Багато планів і мало часу: чим займеться Рада в останні тижні перед канікулами

Традиційно, після офіційного завершення сесії, наміченого на 20 липня, народні депутати повернуться на свої робочі місця у вересні (Фото: РБК-Україна/Віталій Носач) Традиційно, після офіційного завершення сесії, наміченого на 20 липня, народні депутати повернуться на свої робочі місця у вересні (Фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

19 жовтня 2017 року парламент відправив на розгляд до Конституційного суду два пов'язаних (не альтернативних) законопроекти - депутатський і президентський про скасування недоторканості. По суті тексти документів ідентичні, проте президентським пропонується обмежити недоторканність з 1 січня 2020 року. 6 червня Конституційний суд опублікував свій висновок, в якому визнав депутатський законопроект про скасування недоторканності таким, що відповідає Основному закону. Незабаром КС повинен винести свій вердикт щодо президентського законопроекту.

До закінчення восьмої сесії Верховної ради восьмого скликання залишилося п'ять тижнів. З них - лише три тижні для розгляду і прийняття законів в залі парламенту. Традиційно, після офіційного завершення сесії, наміченого на 20 липня, народні депутати повернуться на свої робочі місця у вересні. Які питання парламентарі мають намір розглянути протягом останніх пленарних засідань до початку літніх канікул - в матеріалі РБК-Україна.

Якщо з п'яти сесійних тижнів, що залишилися до завершення сесії, викинути дні на роботу з виборцями, в комітетах, комісіях і фракціях, у календарному графіку Верховної ради - лічені пленарні засідання до того, як народні обранці розійдуться на канікули. І незважаючи на продуктивний останній тиждень засідань, коли парламент прийняв закон про антикорупційний суд, призначив аудитора НАБУ, звільнив міністра фінансів Олександра Данилюка, в боргах у Ради значиться і низка інших не менш важливих питань.

Голова фракції БПП Артур Герасимов у бесіді з РБК-Україна заявив, що для його політичної сили принципово ухвалення закону про Національну безпеку до кінця сесії. "Це - надзвичайно важливий крок у векторі нашого просування до стандартів НАТО", - говорить він.

Нагадаємо, законопроект №8068 "Про національну безпеку", внесений президентом в кінці лютого, був схвалений Радою в першому читанні 5 квітня. Законопроектом, серед іншого, визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони - тобто визначається яке з відомств за що відповідає і кому підпорядковується. Також у тексті пропонується закріпити річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони на рівні не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.

Крім того, пропонується, що з 1 січня 2019 року міністр оборони України повинен бути призначений з числа цивільних осіб (не військовослужбовців), як і його заступники. А з 1 січня 2021 року - поділ посад головнокомандувача ЗСУ і начальника Генштабу, які на сьогоднішній день обіймає Віктор Муженко.

Спікер Верховної ради Андрій Парубій і перший віце-спікер Ірина Геращенко розраховують, що Рада схвалить документ про нацбезпеку до кінця цієї сесії. Парубій днями спрогнозував, що зможе винести законопроект на голосування 21 червня і отримати позитивне рішення.

Поки ж, як повідомив Артур Герасимов, текст на фінальній стадії доопрацювання перед винесенням до другого читання в зал. "Зараз робоча група майже закінчила розгляд окремих питань у контексті цього законопроекту. Тому на наступному тижні комітет зможе досить швидко прийняти рішення. Це усталена практика. Ви пам'ятаєте, як приймався закон про особливості державного суверенітету в Донецькій і Луганській областях. Тоді робоча група ретельно пропрацювала всі положення документа, після чого комітету залишилися процедурні, технічні моменти, які пройшли дуже швидко", - розповів РБК-Україна керівник фракції БПП.

Втім, і в інших фракціях парламенту, з представниками яких вдалося зв'язатися виданню, припускають, що Раді вдасться проголосувати за проект закону про національну безпеку протягом трьох пленарних тижнів. "На сьогоднішній день є і політична позиція, і дуже активно йдуть переговори з НАТО, так як у них були деякі принципові зауваження. Думаю, встигнемо розглянути і прийняти у другому читанні", - вважає член фракції Радикальної партії Ігор Попов.

Законопроект про нацбезпеку - один з тих документів, який буде прийнятий до літніх канікул, вважає заступник голови фракції партії "Батьківщина" Сергій Соболєв. "Тим більше, що це - концептуальний закон. Такі закони швидко приймаються. Коли доходить до конкретики - тоді починаються проблеми. Позиція нашої фракції щодо цього документу залежить від того, в якому вигляді законопроект вийде на друге читання. На першому читанні практично всі члени фракції підтримували цей документ", - пояснив РБК-Україна Соболєв.

Крім того, у Верховній раді є чимало кадрових питань. Зокрема, оновлення Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що глава держави підписав подання на посади у складі ЦВК ще 23 січня. Як відомо, у 13 членів комісії вже давно закінчився термін повноважень. У списку, внесеному президентом, значиться 14 кандидатів на 13 вакантних місць. Шість представників в ньому числиться за квотою "Блоку Петра Порошенко", троє - від "Народного фронту". Ще по одному представнику - за РПЛ, фракцією "Самопоміч", фракцією "Батьківщина", групою "Воля народу" і групою "Відродження". У той же час у списку немає кандидата від "Опозиційного блоку", хоча вони подали президенту дві кандидатури і наполягали на включенні обох. За інформацією РБК-Україна, у "Опозиційного блоку" була квота на одне місце у поданні, і два крила фракції не змогли домовитися один з одним про одного кандидата.

