Війна і мир: три сценарії для Кабміну Яценюка

Процес спрямування у відставку уряду Арсенія Яценюка запущений. Народний депутат Олена Сотник ("Самопоміч") отримала бланк збору підписів, необхідних для подачі постанови про висловлення недовіри уряду. Вихід нинішнього складу Кабінету міністрів у відставку - це один з трьох можливих сценаріїв розвитку подій на наступному тижні, коли зі звітом про виконану роботу і програмою на 2016 рік в Раді виступить Арсеній Яценюк.

Про те, з якими труднощами депутат Сотник зіткнулася при отриманні бланка для збору 150 підписів, необхідних для реєстрації постанови про висловлення недовіри уряду, вона розповіла на своїй сторінці в мережі Facebook. "Історія майже як про "Смерть Чахлика невмирущого", що у яйці, яке у качці, яка в зайці й далі "по маршруту"!Так і я: спочатку лист на Гройсмана, який розписав на Слишинського, а той у відпустці, тому день передавали на заступника Кістіона, якого не було місці, тому довелося шукати заступника цього заступника і тільки тоді на виконання у відділ кадрів. Не пройшло й 3 днів, як бланк у мене і фракція може почати збирати підписи під ініціювання відставки уряду", - розповіла вона.

До цього моменту жодна політична сила, представлена в парламенті, не йшла далі словесної критики уряду. Навіть депутати від Радикальної партії Олега Ляшка. Відповідаючи на запитання, чому РПЛ не збирає підписи, народний депутат Ігор Попов, один з тих, хто формує політику фракції, відповів: "Тому що це - гра. Тому що немає 226 голосів за відставку уряду, - ред.). Навіщо збирати підписи за відставку цього уряду, якщо, в кінцевому рахунку, це призведе до того, що він отримає імунітет до 2 вересня?". Правда, при цьому Попов зазначив, що, якщо справа тільки за "гордими депутатами фракції", то РПЛ дасть свою 21 підпис.

Це був стислий виклад двох з трьох можливих сценаріїв майбутнього уряду Арсенія Яценюка. Тепер поговоримо про них докладніше.

Сценарій перший: "Відставка по волі депутатів"

Знайти 150 голосів за внесення постанови про висловлення недовіри уряду не є великою проблемою. Насамперед, тому що це ще не гарантія самої відставки. Але цей підпис цілком може стати виправданням для будь-якого депутата-мажоритарника, який, повернувшись до своїх виборців, може зберегти обличчя, відповідаючи на запитання, "а що зробив ти, щоб у нас змінилася влада, і жити стало краще?".

Передбачається, що підписи за постанову будуть зібрані за наступний тиждень. Навряд чи вдасться їх зібрати, внести постанову і проголосувати за нього 16 лютого, одразу після виступу зі звітом у парламенті Арсенія Яценюка.

"За" відставку виступає "Самопоміч". "Вірогідно за" "Батьківщина" і окремі депутати від Блоку Петра Порошенка, представники депутатських груп.

Чому "Батьківщина" в категорії "вірогідно"? Джерела стверджують, що під час візиту Юлії Тимошенко у США у неї було кілька зустрічей з високопоставленими чиновниками Адміністрації Барака Обами, які переконали її в тому, що відставка прем'єра невчасна.

Непрямим підтвердженням може служити змінилася риторика одного з головних спікерів "Батьківщини", народного депутата Сергія Соболєва, який спочатку говорив про те, що "фракція "Батьківщина", ні фракція "Самопоміч" з цим прем'єром працювати не будуть..." (5 лютого), а вже 8 лютого дав зрозуміти, що у Яценюка все ж є шанс: "Без конкретного плану дій, який ми повинні почути від уряду, наша позиція фракції "Батьківщина", з приводу того, що нам треба негайно міняти прем'єра і склад уряду, його перезавантажувати, є незмінною".

Втім, є ті, хто не бачить можливості для такого голосування. "На сьогодні немає достатньої кількості голосів для відставки діючого уряду і призначення нового. Фактично, ситуація напередодні 16 лютого емоційно піднімається, але знаючи ситуацію в парламенті я не бачу підстав для прийняття того чи іншого рішення", - вважає перший віце-спікер Андрій Парубій.

Треба сказати, що в одному з варіантів, який зараз обговорюється на Банковій, пана Парубія уготована видатна роль. У разі, якщо відставка Арсенія Яценюка все ж відбудеться, то наступним прем'єром може стати Володимир Гройсман, а спікерське крісло, в свою чергу, займе Андрій Парубій.

