Роман Іванюк: Я повинен продати "Укрспирт" дорого

Іванюк не приховує, що приватизація "Укрспирту", - його основна задача Іванюк не приховує, що приватизація "Укрспирту", - його основна задача
На напередодні конкурсу на посаду глави ДП "Укрспирт" (10 вересня конкурсна комісія відбере двох фіналістів), РБК-Україна зустрілося з в. о. глави держкомпанії Романом Іванюком. Менеджер поспішає - його конкурсна пропозиція може не підійти, а планів багато. Ключовими з них є підготовка приватизації спиртових активів і, безпосередньо, їх розпродаж.

На напередодні конкурсу на посаду глави ДП "Укрспирт" (10 вересня конкурсна комісія відбере двох фіналістів), РБК-Україна зустрілося з в. о. глави держкомпанії Романом Іванюком. Менеджер поспішає - його конкурсна пропозиція може не підійти, а планів багато. Ключовими з них є підготовка приватизації спиртових активів і, безпосередньо, їх розпродаж.

Іванюк не приховує, що приватизація "Укрспирту", про яку влада говорять вже більше п'яти років, - його основне завдання на цій посаді. Керівник держпідприємства впевнений, що зможе продати спиртову монополію за 300 млн дол. вже сьогодні.

Втім, перспективи приватизації ДП "Укрспирт" можуть так і залишитися нереалізованими - все залежить від того, чи прийме парламент рішення вивести спиртові заводи зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Про те, що збирається зробити поки ще чинний глава "Укрспирту" для збільшення капіталізації державних активів, і про заплановане розширення асортименту продукції держкомпанії Роман Іванюк розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: Ви анонсували проведення приватизації держпідприємства "Укрспирт" у 2016 р. Розкажіть детальніше, як планується продавати спиртові заводи?

Роман Іванюк: Мова про те, щоб прибрати оскому, яка всім заважає, тобто "Укрспирт", йде давно. Існує декілька концептів приватизації. Мені більше імпонує варіант, при якому всі активи підприємства поділяються за певними критеріями на 5-6 кластерів. Потім продаються.

Є ще один концепт, який останнім часом стає все більш обговорюваним - корпоратизація "Укрспирту". Розглядається варіант, при якому унітарне підприємство стає акціонерним товариством з 51-відсотковою держчасткою. Під інший пакет акцій пропонується запросити міжнародних інвесторів, наприклад, ЄБРР або IFC (Міжнародна фінансова корпорація, - ред.). І в результаті отримати спиртову монополію, але з приватним капіталом. У принципі, у світі існують цілком успішні приклади корпоратизації спиртових держактивів.

РБК-Україна: Чому ж вам ближча ідея повного розпродажу "Укрспирту"?

Роман Іванюк: Для мене дуже важливою умовою є конкуренція. Тільки в конкурентній боротьбі на ринку може з'явитися сильний гравець. Ідея корпоратизації мені теж подобається, в тому плані, що залишається велика централізована компанія, яка генерує непоганий прибуток для інвесторів. Втім, основний вектор стратегії приватизації визначає все-таки Мінагрополітики. Я, як керівник "Укрспирту", входжу до робочої групи, яка розробляє концепцію його приватизації. Але не факт, що саме мої рекомендації будуть прийняті як керівництво до дії.

У той же час, корпоратизація натрапить на дуже великий опір. В першу чергу з боку потенційних покупців окремих заводів, виробників горілки. Тому що для них головне - вертикальна інтеграція, яка неможлива при корпоратизації. Так що найшвидший спосіб приватизації "Укрспирту" - розбивка його на 4-5 компаній і продаж їх на відкритому конкурсі.

РБК-Україна: За яким принципом відбуватиметься такий поділ?

Роман Іванюк: Кожен з кластерів буде сформований приблизно однаковим. Приблизно, в них буде по одному суперзаводу, підприємству з непоганими показниками, заводу середнього рівня і по два "поганих", якщо можна так сказати. Тобто, кожен кластер буде являти собою якийсь мікс, щоб на конкурсі не було боротьби лише за один з них, де зібрані кращі підприємства.

Ми хотіли б, щоб була конкуренція за кожен кластер. Такі групи підприємств - по 4-5 заводів в кожній - будуть об'єднані у філії "Укрспирту". Вони будуть формуватися спільно з Мінагрополітики за погодженням з Фондом держмайна (ФДМ). Спочатку ми подивимося, наскільки вони зможуть автономно працювати, забезпечувати себе сировиною, і оцінимо рівень їх ефективності. Після цього будемо вже говорити про продаж.

