Не на користь держави: Верховний Суд визнав незаконним стягнення авіазборів за кожного пасажира

Верховний Суд виніс остаточне рішення у тривалому судовому процесі щодо скасування авіаційного збору, визнавши, що його стягнення з авіакомпаній є незаконним. Максимальну вигоду від цього рішення отримає авіакомпанія Ігоря Коломойського. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Верховний Суд поставив крапку в тривалому судовому розгляді щодо скасування сплати спеціального збору авіакомпаніями за кожного пасажира. Такий збір на міжнародних рейсах становить два долари за людину і цю суму раніше авіаперевізники закладали у вартість квитків з тим, щоб потім виплатити державі. Поки йшли численні судові спори різних інстанцій, найбільший перевізник України - авіакомпанія МАУ, припинила виплати авіазборів. На сьогодні їй, завдяки рішенню Верховного Суду, вдалося заощадити 475 млн гривень. Але держава, не бажаючи отримати багатомільйонну дірку в держбюджеті, не втрачає надії ці кошти, щоб знайти та шукає можливості уникнути такого фіналу.

Як авіаперевізники з державою судилися

16 травня Верховний Суд визнав незаконним стягнення авіазборів в розмірі двох доларів з кожного пасажира, що вилітають з українських аеропортів. Відповідна норма була закладена в постанову, яке уряд ухвалив ще в 1993 році. Тоді Кабінет міністрів для того, щоб знайти нові джерела фінансування державних витрат на авіацію своїм рішенням створив спеціальний фонд з громіздкою назвою - "Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях". Спецфонд наповнювався за рахунок різноманітних зборів, які платили учасники авіаринку, в тому числі за рахунок збору з кожного вилітає пасажира по міжнародних рейсів в розмірі двох доларів.

Історія судового розгляду триває близько двох років. Партнер юридичної бюро ECOVIS "Бондар і Бондар" Олег Бондар, який представляє інтереси МАУ в декількох судових процесах, розповів РБК-Україна, що 16 травня Велика палата Верховного Суду не задовольнила заяви Державної авіаційної служби та Кабміну. У цих заявах відомства просили про перегляд минулорічного рішення Вищого адміністративного суду, якому постанову Кабміну про сплату збору визнано незаконним і недійсним. Правда, в Державному реєстрі судових рішень поки що рішення ВС не оприлюднено.

Як раніше писало РБК-Україна, все почалося восени 2016 року, коли в Окружний адмінсуд Києва з позовом до Кабміну звернулося якесь фізособа, ім'я та прізвище якого не розголошується в документах. Громадянин вимагав визнати урядову постанову від 1993 року про створення спецфонду незаконним. Пізніше суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь позивача, частково задовольнивши його вимоги. Тепер крапку в цьому процесі поставив Верховний Суд (ВС).

"Предметом багаторічної суперечки, в якому Велика палата нарешті поставила крапку, була законність зазначеної постанови Кабміну, на підставі якого Державіаслужба стягувала так званий державний авіаційний збір, - розповідає Олег Бондар. - У цій частині постанова Кабінету міністрів визнано недійсним через відсутність в уряду необхідної компетенції, невідповідності Конституції, законам України та міжнародним зобов'язанням ".

Основним вигодонабувачем від рішення ВС стане авіакомпанія МАУ. За даними джерела РБК-Україна в Державіаслужбі, на сьогодні МАУ не заплатила в спецфонд 475 млн гривень. Авіакомпанія припинила виплачувати цей збір до спецфонду ще на початку 2014 року. "За всі ті роки, протягом яких цей збір був введений в Україні, чиновники не спромоглися розробити чіткі правила його стягнення, які не встановили платника, терміни, порядок оплати. Цей збір суперечить Повітряному і Податкового кодексів, Конституції", - говорив Олег Бондар . Цієї ж позиції він і його клієнт - МАУ - дотримується і зараз: "Наша позиція в наступному: ми не проти збору як такого. Але ми проти того, щоб збір регулювався підзаконними актами і чиновники могли довільно змінювати умови його оплати, як це було в 2014 року, коли обвалився курс гривні і Державіаслужба початку, на нашу думку, довільно встановлювати курс перерахунку збору в гривні. Тому ми виступаємо, щоб в Україні був прийнятий закон, в якому були б враховані всі ці елементи збору ".

Втім, юрист-аналітик юридичної компанії Kinstellar Олексій Бурчевскій (спеціалізується на авіаційному праві) нагадує, що право держави поповнювати авіаційний спецфонд, стягуючи збори з авіакомпаній за виліт пасажирів з аеропортів України, закріплено окремим рядком в одній з статтею Повітряного Кодексу і реалізовано в постанові Кабміну . "Але ця постанова №819, прийняте в далекому 1993 році, настільки витіювато встановлювало розмір згаданого збору, що позивачеві було неважко довести його незаконність і недійсність, починаючи з 1 січня 2014 року", - говорить він.

Погоджуються з рішенням суду і учасники авіаринку. Виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко вважає, що суд прийняв абсолютно законне рішення, оскільки діяльність таких спецфондів регулюється законом, а не постановами Кабміну. "Державіаслужба придумала нове положення про цей фонд, як тимчасове рішення до прийняття закону. На моє переконання, такий стан, як і старе, за яким є рішення суду, незаконно. А на сам ринок авіаперевезень це не матиме ніякого впливу. Тому до прийняття відповідного закону у Державіаслужби можуть бути складності з наповненням фонду, оскільки авіакомпанії можуть відмовлятися збирати від пасажирів гроші в спецфонд, якщо є таке рішення суду ", - вважає він.

