Звіт Кабміну: охорону здоров'я рятують ефемерними зобов'язаннями

У програмі своїй діяльності Кабінет міністрів не соромився брати на себе підвищені зобов'язання у сфері охорони здоров'я, обіцяючи українцям повномасштабні реформи. Зокрема, МОЗ планував ввести страхову медицину, поліпшити якість медпослуг і навіть популяризувати здоровий спосіб життя. Однак саме розпливчастість формулювань взятих на себе зобов'язань, задекларованих у програмі уряду, дала можливість МОЗ у звіті Кабміну говорити про свої заслуги. Втім, експерти визнають, що єдиним успіхом відомства стала реформа держзакупівель ліків. В іншому Миздраву не вистачає професіоналізму та ефективного лобі.

Купа планів

Нинішня команда реформаторів у Міністерстві охорони здоров'я обіцяла істотно перетворити роботу всієї медичної галузі та змінити підходи до її управління. Парламентська коаліція поставила їм в обов'язок провести структурну реорганізацію системи медобслуговування. Для цього МОЗ повинен був стимулювати розвиток первинної медико-санітарної допомоги, забезпечити реалізацію принципів вільного вибору лікаря пацієнтом, а також - рівних прав для медустанов всіх форм власності.

Крім того, уряд, згідно з програмою його діяльності, взяло на себе зобов'язання забезпечити якісні та доступні медичні послуги для громадян. Перш за все, МОЗ повинен був ввести обов'язкове використання клінічних протоколів, формули розрахунку вартості медичних послуг, надати автономність медустановам, а також почати поетапно вводити загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

У звіті Кабінету міністрів зазначено, що для виконання цих обіцянок МОЗ ще в минулому році розробив пакет відповідних законопроектів, а уряд їх вніс в парламент. Проте, як раніше писало РБК-Україна, у частини народних депутатів з профільного комітету Ради виявилася інша точка зору на реформу системи охорони здоров'я. В результаті урядовий пакет законопроектів "завис" у Раді.

"Причинами цього є, очевидно, не тільки те, що пакет законопроектів про автономізацію медичних установ не прийнятий парламентом, але і те, що, можливо, тактика, яку ми обрали для пропагування наших ініціатив, могла б бути краще з точки зору роз'яснення і депутатів, і громадськості. Цей урок ми врахуємо, - пояснив РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець. - Але, знову-таки, це не означає, що ми не будемо йти цим шляхом. Іншого шляху розвитку немає".

Чиновник також пообіцяв знайти компроміс з депутатським корпусом з приводу автономізація медичних закладів та вдосконалити законопроекти. У цьому році, за словами Перегінця, МОЗ планує реалізувати й інші важливі елементи цієї реформи. "Це зміна системи фінансування системи охорони здоров'я, формування нових механізмів для використання держкоштів, поліпшення якості надання послуг", - запевнив РБК-Україна заступник міністра.

Незначного прогресу МОЗ вдалося досягти і за запровадження для обов'язкового використання клінічних протоколів. У звіті Кабміну наголошується, що відомство затвердило 20 таких документів. Однак кілька десятків протоколів ще належить розробити.

Страхова медицина непотрібна

Втім, Кабмін у звіті забув згадати про виконання ще одного важливого обіцянки, які давала команда реформаторів МОЗ, а саме: ні уряд слова не сказала про свої успіхи щодо запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Втім, говорити уряду поки і не про що - відповідний законопроект так і не був зареєстрований у Верховній Раді.

Більш того, у МОЗ переконані, що саме зараз такий закон країні ні до чого. Адже, на думку чиновників, на даному етапі неможливо перейти до обов'язкового медичного страхування.

"Прийняття закону про обов'язкове медичне страхування зараз абсолютно недоцільно, оскільки ми до цього не готові, і ми це неодноразово пояснювали, - впевнений Ігор Перегінець. - Ввести обов'язкове медичне страхування зараз нереалістично з точки зору готовності системи. Ми чітко розуміємо, що нам треба зробити для того, щоб підійти готовими до ефективного і практичного впровадження страхової медицини. Починаючи з керування системою, фінансових інструментів, медустанов, їх форм управління, так і закінчуючи в цілому економікою України", - говорить Перегінець.

За його словами, для впровадження обов'язкового медстрахування треба підготуватися - розробити методику визначення вартості медичних послуг, щоб медустанови могли укладати контракти на виконання медпослуг. Крім того, продовжує заступник міністра, необхідно побудувати національну і регіональну інфраструктуру органів, які б ефективно закуповували ці послуги. "На даному етапі у нас нічого такого немає", - зазначив Ігор Перегінець.

Не Кабмін подав до парламенту законопроект, яким передбачається заборона на рекламу ліків. Мораторій був також одним з пунктів програми уряду, однак 27 січня Мінздоров'я випередили депутати комітету Ради з питань охорони здоров'я, рекомендувавши парламенту прийняти свій законопроект щодо введення заборони за основу.

Нічого конкретного не сказано в звіті і про обіцянку Кабміну змінити Національний перелік основних життєво важливих лікзасобів і виробів медпризначення. Планувалося, що МОЗ доповнить його списком препаратів, ефективність і безпека яких доведена. Втім, поки що уряд обмежився лише тим, що на сайті МОЗ минулої весни оприлюднило свій проект постанови, яким пропонується прийняти новий Національний перелік основних лікарських засобів в Україні.

