлення у під'їзді!". А субсидія потраплятиме на рахунки комунальних підприємств автоматично - адже чиновник чиновнику не ворог.
Точніше, не зовсім так. Відшкодування втрат за пільговиків завжди здійснювалось для тих підприємств, чиє керівництво було "договороспроможним" і могло "щось" запропонувати чиновнику для пришвидшення процедури повернення коштів із бюджету. А на фоні тотального безгрошів'я керівництво багатьох підприємств буде змушене стати на шлях "дипломатії".
Отже, задумуючи "реформу", можновладці не забули про себе коханих подбати. Оскільки ж компенсації виділяють по різних видах комунальних послуг чи то з державного, чи то з місцевого бюджету, то можливість "підзаробітку" збільшиться і для місцевих чиновників.
Єдиний вихід з замкненого кола - усвідомити, нарешті, що мешканці є власниками будинку, а не кріпаками, приреченими годувати паразитів від ЖКГ. Доведено, що створення ОСББ не тільки покращує якість послуг, але й дає можливість суттєво зменшити витрати на комуналку.
Самостійно від централізованого опалення ви ніяк не відкараскаєтеся. Але, об'єднавшись з сусідами та створивши ОСББ, можна замислюватися про переведення будинку на альтернативне опалення та гаряче водопостачання - не від дірявої міської труби, а від власної котельні, що працює на екологічній та дешевій сировині.
Сонячні батареї на "підЖЕКовій" хрущівці - міф, а на спільному будинку - реальність.
У гарних власників, а не у "обслуги з паспортисткою", лічильник тепла на будинку з'явиться в перші ж місяці. А на зекономлені кошти під'їзди ще до зими будуть з металопластиковими вікнами.
Хочете дахову котельну? Будь ласка, накопичили гроші на неї і поставили. Економія буде однозначна на опаленні і гарячій воді. Адже великі теплоенергетичні компанії вкладають у свій тариф і тепловтрати. З даховою котельнею вони будуть мінімальні. І ремонт на тепломагістралі вас узагалі більше ніколи стосуватись не буде.
Треба починати масово ставити лічильники, вчитись економити. А не розраховувати на безглузді урядові експерименти чи сумнівний чиновницький альтруїзм.
Власники ми чи кріпаки?
Источник фото: artemy lebedev
