Кінець канікул: чим займеться Верховна рада на осінній сесії

Наступного тижня стартує дев'ята сесія Верховної ради. Спікер парламенту Андрій Парубій раніше анонсував, що восени Рада розгляне проект Виборчого кодексу, оновлення складу Центральної виборчої комісії і кілька законопроектів до закону про національну безпеку. На початку сесії Рада, крім нового складу ЦВК, повинна проголосувати за зняття депутатської недоторканності, додала перший заступник спікера Ірина Геращенко. За її словами, одним з основних на новій сесії має стати законопроект про гуманітарне розмінування на Донбасі.

ЦВК і Виборчий кодекс: встигнути до виборів

Змінити ЦВК Рада повинна була ще минулої сесії перед відпусткою, однак, як писало РБК-Украина, у депутатському корпусі не змогли досягти компромісу щодо цього питання. Все через те, що на 13 вакантних місць у Центрвиборчкомі президент Петро Порошенко запропонував 14 кандидатів. До того ж у списку не було кандидата від "Опозиційного блоку", що суперечить резолюції ПАРЄ про представництво у ЦВК всіх парламентських партій.

Щоб вийти із ситуації, в БПП погодилися відкликати одну з шести своїх кандидатур - Ольгу Лотюк, а також закликали зробити такий же крок своїх колег з "Народного фронту". Також були ідеї збільшити склад комісії до 16 чоловік, але в підсумку проблема так і залишилася невирішеною.

Немає впевненості, що восени парламент зможе проголосувати за новий склад ЦВК. Екс-голова Комітету виборців України, народний депутат Ігор Попов прогнозує, що після тривалих дискусій ситуація не зміниться. Попов вважає, що склад ЦВК зараз розглядають виключно з політичних міркувань, виходячи з того, "кого саме з кандидатів у президенти новий або старий склад Комісії зможе далі захищати".

"Буква закону і логіка показують, що новий Центрвиборчком потрібно формувати за квотами відповідно до кількісті діючих депутатів фракцій. Але ж ЦВК формується на сім років уперед, і рейтинги політичних партій, очевидно, не відповідають розміру нинішніх фракцій", - зазначає Попов.

Член фракції БПП Іван Вінник також сумнівається, що парламент зможе перезавантажити склад Центрвиборчкому. "Фактично ми вже знаходимося у передвиборчому процесі. Традиційно ЦВК як орган, який визнає особи обраними на посаду народних депутатів або президента, не може бути предметом політичних дискусій напередодні такого важливого політичного процесу", - сказав депутат. Вінник вважає, що оновлювати ЦВК потрібно було з 2015 року. "Тоді вікно можливостей було відкрито, але зараз воно закрито", - упевнений він.

До того ж, на думку депутата, значення Центрвиборчкому дещо перебільшено в частині забезпечення необхідного результату окремим політичним силам. "Насправді, якщо фальсифікації трапляються на виборах, вони трапляються не на рівні Центральної виборчої комісії, а на рівні дільничних або окружних виборчих комісій. А ЦВК, власне, констатує інформацію, доставлену на паперових носіях безпосередньо з районів", - зазначив народний депутат.

На черзі до розгляду у народних депутатів також стоїть проект Виборчого кодексу. Законопроект в першому читанні Рада прийняла ще минулого листопада. Його підготовкою до другого читання займається робоча група, створена на базі комітету Ради з питань правової політики і правосуддя.

Проект кодексу передбачає заміну змішаної мажоритарно-пропорційної виборчої системи на пропорційну з відкритими списками. Парламентські вибори, згідно з документом, будуть проходити в 27 виборчих округах. У кожному з них політичні партії будуть формувати свої списки кандидатів у народні депутати. Виборець буде голосувати за конкретну партію, а також зможе вибрати когось з кандидатів. Від кількості голосів на підтримку того чи іншого кандидата буде залежати його місце у виборчому списку. Проект кодексу також передбачає зниження прохідного бар'єру в парламент з 5% до 4%.

Ігор Попов думає, що Раді не вдасться ухвалити новий закон про вибори. "Дискусії про Виборчий кодекс – це для того, щоб відволікати увагу суспільства від того, що не буде виборчої реформи, і що виборча система не буде змінена", - вважає він.

Крім того, за словами Попова, робоча група по підготовці проекту до другого читання розглянула лише близько тисячі поправок з 4,5 тисяч. Щоб завершити цю роботу, потрібно ще 30-35 засідань, констатує нардеп. "До найбільш цікавих питань, а саме до виборчої системи парламенту, робоча група ще так і не дійшла, а там буде найбільше дискусій. І на сьогоднішній день немає політичної більшості, яка хотіла б змінити виборчу систему до парламенту. Це питання є ключовим", - сказав РБК-Україна Ігор Попов.

Сам же Попов вважає, що прийнятий у першому читанні Виборчий кодекс не є ідеальним, оскільки спирається на стару адміністративно-територіальну систему і не відповідає нинішнім реаліям в частині місцевих виборів.

Всі погоджуються з тим, що виборче законодавство варто міняти, але думки як це робити у фракціях розділилися, додає Іван Виннік. "Наприклад, "Батьківщина" пропонує двоетапну виборчу систему до парламенту, а в законопроекті, який зараз перебуває на другому читанні, ніяких натяків на двоетапні вибори у парламент немає. Тому, знову ж таки, навіть, якщо ці ідеї мають право на життя, вони вимагають повторного внесення відповідних законопроектів, а не голосування того, що знаходиться зараз у Верховній раді", - каже депутат.