РБК-Україна: У скільки ви оцінюєте активи ДП "Укрспирту"?

Роман Іванюк: Якщо говорити про вартість EV (Enterprise value - оцінка компанії з урахуванням всіх джерел її фінансування, - ред.), то близько 300 млн дол. А якщо говорити про cap market - ринкової капіталізації (враховує поточну біржову вартість, - ред.), то вона може бути менше. В першу чергу через наші боргові зобов'язання.

РБК-Україна: В ДП "Укрспирт" входить 41 завод, з яких лише 17 працюють. Планується, що приватизації підлягатимуть усі підприємства, або кластери будуть складені тільки з діючих заводів?

Роман Іванюк: Не варто забувати, що в кластери увійдуть не тільки ті заводи, які випускають харчовий спирт. Я вважаю, що зараз є 20-25 спиртових заводів, які можуть його здійснювати. Потреби в більшій їх кількості в Україні немає. Інші заводи - потенційно біоетанольні, підприємства, що виробляють експортну спиртову продукцію.

РБК-Україна: В країні багато спиртових підприємств, але не всі з них перепрофільовані на виробництво біоетанолу та технічних рідин. У контексті цього варто очікувати, що переобладнані заводи будуть продаватися за більш високою ціною?

Роман Іванюк: Насправді перепрофільованих заводів не так вже й багато. Побудувати новий завод "з нуля" коштує 8 млн дол., переобладнати діючий спиртзавод обійдеться в 2-2,5 млн дол. Грубо кажучи, в кластері буде п'ять майданчиків, які можна буде перепрофілювати з виробництва питного етанолу на виробництво іншого, технічної продукції. Вони можуть бути оцінені і виставлені на продаж, чому б і ні?

РБК-Україна: В концепції приватизації, яка зараз обговорюється в рамках робочої групи, передбачається ряд обмежень, наприклад, на будівництво нових заводів, а також введення ліцензій на спиртову продукцію. В чому необхідність таких заходів?

Роман Іванюк: Я консультувався з деякими реформаторами, в тому числі, з грузинськими колегами. Вони кажуть, що так не можна, треба робити вільний ринок. Це, звичайно, добре, але в галузі працюють близько 5 тис. чоловік, і якщо ми сформуємо ринок, є ризик того, що багато втратять роботу.

РБК-Україна: Чому?

Роман Іванюк: Заборона - це завжди погано. Тому, якщо б ми завтра дозволили всім виробляти спирт, то приїхав би один великий західний гравець і побудував би гігантський спиртзавод. Всі інші були б не потрібні, оскільки було б ефективно виробляти етанол на новому заводі. Встановлюючи заборону на будівництво нових потужностей, ми стимулюємо підтримку діючих заводів і їх технічне переозброєння. Через 4-5 років обсяг інвестицій буде значний, а підприємства - ефективними.

РБК-Україна: Чи буде при продажу неліквідних спиртзаводів, наприклад, які стоять багато років, заборона на їх перепрофілювання для інших видів госпдіяльності?

Роман Іванюк: Звичайно, ні. Навпаки, продаючи такі спиртові підприємства, ми будемо повністю знищувати "спиртову схему" для того, щоб там навіть технічно не можна було робити харчової етанол. Тобто, вони зможуть випускати, наприклад, спирт-сирець, біоетанол, технічну спиртову продукцію. Але ні в якому разі там не буде колон фільтрації, розгінної колони та іншого обладнання, що дозволяє виробляти питний спирт.

Можна сказати, що з допомогою приватизації ми постараємося звузити і без того широкий сегмент українського харчового спирту. Не втомлююся повторювати, що спиртової ринок Європи - 15 млн т, з яких харчової етанол займає 10%. У нас ринок спирту 15 мільйонів дал, в яких частка харчового етанолу - 90-95%.

РБК-Україна: Можете назвати якісь більш конкретні терміни приватизації "Укрспирту"?

Роман Іванюк: Звичайно, хотілося б почати цей процес вже в цьому році, але я вже бачу, що ми не встигаємо. Фактично, робоча група вже завершила роботу над стратегією приватизації. Більш точно можна буде сказати, коли в парламенті буде прийнятий законопроект про виведення активів "Укрспирту" з переліку державних об'єктів, що не підлягають продажу. Треба розуміти, що є певна специфіка продажу нашого підприємства, і вона на порядок складніша, ніж, наприклад, приватизація Одеського припортового заводу. Тому що в нашому випадку ми говоримо про приватизацію цілої спиртової галузі.

