Українська IT-індустрія – одна з найуспішніших в Україні, яка роками демонструє високі темпи зростання, навіть у кризові часи. Наприкінці минулого року Міністерство цифрової трансформації виступило з ініціативою "Дія.City", яка може повністю переформатувати національний IT-ринок. І сама галузь від таких перспектив не в захваті – стрімкий прогрес може зупинитися, а айтішники охочіше будуть залишати Україну. Що передбачає "Дія.City", чому цей проект критикують IT-компанії й що вони пропонують натомість – в матеріалі РБК-Україна.
Щорічні темпи зростання вітчизняної ІТ-індустрії – близько 20-30% в рік. У кризовому 2020 році, згідно з підрахунками Офісу ефективного регулювання (BRDO), експорт Україною IT-послуг вперше перевищив 5 мільярдів доларів, притому, що в цілому український експорт скоротився на 4,6%.
IT-індустрія знаходиться в унікальному становищі, якщо порівнювати її з "класичними" українськими галузями, такі як металургія чи сільське господарство, за якими стоять потужні політико-бізнесові групи впливу, цілі мережі лобістів у Верховній раді та за її межами.
Тоді як українське IT розвивається не те що без допомоги держави, а взагалі при її мінімальному втручанні. А останнє в українських реаліях виглядає скоріше плюсом. Якщо додати до цього незарегульованість IT-індустрії, її високу адаптивність, вільний вибір моделі відносин між компанією і співробітником, а також високий професійний рівень українських айтішників, такий стрімкий ріст виглядає цілком зрозумілим. І майбутнє галузі, як близьке, так і далеке, також виглядає дуже перспективним.
Але ситуація може змінитися – в уряді вирішили повністю змінити ландшафт українського IT. Природно, декларуючи при цьому виключно благі наміри. Але формат їх реалізації викликав у працюючих на ринку компаній відкрите несхвалення.
Міністерство цифрової трансформації пропонує створити "Дія.City" – спеціальний правовий режим для IT-індустрії строком не менше ніж на 15 років.
Для того, щоб стати "резидентом "Дія.City" і, відповідно, приєднатися до нового правового режиму, IT-компанія повинна відповідати декільком критеріям. Насамперед середній дохід кожного працівника повинен бути не менше 1400 доларів в місяць, а загальне число співробітників – 10 і більше осіб.
Крім того, передбачено певний перелік напрямів діяльності для потенційних резидентів: розробка програмного забезпечення та комп'ютерних ігор, навчання комп'ютерної грамотності, дослідження у сфері інформаційних технологій. Не зможуть долучитися до проекту компанії з непрозорою структурою власності, зареєстровані в інших країнах тощо.
Крім заявки на вступ до "Дія.City", треба буде подавати звіт про відповідність всім критеріям членства і регулярні аудиторські звіти.
Резидентам "Дія.City" пропонується можливість працевлаштувати працівників на підставі гіг-контрактів, нової для України форми працевлаштування. Вона являє собою гібрид роботи в штаті компанії й на фрілансі та прописана у досить загальних рисах. Серед її переваг автори проекту зазначають можливість отримання працівником соціальних гарантій, начебто відпустки й лікарняного.
Заманювати в "Дія.City" планують особливим податковим режимом: компанії будуть платити податки на працю (5% на доходи фізосіб, 22% ЄСВ і 1,5% військового збору), а також 9% податку на виведений капітал. Втім, податкова частина проекту "Дія.City" ще не оформлена в якості законопроекту. Також пропонується можливість укладення договорів про нерозголошення комерційної таємниці, про не переманювання співробітників і клієнтів тощо.
Розробники "Дія.City" обіцяють, що реалізація проекту призведе до подальшого зростання IT-індустрії: з 7,4 до 11,8 млрд доларів у 2025 році, а кількість робочих місць у галузі збільшиться більш ніж у п'ять разів за п'ять років – з 80 до 450 тисяч.
"Цифрова бізнес-країна, в якій не буде існувати кордонів для інвестицій, створення робочих місць або розробки новітніх технологій. Українці й підприємці з усього світу зможуть швидко реалізовувати свої інноваційні бізнес-ідеї без втручання держави", – описував ефект від "Дія.City" заступник Мінцифри Олександр Борняков в інтерв'ю Dou.ua.
Але сама українська IT-індустрія сприйняла представлений проект зовсім не так райдужно. Зауваження до законопроекту №4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", в який оформили ініціативу "Дія.City", зайняли понад півсотні сторінок.
Зокрема, компанії турбує поява регулятора галузі з дуже великими повноваженнями – власне, Мінцифри. В українських умовах зміцнення позицій держави в будь-якій сфері економічної діяльності, – це фактично гарантія корупції.
В конкретному проекті №4303 повноваження регулятора виписані досить нечітко, Мінцифри зможе надто широко трактувати окремі норми, зокрема, щодо включення компанії до реєстру резидентів "Дія.City" та виключення з нього. І в цілому, є одночасно і регуляторним, і контролюючим органом. Ризик поділу на "свої" і "чужі" компанії в таких умовах цілком очевидний. А процедури оскарження рішень регулятора не прописані.
До того ж раніше Нацагентство по запобіганню корупції вже визнавало корупційні ризики в законопроекті №3979 "Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні", на базі якого багато в чому створено актуальний законопроект №4303.
Критику викликає і ідея про обов'язкову участь всіх учасників проекту в "Об'єднанні резидентів "Дія.City" – своєрідній саморегульованій організації з обов'язковими щомісячними внесками від 14 до 21 долара на кожного працівника, порядок використання яких вельми туманний.
