ru ua

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною Андрій Веревський, Віталій Хомутиннік, Андрій Іванчук (колаж РБК-Україна)

Найближчим часом на українському банківському ринку очікувалася одна з найбільших угод за останні кілька років. Предметом угоди був "Сбербанк", що входить в ТОП-10 банків за розміром активів. Номінальний покупець — аграрний бізнесмен Андрій Веревський, який претендує на потрапляння до лав "олігархів".

Бізнесмен вперше намагався придбати цей актив. До нього відмову в узгодженні угоди вже отримував цілий ряд підприємців. Втім, від Веревського їх відрізняє відсутність наближеної групи депутатів у Верховній раді, від якої неабиякою мірою залежить прийняття важливих для нинішньої влади законопроектів — саме це суттєво підвищувало шанси Веревського на успіх.

"Сбербанк" без ручки

До початку бойових дій на сході України в РФ не приховували, що головне завдання російських банків на українському ринку — економічна експансія. Після того як економічна експансія переросла у військову, російським банкам довелося зменшити свої амбіції в нашій країні, чому сприяли як санкції, так і наявність впливових ворогів в Україні.

Так, одним з претендентів на активи банку без укладення угоди з материнською структурою є Ігор Коломойський, який вимагає вилучити акції банку через виконавчу службу. Спроби продати банк наближеним до російського уряду бізнесменам, таким як Михайло Гуцерієв, до успіху не привели через неможливість отримання згоди від НБУ.

У підсумку колись один з найагресивніших гравців ринку зайняв вичікувальну позицію, поступово згортаючи свій портфель. Якщо раніше "Сбербанк" волів кредитувати промисловість і держпідприємства, то зараз його ліквідність перетікає переважно в ОВДП. У 2020 році банк придбав у свій портфель боргів уряду на 2 млрд грн (при тому, що загальне зростання активів склало 2,1 млрд грн).

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною

"Сбербанк" поступово згортає свій портфель в Україні (фото: zen.yandex.ru)

Цього року банк продовжив йти шляхом "найменшого опору" і вже отримав дозвіл від наглядової ради прокредитувати український уряд ще на 2 млрд грн, що виглядає значною сумою в балансі банку, в той час, як вклади фізичних осіб у банку складуть всього близько 1,2 млрд грн, а розмір депозитів юридичних осіб — близько 2,6 млрд грн.

Новий претендент

В останньому рейтингу українського Forbes Андрій Веревський розташувався на 15-му місці з активами в 520 млн доларів. Втім, якби методологія журналу більше відповідала українським реаліям, його стан, можливо, оцінили б істотно вище.

За останній час Андрій Веревський запам'ятався на ринку не тільки придбанням у свого партнера Віталія Хомутинніка ряду компаній, але і скупкою за безцінь активів неплатоспроможних банків. У випадку з масложировими активами "Дельта Банку" справа дійшла до скандалу і суду, що не дивно, адже при досить дивних обставинах на торгах ціна опустилася до непристойних 4% за актив балансовою вартістю в 4 млрд грн.

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною

Андрій Веревський (фото: kernel.ua)

З огляду на такий досвід роботи зі стресовими активами, інтерес Веревського до "Ощадбанку" зрозумілий. Цей банк — джерело проблемних активів, обсяг яких в умілих руках з політичним впливом може зрости в рази. Чого вартий один кредит "Укрзалізниці" на 200 млн доларів, який минулого року був реструктуризований на три роки з можливістю дострокового погашення, і схоже, що ця умова була прописана невипадково.

На тлі цього впадає в очі ціна операції у 250 млн доларів за банк з такими активами. З чуток, не останню роль в угоді грав Валерій Хорошковський, що володіє необхідними зв'язками в РФ, якого в банківських колах називали одним з бенефіціарів угоди.

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною

Валерій Хорошковський (фото: unian.net)

Втім, документ НБУ щодо потенційного правління і наглядової ради "Сбербанку", який подавався на узгодження новим покупцем, ці чутки не підтверджує. В той самий час в ньому можна простежити певний зв'язок з Віталієм Хомутинніком і соратником Арсенія Яценюка Андрієм Іванчуком.

Зокрема, місця в наглядовій раді мали зайняти:

1. Ольга Абдельмотті ("Кернел-Трейд", керівник служби обліку) (Андрій Веревський).

2. Михайло Пряничников ("інтер-Аудит Крок", радник з економіки) (Віталій Хомутиннік).

3. Дмитро Федотов ("Д.Трейдинг" (Швейцарія), директор) (Андрій Іванчук).

4. Наталія Сергєєва (банк "Індустріальний", віце-президент до 22.04.2020) (Андрій Веревський).

5. Артур Рєзнік (до жовтня 2020 року — директор з правових питань та майнової політики "Укрзалізниці") (Андрій Іванчук).

У правління "Ощадбанку" пропонувалися:

1. Сергій Волков (заступник Голови Правління Банку "Кредит-Дніпро") (Віталій Хомутиннік).

2. Юрій Лободін (директор Департаменту корпоративного бізнесу "Промінвестбанку") (Андрій Веревський).

3. Андрій Білоус (директор з ризиків банку "Кредит-Дніпро") (Андрій Іванчук).

"Зіграти на довірі". Як Веревський намагався придбати "Сбербанк" за низькою ціною

Андрій Іванчук (фото: nv.ua)

Шанси на успіх

Раніше заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова заочно відправляла майбутнього претендента на покупку "Сбербанку" в Європейський центральний банк, але, враховуючи обставини, регулятор може змінити свою думку.

За останніми стандартами НБУ Веревський в тандемі з Іванчуком і Хомутинніком не особливо підходять на роль власників банку такого масштабу. Стан Веревського і структура його бізнесу, ймовірно, дозволяють показати "білі" активи, але до банківської групи, яку хотів би бачити НБУ, він явно не дотягує через відсутність досвіду.

В той самий час фахівці банківського ринку кажуть, що в угоди все ж була перспектива через політичну домовленість Веревського з владою завдяки депутатській групі "Довіра", яку курують Веревський з Іванчуком. В Офісі президента нібито були готові натиснути на НБУ, щоб той не перешкоджав угоді.

Разом з тим НБУ — не єдина перешкода на шляху до закриття угоди. Річ у тому, що "Сбербанк" знаходиться під санкціями, а тому не може виводити свої активи за межі України. Відповідно, для продажу банку між покупцем і продавцем повинна відбутися угода за межами країни, що суперечить податковому законодавству і усталеній практиці банківського ринку.

Альтернативний варіант — ОП повинен був зняти санкції зі "Сбербанку", щоб той зміг вивести активи за межі України. Обидва варіанти виглядають досить токсичними, що, судячи з усього, і "зламало" угоду, яка повинна була відбутися днями. Втім, враховуючи масштаб можливого прибутку від угоди, не виключено, що незабаром ми побачимо нові спроби українського політичного істеблішменту дістати токсичний, але бажаний актив.