Китай готовий надати Європі економічну допомогу, якщо та погодиться на одну з трьох умов: надати країні більше впливу в МВФ, підвищити її економічний статус у СОТ або зняти ембарго на постачання Пекіну європейської зброї, повідомило агентство Reuters з посиланням на два незалежні джерела. У Європі вважають ці пропозиції принизливими і небезпечними.
Китай готовий надати Європі економічну допомогу, якщо та погодиться на одну з трьох умов: надати країні більше впливу в МВФ, підвищити її економічний статус у СОТ або зняти ембарго на постачання Пекіну європейської зброї, повідомило агентство Reuters з посиланням на два незалежні джерела. У Європі вважають ці пропозиції принизливими і небезпечними.
Ще зовсім недавно інвестори вірили, що Китай допоможе зоні євро, почавши купівлю держоблігацій проблемних країн. Представник комітету з валютно-грошової політики ЦБ Китаю Чі Даокуй на початку листопада повідомив, що Пекін готовий дати регіону 100 млрд дол., правда, на певних умовах (йшлося насамперед про гарантії на випадок, якщо Європейський стабфонд - EFSF - виявиться непрацездатним). Однак майже відразу було оголошено, що Китай внесе свій внесок не безпосередньо в EFSF, а через МВФ. А перед самим початком саміту G20 3 листопада голова КНР Ху Цзіньтао і зовсім заявив, що "Європа в змозі впоратися з ситуацією самостійно".
"Те, що Китай висуває умови, цілком зрозуміло. Зараз участь у європейських схемах дуже ризикована. Держателів грецьких бондів, наприклад, змусили списати половину їх вартості. Їм потрібні додаткові гарантії - двосторонні або в рамках МВФ", - пояснив аналітик Capital Economics Ван Ціньвей.
Насправді ж у економічні переговори втрутилася велика політика.
"Ми хочемо допомогти, але ми не благодійна організація, - сказало одне з джерел Reuters. - Коли США і МВФ пропонують допомогу країнам, що зазнають труднощі, вони висувають певні умови. І логічно, що Китай робить те ж саме". Європі китайський опортунізм не припав до душі, і переговори зайшли в безвихідь.
Умови прості лише на перший погляд. По-перше, Китай хоче розширити свій вплив в МВФ, а також прискорити включення юаня в кошик SDR, куди на даний момент входять чотири валюти (долар, євро, ієна і фунт). Збільшення ролі Пекіна, однак, автоматично утисне в правах США і ЄС, які можуть накладати вето на ключові рішення фонду. Включення ж китайської валюти в спеціальний кошик знизить роль долара.
"Ми повинні розширити використання SDR МВФ, реформувати валютну корзину", - натякав європейським партнерам голова КНР Ху Цзіньтао. Однак наприкінці минулого тижня директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що зараз не найкращий час для перетрушування кошика, хоча і не виключила, що скоро це знадобиться (найближчий перегляд призначений на 2015 р.).
По-друге, Пекін хоче поліпшити свій статус у СОТ. У 2001 р. Китай був прийнятий в організацію як неринкова економіка. Тепер влада хоче, щоб ЄС підтримав їх "підвищення" до ринкової економіки (в результаті чого Європі, наприклад, буде складніше висувати торговельні санкції проти дешевого китайського імпорту).
Нарешті, Китай виступає за скасування ембарго на постачання зброї з Європи, який та ввела ще в 1989 р. після придушення армією КНР хвилювань на площі Тяньаньмень у Пекіні. Як пише Le Nouvel Observateur з посиланням на переданий в Європейську раду конфіденційний звіт, Франція і Німеччина раніше підтримали скасування ембарго, тоді як Великобританія, Нідерланди і Швеція використали право вето.
Експерти не розуміють, чому Європа противиться вимогам КНР. "Невизнання Китаю ринковою економікою буде вкрай дивним. Ви визнаєте Китай повноправним комерційним партнером в одному випадку і не визнаєте в іншому. Це непослідовно. Збільшення статусу КНР у МВФ також було б справедливим", - вважає економічний радник Oxford Analityca Ванесса Россі. За її словами, з цих питань є простір для маневру. В той же час зняття ембарго на постачання зброї неприйнятно для європейських урядів, в яких у правозахисних організацій є сильне лобі.
За його словами, угода про списання половини боргу по облігаціях Греції, укладена на минулому саміті ЄС, вже є "винятковим випадком", тому немає причин залучати інші країни в процес допомоги Європі на особливих умовах. Реглінг також додав, що Китай зможе придбати ті ж облігації, що й інші держави. За його словами, Китай є "гарним, відданим клієнтом" у покупці облігацій з моменту створення EFSF.
"Це не означає, що ми очікуємо будь-яких конкретних результатів від цих переговорів. Це регулярні консультації ... не чекайте укладання угод. Поки ще рано говорити про конкретні суми", - сказав тоді Реглінг.
Також за підсумками візиту Реглінг повідомив, що стабфонд може почати випускати облігації в юанях при бажанні влади КНР. За його словами, у фонду є повноваження випускати облігації в будь-якій валюті, у тому числі і в китайській. При цьому глава EFSF додав, що в даний час випуск цих паперів пов'язаний з деякими складнощами.
Нагадаємо, в ніч з 26 на 27 жовтня у Брюсселі відбувся саміт ЄС, в ході якого членам союзу вдалося домовитися про умови реструктуризації грецького держборгу і рекапіталізації банків ЄС, а також збільшення EFSF до 1 трлн євро. Зараз обсяг фонду складає 440 млрд євро. Фінансові лідери єврозони домовилися вирішити всі питання, що стосуються розширення кредитного потенціалу EFSF до 1 трлн євро, до кінця листопада 2011 р. Крім того, в ЄС детально розглядаються дві моделі роботи фонду, за рахунок яких буде збільшено кредитний потенціал EFSF
Так, EFSF може видавати гарантії на частину державної облігаційної позики з метою знизити занепокоєння з приводу кредитоспроможності тієї чи іншої держави, збільшити попит на первинному ринку і зменшити державні витрати на фінансування. Згодом гарантію можна буде відокремити від основної облігації і продавати окремо. Гарантія буде кваліфікуватися як пропущений платіж, якщо держава виявиться не в змозі здійснювати повні і своєчасні виплати за облігаціями, у цьому випадку власник гарантії зможе отримати компенсацію.
Другим варіантом є створення так званих фондів спільного інвестування для залучення приватних і державних коштів, спрямованих на збільшення початкового капіталу EFSF. Такі фонди буду скуповувати бонди на первинному і вторинному ринках, причому частина виручених грошей піде державі для рекапіталізації банків.
Обидва варіанти збільшення обсягу фонду не передбачають збільшення внесків країн єврозони в скарбницю EFSF.
EFSF був створений у травні 2010 р. для збереження фінансової стабільності в Європі шляхом надання фінансової допомоги країнам єврозони при економічних труднощах. Штаб-квартира фонду знаходиться в Люксембурзі.