"Фактично це додатковий податок або внесок від компанії, які не йдуть у держбюджет, а в якийсь незрозумілий фонд. Збори регулюються незрозуміло як, і вони будуть варіативними, тобто можуть збільшитися", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк. Він наводить у приклад Білорусь, в якій також декларували заморозку податків для учасників Парку високих технологій (місцевого аналога "Дія.City), але обіцянки очікувано не дотримали.
З урахуванням того, що будь-яка зміна влади в Україні нерідко призводить до повної зміни державного курсу в цілих галузях, а дані попередниками обіцянки де-факто анулюються, ніхто не може гарантувати IT-індустрії, що обіцяний пільговий режим не буде невдовзі скасовано.
Але чи не найбільше шуму наробила ідея ліквідації моделі співпраці IT-компаній з фізособами-підприємцями (ФОП). З урахуванням специфіки галузі (наприклад, в порядку речей віддалена робота співробітника одночасно з декількома компаніями) ця схема виявилася якнайкраще пристосована до українських реалій. Більш того, перетворилася на конкурентну перевагу українського IT, одну з опор для його багаторічного стрімкого зростання.
Спочатку в тексті законопроекту №4303 можливість співпраці з ФОП залишили. Але в поєднанні з ідеями 9% податок на виведений капітал на практиці це призводило б до підвищення загального податкового навантаження і робило б співпраця з ФОП невигідним. У підсумку, в Мінцифри вирішили взагалі позбавити резидентів можливості співпрацювати з ФОП як такої. Тобто, модель, яка довела свою ефективність на практиці, буде повністю зруйнована.
На практиці це цілком може призвести до відтоку IT-спеціалістів з України, особливо з урахуванням їх дуже високої мобільності, у порівнянні з іншими професіями. "Зараз є хиткий баланс, коли фахівці все одно їдуть, але не у великій кількості, тобто їм все одно вигідно витрачати гроші в Україні. А якщо щось поміняється, то потік буде збільшуватися, не буде сенсу залишатися тут", – сказав РБК-Україна віце-президент з правових питань Асоціації IT Ukraine, СЕО компанії ALCOR Дмитро Овчаренко.
За його словами, загальна турбулентність, пов'язана з непередбаченими змінами в галузі, може знизити темпи її зростання і привабливість для замовників. "Поки мало видно якихось речей зі знаком плюс, ось бачите, ми весь час говоримо про недоліки. Я не зовсім розумію, що ми отримуємо натомість", – підкреслив Овчаренко.
Під час зустрічі Мінцифри з представники ІТ-галузі (city.diia.gov.ua)
Приєднання до "Дія.City" має бути добровільним, але уряд несподівано завдав удару з іншого боку. У лютому Кабмін погодив проект змін до Кодексу законів про працю, що стосується "поняття трудових відносин та ознак їх наявності".
Вказані сім таких ознак, зокрема, регулярна виплата винагороди, виконання роботи працівником на постійній основі, компенсація за відрядження та інші пов'язані з роботою витрати, організація замовником робочого місця співробітника тощо. Якщо три з семи ознак збігаються – далі працювати по моделі ФОП вже не можна, треба оформляти трудові відносини за КЗпП.
Очевидно, це завдасть колосального удару по всій українській ФОП-моделі, не тільки у сфері IT. Не кажучи вже про грандіозні корупційні ризики – адже визначати наявність або відсутність "критеріїв трудових відносин" будуть конкретні перевіряючі. А у випадку з ІТ-індустрією це означає фактичне "заштовхування" компаній "Дія.City".
"ФОП – це ж пільговий режим. Зараз держава пропонує побудувати новий пільговий режим. Як можуть функціонувати два пільгових режимів для однієї галузі? Це дивно. Тоді виходить, що один з них повинен бути краще. А який з них краще? Поки ФОП залишається кращим, він зрозуміліше, і бонусів у новому режимі я не бачу", – сказав РБК-Україна Костянтин Васюк.
При цьому ІТ-галузь не відкидає як таку саму ідею прийняття законопроекту, що регулює діяльність індустрії. І оформила свої пропозиції у вигляді альтернативного законопроекту №4303-2 "Про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні".
У ньому, зокрема, пропонується звузити повноваження Мінцифри, перетворивши його з регулюючого і контролюючого в сервісний орган, дозволити свободу вибору трудових відносин, у тому числі з ФОП, прибрати необхідність обов'язкового членства резидентів "Дія.City" в якихось об'єднаннях та сплати членських внесків, спростити доступ до проекту стартапів тощо. Встановлюються прозорі і вичерпні правила підстави приєднання до "Дія.City" і втрати в ньому членства.
У Мінцифрі на появу альтернативних законопроектів відреагували критично. За словами Олександра Борнякова, вони не зможуть забезпечити "масштабування економіки", а також несуть корупційні ризики та "дають грунт для діяльності недобросовісних компаній і дискредитації режиму ("Дія.City", - ред.)".
У підсумку, в ході непростих переговорів галузь і міністерство домовилися розробити нову версію законопроекту – №4303-д, яка об'єднала б пропозиції обох сторін.
"Чому все не рухається – тому що наші пропозиції не враховуються. Нам же не подають руку допомоги як галузям, які "вмирають", не вирішують проблему боргу перед бюджетом. Прекрасною зростаючій галузі намагаються ще поліпшити умови – значить, запитайте у неї! Це ключовий момент", – резюмував у розмові з виданням Костянтин Васюк.
Якщо знайти компроміс все ж не вийде, то найкращим виходом із ситуації, судячи з усього, є нульовий варіант: якщо дійсно поліпшити умови для української IT не вийде, то варто хоча б не руйнувати те, що вже є.