Аеропорт "Бориспіль" - одне з небагатьох держпідприємств, що в 2015 році може похвалитися кардинальним поліпшенням показників. Стагнуюче і збиткове ще рік тому держпідприємство, обтяжене боргами і пострадянською культурою, змогло подолати кризу. Результати звітності "Борисполя" за підсумками III кварталу 2015 року доводять - і держпідприємство можна зробити прибутковим.
Аеропорт "Бориспіль" - одне з небагатьох держпідприємств, що в 2015 році може похвалитися кардинальним поліпшенням показників.
Стагнуюче і збиткове ще рік тому держпідприємство, обтяжене боргами і пострадянською культурою, змогло подолати кризу. Результати звітності "Борисполя" за підсумками III кварталу 2015 року доводять - і держпідприємство можна зробити прибутковим.
З початку року аеропорт демонструє зростання об'ємів, і заробив вже більше 467 млн грн чистого прибутку. Аеропорт почав гасити борги, які сформувалися ще з часів підготовки до Євро-2012, вперше за останні роки виплатив дивіденди державі та підвищив зарплату співробітникам. У чому запорука успіху "Борисполя", і які перспективи аеропорту?
Ситуація на ринку авіаперевезень України в останні роки не сприяє розвитку аеропортів. Зниження доходів населення і падіння інтересу іноземних авіакомпаній до польотів в Україну призводять до зменшення кількості пасажирів. Так, за даними Міністерства інфраструктури, в першому півріччі 2015 року загальна кількість пасажирів в українських аеропортах, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротилася на 12%.
Аеропорт "Бориспіль" - виняток у цій статистиці. У першому півріччі він продемонстрував 2% зростання пасажиропотоку. За підсумками 9 місяців зростання склало вже 5%. Всього ж з початку року аеропорт обслужив 5,6 млн осіб.
"Зростання пасажиропотоку аеропорту "Бориспіль" в 2015 році - не подарунок долі, а результат системної роботи по реформуванню держпідприємства. Як наслідок, аеропорт збільшив кількість як прямих, так і трансферних пасажирів", - говорить керівник аеропорту "Бориспіль" Євген Дихне.
За рахунок чого Дихне і його команді вдалося залучити нових пасажирів?
Після приходу на підприємство в кінці 2014 року Дихне і його команда провели роботу над помилками попередників. Зокрема, прийшли до висновків, що в 2010-2014 роках аеропорт розвивалося екстенсивно, з акцентом на гігантоманію і максимальне "освоєння коштів". Політика конфронтації з базовими перевізниками, стала "фірмовим знаком" попередніх керівників, перешкоджала перетворенню аеропорту "Бориспіль" у міжнародний транзитний вузол - хаб.
Тому, станом на листопад 2014 року завантаження терміналів "Борисполя" не перевищувала 20%. При тому, що, порівняно з аналогічними іноземними аеропортами, "Бориспіль" використовував неефективні, трудомісткі і енергозатратні технології. Разом з низьким рівнем продуктивності праці це вело до збільшення вартості послуг аеропорту для авіакомпаній. А низький рівень сервісу відштовхував від "Борисполя" пасажирів.
Щоб виправити ситуацію команда Євгена Дихне зробила ставку на залучення транзитних пасажиропотоків та поліпшення рівня надання послуг.
Щоб збільшити транзит, менеджмент аеропорту в першу чергу врегулював конфліктні ситуації з авіаперевізниками, які створювало попереднє керівництво "Борисполя". У попередні роки аеропорт, будучи монополістом, конфліктував зі всіма великими перевізниками.
"Аеросвіту" не дали збудувати приватний термінал, щоб мати можливість самим "освоювати" державні гроші, як було прийнято в ті роки. Авіакомпанії МАУ - єдиному авіаперевізника, який був зацікавлений у побудові хаба - не давали можливості залучати транзитні пасажиропотоки.
На держпідприємствах, особливо монополістів, своя логіка. Особливої зацікавленості клієнтів, з яких не отримаєш "неофіційний" дохід, не було.
Від цієї логіки команда Євгена Дихне відмовилася. На початку 2015 року конфлікт з МАУ було врегульовано, що призвело до значного зростання пасажиропотоку. І, як наслідок, різко збільшилися надходження в аеропорт. Так, у січні-вересні нинішнього року МАУ заплатила аеропорту в шість разів більше грошей, ніж за такий же період минулого року.
Аналогічним чином були врегульовані конфлікти і спори з іншими авіакомпаніями, що дало можливість збільшити надходження в аеропорт.
Відтік авіакомпаній з аеропорту був зупинений. Більш того, багато з них збільшили частоту рейсів з "Борисполя". При тому, що в столиці є більш дешевий для авіакомпаній аеропорт "Київ" (Жуляни).
Іншим ключовим напрямком, на якому зосередилася команда Дихне, стало підвищення якості послуг аеропорту.
За кілька місяців у "Борисполі" завершили реконструкцію зони внутрішніх рейсів в терміналі D, яка тягнулась роками, і перевели обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів "під один дах".
В аеропорту відкрили численні ресторани, нові дитячі ігрові зони, кімнати для пасажирів з дітьми, пункти зарядки мобільних пристроїв, впровадили нові сервіси - від онлайн реєстрації до прискореного проходження формальностей, впорядкували роботу автобусів і таксі. До речі, від цих послуг аеропорт вперше почав отримувати прибуток.
