Не так давно "Сбербанк" в суді програв "Ощадбанку" право на торгову марку "Сбербанку" в Україні. Але для дочірньої структури "Сберу", ця поразка навряд чи є болючою. Якщо раніше в акціонерів було бажання продати банк цілком, то після кількох невдалих спроб, банк готують до добровільної здачі ліцензії, а великі активи хочуть поділити. Плани порушив недавній арешт у РФ ряду співробітників "Сбербанку", серед яких опинилася віце-президент фінустанови – Марина Ракова, яка повинна була контролювати процес ліквідації "Сбербанку" в Україні.
Ще 10 років тому "дочки" російських банків грали досить важливу роль на фінансовому ландшафті України. Сьогодні частка банків за участю російських банків вкрай незначна.
Після банкрутства ВТБ і добровільного припинення банківської діяльності "Промінвестбанку" останнім помітним гравцем залишився "Сбербанк", на який сьогодні впливає екс-глава СБУ Валерій Хорошковський, ніж його московські акціонери в особі Центробанку РФ.
Як стало відомо РБК-Україна, найближчим часом мали відбутися збори акціонерів "Сбербанку", на яких пропонувалося розглянути питання про припинення здійснення акціонерним товариством банківської діяльності без припинення юридичної особи та затвердження плану згортання банківської діяльності в Україні.
Однак план узгоджений Хорошковським з акціонерами банку раптово порушили російські силовики, заарештувавши віце-президента "Сберу" Марину Ракову, яка повинна була контролювати переділ активів в Україні й виведення коштів в офшорні юрисдикції в обхід накладених на банк санкцій.
Вивіска "Сбербанк" на відділенні банку (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Росіяни робили кілька активних спроб продати банк українським бізнесменам і не тільки. Одну з перших спроб зробив Олександр Ярославський, який за інформацією ЕП, був головним претендентом на покупку "Сбербанку".
За даними російського "Комерсант", угода з продажу банку зірвалася, коли в її периметрі з'явилася Липецька кондитерська фабрика, по якій сторони не зійшлися в ціні. Видання повідомляло, що українська сторона оцінила її у 250 млн дол. при реальній вартості не більше 120-140 млн дол.
Після того як зірвалася угода з Ярославським, на горизонті з'явилися Гусельников і Гуцерієв, які оголосили про придбання української доньки "Сберу". Їм, як і ряду інших покупців, отримати згоду на продаж у НБУ не вдалося. Після них в інформаційному просторі був ряд імен, серед яких і білоруський бізнесмен Віктор Прокопеня, з яким пов'язували можливу угоду.
Коли росіяни зрозуміли, що в Україні занадто багато інтересантів, які не дадуть так просто піти з ринку через інтерес до їхніх активів, вони стали шукати людину, здатну допомогти їм отримати хоч якісь гроші за свій актив.
Валерій Хорошковський (фото: ТСН)
Так у 2018 році було укладено угоду з екс-главою СБУ Валерієм Хорошковським, який отримав пріоритетне право придбання української дочки "Сберу". У 2018 менеджери, яких пов'язують з Хорошковським, зайшли в банк. Зокрема, колишній віце-президент UA Inter Media Holding Ярослав Порохняк був призначений начальником відділу проблемної заборгованості банку й увійшов до ключових комітетів банку.
Формально контроль росіян над банком залишався до тих пір, поки вони не отримають за свій актив 150 млн доларів. Натомість Хорошковський мав врегулювати питання проблемних боргів українських держкомпаній, серед яких головним позичальником "Сбербанку" була "Укрзалізниця". Згідно з умовами угоди, за даними співрозмовників РБК-Україна, у разі продажу банку іншому покупцеві, Хорошковський повинен буде отримати 50 млн доларів.
Кілька місяців тому в української дочки "Сберу" з'явився новий покупець – олігарх Андрій Веревський, який є одним з головних "акціонерів" парламентської групи "Довіра". Голосування групи останнім часом часто синхронізуються з голосуваннями правлячої партії.
Тоді ж одним з бенефіціарів угоди також називали Валерія Хорошковського. За словами співрозмовника РБК-Україна, Хорошковський міг запропонувати Веревському взяти участь в покупці банку, оскільки розумів, що, навіть враховуючи зміну влади й керівництва НБУ, узгодити покупку на своє ім'я йому не вдасться через неможливість показати для НБУ зрозуміле джерело походження коштів.
Але спроба продати банк Веревському за викидною ціною провалилася через санкційні обмеження і ряд законодавчих перешкод.
Після чергової провальної спроби, в Москві було прийнято рішення піти шляхом дочки ВЕБу - "Промінвестбанку", який прийняв рішення про припинення банківської діяльності, погашаючи свої зобов'язання перед клієнтами і поступово позбавляючись від активів.
Один з найцікавіших для українських еліт активів – борги "Укрзалізниці" перед "Сбербанком", які "УЗ" не платить після початку військових дій.
Зрозуміло, що транспортна держкомпанія не може собі дозволити ряд ризиків пов'язаних з невиплатою боргів іноземному кредитору, що могло б привести до ряду арештів активів компанії, але в цьому випадку кредитор є представником країни-агресора, через яку "УЗ" і зазнала збитків на закредитованій донецькій філії. За словами співрозмовника РБК-Україна, таким переговорним успіхам з "УЗ" Сбербанк" зобов'язаний якраз Хорошковському, який курирував врегулювання питання.
При цьому, питання погашення боргів було досить складним, оскільки у 2016 році було введено мораторій на стягнення коштів з рахунків УЗ. Він дозволив компанії не виплачувати борги "Донецької залізниці" перед російськими банками, які оцінювалися в 4 млрд гривень.
Головний офіс "Укрзалізниці" (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Через кілька років, а саме 1 січня 2019 року, президент Петро Порошенко підписав закон, який забороняє стягувати активи УЗ через борги донецької філії. Вже у 2020 році "УЗ" перенесла на три роки виплату $200 млн боргу перед "Сбербанком", що не завадило компанії кілька місяців тому виплатити частину боргу в розмірі 131 млн доларів.
Для цієї операції УЗ довелося виходити на ринок євробондів і в досить критичній фінансовій ситуації позичати 300 млн доларів під 7,9% річних. Як повідомляла LIGA.net, УЗ виплатила суму боргу у розмірі $131 млн навіть без проведення переговорів про реструктуризацію боргу або викупу з дисконтом.
Після врегулювання питання з погашенням боргу від "УЗ" в акціонерів "Ощадбанку" залишалося кілька головних завдань – вивести обумовлену суму коштів з України попри санкції й припинити юрособу без істотних репутаційних втрат.
За даними РБК-Україна, з російського боку куратором цього процесу була екс-віце-президент "Сберу" Марина Ракова. Є інформація, що саме в Україну Ракова планувала втечу напередодні її арешту, в чому повинен був допомогти безпосередньо Хорошковський. Порушили ці плани арешт її колег і цивільного чоловіка, які проходять по її справі. У самій фінустанові збентежені ситуацією навколо арешту ключових співробітників і схоже, що рішення про майбутнє дочки "Сберу" в Україні знову відкладено на невизначений термін.
Так, якщо всі минулі спроби вирішити питання перерозподілу активів банку провалювалися через дії української сторони, цього разу "Сбербанку" продовжили життя російські силовики, які своїми діями істотно змінили порядок денний для топ-менеджменту найбільшої фінустанови РФ.