Уряд Арсенія Яценюка і держрегулятори використовують будь-які засоби, щоб легалізувати нинішнє і подальше зростання тарифів. Зокрема, НКРЕКП оприлюднила звіт міжнародних аудиторів, яким визнається правильність розрахунків тарифів на газ і тепло, а Верховна Рада ухвалила мораторій на встановлення економічно необґрунтованої вартості послуг.
Уряд Арсенія Яценюка і держрегулятори використовують будь-які засоби, щоб легалізувати нинішнє і подальше зростання тарифів. Зокрема, НКРЕКП оприлюднила звіт міжнародних аудиторів, яким визнається правильність розрахунків тарифів на газ і тепло, а Верховна Рада ухвалила мораторій на встановлення економічно необґрунтованої вартості послуг.
Двічі в одну воронку
Після квітневого підвищення вартості комунальних послуг в рази, державна політика стурбована легітимацією зростання тарифів.
Так, на початку червня Кабмін Арсенія Яценюка зареєстрував у Верховній Раді законопроект №2920а (авторство Мінрегіону), що забороняє встановлювати тарифи на тепло і газ нижче собівартості. 18 червня парламент прийняв документ за основу. Законопроект, зокрема, зобов'язує Нацкомісію, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) встановлювати виключно обґрунтовані економікою, рентабельні тарифи.
У Відомстві впевнені, що нова ініціатива дозволить скасувати механізм перехресного субсидування та анулювати субвенції на виплату комунальним підприємствам різниці між чинними та рентабельними тарифами.
"Це дозволить нашим підприємствам не працювати з розривом в тарифі, коли зростає вартість електроенергії чи газу, - заявив з трибуни парламенту профільний міністр Геннадій Зубко. - Підприємства зможуть надавати послуги таким чином, щоб зменшився тиск на держбюджет по виплатам тарифної різниці".
За даними Мінрегіону, сьогодні держава заборгувала підприємствам комунального сектора 5,8 млрд грн компенсації різниці в тарифах.
І народні депутати 237 голосами підтримали в першому читанні законопроект - в тому ж вигляді, в якому він раніше був відправлений на доопрацювання.
Утім, дана ініціатива не нова. Практично ідентичний законопроект №2670 в травні 2015 року Кабмін вже вносив у парламент. Тоді документ був повернутий до Мінрегіону.
"...законопроект №2920а повною мірою відновлює положення законопроекту №2670. Тому Головне управління вважає за необхідне повторити висловлені раніше зауваження та пропозиції", - йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради.
Основне зауваження управління - законопроектом пропонувалося заборонити встановлення необґрунтованих економікою тарифів. Але, згідно ст. 31 закону "Про житлово-комунальні послуги", передбачена можливість відпускати послуги споживачам нижче собівартості.
У разі їх установки "на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який затвердив ці ціни/тарифи, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між встановленим розміром і економічно обґрунтованим". Ця норма збережена в законопроекті №2920а.
Члени комітету Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ відмовилися спілкуватися з РБК-Україна, пообіцявши доопрацювати законопроект до другого читання.
"Швидше за все, ця норма залишиться в документі. Владі потрібна лазівка в законодавстві, яка дозволить їм встановлювати нам збиткові тарифи, задобрюючи споживача", - заявив РБК-Україна на правах анонімності директор одного з теплогенеруючих підприємств.
А в сесійній залі заступник голови профільного комітету Олена Бабак ("Самопоміч") пообіцяла доопрацювати зовсім інші положення документа, які стосуються рентабельності послуг. "Написано, що тарифи повинні покривати собівартість та забезпечити рентабельність. Питання - яку рентабельність. Ми повинні це уточнити до другого читання", - зазначила депутат.
Регулятор завжди правий
Поки парламент намагається поставити крапку в дискусіях про завищені комунальні тарифи, НКРЕКП оприлюднив звіт робочої групи, що досліджувала "методику розкриття інформації про формування тарифів". У групі працювали, крім співробітників НКРЕКП, представники міжнародних Deloitte, KPMG і Ernst&Young.