Технічно перезавантаження ЦВК не передбачає будь-яких процедурних складностей. Однак, як писало РБК-Україна, в "Народному фронті" та інших фракціях наполягають на тому, що президент повинен відкоригувати своє подання, щоб у ньому було 13 претендентів, і щоб у ньому також був присутній представник від "Опозиційного блоку", інакше Україна порушить резолюцію ПАРЄ. Співрозмовники в "Блоці Петра Порошенко" у свою чергу стверджують, що побоювання НФ полягають не в порушенні резолюції, а в тому, що довгоочікуване оновлення ЦВК дає можливість проведення дострокових виборів Верховної ради.

Лідер фракції БПП Артур Герасимов переконаний, що Рада повинна закрити питання ЦВК до кінця цієї сесії. "Ми вважаємо, що затягувати в даному питанні вже не можна, і, якщо чесно, не розуміємо, чому це питання не виноситься на голосування в зал. Юридично жодних перешкод для цього немає. Є подання президента, його потрібно виносити в зал і голосувати", - заявив він в бесіді з РБК-Україна.

У той же час нардеп від РПЛ Ігор Попов сумнівається, що парламент встигне перезавантажити Центрвиборчком. "Думаю, влітку це питання не буде вирішене. Не буде вирішене і восени. Восени скажуть, що вже пізно, так як скоро вибори", - припускає депутат.

Заступник керівника фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович вважає, що глава держави все ж повинен врегулювати пропорційність фракцій у поданні. "Моя особиста позиція полягає в тому, що коли є 14 кандидатур на 13 місць - це створює юридичні проблеми для процедури голосування. Зрозуміло, було б добре, якщо до моменту голосування президент як суб'єкт подання цю колізію усунув", - прокоментував він РБК-Україна.

Аналогічну позицію висловлюють в "Батьківщині". "Таке подання суперечить передусім нашим міжнародним зобов'язанням. В одній з останніх Резолюцій ПАРЄ є чітка вимога до України - наявність в ЦВК по одному представнику (мова йде навіть не про кандидатів у поданні) від кожної партії, що мають свою фракцію в парламенті. Те, що зробив президент, коли вніс на 13 посад 14 претендентів - унеможливлює дотримання цієї умови. Це буде означати, що вимога ПАРЄ не виконана. Переконаний, що ПАРЄ знову підніме це питання на своїй сесії, яка починається 25 червня в Стразбурзі", - говорить заступник голови фракції "Батьківщини" Сергій Соболєв.

Крім того, в БПП вважають за необхідне до кінця сесії прийняти законопроект президента про валюту, створення Нацбюро фінансової безпеки і законопроект про підвищення ефективності системи Прозорро.

У "Самопомочі", у свою чергу, до пріоритетних відносять додаткові законопроекти, що дозволяють запустити Вищий антикорупційний суд. "Однозначно, з найважливіших питань - прийняття ще трьох законів, які потрібні для запуску антикорупційного суду. Вони невеликі за обсягом. Так як це зона політичної відповідальності президента, думаю, що він ці законопроекти внесе. І звичайно ж, що їх потрібно приймати", - вважає заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович. Разом з тим, за його оцінкою, Рада повинна розглянути законопроекти про виконання рішень Європейського суду з прав людини та процедури банкрутства.

У "Батьківщині" вважають необхідним ухвалення законодавчих змін і в політичному, і в економічному, і в соціальному блоці. У політичному блоці, каже заступник голови цієї фракції Сергій Соболєв, мова йде про внесення змін до Конституції, насамперед, в частині зняття недоторканності з народних депутатів і президента України, про розмежування повноважень президента і прем'єр-міністра, про закріплення ролі опозиції.

Зазначимо, що 19 жовтня 2017 року парламент відправив на розгляд до Конституційного суду два пов'язаних (не альтернативних) законопроекти - депутатський і президентський про скасування недоторканості. По суті тексти документів ідентичні, проте президентським пропонується обмежити недоторканність з 1 січня 2020 року. 6 червня Конституційний суд опублікував свій висновок, в якому визнав депутатський законопроект про скасування недоторканності таким, що відповідає Основному закону. Незабаром КС повинен винести свій вердикт щодо президентського законопроекту.

Втім, нардеп від Радикальної партії Ігор Попов прогнозує, що парламент не зніме імунітет ні за першим, ні за другим сценарієм. "На цій сесії ми не встигнемо розглянути дане питання, оскільки технологічно його краще розглядати під час активної фази виборчої кампанії. Більше того, вважаю, що недоторканність і зовсім не скасують", - вважає парламентарій.

Як пояснює заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович, навіть теоретично неможливо встигнути ухвалити законопроект про скасування депутатського імунітету в тому чи іншому вигляді до завершення цієї сесії. "Ним передбачено зміни до Конституції. А зміни в Основний закон голосуються двома голосуваннями, які не можуть бути в рамках однієї сесії. В теорії тільки перше голосування може відбутися до кінця цієї сесії", - прокоментував він.