ua en ru

Парламентарі у пошуках кнопки

Автор: RBC.UA
Початок першої лютневої сесії Верховної Ради, схоже, розпочнеться з великого скандалу: якщо вірити Віталію Кличку, фракція «Удару» має намір зробити все можливе, щоб негайно запустити в роботу систему «Рада-3» для забезпечення індивідуального голосування. Втім, надії на те, що нардепи будуть голосувати тільки за себе, а й не за сусіда, мало. Тим часом, наростає ризик, що колосальна кількість законів і кадрових призначень будуть скасовуватися в судовому порядку.

Початок першої лютневої сесії Верховної Ради, схоже, розпочнеться з великого скандалу: якщо вірити Віталію Кличку, фракція «Удару» має намір зробити все можливе, щоб негайно запустити в роботу систему «Рада-3» для забезпечення індивідуального голосування. Втім, надії на те, що нардепи будуть голосувати тільки за себе, а й не за сусіда, мало. Тим часом, наростає ризик, що колосальна кількість законів і кадрових призначень будуть скасовуватися в судовому порядку.

Останній день роботи Верховної Ради VI скликання ознаменувався голосуванням по внесенню змін до регламенту ВР. Депутати зафіксували в однойменному законі конституційну норму про особисте голосування депутата. Але вже тоді було зрозуміло, що, не передбачивши ніяких санкцій за порушення норми про індивідуальне голосуванні, депутати залишили стан справ недоторканним. Що й підтвердилося при знятті голови НБУ Сергія Арбузова і призначенні на цю посаду Ігоря Соркіна, коли були зафіксовані непоодинокі голосування декількома картками.

Після цього лідер фракції «Удар» Віталій Кличко подав до Окружного адмінсуду Києва позов проти спікера ВР Володимира Рибака. Суть позову - заборонити голові парламенту підписувати рішення ВР, прийняті з порушенням норм Конституції і регламенту. А голова виконкому Рівненської центру "Удар" Олексій Муляренко подав два судових позови в Рівненський адміністративний суд на протиправні дії народних депутатів фракції Партії регіонів за фактами неособистого голосування в парламенті.

Читайте також: Кличко подав до суду на Рибака за незабезпечення виконання норм Конституції при голосуванні за обрання голови НБУ

Рибак у відповідь вибухнув заявою, в якій звинуватили опозиціонерів у резонерстві. «Дехто з лідерів опозиційних фракцій майже п'ять років тому, маючи відповідні повноваження, ініціював розробку цієї системи («Рада-3», - ред.), але з причин не тільки політичного, але й фінансового, організаційно-технічного та правового характеру , так і не ввів її в дію», - заявив спікер ВР, додавши, що він регулярно звертає увагу нардепів на необхідність дотримання норм голосування.

Нардеп від Партії регіонів Володимир Олійник підтримав спікера - свого колегу по партії. «Скажіть, яке конституційне право у спікера не підписувати рішення парламенту? У нього ж немає права вето. Спікер повинен підписати рішення, а далі вступає Президент, який може ветувати закон, або суд , - заявив РБК-Україна Олійник.

Але в «Ударі» розраховують, що Окружний суд задовольнить їх позов і це стане корисним прецедентом. Якщо ж суд не задовольнить позов опозиції, то послідовники Віталія Кличка готові йти аж до Європейського суду з права людини (ЄСПЛ), який, до речі, нещодавно зобов'язав поновити на посаді судді Верховного суду України Олександра Волкова. Як пояснив РБК-Україна народний депутат від «Батьківщини» Андрій Шевченко, одним з мотивів ЄСПЛ стало саме не індивідуальне голосування депутатами за зняття судді.

Читайте також: Олександра Волкова повинні поновити на посаді судді ВСУ, - рішення ЄСПЛ

«Особисте голосування прописано в Конституції, тому Рибак повинен був не просто закликати до індивідуального голосування, а прийняти конкретні заходи до того, щоб голосування відбувалося особисто. Він цього не зробив. Вся країна бачила, що депутати голосують не за себе. Як мінімум в двох випадках рішення було ухвалено незаконним чином. Ми просимо суд визнати незаконними дії Рибака. Поки - визнати, що він не забезпечив достатніх умов, не вжив достатніх дій для того, щоб була дотримана Конституція», - сказав РБК-Україна нардеп від «Удару» Ростислав Павленко.

Поки ж суть та справа, ніяк не вирішиться питання про запуск системи голосування «Рада-3», яка, за словами Володимира Рибака, була встановлена ще в 2008 р. До речі, нардеп від «Батьківщини» Андрій Парубій ще наприкінці минулого скликання ВР запевняв , що парламент VII скликання вже буде користуватися «Радою-3», яка унеможливлює не індивідуальне голосування (завдяки спеціальній сенсорній кнопці).

Вочевидь, бажаючи відтягнути момент запуску «Ради-3», в Раді були запущені розмови про її можливий негативний вплив нової системи голосування на здоров'я. Розробники системи відреагували оперативно, підкресливши, що «Рада-3» вже ніяк не шкідливіша за мобільні телефони або інші сучасні електронні пристрої. Але все одно, питання про запуск «Ради-3» було вирішено винести на обговорення в регламентному комітеті, перше засідання якої має відбутися не раніше 5 лютого.

Читайте також: Ігор Калєтнік: "ВР повинна голосувати за позбавлення депутатів-сумісників мандату"

Поки ж, якщо дивитися на ситуацію з правової точки зору, величезна кількість законодавчих актів, прийнятих парламентом, залишається під питанням. Адже закон, прийнятий з порушенням Конституції і регламенту, не може вважатися таким, що має абсолютну силу і, в принципі, через судове рішення, може бути скасованим у будь-який момент.

Думка фахівця

Юрій Ключковський, депутат ВР III-VI скликань (1998-2012 рр.):

- Члени парламенту порушують закони і Конституцію, а ми дискутуємо, які юридичні міри треба почати. Досить присяги народного депутата України, за порушення якої я б позбавляв мандата.Констітуція говорить, що порушення конституційної процедури прийняття закону означає не дію законів, а це означає, що відповідні посадові особи не мають права запускати їх в процес набуття чинності - не повинен підписувати голова ВР, повинен повертати як не чинний (закон або постанову) тому Президент України.

Хіба закони, прийняті ВР з порушенням Конституції, є чинними? Ні. А кадрові порушення, зроблені з порушенням Конституції, мають силу? Ні. Тому рішення Окружного суду на користь позову «Удару» може викликати лавину скасування законів і кадрових призначень. Однак, я не вірю, що наш суд ухвалить таке рішення. Але, тим не менше, сам факт звернення до суду з цього приводу, мені здається, дуже важливий.

І до речі, раз в Європейському суді з прав людини на це питання звернули увагу і приймали рішення з цього питання (сміється), то керівництву держави має бути дуже соромно.

Анна Писаренко