Реформи аграрної галузі: як зрушити локомотив

Агросектор України знаходиться на самому початку шляху реформ Агросектор України знаходиться на самому початку шляху реформ
Успішні реформи - це один із можливих індикаторів того, наскільки ефективною є робота органу державної влади у певній галузі. Це якісні позитивні зміни, оптимізація умов діяльності для кожного, хто залучений до конкретної сфери.

Успішні реформи - це один із можливих індикаторів того, наскільки ефективною є робота органу державної влади у певній галузі. Це якісні позитивні зміни, оптимізація умов діяльності для кожного, хто залучений до конкретної сфери.

Під час реформування агросектору України вкрай важливо враховувати інтереси двох категорій:

1. Малих та середніх виробників, що орієнтуються переважно на внутрішній ринок.

2. Великих компаній-експортерів, що займаються виробництвом продукції у значних обсягах та готові постачати її на закордонні ринки.

Наразі перші виробляють найбільше аграрної продукції в Україні та роблять значний внесок у гарантування продовольчої безпеки населення. Другі - сприяють розвитку торговельних відносин держави та забезпечують хороші валютні надходження до державного бюджету.

Почнемо із малих та середніх виробників. Наразі більша половина аграрної продукції в Україні виробляється окремими домогосподарствами, яких налічується понад 3,5 млн. Вони забезпечують виробництво понад 90% картоплі, 85% молока, 75% - яловичини, більшої частини свинини, овочів та фруктів.

Прекрасно розуміючи, що малий та середній бізнес (МСБ) - основа аграрного сектору України, ми, в той же час, змушені констатувати, що наразі можливості надання прямої фінансової підтримки вкрай. В умовах оборонного бюджету, державні витрати на сільське господарство зведені до мінімуму.

Завданням Мінагрополітики є пошук альтернативних способів непрямої підтримки МСБ. Одним із них є розробка та втілення проекту аграрних розписок - нового фінансового інструменту, що дозволить залучати кошти для розвитку господарства під заставу майбутнього урожаю.

Ми розпочали пілотний проект із Полтавщини, а нещодавно запустили його на Вінниччині, Черкащині, Харківщині. З допомогою аграрних розписок уже було залучено 20 млн грн.

Також Мінагрополітики спільно з Нацкомфінпослуг, міжнародною компанією IFC, вітчизняними страховими компаніями та аграріями розробило новий законопроект, що стосується аграрного страхування та має на меті зробити процес страхування та відшкодування збитків максимально прозорим.

З огляду на те, що агросектор України активно диверсифікує ринки збуту, переходячи від СНД до Азії, США, Близького Сходу, Європи та Африки, першочерговим для усієї галузі, а особливо для малих та середніх виробників постає питання відповідності виробленої продукції світовим стандартам якості та європейським зокрема.

Виконуючи поставлені завдання із євроінтеграції, Мінагрополітики працює над приведенням вітчизняного законодавства у галузі сільського господарства та у сфері харчової безпеки відповідно до вимог ЄС.

Але її якість - це не те, чого можна досягнути за один раз. Над цим необхідно постійно працювати, залучати сучасні технології. Світові ринки дуже вимогливі до нової продукції та нових експортерів.

Нещодавно нам вдалося відкрити ринки Ізраїлю по яйцю та Єгипту - по курятині. Готується до аудиту українських підприємств із виробництва курятини Саудівська Аравія.

Потенціал для освоєння нових ринків у нас - безмежний. Тому зараз необхідно посилено працювати над якістю продукції. Саме в цьому допомога закордонних урядів та приватних інвесторів є для нас надзвичайно важливою.

Так, уряди Канади та Ізраїлю реалізують проект із підтримки фермерства плодоовочевої галузі південних регіонів України на загальну суму 19 млн канадських доларів.

Компанією Danone Україна разом з МБФ "Добробут громад" (Хайфер Україна) та ДОГО "Сільськогосподарська консультаційна служба" розпочато проект зі створення сімейних молочних ферм. Уряд Канади сприяє розвитку молочних кооперативів у 4 областях України.

Вказані ініціативи дозволяють залучати сучасні методи господарювання до сільського господарства України та дають додаткові можливості для удосконалення якості продукції, що виробляється.

Тепер перейдемо до найбільш вагомого блоку реформування галузі, що стосується усіх її учасників. Це дерегуляція агросектору, що передбачає зменшення державного регулювання у галузі.

Уже багато про неї було сказано. Зазначу лише базові показники: скасовано 14 дозвільних документів (в т.ч., обов'язковість карантинного сертифікату), шість ліцензій, та впроваджено понад 50 інших змін.

Це дає змогу усім гравцям вітчизняного агроринку заощадити понад 5 млрд грн, що раніше витрачалися на оформлення безглуздих дозволів та сертифікатів якості (і це я не говорю про корупційну складову бюрократичних процедур, що лишилася в минулому). В цілому логістичний ланцюг у агросекторі скоротився на 1 тиждень.

Ці реформи є особливо відчутними для великих експортерів сільгосппродукції. Недарма у 2014/2015 маркетинговому році (МР) ми змогли досягти рекордного експорту зернових - 34,8 млн тонн, що ставить Україну на третю позицію світових експортерів зернових після США та ЄС.