Впроваджена система онлайн-контролю і реагування на виникнення черг дозволила скоротити тривалість проходження формальностей в середньому на 18%.
Важливо й те, що в "Борисполі" впровадили елементи системи Mystery Shopper. Вона дозволяє контролювати дотримання співробітниками аеропорту стандартів обслуговування клієнтів.
Наскільки ефективними були ці заходи? У 2015 році "Бориспіль" визнаний авторитетною міжнародною компанією Skytrax одним з кращих аеропортів Східної Європи.
Команда Дихне зосередилася не лише на залучення нових пасажирів, але і провела оптимізацію витрат аеропорту. В першу чергу, керівництво "Борисполя" провело переговори з постачальниками, що дозволило негайно знизити на 7-15% ціни навіть за контрактами, укладеними попередніми керівниками. На цьому прикладі стало зрозуміло, що закупівлі в аеропорту багато років здійснювалися з урахуванням горезвісної "специфіки держпідприємств".
Тому Євген Дихне змінив прийнятий на підприємстві підхід до проведення закупівель товарів і послуг: аеропорт відмовився від закупівель, спрямованих на "освоєння коштів", налагодив прозорість процесу, впровадивши систему електронних торгів та онлайн-трансляцію закупівель.
"Підприємство стало закуповувати тільки те, що дійсно необхідно для виробництва. Адже при інвентаризації в кінці 2014 року було виявлено величезну кількість невикористаного обладнання, закупленого "про запас", і навіть продукти харчування, придбані ще до Євро-2012", - підкреслив Євген Дихне.
Активи, які не використовувалися, тимчасово законсервовано, іншим знайшли більш раціональне застосування. Наприклад, автомобілі "Хюндай", які закуповувалися під Євро-2012, передали Національній поліції.
Крім того, були оптимізовані технологічні процеси, що дало змогу ще більше скоротити собівартість.
Збільшення доходів з одночасною оптимізацією витрат забезпечили прибутковість підприємства. Вже за підсумками першого півріччя 2015 року аеропорт, вперше за 3 роки, спрацював прибутково.
За підсумками дев'яти місяців поточного року, прибуток аеропорту склав понад 467 млн грн (збиток за 9 місяців минулого року становив 45 млн грн).
Це дозволило керівництву "Борисполя" почати гасити борги за кредитами, взятими ще в 2006-2012 роках. За 9 місяців 2015 року аеропорт виплатив державним банкам та Міністерству фінансів 1,2 млрд грн.
Більш того, збитковий раніше аеропорт почав виплачувати дивіденди державі. За 9 місяців 2015 року сума дивідендів і податку на прибуток до держбюджету склала 165,5 млн грн.
Таку роботу команди "Борисполя" оцінили в Мінекономіки і Мінфіні. Адже аеропорт - чи не єдиний приклад успішного держменеджменту, який кардинально покращує показники підприємства.
Не забуває керівництво аеропорту і про своїх співробітників. За рахунок підвищення рівня продуктивності праці, середня зарплата на підприємстві зросла майже на чверть.
Які перспективи у "Борисполя" у нинішній економічній ситуації? Керівництво країни має великі плани щодо розвитку аеропорту.
У липні нинішнього року Президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО щодо захисту національних інтересів в галузі авіації. Документ передбачає створення на базі держпідприємства міжнародного транзитного аеропорту. Таким чином, реалізована командою Євгена Дихне "хабова" стратегія отримала підтримку на найвищому рівні.
Подібні амбітні плани можуть бути реалізовані тільки при об'єднанні зусиль як аеропорту, так і базової авіакомпанії. Вже зараз базова авіакомпанія МАУ забезпечує левову частку транзитного пасажиропотоку "Борисполя".
"Як показує міжнародний досвід, створення транзитного аеропорту можливо лише спільно з сильним національним перевізником. Про це свідчать приклади розвитку аеропортів Франкфурта, Парижа, Мюнхена, Стамбула, Амстердама" - констатує експерт авіаційної галузі Максим Волошин.
Але не все так безхмарно. Дихне визнає - ламати систему роботи аеропорту, яка встановилася за останні роки, важко.
Крім збільшення доходів, оптимізації витрат та підвищення якості послуг, керівництво "Борисполя" змушене боротися з корупцією, в тому числі, серед своїх співробітників, змінювати менталітет як всередині підприємства, так і зовні.
Мова йде про осіб, які роками годувалися з держпідприємства: "побутових" розкрадачів з числа співробітників, власників сумнівних компаній "прокладок", співробітників прокуратури, роками покривали схеми на держпідприємстві, чиновників різного рівня. Всі вони дивилися на держпідприємство як на джерело збагачення.
Вперше за кілька років держпідприємство вийшло на прибуток і поліпшило фінансовий результат на півмільярда гривень. А адже це значить, що хтось ці півмільярда гривень втратив.
Але в. о. гендиректора "Борисполя" Євген Дихне заявляє: "Я був готовий до опору, тому що впевнений, що альтернативи реформам немає. Аеропорт "Бориспіль" буде динамічно та успішно розвиватися".
Чи зуміє держава оцінити проведені реформи та поширити позитивний досвід на інші держпідприємства - покаже час. Деякі експерти заявляють, що держпідприємства апріорі не можуть бути успішними, і що врятувати їх може тільки приватизація та передача у приватні руки.
У той же час, приклад аеропорту "Бориспіль" говорить про інше. Він підтверджує, що держава може бути ефективним управлінцем. Питання в тому, чи готові інші держпідприємства йти по такому шляху?