РБК-Україна: Чи ведеться зараз яка-небудь передпродажна підготовка? Проведена аудиторська оцінка активів "Укрспирту"?

Роман Іванюк: В робочій групі за участю Мінагрополітики ми проводили безліч різних варіантів оцінки і, повірте, жоден аудитор не проведе оцінку краще, ніж інвестбанкіри, які вже розібралися в тому, як працює компанія. Тому зовнішніх аудиторів ми не залучали, і, вважаю, що в даний момент вони не впораються з оцінкою активів "Укрспирту". Звичайно, обов'язково буде проведена оцінка ФДМ. Але я думаю, що вона покаже суму нижче тієї, яку ми хочемо отримати від продажу спиртових держактивів.

РБК-Україна: Нещодавно прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Держфінінспекції провести перевірку 20 великих держпідприємств. У їх числі і "Укрспирт". Що будуть перевіряти і шукати? І які, за вашими припущеннями, будуть результати?

Роман Іванюк: За час моєї роботи в "Укрспирті" у нас було більше восьми великих перевірок. Перевіряли всі, кому не лінь - податкова, прокуратура, МВС, було кілька перевірок з боку Мінагрополітики (попередній аудит навіть провели) і, звичайно, Держфінінспекції. Всі нас по разу перевірили, що ще хочуть перевіряти - не знаю, але ми готові. До речі, перевіряючі зазначили, що в 2012-2014 рр. все було просто жахливо ДП "Укрспирт", у цьому році вони більш позитивно оцінюють нашу роботу.

РБК-Україна: Якщо всі заводи будуть розпродані, встановиться конкурентний ринок, і його гравці самі зможуть шукати покупців продукції за кордоном. Виходячи з цього, не зовсім зрозумілі експортні ініціативи "Укрспирту" за зміни товарних кодів продукції для розширення можливостей компанії на зовнішніх ринках.

Роман Іванюк: Незважаючи на те, що до наступного року залишилося не так багато часу, ми робимо все, щоб держава заробила як можна більше грошей. Законопроект про виведення "Укрспирту" зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації, парламентарії можуть і не схвалити.

Якщо ще до кінця року ми зможемо налагодити експорт, ми задіємо у структурі виробництва ще 6-7 спиртових заводів. Тоді активи "Укрспирту" подорожчають ще на 50 млн дол. мінімум. Якщо ми зможемо налагодити випуск біоетанолу, та забезпечити його вихід на зовнішні ринки - капіталізація компанії зросте ще в три рази. Я повинен продати компанію дорого.

РБК-Україна: Виводити "Укрспирт" у прибуток ви почали з того, що зупинили практично всі виробництва, крім 4-5 заводів, які завантажили максимально. Які обсяги виробництва зараз?

Роман Іванюк: Хотілося б, щоб наша прибуток була вище. Адже ми втратили ринок збуту на сході країни та в Криму, тому ми виробляємо на 30% менше продукції. Зараз в середньому ми випускаємо майже 1 млн дал на місяць, що вважаємо непоганим показником, оскільки починали з 300 тис. дал. На сьогодні у нас працює 17 спиртзаводів.

Крім того, зараз ми запускаємо ще два підприємства, які будуть спеціалізуватися на випуску технічних рідин (омивачі, антифризи, миючі, чистячі і поліруючі засоби, - ред.). Це, по-перше, Воютицкий спиртзавод у Львівській області. По-друге, ми повертаємося до випуску технічних рідин на Тхорівському заводі в Київській області. На обох підприємствах буде проведена серйозна модернізація.

РБК-Україна: Наскільки зараз завантажені потужності працюючих підприємств?

Роман Іванюк: Всі 17 спиртзаводів максимально завантажені. Відповідно, нам вдалося знизити витрату сировини на виробництво одиниці продукції на 20%. Це дало нам можливість ефективніше поставитися до формування вартості спирту - зараз вона становить 240 грн/дал.

Важливо розуміти, що спирт - це в основному сировина, ферменти та енергія, яка витрачалася при виробництві. Ми навели порядок у процесі закупівель сировини і газу. Відповідно, собівартість продукції зменшилася.

Можу зізнатися, що коли ми на початку року її встановили на цьому рівні, "Укрспирт" ледь зводив кінці з кінцями. Зараз ми заробляємо досить непогано для держави. На одиницю продукції прибуток становить 29 грн, тоді як ще в 2014 р. цей показник дорівнював 8 грн. Тобто, рентабельність на одиницю продукції збільшилася більш ніж на 300%.