І це - тільки початок. Поточного МР ми маємо на меті збільшити експорт зерна до 36 млн тонн - це дозволяють зробити загальні його запаси без загрози продовольчій безпеці населення.

Триває робота із Міністерством інфраструктури із запровадження проекту "Єдиного Вікна" у Одеському морському порту. Він сприятиме оперативному та централізованому вирішенню усіх інфраструктурних питань для вітчизняних експортерів, що додатково скоротить витрати часу та інших ресурсів на експортні операції.

Незважаючи на те, що наразі кожен 5 українець зайнятий в аграрному секторі, наші реформи впливають на життя абсолютно усіх. Адже те, що ми споживаємо, з'являється завдяки зусиллям вітчизняних аграріїв.

Агропромисловий комплекс забезпечує 14% ВВП. Аграрний експорт щодня приносить близько 30 млн дол. до державного бюджету. Внесок галузі у добробут кожного - досить значний.

З цієї причини ми маємо максимально сприяти тому, щоб жоден долар валютної виручки, жодна гривня не потрапила у приватну кишеню замість державного бюджету, або не зникла внаслідок некомпетентного менеджменту.

Вперше за часи незалежності України був проведений аудит державних підприємств (ДП), підпорядкованих Мінагрополітики за участю незалежних фахівців міжнародних компаній BDO, Deloitte, KPMG, Ernst&Young, PWC, BakerTilly та Avellum.

Із 471 ДП галузі лише біля 50 були умовно прибутковими (прибуток на рівні 20 тис. грн на рік). Натомість сукупний збиток за 2014 рік усіх держпідприємств Мінагрополітики склав 3,5 млрд грн. А це могли б бути ваші гроші.

Якою була реакція міністерства на виявлене? Перша - ініціювання кримінальних проваджень по фактам фінансових зловживань. Здійснено понад 100 звернень до правоохоронних органів. Тривають слідчі дії.

По-друге, на моє глибоке переконання, роздержавлення ДП агросектору є оптимальним виходом із ситуації що склалася. Державний менеджмент уже довів, що він може бути не лише неефективним, але і збитковим.

Продовження роботи підприємств у руках приватних підприємців допоможе відновити їх нормальну діяльність та збільшити надходження до держбюджету.

Мінагрополітики проводить конкурсний відбір кандидатів на посади директорів державних підприємств у аграрній галузі, завданням яких є підготовка ДП до роздержавлення. Була проведена рекордна кількість конкурсів: 73 проведено, 36 - у процесі.

Сформовано перелік підприємств, що підлягатимуть приватизації у 2015 році. Згідно постанови Кабміну, 86 належать до сфери управління Мінагрополітики. З них: 24 заборонені до приватизації, необхідні рішення Верховної Ради.

Інші 62 передані Фонду держмайна в рамках робочої групи з приватизації. Фонд держмайна з 62 підприємств прийняв в роботу 28, з яких 12 потребують рішення Кабміну про приватизацію. 34 ДП ФДМУ не прийняв до приватизації з різних причин.

Спільно з Фондом інновацій та розвитку та ФДМУ створено спільну робочу групу по напрацюванню єдиного підходу до приватизації ДП. Додатково підготували на передачу до приватизації 15 ДП. В тому числі, Укрспирт, Артемсіль та ДПЗКУ. Також розробили пропозиції для уряду.

Ще одним позитивним результатом від роздержавлення ДП стане те, що внаслідок розпаювання земель сільгоспризначення, які належать держпідприємствам, до 100 тис людей зможуть отримати земельні ділянки.

Торкаючись питання реформування земельних відносин, відмічу, що тут зрушення також відбулися. Зокрема, одне із найбільш значних - встановлено мінімальний строк оренди земель сільгосппризначення - 7 років.

Цей фактор сприятиме встановленню стабільних відносин між орендодавцями та орендарями, можливості довгострокового планування робіт на орендованій ділянці і більш відповідальному ставленню орендарів до природних ресурсів у їх користуванні.

Ми не збираємося зупинятися на досягнутому - заплановано продовження реформ з дерегуляції, роздержавлення ДП, законотворчої роботи у євроінтеграційному напрямі. Основними нашими цілями є гарантування продовольчої безпеки населення України, повне забезпечення кожного регіону усіма видами продовольства, а також збільшення рівня добробуту українців за рахунок зростання активності та розвитку агросектору.

Інколи доводиться чути, що реформи відбуваються надто повільно. А ви спробуйте уявити, що перед вами - локомотив, у якого не працює двигун. І ваше завдання - змусити його дістатися із пункту "А" в пункт "Б".

Ви тиснете на нього раз, другий - і, здається, він ніколи не зрушить з місця. Але настає мить, коли локомотив все ж рушає. І їде він повільно, і рухати його нелегко. Але якщо є мета і хороша команда -все вийде.

Нам вдалося зрушити цей важкий і дещо застарілий аграрний механізм. Попереду - ще багато роботи. Але я переконаний, що наші цілі - гідні усіх зусиль. 

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top