Податковий кодекс і ПДВ: нові зміни і правки

З 1 липня в повному обсязі може почати працювати система електронного адміністрування ПДВ. Але, якщо нардепи, уряд і експерти не встигнуть до парламентських канікул внести в Раду зміни до Податкового кодексу, розроблені Державною фіскальною службою, тестовий режим електронного адміністрування ПДВ буде продовжено до кінця року.

Ефект, про який не говорять

Цікаво спостерігати за риторикою депутатів і чиновників залежно від займаних ними посад.

Голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насиров на посаді глави комітету Ради з питань податкової та митної політики не був завзятим прихильником системи електронного адміністрування ПДВ. Члени комітету в середині грудня 2014 року навіть рекомендували до прийняття законопроект про скасування запропонованого урядом механізму стягування податку. Вони аргументували свою позицію, зокрема, тим, що система не є європейською практикою.

Також в коаліційній угоді депутати брали на себе зобов'язання скасувати відповідні норми.

А сьогодні, через місяць після свого призначення керівником ДФС, Насиров вважає, що альтернативи системі електронного адміністрування немає. Звітуючи перед членами податкового комітету ВР, він заявив, що за час тестового режиму відпрацювання електронного адміністрування (з 1 лютого) через систему було зареєстровано 83 млн податкових накладних 180 тис. платників.

На 1 липня через неї "прокручено" 280 млрд грн ПДВ. У березні-квітні сплачено на ПДВ-рахунки в Держказначействі понад 19 млрд грн, у травні - близько 8,5 млрд грн.

Головне завдання електронного адміністрування ПДВ - ліквідація можливості формування фіктивного податку. Але який обсяг ПДВ вдалося "обілити" контролюючим органам - в ДФС і Мінфіні замовчують.

А в податковому комітеті Ради навіть такого запиту і не робили. Але голова комітету Ніна Южаніна ("Блок Петра Порошенко") передбачає, що ціна питання для бюджету зараз може становити 4-6 млрд грн. "Тільки по Києву в лютому скарбниця отримала +20% ПДВ, у березні - втричі більше", - додала вона.

Офіційно оприлюднених оперативних даних про виконання бюджету за 5 місяців в розбивці по податках немає. За даними джерела РБК-Україна в ДФС, фактичний збір внутрішнього ПДВ в січні-травні перевищує планові на 5,62 млрд грн (перераховано 42,077 млрд грн). Зокрема, план травня перевиконано на 2,4%.

Загалом, як повідомили РБК-Україна в прес-службі Мінфіну, за оперативними даними Держказначейства на 2 червня, доходи держбюджету з початку року склали 204,9 млрд грн, що на 54,2 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2014 року. Зростання йде, в основному, за рахунок девальвації.

Крім того, у порівняльній базі вже відсутні надходження від Криму. "Зараз курс гривні повернувся до меж, закладених в законі про держбюджет на 2015 рік. Таким чином, цього фактора додаткових надходжень до бюджету вже не існує", - додали в прес-службі міністерства.

В той же час Мінфін звернув увагу, що фактор знецінення гривні не тільки збільшив відрахування в казну, але й зобов'язання по відшкодуванню. Як раніше повідомляв РБК-Україна, у бізнеса з квітня почалися проблеми з автоматичним відшкодуванням ПДВ.

Джерело в ДФС додало, що плановий розклад по поверненню податку за 5 місяців недовиконано майже на 9% або трохи більше 2 млрд грн, з травня - на 5%, або 255 млн грн.

Бізнес і депутати резонно задають питання: чи піде за системою повного переходу на електронне адміністрування ПДВ з 1 липня таке ж повне і в автоматичному режимі відшкодування податку? Відповіді на це питання немає.

Роман Насиров вважає, що ці два механізми не взаємопов'язані. Адміністрування в такому режимі дасть можливість збільшити надходження від ПДВ. А Мінфін може переглянути річний план на повернення податку. Поки що сума, закладена в бюджеті менша, ніж обсяг заявок.

Після свого призначення в інтерв'ю РБК-Україна Насиров запевняв, що буде просити збільшення плану на повернення ПДВ. А на режим повного автоматичного відшкодування податку ДФС зможе перейти через півроку.

Зміни в авралі

До закінчення тестового режиму залишається не так багато часу. А в ДФС лише зараз визнали наявність проблем, за версією чиновників, технічних.

У розпорядженні РБК-Україна опинилася порівняльна таблиця змін до Податкового кодексу, які дозволять удосконалити автоматичний режим адміністрування (див. таблицю в кінці тексту). Минулої п'ятниці відбулося перше засідання робочої групи, де експерти, представники бізнесу та депутати ознайомилися з напрацьованими правками. В цю середу робоча група збереться знову.

"Ми підсумували, в якому ключі можна працювати, які з'явилися нові нюанси", - пояснила Ніна Южаніна.

Вона запевнила, що від комітету до ДФС буде направлений запит про технічну готовність відомства працювати в електронному режимі. Від Мінекономрозвитку депутати хочуть отримати інформацію про фінансовий стан бізнесу і ризики відволікання обігових коштів. А від НБУ, його ставлення до того, що всі засоби з 1 липня будуть знаходитися не на рахунках банків, а Держказначейства.