При цьому, визнавши положення постанови в старій редакції незаконними і недійсними, українські суди створили прецедент для авіакомпаній, які сумлінно платили і платять збір за пасажирів, вимагати його повернення або взаємозаліку, вважає Олексій Бурчевскій. "Також, поставлено під сумнів саме існування цього і подібних зборів. Адже суди чотирьох інстанцій фактично зійшлися на думці, що розмір пасажирського збору в Госспецфонд повинен встановлюватися законами України, а не підзаконними актами, що істотно обмежує повноваження Кабміну та органів виконавчої влади. Так що можна очікувати подібних суперечок в майбутньому, причому не тільки в авіаційній сфері ", - очікує він.

Про подібний можливий розвиток подій говорить не тільки представник юридичної спільноти. Так, виконавчий директор "Української авіатранспортної асоціації" Микола Щербина вважає, що рішення Верховного Суду правильне і законне, але може привести до проблем з фінансуванням Державіаслужби, якщо все авіакомпанії перестануть платити авіазборів. "У Верховній Раді зареєстрований депутатський законопроект, який теж за змістом незаконний і неконституційний. Тому потрібно підготувати прийнятний законопроект про державний фонд фінансування авіаційної діяльності", - вважає він.

З надією на реванш

Але держава не планує здаватися без бою, підготувавши кілька можливих шляхів до відступу, які залишають невеликий шанс змусити МАУ погасити борги. В першу чергу, як повідомляло РБК-Україна, ще в минулому році Кабмін затвердив оновлену редакцію відповідної постанови. Оскільки в суді оскаржувалася попередня версія урядового рішення, то прийняте в травні цього року Велика палата Верховного Суду судове рішення не поширювалося на нову редакцію.

"Нова редакція не сильно відрізняється від старої і містить практично всі ті ж юридичні недоліки. Вона була прийнята через кілька днів після набрання законної сили рішенням суду про скасування попередньої, ймовірно в розрахунку на те, що ця редакція буде достатньою правовою підставою для Державіаслужби продовжувати стягувати збір ", - розповідає Олег Бондар. За його словами, нову редакцію МАУ вже оскаржила. І зараз позов авіакомпанії розглядає суд першої інстанції.

"Ми вважаємо, і суд нас в цьому підтримав, що достатньою правовою підставою для стягнення збору може бути відповідний закон, а нова редакція постанови є незаконною з тих же причин, що і стара - відсутність компетенції у Кабміну регулювати це питання, а також невідповідність Конституції , законам і міжнародним зобов'язанням України ", - каже Олег Бондар.

Крім того, в судах, крім вище зазначеного процесу у Верховному Суді, продовжують розглядатися три категорії справ, в яких в тому чи іншому вигляді розглядається спір між МАУ і державою. По-перше, мова йде про близько десяти позовах Державіаслужби, в яких відомство вимагає від авіакомпанії сплати авіазборів за останні роки. До травня 2016 року це позови подавалися до господарських судів. Але потім Верховний Суд постановив, що претензії такої категорії повинні розглядатися в адміністративній юрисдикції. "У справах про стягнення збору адміністративні суди підтримують позицію МАУ. Справи знаходяться в різних інстанціях - від першої до касаційної", - розповідає Олег Бондар.

По-друге, розглядаються в судах - від першої інстанції до касаційної - близько п'яти позовів МАУ про визнання незаконними виставлених Державіаслужбою рахунків на оплату авіазборів. "У всіх цих справах, окрім одного, суди відмовляють МАУ, вважаючи, що рахунки, хоча і є незаконними, але не несуть ніяких юридичних наслідків для МАУ, тому немає підстав для судового захисту. В одній справі суд підтримав позицію МАУ повністю", - каже Олег Бондар. Крім того, як уже повідомлялося, існує позов МАУ до Кабміну про визнання незаконною нової редакції постанови про спецфонд від 2017 року, яким регулюється механізм справляння авіазборів. Поки що позов розглядає суд першої інстанції.

Але, як видно, у Верховній Раді і уряді розуміють безперспективність справляння авіабсора, якщо правила його стягнення будуть регулюватися постановою Кабміну. На початку року в парламенті були зареєстровані два законопроекти, якими повинні бути врегульовані питання діяльності спеціалізованого фонду в авіації та способи його наповнення. 23 травня комітет ВР з питань транспорту рекомендував їх до прийняття в першому читанні. При цьому підтримали проекти в Міністерстві інфраструктури та Державіаслужба. Правда, один з цих законопроектів відноситься до сфери компетенції іншого парламентського комітету - з питань податкової та митної політики. І від того, чи пройде документ цей комітет, залежить успішність його розгляду в сесійній залі Ради.

Втім, не всі згодні з тим, що державі варто посилювати фіскальне навантаження на авіаринок. "Не варто створювати такий спецфонд, оскільки авіаперевезення і так дуже капіталомісткий бізнес. Крім того, не до кінця ясно, як будуть використовуватися ці кошти. Я вважаю, що наповнювати такий спефонд повинні представники туристичного бізнесу, так як цей вид підприємництва більш прибутковий, ніж авіація. Крім того, це більш логічно, так як авіація "привозить їм клієнта". Крім того, якби система управління об'єктами авіаінфраструктуру була вибудувана економічно грамотно, то простіше було б залучати недорогі позикові фінансові ресурси, в тому числі з інфраструктурних фондів ЄС ", - впевнений член наглядової ради Української логістичної асоціації Артур Винюков-Прощенко.