Півріччя ми завершили з чистим прибутком в 96 млн грн. Весь заробіток ми направляємо на погашення старих боргових зобов'язань, модернізацію виробництва і відрахування до держбюджету.

РБК-Україна: Як змінився обсяг заборгованості "Укрспирту"? і перед ким у підприємства є боргові зобов'язання на даний момент?

Роман Іванюк: За спожитий природний газ у нас був борг перед НАК "Нафтогаз-України" більш, ніж в 80 млн грн. Зараз він скоротився до майже 20 млн грн. Більш того, найближчим часом на шести заводах будуть встановлені пелетні твердопаливні котли. Таке переобладнання ми проводимо за гроші інвесторів з розстрочкою платежу.

Завдяки цьому ми зможемо скоротити енергоспоживання на 40%. Крім того, у нас є домовленість з газотрейдерами, згідно з якою ми купуємо газ зі знижкою, тобто на 1,5 тис. грн дешевше від ціни, встановленої НКРЕ.

Ми повністю погасили кредитні зобов'язання, які у нас були на суму 85 млн грн. У нас були значні заборгованості перед зернотрейдерами на суму понад 130 млн грн. Зараз у нас немає прострочених боргів за поставлене зерно взагалі. При цьому ми працюємо з постачальниками і зараз купуємо тонну зерна на 200-300 грн дешевше ринкової ціни в порту і ціни сільгосппідприємства "Нібулон". На всьому цьому ми економимо кошти, щоб віддавати борги.

Так, є податкові заборгованості, але мова йде про штрафи, які нам нараховували в період 2012-2014 рр. Це близько 2 млрд грн, і поки я не знаю, як з ними розібратися: заплатити їх у нас немає можливості, а якщо податкова захоче зупинити роботу ДП "Укрспирт" держава втратить 10 млрд грн акцизного збору.

РБК-Україна: Чи ведете ви зараз діалог з ДФС для вирішення цього питання?

Роман Іванюк: В даний момент діалог є, але взаєморозуміння поки немає.

РБК-Україна: Яка доля проекту урядової постанови, якою ви пропонуєте змінити коди товарної продукції на спирт, міцністю менше 80% об.? Цей документ не відразу знайшов розуміння у податківців і в уряді...

Роман Іванюк: Так, це так, але потім все-таки прем'єр пішов нам на зустріч. Сказати чесно, у нас не було противників у вирішенні цього питання, оскільки мова йде про експорт, а значить - про збільшення надходжень до державної скарбниці.

Перш за все, зміна коду з 2207 на 2208 необхідно, щоб у правоохоронних органів не виникало питань, чому ми продаємо в Європу спирт-сирець за цінами, встановленими на Роттердамській біржі. В Євросоюзі спирт коштує 6 євро/дал, а у нас його собівартість не перевищує 4,5 дол./дав.

І раніше у правоохоронців виникали питання, чому, наприклад, в Грузії, ми поставляємо по 7 дол. за декалітр, а в ЄС - за 5,5 євро. Документ був прийнятий на засіданні Кабінету міністрів з деякими доповненнями. Його відправили на літредакцию, і поки він не підписаний.

РБК-Україна: Тобто, як тільки технічні процедури будуть дотримані, і документ підпишуть, "Укрспирт" може починати експорт?

Роман Іванюк: Тоді ми відразу три заводи переводимо на виробництво мелассного спирту-сирцю. Це не готова продукція, а напівфабрикат. Я планую, що це буде два заводи у Львівській області та один - у Тернопільській. Західні регіони обрані тому, що вони логістично ближче всього до ринків збуту.

Зараз потужності цих підприємств простоюють, тобто, фактично, ми запустимо три додаткових заводу. Крім того, ми отримали можливість експортувати товарну продукцію за кодом 2207 (спирт міцністю вище 80 % про.) за європейськими цінами.

РБК-Україна: Раніше ви говорили, що нашу продукцію готові купувати в Польщі і Туреччини. Які перспективи української спиртової продукції на зовнішніх ринках?

Роман Іванюк: Взагалі європейський ринок дуже великий. Наприклад, з австрійськими партнерами ми перебуваємо в діалозі. Це компанія Brent - один з найбільших виробників омивачів, хімії і інших технічних рідин.