Недоторканність: скасувати не можна залишити

У червні Конституційний суд схвалив два законопроекти про зняття депутатської недоторканності – депутатський і президентський. Це відкриває дорогу Раді до внесення відповідних змін до Конституції. Законопроект Порошенко передбачає скасування депутатського імунітету з 1 січня 2020 року, а альтернативний депутатський проект закону у разі прийняття набуде чинності відразу після публікації.

Іван Вінник упевнений, що глава держави наполягатиме на ухваленні свого законопроекту, як, власне, і президентська фракція. Але нардеп сумнівається, що в Раді збереться необхідний мінімум у 300 голосів для прийняття рішення.

"Одна з причин цього навіть не позиція народних депутатів, а позиція Конституційного суду, - каже Вінник. - КС, даючи експертний висновок на законопроекти про скасування або обмеження депутатської недоторканності, процитував Венеціанську комісію. Вона підкреслила, що в таких демократіях, якою є Україна, повне скасування депутатської недоторканності може поставити під сумнів незалежність парламенту як вищого законодавчого органу".

Ігор Попов у свою чергу вважає, що в першому читанні парламентарії підтримають зняття недоторканності. Інше питання, чи буде потім 300 голосів на наступній сесії. "І причина дуже проста – нас в 2019 році очікує зміна влади. Після кожної зміни влади у нас політичні репресії. І зняти недоторканність з депутатів напередодні політичних репресій – це було б самогубством", - вважає Попов.

Особливий статус для Донбасу

Цієї осені депутатам також належить вирішити, чи продовжувати закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Термін його дії закінчується в жовтні. Пролонгувати документ Україну вже закликали в ОБСЄ і Держдепартаменті США. Закон прийняли в 2014 році, але він фактично не діє. Набрала чинності тільки перша стаття документа, що передбачає введення особливого порядку в окремих районах Донбасу терміном на три роки.

Інші норми закону так і не почали діяти, оскільки навесні 2015 року Рада вирішила, що особливий порядок реалізується тільки після виборів органів місцевого самоврядування. Вибори повинні бути проведені у відповідності з українським законодавством і тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців.

Не вступили в силу і такі резонансні положення закону, як амністія та недопущення кримінального переслідування учасників подій на сході країни, право мовного самовизначення жителів Донбасу, розвиток транскордонного співробітництва окремих районів з Росією, а також створення загонів народної міліції.

Як раніше писало РБК-Украина, у парламенті поки немає позиції щодо цього питання, і депутати не поспішають виконувати рекомендації західних партнерів.

Подання від Луценка

Генеральний прокурор Юрій Луценко обіцяв у кінці серпня заново внести подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів фракції "Опозиційний блок" Олександра Вілкула, Дмитра Колеснікова, Сергія Дунаєва і нардепа від "Волі народу" Олександра Пономарьова.

Генпрокурор змушений повторно внести подання після того, як регламентний комітет Ради повернув йому відповідні документи. Генпрокурор звинуватив тоді комітет у порушенні закону. Аналогічні звинувачення на адресу генпрокурора і спікера прозвучали з боку першого заступника голови регламентного комітету Павла Пинзеника.

Доля "еврономеров"

У липні в останній сесійний день перед літніми канікулами народні депутати зробили крок для вирішення проблеми з розмитненням авто на іноземній реєстрації. Восени Рада повинна ухвалити у другому читанні відповідні зміни до Податкового та Митного кодексів.

Пропонується встановити базові ставки акцизного податку для нового легкового транспортного засобу з бензиновим двигуном об'ємом 1000 куб. см в розмірі 50 євро за одиницю і для нового легкового транспортного засобу з дизельним двигуном об'ємом 1000 куб. см в розмірі 75 євро за одиницю. Голова податкового комітету Верховної ради, народний депутат Ніна Южаніна (БПП) зазначила, що прийняття законопроекту №8487 про нові правила оподаткування ввезення автомобілів принесе позитивний ефект для державного бюджету.

Проблему розмитнення ввезених авто на іноземній реєстрації Рада почала розглядати під тиском власників таких машин. Періодично автомобілісти влаштовували мітинги під стінами парламенту і Кабміну, блокували урядовий квартал з вимогою пом'якшити умови розмитнення авто.

Ігор Попов прогнозує, що закони про так звані "евробляхи" ухвалять, але вони будуть дуже змінені порівняно з першим читанням. "Перше читання було більш комплементарним до власників "евроблях". Я думаю, до другого читання комітет запропонує більш жорсткі умови. Тобто, більш високі тарифи на розмитнення, ніж ті, які прийняли в першому читанні. І це буде компромісом між бажанням власників до повної лібералізації і потребами бюджету, який не захоче втрачати кошти", - вважає депутат.

Ключовим економічним питанням для парламенту до кінця року буде держбюджет-2019. До 15 вересня Кабінет міністрів повинен внести в парламент проект головного кошторису країни. Саме держбюджет, на думку Івана Вінника, стане найбільш дискусійним питанням наступної сесії. Одна з проблем бюджету, за словами нардепа, зводиться до того, що уряд планує закласти занадто великі витрати на обслуговування державного боргу.

Але, ймовірно, депутатів будуть цікавити не тільки і не стільки питання держборгу. Враховуючи, що на наступний рік заплановані вибори президента і парламенту, парламентарії зазвичай для таких випадків будуть вибивати від уряду якомога більше коштів на округи, а також субвенцію соціально-економічного розвитку, призначену на фінансування соціальних та інфраструктурних проектів на місцях. Ще один ризик для бюджету – це можливі спроби депутатів перед виборами закласти в держбюджет занадто високе збільшення соціальних стандартів, що випереджатиме темпи зростання економіки.