Варто нагадати, що про наявність проблем з реєстрацією податкових накладних, солідарної відповідальності бізнесу, вимивання оборотних коштів і високих штрафних санкцій почали говорити ще влітку 2014 року, коли стало відомо про запровадження такого механізму в Україні. Але контролюючі органи воліли не чути ці розмови або вирішували їх точково - по мірі надходження.

На своїй першій прес-конференції після призначення Роман Насиров заявив, що, оскільки з цього приводу немає великих нарікань від платників податків та у ЗМІ, значить "ми зробили все можливе, щоб режим електронного адміністрування ПДВ був максимально ефективним, простим і робочим".

Але бізнес і зараз упевнений, що якщо внесення правок не затягнеться і їх встигнуть відпрацювати і прийняти до парламентських канікул (до середини липня), то позиція бізнесу до кінця так і не буде врахована.

За словами учасника робочої групи, голови комітету з податкових питань Громадської ради при ДФС Тетяни Шевцової, пропозиції ДФС носять, швидше, фіскальний характер.

"Добре, що визнали помилки і готові змінювати, але міняти треба, коли тестовий режим працює", - підкреслила вона.

ДФС пропонує розширити перелік підстав для не прийняття податкової звітності з ПДВ. Наприклад, якщо платник задекларував суми до відшкодування більше, ніж "фактично сплачені отримувачем товарів і послуг постачальникам таких товарів і послуг", розраховані за формулою для реєстрації податкових накладних.

До формули також досі є претензії, її вважають некоректною. У законопроекті вона розширена лише в частині сум поповнення з поточного рахунку платника в системі, в тому числі, сільгосппідприємств. Некоректність полягає в розрахунку показника митної вартості, виданих та отриманих накладних, показників відшкодування.

"ДФС до сьогоднішнього дня не оприлюднила зрозумілого алгоритму розрахунку суми, на яку платник податків може виписувати податкові накладні", - додав заступник голови ради ФРУ Дмитро Олійник.

Також відсутні офіційно затверджені алгоритми розрахунку перехідної суми - опублікованих на 1 лютого даних відшкодування або від'ємного значення ПДВ, а також овердрафту, суми, на яку платник може зареєструвати накладну без поповнення спецрахунку ПДВ, зазначила голова наглядової ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова.

Крім системних питань до податкових новацій є і технічні. Олійник зазначив, що при одночасній реєстрації певної кількості накладних (понад 10), квитанції про реєстрацію приходять із запізненням або не приходять взагалі. Щоб переконатися, зареєстрована вона чи ні, необхідно направляти запит, відповідь на який займає години, а іноді й кілька днів, оскільки на серверах ДФС часто виникають технічні труднощі.

Відсутня технічна можливість отримання із системи вилучення на будь-яку попередню дату. "Органи ДФС не створили сервіс, який би дозволяв платникам контролювати реєстраційну службу. Витяг неможливо отримати в режимі реального часу, а тільки 1 раз на добу станом на попередній день", - сказала Богданова.

За даними Романа Насирова, більше 2 тижнів тому почався процес напрацювання техзавдання для створення єдиної системи обслуговування - електронного кабінету платника податків. Як вже повідомляв РБК-Украина, для створення цієї системи уряд планує залучати гранти.

Законопроект також передбачає обнулення формули з 1 липня. "Залишиться тільки те, що за деклараціями", - пояснила Шевцова.

Також запропоновано обмежити право на податковий кредит трьома місяцями. Голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз вважає, що якщо бізнесмен за цей термін не скористався своїм кредитом, він втрачає право на відшкодування ПДВ - і настає зобов'язання по сплаті.

Але зміни передбачають і позитивні моменти для бізнесу.
Так, на рівні Податкового кодексу буде передбачена можливість коригування зобов'язань і кредиту. Але при цьому постачальник буде мати право зменшити суму своїх зобов'язань, а покупець - збільшити суму податкового кредиту, лише після реєстрації накладних з коригуваннями. Строк звернення із скаргами на недобросовісного бізнесмена буде збільшено з 60 до 365 календарних днів.

Щоб вирішити проблему і враховувати помилково сплачені суми або переплати ПДВ, ДФС обіцяє вести окремий реєстр і не арештовувати кошти, які знаходяться на електронних рахунках платника, якщо проти нього відкрито виконавче провадження. А з переліку обов'язкових реквізитів у накладній запропоновано виключити місцезнаходження платника.

Експерт групи "Податкова реформа" "Реанімаційного пакету реформ" Ілля Несходовский впевнений, що наявність такої вимоги до реквізитів веде до можливості корупційних зловживань."У мене був випадок, коли податківці сказали, що не знайшли компанію. А я їх питаю, а як виглядає будинок, до якого вони підійшли. Вони не змогли відповісти. А реквізит місцезнаходження дає їм привід відмовити в реєстрації накладної", - сказав експерт.

Тому бізнес і експерти впевнені, що необхідно вводити і відповідальність податківців, про що на засіданні робочої групи сказала Ніна Южаніна. Але ДФС і Мінфін ще думають.

Поки законопроект і запропоновані зміни обговорюються, компанії відстоюють ідею продовження строків тестового режиму до кінця року. З такою пропозицією, зокрема, ФРУ звернулася до міністра фінансів Наталії Яресько. За оцінками ФРУ, у нинішньому вигляді система передбачає відволікання на постійній і при цьому безкоштовній основі до 10% оборотних коштів підприємств.

Але ДФС не бачать необхідності запровадження такої відстрочки.

Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів"