Друга частина статті доктора філософії в галузі права Олександра Прогнімака. У першій частині статті він проаналізував ризики, які стоять на поточному історичному етапі перед слов'янськими цивілізаціями, а також прийшов до висновку, що необхідно створювати Лігу слов'янських держав.
Друга частина статті доктора філософії в галузі права Олександра Прогнімака. У першій частині статті він проаналізував ризики, які стоять на поточному історичному етапі перед слов'янськими цивілізаціями, а також прийшов до висновку, що необхідно створювати Лігу слов'янських держав.
В основу нової соціальної концепції має бути покладений ряд базових цінностей і принципів, таких як:
- повага до людської особистості в поєднанні з соціальною відповідальністю держави і солідарністю громадян;
- взаємна підтримка родинних країн і народів в ім'я економічного добробуту, підвищення рівня життя людей і спільного розвитку;
- забезпечення стійкості економічних і політичних об'єднань слов'янських країн в бурхливому океані світової економіки;
- перебудова і модернізація національних економік на основі сучасних і раціональних технологічних рішень, стимулювання енерго- та ресурсозбереження;
- взаємодопомога у сфері суспільної та міжнародної безпеки;
- активна взаємодія у сферах освіти, науки і культури.
Крім цього, прямим обов'язком Ліги слов'янських держав має стати розробка більш життєздатної і адекватної сучасним реаліям моделі держави та міждержавного співробітництва. Ні для кого не секрет, що нинішні форми державного управління в країнах пострадянського простору, якщо навіть умовно визнати, що вони справляються зі своїми традиційними завданнями, серйозно відстають у постановці та реалізації нових функцій державного менеджменту, включаючи інвестиції в людський капітал, розвиток технологій, забезпечення відновлення екології, ефективний контроль над економічними процесами з боку суспільства.
Важливий стимул, що стосується відновлення привабливості слов'янської єдності, полягає у прозорості та об'єктивності правил гри. Новий етап у розвитку слов'янського світу стане можливим лише на основі дотримання критеріїв чесності, об'єктивності та відповідальності. Цинічній і нещадній конкуренції сучасного світу ми повинні протиставити взаємну чесність, солідарність і спільні зусилля, спрямовані на підвищення статусу і ролі слов'янського фактора в світовому розвитку. В іншому випадку нам уготована малоприваблива перспектива стати будівельним матеріалом для чужих цивілізаційних та інтеграційних проектів, ініційованих і просуваються центрами сили і влади сучасного світу.
Перелік аргументів, які висловлюють наші опоненти, добре відомий. Вони в основному зводяться до переваги західних цінностей, визнаних як вищі, прийняті без розбору і критичної оцінки, а також загрозу втрати незалежності в будь-якому інтеграційному проекті, зрозуміло, окрім НАТО чи допоміжних структур, створюваних Європейським Союзом.
Однак на ділі ситуація не виглядає такою однозначною, як про це говорять окремі європейські політики та їхні українські партнери.
По-перше, запропонована нами Ліга слов'янських держав не передбачає негайного або обов'язкового вступу її членів в інші економічні та політичні організації, в які входять її учасники.
По-друге, виникли й існуючі в сучасному світі інтеграційні структури далеко не завжди однорідні, і зовсім не обов'язково засновані на принципі закритого, «ексклюзивного членства», який заперечує можливість асиметричного участі членства тієї чи іншої країни в різних об'єднаннях. Наприклад, Казахстан, який разом з Росією та Білоруссю є учасником Митного союзу, Єдиного економічного простору і ОДКБ, одночасно бере участь в організації ШОС, утвореної державами континентальної Азії, а також в організаціях, пов'язаних з європейською безпекою (ОБСЄ), співпрацею країн ісламського світу (Організація ісламської співробітництва) і ряді проектів, що стосуються діалогу культур, релігій і цивілізацій.
Представники ЄС, які в діалозі з Києвом характеризують підготовлений сторонами варіант Угоди про асоціацію мало не як доленосний проект, що однозначно визначає нинішні і майбутні перспективи Україні, навмисно замовчують про те, що однойменне угоду Брюссель підписав з такою далекою латиноамериканською країною, як Чилі. І це, втім, ніяк не заважає Чилі брати участь у відповідних міжамериканських і латиноамериканських регіональних організаціях, як політичних, так і економічних. Точно так же, в Брюсселі нікому не прийде в голову фантазувати про те, що встановлення зони вільної торгівлі з Україною або з кимось ще може якимось чином ущемити право Європейської Комісії укладати аналогічні угоди чи не з усім іншим світом, включаючи Південну Корею, ПАР, Бразилію, Індію і цілий ряд інших великих і малих країн.
Відзначимо, що в пострадянському просторі поступово утверджується практика дотримання рівності та рівноправності учасників інтеграційних проектів, без чого такі проекти навряд чи зможуть зберегти потрібну стабільність і стійкість. Тому, ініціюючи створення Ліги слов'янських держав, ми прагнемо не тільки створити додатковий майданчик, що дозволяє визначити і консолідувати цивілізаційну спільність слов'янських народів, але також розширити можливості для їх участі в різних схемах і проектах, що забезпечують взаємні економічні та політичні переваги.
Умови рівноправного співробітництва дозволяють реально впливати на прийняття політичних рішень, що виглядає куди привабливіше, ніж безперспективні надії частини українських політиків на вступ в систему західних спілок. У відповідь на ці набили оскому тези і заклики керівник і засновник близькою до розвідки США аналітичної групи Stratfor Джордж Фрідман недавно прямо заявив, що «безумовно, не буде ні розширення ЄС, ні розширення НАТО разом з Україною». Як кажуть, без коментарів.
Тенденції світової політики та економіки динамічні і мінливі. В умовах світової фінансово-економічної кризи, яка загрожує перерости в затяжну рецесію, впевнені та однозначні прогнози на довгу перспективу здаються не надто вдячним заняттям. У той же час, якщо ми не будемо робити висновки на підставі свого власного, так само як і чужого досвіду, ми навряд чи зможемо приймати правильні, оптимальні рішення.
У далекому від досконалості сучасному світі перспективи держав та їх об'єднань багато в чому залежать від точності рішень, що приймаються політичним керівництвом на основі відповідних експертних розробок і оцінок. Зараз важко прогнозувати, хто більше виграє, і хто понесе найбільш істотні втрати на новому витку глобальної конкуренції. Наша задача і наш обов'язок - запропонувати найбільш привабливі шляхи і способи вирішення існуючих проблем, не відкидаючи тих можливостей, які можуть надати існуючі або можливі в осяжній перспективі механізми міжнародного співробітництва.
У випадку України тим більше немає ніякого сенсу в черговий раз добровільно потрапляти в ідеологічні пастки, безвідносно до того, наскільки солодкавої і оптимістичною може бути маскує їх риторика. При тверезої оцінки і відповідальному підході будь-які інтеграційні плани і проекти повинні піддаватися самому скрупульозному аналізу з точки зору їх реальних можливостей, відповідності національним інтересам і забезпечення бажаних результатів.
В умовах наростання нестабільності в сучасному світі створення Ліги слов'янських держав може і повинно стати механізмом, що сприяє відновленню взаємної довіри і відпрацювання дієвих форм співпраці між урядами слов'янських держав, поряд з розширенням плідних контактів між політиками, громадськими діячами та структурами громадянського суспільства.