Міністерство юстиції України направило клопотання до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про перегляд його рішення у справі "Луценко проти України". "При подачі клопотання українська сторона посилалася на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року", - йдеться в повідомленні прес-служби.
Міністерство юстиції України направило клопотання до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про перегляд його рішення у справі "Луценко проти України". Про це РБК-Україна повідомила прес-служба Мін'юсту.
Читайте також: Влада і опозиція: Кримінальні переслідування підлеглих Тимошенко
"1 жовтня 2012 р. урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини направив клопотання до Європейського суду з прав людини про передачу справи "Луценко проти України" на розгляд Великої палати. При подачі клопотання українська сторона посилалася на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року", - йдеться в повідомленні прес-служби.
Як повідомлялося, захист Юрія Луценка оскаржив у ЄСПЛ арешт екс-міністра в січні ц.р. За півроку, 3 липня, ЄСПЛ виніс рішення, згідно з яким арешт екс-глави МВС визнаний таким, що порушує права людини. Суд також зобов'язав Україну виплатити Луценку 15 тис. євро компенсації морального збитку.
Читайте також: Хіларі Клінтон: Відносини України і США зможуть розвиватися тільки за відмови від вибіркового правосуддя
У рішенні суду наголошується, що у справі Луценка сім порушень Європейської конвенції з прав людини: два порушення параграфа 1 статті 5 (право на свободу і безпеку), порушення пункту 2 статті 5 (право бути поінформованим щодо причини арешту), два порушення параграфа 3 статті 5 (право оскаржити своє утримання під вартою) і порушення статті 18 (обмеження щодо використання обмеження права).
Арешт Луценка не був необхідний "для запобігання вчинення ним злочину, або втечі після його скоєння", йдеться в рішенні. Крім того, суд вирішив, що "відмова Луценка від визнання провини не може бути обгрунтуванням для затримання, оскільки це порушує основні елементи правосуддя, такі як право не свідчити проти себе і презумпція невинності".
Читайте також: Сенат США прийняв резолюцію, що закликає до звільнення Тимошенко (фото)
Європейський суд з прав людини також зазначив, що Апеляційний суд України відхилив звернення Луценка без належної відповіді на його доводи і не дав адекватної відповіді на прохання ряду народних депутатів, підтриманих українським омбудсменом, для звільнення Луценка під заставу.
Раніше перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявляв, що Україна виконає рішення ЄСПЛ щодо екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і Луценка. Про намір виконати будь-яке рішення ЄСПЛ щодо екс-міністра внутрішніх справ Луценка заявляли і в Мін'юсті.
Читайте також: ВАСУ залишив першу п'ятірку "Батьківщини" без Тимошенко і Луценка
Нагадаємо, 17 серпня Печерський районний суд Києва визнав екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка винним у службовій недбалості, в тому, що він, не перевіривши законність дій, необгрунтовано прийняв постанову про продовження розслідування справи про отруєння екс-Президента України Віктора Ющенка, і засудив його до 2 років обмеження волі. Таке рішення оголосила головуюча у справі суддя Ганна Медушевська.
29 серпня захист Луценка подав апеляцію на вирок у справі про незаконне стеження. Як зазначив адвокат екс-міністра Олексій Баганець, в апеляційній скарзі "повністю спростовано фактично все записане суддею в обвинуваченні в цій справі". Пізніше генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив, що рішення щодо присутності Луценка під час розгляду апеляції прийме суд.
Раніше, 27 лютого ц.р., суд засудив Луценка до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також ухвалив стягнути із засудженого завдані країні збитки в розмірі 643 тис. грн, на користь МВС Луценко повинен виплатити майже 294 тис. грн.
Читайте також: Рішення про сплату 3,1 млрд грн боргу ЄЕСУ Росії буде оскаржено в апеляційному суді
Колишнього главу Міністерства внутрішніх справ України було затримано 26 грудня 2010 р. Екс-міністр був звинувачений у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 ККУ (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб), та ч.3 ст.365 (перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки).
Зазначимо, що, згідно ККУ, при сукупності злочинів суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання покарань.
31 серпня Луценко був доставлений до Менської виправної колонії у Чернігівській області, де й відбуває покарання на даний час.
Напередодні у вересні члени делегації ПАРЄ заявили про те, що в Україні спостерігається "олігархізація" політики, а передвиборчий період в Україні "був затьмарений позбавленням волі колишніх членів уряду і лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка".
Згідно із заявою голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, ЄС хоче, щоб українська влада робила більш рішучі кроки в напрямку європейських цінностей. "Мені шкода, що наслідки судів, чиї стандарти не відповідають міжнародним, перешкодили Тимошенко і Луценку боротися за місце в парламенті. Необхідно було забезпечити їм чесний і справедливий суд", - наголосив Баррозу, додавши при цьому, що Євросоюз не бачить передумов для підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС.