ua en ru

Президентська "тема" для Петра Порошенка

Президентська "тема" для Петра Порошенка
Сергей Щербина
Сергей Щербина
главный редактор РБК-Украина

Орієнтовно до березня основні кандидати на президентські вибори повинні визначитися, з чим вони підуть до народу. Очевидно, найбільш сильні муки з приводу "теми" для походу на вибори чекають Петру Порошенку.

Україну очікує "трьохлітка виборів". Спочатку президентські і парламентські в 2019-му році, потім - місцеві в 2020-му році. До весни цього року основні політичні гравці повинні визначитися, з чим вони підуть до народу. Найбільш проблематичним це питання виглядає для президента Петра Порошенка, який, очевидно, піде на другий термін. Про це - в колонці Сергія Щербини для РБК-Україна.

Верховна Рада найближчим часом має призначити новий склад Центрвиборчкому. Повноваження старого складу закінчилися ще 3,5 роки тому. Власне, офіційні особи прогнозували голосування щодо ЦВК ще до Нового року, але цього не сталося.

В політикумі вважають, що з цього моменту неофіційно стартує трирічна виборча кампанія – спочатку президентські, потім парламентські вибори в 2019-му році і місцеві вибори в 2020-му році. Якщо не відбудеться форс-мажорів.

Орієнтовно до березня основні кандидати на президентські вибори повинні визначитися, з чим вони підуть до народу. У повному обсязі кампанія стартує до осені 2018-го. Але вже зараз слід пам'ятати – дії політиків в найближчі місяці все більше буде диктувати виборча доцільність.

Очевидно, найбільш сильні муки з приводу "теми" для походу на вибори чекають на Петра Порошенка. Згідно інформації від декількох джерел у президентській команді, остаточне рішення з цього приводу ще не прийнято. Поки що на Банковій вирішили діяти в традиційному напрямі – "різати стрічки", відкриваючи нові об'єкти, намагатися асоціюватися виключно з позитивними меседжами і відсторонюватися від негативу.

Одна з можливих концепцій походу на вибори для Порошенка називається "Президент-миротворець". Вона передбачає прогрес у питанні введення миротворчого контингенту на Донбас. Це дозволило б говорити про виконання обіцянки про закінчення війни і цілком відповідало б громадському запиту. Нагадаємо, згідно соціології більшість громадян вважає війну найбільшою проблемою.

У той же час, в цьому рівнянні все ще багато невідомих. Головна з них – позиція Росії, яка не бажає миротворчого контингенту на всій території Донбасу. Чи встигнуть сторони прийти до угоди до початку активної фази виборчої кампанії і чи прийдуть взагалі – велике питання.

Інших цілісних концепцій походу на вибори для Порошенка поки що не проглядається.

У світлі прийдешніх виборів на руку президенту побічно зіграли кілька подій останніх місяців. Це арешти активів Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова. Варто відзначити, що в першому випадку ордер на всесвітній арешт активів від Високого суду Лондона стався вже точно, як мінімум, за непротивлення Банкової. Як максимум – за діяльної участі.

У другому випадку ситуація трохи інша. Активи Ахметова арештовані в рамках розглядів навколо перепродажу "Укртелекому" за запитом компанії, акціонером якої офіційно є екс-керівник банку "Родовід" Денис Горбуненко. Ця людина дуже близька до Дмитра Фірташа. Саме останнього називають ініціатором суперечки з Ахметовим.

І Коломойський і Ахметов мають звичай перед будь-якими виборами "розкладатися" в різних кандидатів. Звичайно, у випадку Ахметова можна говорити навіть про спільні бізнес-інтереси з групою Порошенка. Інша справа, чи достатньо спільних інтересів для повної довіри. В Україні, зазвичай, ні. Коломойський ж – явний супротивник. Серед його можливих "реципієнтів" останнім часом активно називали Михайла Саакашвілі і Юлію Тимошенко.

Чим більше у олігархів проблем, тим менше у них часу думати, кому допомагати на виборах.

Більш того, і у випадку Ахметова, і у випадку Коломойського неприємною історією є передбачене ордерами обмеження за витратами. Наприклад, Ахметов, згідно з визначенням суду Нікосії, може витрачати не більше 20 тисяч євро на місяць. Аналогічні обмеження, за даними інформованих джерел, накладені і на Коломойського, але їхня сума поки невідома. Звичайно, і з цієї ситуації можна знайти вихід, але життя ці факти аж ніяк не спрощують.

У той же час, у Порошенка є і очевидні проблеми. Перша і головна – систематичний тиск Заходу з цілої низки зобов'язань, взятих на себе згідно з меморандумом з МВФ. Співпраця з яким, до речі, поки на паузі.

Напередодні стало відомо, що Фонд розкритикував президентський законопроект про антикорупційний суд. В першу чергу, Захід наполягає, щоб представникам міжнародних донорів України в антикорупційних питаннях надали право блокувати призначення недоброчесних суддів. Тобто брати участь у відборі антикорупційних суддів.

Ще одним питанням, яке, за даними кількох співрозмовників РБК-Україна і в правлячій коаліції, і в дипломатичних колах, активно просуває Захід – ухвалення нового виборчого закону. А це може створити серйозні проблеми для Порошенка, так як до виборів залишається не дуже багато часу.

Не кажучи вже про те, що меморандум з МВФ передбачає чергове підвищення ціни на газ для населення, чого не було зроблено перед опалювальним сезоном. Політичні наслідки чергового підвищення тарифів очевидні.

Крім того, що Захід відкрито виступає проти ідей правлячої коаліції з приводу створення більш зручних важелів тиску на антикорупційні органи. Законопроект глави фракції БПП Артура Герасимова та голови фракції НФ Максима Бурбака, яким передбачалося спрощення звільнення, зокрема, голови НАБУ, викликав шквал емоцій і був відкладений.

На цьому тлі відбувається зіткнення навколо багатостраждальних "грошей Януковича", конфіскованих Краматорським судом. Цим питанням раптово починає займатися катарський телеканал Al-Jazeera, публікуючи секретне рішення суду про конфіскацію і звинувачуючи близьку до Порошенко компанію ICU у допомозі "Сім'ї" екс-президента у викупі держоблігацій у 2013-му році.

Це не рахуючи високих відносин в правлячій коаліції між президентською силою і партією Арсенія Яценюка та Арсена Авакова. Переговори про їхнє об'єднання, як відомо, припинені. А публічна і непублічна риторика політиків з цих партій свідчить про активний торг і шантажі один одного. Який поступово переходить у відверті "підстави".

Більш того, Банковій було б бажано знайти, на кого можна списати економічний негатив. В минулому ця роль дісталася Яценюку. Зараз же найбільш вірогідний кандидат – прем'єр Володимир Гройсман, який явно дрейфує в бік "Народного фронту".

Треба вважати, що це далеко не всі проблеми, які очікують Порошенка найближчим часом. А ефективної "теми" для президентських виборів все ще немає. Чого не скажеш про конкурентів, риторика яких сконцентрована навколо падіння рівня життя і боротьби з корупцією.

Саме пошуку "теми", швидше за все, буде присвячено найближчі місяці президентської команди.