Не зміг Моз назвати свої конкретні досягнення у популяризації здорового способу життя українців, незважаючи на те, що Кабмін планував створити належну інфраструктуру для занять фізкультурою і спортом. Фінансувати цей проект мали намір за рахунок державного-приватного партнерства, приватних інвестицій, а бізнесу натомість обіцяли податкові стимули та преференції. У теж час, МОЗ створив державне установа "Центр громадського здоров'я МОЗ України", визначивши 9 підвідомчих установ і підприємств, а також близько 30 закладів Держсанепідслужби, які підлягають консолідації у цьому органі.

Трохи про заслуги

Однією з основних своїх заслуг у МОЗ вважають реформування системи держзакупівель. Усунення корупційних схем при проведенні тендерів у системі охорони здоров'я відомству дійсно вдалося просунутися, передавши функції держзакупівель міжнародним організаціям. У звіті Кабміну зазначено, що для цього ще в минулому році були прийняті необхідні закони і підзаконна нормативно-правова база, що дозволило укласти відповідні договори.

Таким чином, міжнародним організаціям були передані повноваження по закупівлі ліків на суму понад 2 млрд гривень. Найближчим часом поставки препаратів повинні початися. За попередніми даними МОЗ, економія коштів після такої реформи, зокрема, для лікування туберкульозу та онкологічних захворювань складе від 30% до 60%. "Це говорить про те, що реформи можуть бути здійснені при консолідації зусиль парламенту, уряду, громадських організацій та роботи міністерства", - каже Перегінець.

Крім того, у звіті уряд згадало про декількох проектах, реалізація яких не передбачалася програмою уряду. Зокрема, Україна підписала зі Світовим банком угоду про надання кредиту на суму більше 200 млн доларів. Гроші планується направити на підтримку реформування системи охорони здоров'я у восьми областях. Крім того, досягнуто домовленості з Єврокомісією про те, що вона виділить близько 3 млн євро на будівництво сучасного лабораторного комплексу в Одесі. У МОЗ вважають, що відомству не вдалося запропонувати "ще більше незворотних змін". На думку Перегінця, цього не сталося, в тому числі, з-за недостатнього кадрового потенціалу.

Варягам важко

Однак і бізнес, і експерти вважають, що МОЗ не заслуговує високої оцінки своєї діяльності у сфері охорони здоров'я. "Реформа системи охорони здоров'я не йде, фактично вона заморожена. У питанні впровадження загальнообов'язкового медичного страхування взагалі немає ніякого руху", - поскаржився РБК-Україна директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков.

Відверто невисоку оцінку МОЗ поставив і директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков. "Але оцінка очікувано невисока. Навряд чи хтось із суб'єктів ринку всерйоз чекав запуску страхової медицини або перемоги над корупцією в тендерах. Очевидно, що реформи системи охорони здоров'я вимагають значно більшого часу і великих адміністративних і фінансових ресурсів", - упевнений він.

На думку Чорткова, у міністра охорони здоров'я дійсно мало повноважень щодо впровадження тієї чи іншої реформи. "У нього невеликий обсяг влади. "Варяги" поки що важко захоплюють владу. В Україні, як і раніше, більшість питань вирішується в кулуарах, за допомогою схем та корупції. Олександр Квіташвілі не звик працювати за допомогою таких механізмів", - говорить він.

Віз не їде

Втім, навіть позитивні ініціативи, які вдалося реалізувати відомству за рік - не тільки заслуга міністра і його команди. Виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина вважає, що передача держзакупівель ліків міжнародним організаціям - єдине, за що можна похвалити МОЗ і назвати реформою. "Але навіть ця єдина реформа була проведена завдяки наполегливості громадських організацій, народних депутатів і одного-єдиної людини в МОЗ, який реально працював - заступника міністра Ігоря Перегінця. Більше змін ми не бачимо", - говорить вона.

Про це нагадує і Глушков. "Хочеться назвати виконаним обіцянку щодо організації поставок лікарських препаратів через міжнародні організації, але і тут варто було б дочекатися перших постачань", - говорить він.

Стефанишина зазначає, що Мінздоров'я може намагатися поставити собі в заслугу розробку і подання, наприклад, пакету законопроектів про автономізацію медичних установ. "Ці законопроекти і правда потрібні і хороші. Але жоден з цих документів так і не прийнятий за цілий рік!" - нагадує вона. Крім того, Стефанишина наводить інший приклад - у сфері громадського здоров'я МОЗ створює Центр громадського здоров'я. "Його роботи ми поки не бачимо, він створений поки що тільки на папері", - каже вона. На думку директора фонду "Пацієнти України", МОЗ фактично нічого не вдалося зробити, оскільки міністру не дозволили набрати професійну команду. "Практично кожен заступник потрапив в міністерство за політичними квотами чи був кимось нав'язаний. Кожен заступник міністра робить те, що вважаємо за потрібне, як наслідок - немає злагодженої команди всього міністерства. МОЗ нагадує нам воза, яка намагається їхати на різних колесах і в результаті постійно гальмує", - вважає вона.