У звіті сказано, що для розрахунків використовувалися дані регулятора і НАК "Нафтогаз України", які "несуть повну відповідальність за надання достовірних даних". Члени робочої групи вважають, що середньозважена ціна реалізації природного газу населенню (без ПДВ) становить 4,2 тис. грн за 1 тис. куб. м природного газу.
При розрахунку враховувалася середньозважена ціна природного газу як товару (3,29 тис. грн), обсяг споживання природного газу населенням відповідно до прогнозного балансу "Нафтогазу" (14,5 млрд куб. м), витрати підприємств, а також витрати на транспортування і поставку ресурсу. Робоча група рекомендувала НКРЕКП "провести детальну спеціалізовану комплексну перевірку із залученням незалежних експертів".
У "Нафтогазі" повідомили РБК-Україна, що розбіжностей з встановленими для населення тарифами на газ немає. За даними газового монополіста, тільки 18% газу (з урахуванням поставок газу для ТКЕ, Україна споживає 21,3 млрд куб. м) поставляється населенню за повною ціною - 7,2 тис. грн за 1 тис. куб. м, решта - за пільговою, 3,6 тис. грн за 1 тис. куб. м.
Експерти не згодні з такою позицією. "Собівартість газу, видобутого в Україні, не може бути більше імпортного. Але влада буде всілякими методами відстоювати ту вартість газу для населення, яка вже була встановлена. Під ці цифри, швидше за все, є зобов'язання у держави", - сказав директор ГО "Публічний аудит" Максим Гольдарб.
Його підтримав екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. "Абсолютно незрозуміло, на якій підставі були залучені до робочої групи НКРЕКП представники міжнародних аудиторських компаній. Їх робота оплачувалася? Або вони на громадських засадах проводили розрахунок? Крім того, незрозуміло яку саме перевірку рекомендувала проводити робоча група - адже мова не йде про міжнародний аудит" - сказав РБК-Україна екс-міністр ЖКГ.
За його словами, так влада намагається легітимізувати свої рішення про підвищення тарифів. "У травні був опублікований звіт депутатської робочої групи при профільному комітеті Ради. Детально виписані моменти, де експерти групи побачили неузгодженість тарифних показників і рекомендували регулятору перерахувати тарифи. Цей звіт був переданий голові НКРЕКП Дмитру Вовку. Відповіді не було", - розповів Кучеренко, який брав участь в засіданні парламентської робочої групи з питань обґрунтованості підвищення тарифів на комунальні послуги та енергоносії.
У звіті депутатів, опублікованому на сайті профільного комітету Ради 25 травня, сказано, що "питання економічного обґрунтування тарифів істотно заполітизоване". У документі стверджується, що інформація про виробничі показники формування тарифів, надана комунальними підприємствами, НКРЕКП і "Нафтогазом" "дає підстави вважати її недостовірною".
Насамперед, мова про обсяги видобутку і розподілу природного газу. Зокрема, робоча група вважає нелогічним збільшення планових потреб в імпорті природного газу з 1,6 млрд куб. м у 2014 році до 3,37 в поточному.
"Власний видобуток газу скоротився за останні два роки на 15%. Але при цьому зменшилося і споживання природного газу на 2,8 млрд куб. м. Рішення про збільшення вдвічі обсягів імпорту є нелогічним", - зазначено в депутатському звіті.
Також представники робочої групи вказали на те, що при розрахунку вартості газу для населення не враховані реальні потреби побутових споживачів, і надані регулятором дані можуть бути завищеними.
Крім того, робоча група вважає, що уряду необхідно перевірити доцільність "найбільшої складової у структурі ціни на газ - 40% дохід НАК", а Мінрегіону розрахувати реальні норми споживання теплової енергії і газу житловим фондом.
"Затвердження цін і тарифів на природний газ відбулося без достатнього обґрунтування. Негайно повинні бути проведені додаткові розрахунки, а роздрібні ціни на природний газ і тепло для населення вимагають негайного перегляду", - винесла свій вердикт робоча група.
У НКРЕКП відмовилися коментувати ситуацію, уточнивши, що "вперше чують про звіт парламентської робочої групи".