Президент США Барак Обама підписав закон про нові санкції щодо Ірану, прийнятий 2 серпня 2012 р. Конгресом США. Відповідно до закону, для американських підприємців вводиться заборона на вчинення будь-якого роду трансакцій з належними до цілого ряду галузей компаніями мусульманської країни, повідомляє Associated Press.
Президент США Барак Обама підписав закон про нові санкції щодо Ірану, прийнятий 2 серпня 2012 р. Конгресом США. Відповідно до закону, для американських підприємців вводиться заборона на вчинення будь-якого роду трансакцій з належними до цілого ряду галузей компаніями мусульманської країни, повідомляє Associated Press.
Починаючи з сьогоднішнього дня, бізнесмени США не вправі підтримувати ділові відносини з іранськими підприємствами, що займаються видобутком вуглеводнів, судноплавними перевезеннями і страховою справою. Крім того, поза законом ставляться будь-які контакти з фінансовими установами ісламської республіки.
Новий закон передбачає розширення санкцій, накладених Білим домом на Іран влітку 2010 р. У планах США - продовжити політику "нафтового стримування" Тегерану: американські політики сподіваються істотно скоротити сировинний експорт мусульманської країни.
Обама має репутацію противника силової операції в Ірані. Президент США робить ставку на економічний тиск, яке, на думку аналітиків з його команди, здатне змусити Тегеран відмовитися від планів створення атомної зброї.
Республіканський кандидат у президенти США Мітт Ромні виступає з різкою критикою близькосхідної політики Барака Обами. Претендент від "слонів" впевнені, що нинішня американська адміністрація "потурає" Тегерану, одночасно з цим послаблюючи зв'язки з Ізраїлем.
США, Ізраїль і країни Євросоюзу підозрюють Іран в спробах створити ядерну зброю. Американська розвідка не сумнівається, що Іран здатний створити ядерну зброю, і нарощує потужності для збагачення урану, які при бажанні можуть бути використані для створення ядерних боєголовок. Водночас, розвідка впевнена, що Іран не стане самостійно починати або провокувати військовий конфлікт.
Іранський уряд заявляє, що ядерна програма носить виключно мирний характер і направлена на забезпечення країни електроенергією.
Як повідомлялося, з 1 липня ц.р. вступило в силу ембарго Євросоюзу на імпорт іранської нафти. Чи не єдиним, хто підтримує Іран в конфлікті з ЄС та іншими країнами, залишається Президент Венесуели Уго Чавес. У червні під час зустрічі з президентом Ірану Махмудом Ахмадінеджадом він розкритикував санкції проти Ісламської Республіки. За словами Президента Венесуели, Тегеран може розраховувати на допомогу і підтримку венесуельського народу. Чавес не став уточнювати, про які конкретні кроки Каракаса може йти мова.
У листопаді 2011 року Президент Ізраїлю Шимон Перес заявив, що його країна не виключає можливості нанесення авіаударів по Ірану.
Переконати Іран відмовитися від збагачення урану намагається і Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), але безуспішно. 8 червня ц.р. МАГАТЕ заявило, що чергове коло перемовин з Іраном на тему його ядерної програми не закінчилося домовленістю про широкі можливості інспектування іранських ядерних об'єктів. На початку червня місії США в МАГАТЕ повідомили, що Іран володіє запасами низькозбагаченого урану, яких досить для створення декількох ядерних бомб. Крім того, останній квартальний звіт МАГАТЕ свідчить про те, що Тегеран як і раніше відмовляється надавати всю інформацію про свою ядерну програму.
Ситуація навколо ядерної програми Ірану загострилася після того, як МАГАТЕ раніше повідомило, що Тегеран вів розробки ядерної зброї. Країни Заходу ввели проти Ісламської республіки санкції, на що Тегеран пригрозив перекрити Ормузьку протоку, через який проходить до 40% світового імпорту нафтопродуктів. 3 лютого Верховна лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що Ісламська республіка продовжить розвивати свою ядерну програму, незважаючи на санкції та погрози Заходу.
Іран - другий найбільший виробник нафти серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії. У 2010 р. Іран перебував на третьому місці в світі за обсягами експорту нафти після Саудівської Аравії і Росії. На частку країн Євросоюзу наразі припадає близько 3% іранського експорту сирої нафти. Найбільшим же споживачем іранського "чорного золота" є Китай, який закуповує 20% нафти республіки. За інформацією ОПЕК, загальна вартість річного експорту іранської нафти становить 71,6 млрд дол.