Ціна спирту на Роттердамі, який вони купують - близько 5 євро за дал. Його потрібно довезти в Австрії - тобто, плюс ще 1,5 євро. У нас собівартість технічного спирту - 4,5-5 доларів. З логістикою - це буде близько 6 євро, а у них 6,5. Значить з нами працювати вигідніше. Австрійські партнери купують в рік до 4 млн декалітрів продукції і готові викуповувати весь обсяг спирту-сирцю, який ми будемо робити.

Польща, Словаччина та країни Південної Європи - також наш ринок збуту. Звичайно, конкурувати з Німеччиною складніше, оскільки Роттердам знаходиться досить близько. Але продавати на європейський ринок до 10 млн декалітрів в рік ми цілком можемо.

Турецьким партнерам ми також готові продавати технічний спирт, який вони використовують для виробництва фармацевтичних препаратів. Але експорт до Туреччини має свої особливості. Там на ринку 3-4 трейдера, у яких є квота на імпорт. Тобто, як би безпосередньо ми не розмовляли з покупцем, - це безглуздо.

Зараз турецькі трейдери купують спирт у Пакистані за 4,5-5 дол. Тепер уявіть - продукцію через порт Карачі потрібно провести через Індійський океан, зайти в Перську затоку, там пройти через Суецький канал, заплативши 100 тис. доларів, і допливти до Ізміра. З одеського порту весь шлях становить 600 км. Наш спирт вийде 5,5-6 доларів, але із спрощеної логістикою. Думаю, 2-3 млн декалітрів в рік ми зможемо відвантажувати в Туреччину.

Ще один потенційно цікавий ринок для нас - Польща. Там 10 біоетанольних заводів і два споживача - компанії "Лотос" і "Карлен". Вони купують тільки польський біоетанол, оскільки на нього немає додаткового мита. В принципі туди є сенс ввозити український спирт-сирець, який польські заводи будуть переробляти на біоетанол.

Польський ринок біоетанолу близько 400 тис. т в рік, оскільки, за законом, вони повинні додавати до 5% біопалива в традиційні бензини. Їм не вистачає сировини, тому деякі біоетанольні заводи там закриваються. Ситуацію цілком може врятувати український спирт-сирець.

РБК-Україна: У "Укрспирту" є ще одна ініціатива, яка, за вашими словами, повинна дозволити запустити ринок і експорт технічних рідин. У розроблювальному законопроекті передбачено зміну кодів товарної продукції з 22 (спирт етиловий) на 38 (хімічна продукція). Як на ваші ініціативи реагують в податковій?

Роман Іванюк: Ми отримали від прем'єр-міністра завдання - з 1 вересня перестати імпортувати білоруські омивачі та налагодити виробництво всередині країни. Білоруської продукції щорічно завозиться на 400 млн грн за кодом 3824 - категорія хімічної продукції.

Ми на Воютицькому заводі переробляємо мелясу. З заводу виїжджає бутильований у 5-літрові каністри омивач рожевого кольору, у якому 30% мила. Запитую у податківців - що це? Відповідають - спирт. Пропонуємо продегустувати - відмовляються, але вперто називають продукцію спиртом. При цьому точно такий же з Білорусії називають хімією. Питаю, чому? Відповідають: "Ми не бачимо, як воно робиться!". Ось такий діалог.

Я на свій страх і ризик почну пілотний проект з виробництва омивачів на Воютицькому заводі. У нас є покупець - "Галнафтогаз", який готовий купувати весь обсяг - близько 2 тис. дал на добу - наших омивачів та очисників, брендувати їх і продавати в мережі своїх заправок ОККО. Коли ми запустимо ще й Тхорівський спиртзавод, цього вистачить для того, щоб витіснити з українського ринку білоруські омивачі. Ми сподіваємося працювати з рентабельністю 25%.

РБК-Україна: Ви кажете, що поки у вас немає законодавчо підкріплення, тобто ви не можете кодифікувати продукцію як хімічну, ви будете робити це на свій страх і ризик. Відповідно, з'являється резонна підстава надіти на вас наручники...

Роман Іванюк: Я сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Я не порушую закон. В законодавстві немає чітких критеріїв, які б зобов'язали мене визначати цю продукцію виключно як спирт. Я вважаю, що ми випускаємо хімічну продукцію. І думаю, ми зможемо довести це в суді, якщо доведеться. Більше того, я прямо в приймальні прем'єра запропоную податківцям випити продукцію Воютицкого заводу.

Але деякі ініціативи податкової нам подобаються. Наприклад, те, що податкова не дає працювати за давальницькими схемами, а ще ми б хотіли, щоб вони ввели ліцензування на виробництво біоетанолу. 

Розмовляла Марія Цатурян

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top