Голосу, можливо, і були б, не втрутися у внутрішню політичну ситуацію України директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Своєю заявою - "Я стурбована тим повільним прогресом, який демонструє Україна поліпшення державного управління, боротьби з корупцією та зниження впливу корисливих інтересів на політику. При відсутності помітних зусиль потрібно надати новий поштовх реформам в управлінні державою та боротьби з корупцією. Складно уявити, що підтримується МВФ програма триватиме і буде успішною" - вона змусила супротивників політики Яценюка заспокоїтися.

Багато спробували побачити в дипломатичному заяві вказівки на чіткі факти, які обурили пані Лагард, а разом з нею і США. "Ще один аргумент на користь завершення перезавантаження українського уряду, керованого реформатором, і нульової терпимості до корупції", - написав посол США в Україні Джефрі Пайетт на своїй сторінці у Twitter, коментуючи заяву директора-розпорядника МВФ. Мова, звичайно, йде про заяву Айвараса Абромавичюса про можливу причетність до корупції Ігоря Кононенка, одного з найближчих людей в оточенні Петра Порошенка, а значить кинута тінь не на уряд, а на команду президента.

Further argument here for completing reload of ukraine's reformer-led government and zero tolerance for corruption https://t.co/ubD9JMvFcK

— Geoffrey Pyatt (@GeoffPyatt) 10 лютого 2016

"Догрався Петро Кононенко і Шокіним (генеральний прокурор України Віктор Шокін, - ред. ). Мовчав тиждень з приводу скандалу, і ось тобі результат - заява від МВФ, - впевнений джерело в уряді. - Це все через покривання Кононенко і відсутності відставки Шокіна. Це плата за все, що відбувається навколо уряду. МВФ дав зрозуміти - з іншим урядом МВФ працювати не буде. Але у президента ще є шанс - він може підтримати наші принципи і уряд. Розпрощатися з цими людьми, а далі ми самі зробимо свою роботу".

Реакція Заходу практично поховала варіант, при якому Рада готова відкрито виступити проти уряду. Адже справа не тільки в тому, що сказала Лагард, а що означають ці слова. Будь в України вільні кошти, спокійна економічна обстановка, не нуждайся країна постійної фінансової підживленні, надати яку зараз готовий лише Захід, не будь у країні війни - так все одно, що нам говорить Лагард. Але ми залежні. Бідні. І ворог біля воріт. У зв'язку з цим, сценарій, за яким розставання з нинішнім складом уряду і прем'єром пройде через просте голосування, на сьогоднішній день, здається малоймовірним.

Сценарій другий: "Зрозуміти і пробачити"

Згідно з результатами соціологічного опитування групи "Рейтинг", діяльністю прем'єр-міністра задоволені 8% українців, а його відставку підтримують 70%. "Ми не зможемо зрушити з місця, якщо не сформуємо уряд, що користується довірою", - впевнений лідер парламентської фракції Блок Петра Порошенка Юрій Луценко. В БПП розраховують, що такі цифри повинні вплинути Яценюка і, у зв'язку з цим, другий сценарій виглядає приблизно так: виступивши зі звітом перед Верховною Радою, прем'єр-міністр сам, добровільно заявить про свій відхід у відставку і попросить депутатів підтримати його рішення.

Для БПД та інших фракцій коаліції такий сценарій був би оптимальним. Справа, звичайно, не тільки в самому Арсенія Яценюка, скільки депутатів фракції "Народний фронт". Реалізація цього варіанту стала б вирішенням двох завдань: з одного боку, непопулярний прем'єр пішов би у відставку, з іншого - фракція НФ залишилася б в коаліції і мала б право висунути нову кандидатуру на посаду глави уряду. Збереження коаліції у своєму колишньому форматі і, чим чорт не жартує, за участю Олега Ляшка, заспокоїло б усіх: і суспільство, отримав "голову" прем'єр-міністра; і коаліцію, партії якої на час перестали думати про вибори; і Захід, який побачив у цьому кроці демонстрацію "європейськість" українських політиків.

Добровільний відхід Арсенія Яценюка зараз неможливий. Причин тому багато. Почати їх перерахування варто з суб'єктивних. Так, нинішній прем'єр-міністр вірить у свою місію. В те, що він змінює країну, її основи і правила. І нехай цей процес йде не гладко, нехай "в дорозі годувати ніхто не обіцяв", але все це заради високої мети - зробити Україну європейською державою з зрозумілим і простим законодавством, зручною для місцевого бізнесу і привабливою для інвесторів. Однак країна пручається, матюкає, боїться, бідніє, але все ж не може повірити і довіритись прем'єру. Не виходить викликати любов до уряду, дивлячись в порожній гаманець.

