Іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вважає, що прибуття кораблів ВМС США в Перську затоку варто розглядати в контексті їх багаторічної присутності в регіоні. Таку думку висловив командувач повітряними підрозділами КВІР бригадний генерал Хоссейн Саламі, передає Reuters.
Іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вважає, що прибуття кораблів ВМС США в Перську затоку варто розглядати в контексті їх багаторічної присутності в регіоні. Таку думку висловив командувач повітряними підрозділами КВІР бригадний генерал Хоссейн Саламі, передає Reuters.
"Кораблі і військові сили ВМС США базувалися в Перській затоці багато років, тому рішення Білого дому направити в акваторію дві авианосні ударні групи варто розглядати в контексті багаторічної присутності американських ВМС в регіоні", - зазначив Саламі.
Раніше на тижні в Аравійське море прибула авіаносная ударна група (АКМ) на чолі з авіаносцем "Карл Вінсон", 19 січня в акваторію увійшла АКМ на чолі з авіаносцем "Авраам Линкольн". Тоді ж міністр оборони США Леон Панетта заявив, що збройні сили США повністю готові до того, щоб відповісти на спроби Ірану перекрити Ормузську протоку.
Варто відзначити, що головнокомандувач армії Ірану генерал-майор Атолу Салехі, у свою чергу, настійно рекомендував американських ВМС не входити в Персидську затоку.
Деякі керівники Ірану у відповідь на введення Вашингтоном санкцій відносно Тегерана погрожували перекрити стратегічну Ормузську протоку, що сполучає Перську і Оманську затоки, і заблокувати таким чином імпорт нафти з регіону. Примітно, що дані висловлювання були підкріплені масштабними військово-морськими навчаннями з ракетними стрільбами, які відбулися на початку місяця в акваторії керченської протоки.
Зазначимо, сьогодні французький Президент Ніколя Саркозі закликав Європейський союз ввести ембарго на закупівлю іранської нафти і заморозити закордонні рахунки Центробанку Ірану. Французький лідер також закликав зробити все можливе, щоб уникнути військового вторгнення, яке може викликати "війну і хаос" на Близькому Сході і за його межами.
Нагадаємо, 23 січня міністрам закордонних справ країн ЄС належить вирішити, чи вводити ембарго на імпорт енергоносіїв з Ірану.
12 січня ц.р., США ввели санкції відносно трьох міжнародних енергетичних компаній за співпрацю з Іраном. Раніше, 1 січня 2012 р. Президент США Барак Обама затвердив оборонний законопроект, в який увійшли нові санкції проти Ірану. Згідно з новим законодавством, США припиняє всі операції з фінансовими інститутами і компаніями, які так чи інакше співпрацюють з Центробанком Ірану. Закон спрямований головним чином на скорочення доходів Тегерана від торгівлі нафтою.
17 січня Данія як голова Євросоюзу запропонувала ввести повноцінне нафтове ембарго відносно Ірану з 1 липня 2012 р. - після закінчення періоду відстрочки, узгодженого для діючих контрактів з Тегераном.
Крім того, відносно Ірану діють односторонні санкції США, Великобританії і Канади, спрямовані проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції підтримує введення нових, "безпрецедентних" санкцій, у тому числі заморожування активів Центрального банку Ірану, а також припинення закупівлі іранської нафти. Напередодні влада Японії висловила готовність скоротити імпорт іранської нафти.
Причиною нових санкцій стала доповідь МАГАТЕ, в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині. США, Ізраїль і низка країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить мирний характер.