прем'єр-міністр упевнений в тому, що Захід його підтримає і не дасть особливо знахабнілим відправити його у відставку. Що транші і кредити, які видають закордонні фінансові структури - це транші і кредити під прем'єра Яценюка і не буде його, не буде грошей. Міф? Самовпевненість? Але як тоді бути з Лагард?

прем'єр дуже впевнений у своїх силах. Можна навіть сказати, він - на піку. Дійшло до того, що він пішов на те, що в БПП назвали "палацовим переворотом". Мова йде про повернення в уряд чотирьох міністрів, які раніше подали у відставку - Олександра Квіташвілі, Андрія Пивоварського, Павленка та Юрія Стеця і що послідувала услід за цим ультиматумом з боку Арсенія Яценюка. Жоден з міністрів (три висунуті за квотою БПП, один від "Самопомочи") не поставив до відома свої фракції і, як каже Юрій Луценко "навіть не написали смс".

"Ні один політик не має права втручатися в діяльність міністра та уряду в цілому", - упевнений прем'єр. Він вважає себе в праві вимагати від Ради повної підтримки урядових ініціатив, як ніби забуваючи зміст ст. 113 Конституції України, де говориться наступне: "Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією".

Парламент не має наміру прощати і допускати свавілля людей, які стали міністрами завдяки парламенту. Прем'єр, у свою чергу, не хоче, щоб депутати голосували свій ніс в міністерські справи. І поступатися ніхто не має наміру.

Сценарій третій: "Ні миру, ні війни"

найвірогідніший сценарій. Суть наступна. Після виступу у Верховній Раді зі звітом про виконану роботу, прем'єр-міністр запропонує парламенту затвердити програму діяльності уряду на 2016 рік.

До речі, про програму. Перш ніж презентувати її депутатам, Арсеній Яценюк представить її (приблизно 12 лютого) послам G7, чим в черговий раз дасть підставу говорити про нехтування думкою парламенту.

Верховна Рада, стверджують джерела в двох фракціях більшості, не має наміру підтримувати програму діяльності уряду-2016, оскільки, таким чином, вони дадуть імунітет уряду Яценюка ще на рік. Водночас парламент навряд чи зважиться голосувати за відставку уряду з вищевказаних причин. У разі ж якщо це голосування все ж відбудеться, то необхідної кількості голосів не набереться. У цьому випадку Арсеній Яценюк і команда отримає можливість продовжити роботу до вересня, оскільки двічі голосувати за відставку уряду протягом однієї сесії не можна. Згадаймо слова Ігоря Попова про 2 вересня. Це дата початку наступного, V сесії Верховної ради VIII скликання.

Такий варіант влаштує майже всіх, але це не говорить про те, що настане добрість і всепрощення. Ні, все буде жорсткіше. Прем'єру доведеться ходити на уклін до депутатів по кожному законопроекту.

Як би Арсеній Яценюк не нахвалював командний дух і спрямованість на реформи нинішнього складу уряду, без "тих хлопців в Раді" жодна його ініціатива не пройде. Його постійно ставити на місце, і вказувати на вторинність уряду по відношенню до депутатів. Уряд переформатується. Віталій Ковальчук стане першим віце-прем'єр-міністром. Прем'єру дуже швидко і не завжди в коректній формі будуть давати зрозуміти, що без Ради рішення уряду не більш ніж рядки на аркуші паперу.

А, тим часом, буде йти підготовка до виборів. Фактично, вона вже йде. БПП розгортає штаби, тримаючи в розумі, що вибори можуть відбутися у жовтні. Юлія Тимошенко вирішила почати співпрацювати з Валентином Наливайченком.

Рішення теж вельми несподівана і можливо, також прийшло після візиту до США. Справа в тому, що, за наявною інформацією, у пана Наливайченка були зовсім інші плани, що передбачають самостійну участь у політичній боротьбі, аж до створення власної партії.

Не варто забувати і про Михайла Саакашвілі, який, за заявою ряду джерел, готовий виводити проти Арсенія Яценюка людей. Нібито першу таку вуличну акцію в рамках антикорупційного форуму він мав намір провести в Чернівцях, рідному місті прем'єр-міністра. Втім, подивимося, чим закінчиться форум у Львові. Не виключено, що нас ще чекають сюрпризи з об'єднанням зусиль одеського губернатора і львівського мера.

До речі, з Андрієм Садовим також велися попередні розмови про можливість очолити уряд, проте він, кажуть, відмовився, пославшись на те, що "дуже сильно любить Львів".