Групові ігри. Що відбувається в "Слузі народу" і хто її контролює

На початку осені 2019 року, відразу після старту роботи цього скликання парламенту, монобільшість "Слуги народу" слухняно виконувала побажання Офісу президента і особисто Володимира Зеленського. Зокрема і з важливих кадрових питань.

Через без малого півтора року ситуація повністю змінилася. Тепер навіть багаторазові прохання президента – далеко не гарантія того, що його фракція дасть хоча б 200 голосів "за" при номінальній чисельності 246 осіб. Яскравий приклад – дві невдалі спроби призначити Юрія Вітренка міністром енергетики та першим віце-прем'єр-міністром.

На зустрічі з фракцією в минулий понеділок, 25 січня, Зеленський сказав депутатам, що вважає Вітренка найбільш відповідним претендентом через "рівновіддаленість від олігархів". І підкреслив, що інших кандидатур у нього немає.

Але навіть особисте прохання президента не справило належного ефекту. 28 січня за Вітренка проголосували 204 народних депутати. З них "Слуга народу" дала лише 177 голосів. І хоча це більше, ніж під час першого грудневого голосування, призначити Вітренка все одно не вдалося.

Привід для демаршу

Невдача з Вітренком пояснюється двома причинами, каже інформований співрозмовник РБК-Україна в "Слузі народу". По-перше, монобільшості не допомогли голосами інші фракції та групи. "За" проголосували лише кілька позафракційних і група "Довіра".

В СН, за словами джерела, розраховували на підтримку з боку "Батьківщини". І нібито така поведінка соратників Юлії Тимошенко стало причиною шпильок на адресу її політсили, відпущених Зеленським у п'ятничному відеозверненні.

Друга причина – недостатня мобілізація самих "слуг народу". "Ми не чекали, що Коломойському вдасться "вимкнути" так багато депутатів з голосування за Вітренка", – визнав один зі співрозмовників видання в монобільшості.

Ще у грудні в кулуарах говорили, що за просуванням Вітренка в Кабмін стоїть якраз олігарх Ігор Коломойський. Отже, підтримка з боку близьких до нього "слуг народу" кандидату забезпечена.

Але, за інформацією РБК-Україна, тепер вони збунтувалися через ситуацію з можливим виключенням з фракції Олександра Дубінського, після того як він потрапив під американські санкції. Тому "група Коломойського" і зробила такий демарш, розуміючи, що це голосування важливе для Зеленського, пояснюють джерела в "Слуги народу".

Загальну чисельність близьких до олігарха "слуг народу" оцінюють в 20-30 людей, в особливих випадках він може мобілізувати до 40 депутатів.

Раді двічі не вистачило голосів, щоб призначити Вітренка міністром (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ще одна причина, по якій вони не підтримали Вітренка – підозри в тому, що потенційний міністр може увійти в домовленості з олігархом Рінатом Ахметовим. У грудні депутати, які орієнтуються на нього, зокрема кілька позафракційних мажоритарників, не підтримали Вітренка, а тепер проголосували "за".

Інтереси Ахметова в "Слузі народу", розповідають у фракції, зараз в основному представляє неформальна група бізнесмена Іллі Павлюка, котрий активно допомагав Зеленському ще під час президентських виборів. За півтора року її чисельність сильно зменшилася і складає до 20 людей.

Крім того, не підтримали Вітренка і ряд депутатів, які входять в невелику умовну "групу Богдана", за ім'ям екс-глави Офісу президента Андрія Богдана. Причина демаршу в тому, що напередодні Держбюро розслідувань вручило підозру Андрію Вавришу, бізнес-партнеру Богдана, запевняють співрозмовники в СН. Невдоволення діями правоохоронців виплеснулося в їх частковий демарш не тільки по голосуванню за Вітренка, але і за президентський законопроект про референдум.

До того ж в минулу середу, 27 січня, більшість членів аграрного комітету висловило недовіру його голові Миколі Сольскому, якого вважають близьким до Богдана. Але при цьому співрозмовники видання не пов'язують це рішення з якоюсь "помстою" Банкової, називаючи те, що відбувається, ініціативою "групи Павлюка".

У будь-якому випадку, щоб зняти Сольського з посади, потрібно отримати більшість голосів у Раді. Але, на думку кількох співрозмовників у СН, набрати їх навряд чи вийде.

"У нас виникла досить дивна ситуація в аграрному комітеті, яку ми розглянемо на засіданні фракції в понеділок", – сказала РБК-Україна заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Своя гра

Не підтримала кандидатуру Вітренка і група в "Слузі народу", яка орієнтується на спікера Дмитра Разумкова – близько десяти депутатів. Сам Разумков пояснив своє рішення багатомільйонною премією, яку Вітренко отримав за судову перемогу над "Газпромом".

Ставши біля керма парламенту, Разумков перетворився зі спікера Зе-команди в одну з головних фігур української політики. Добре знайомі з ним депутати прогнозують, що в майбутньому він напевно піде в самостійне політичне плавання, можливо, створивши власний проект.

"Думаю, це все приведе його до створення якоїсь партії, буде така модернізована, більш пристойна версія "Опоблоку". Саме "Опоблоку", не ОПЗЖ", – сказав виданню один із давніх соратників Зеленського.

Цими амбіціями і пояснюють спроби Разумкова відсторонитися від Банкової і самостійно налагоджувати координацію всередині парламенту. У публічних заявах про власне політичне майбутнє спікер зазвичай небагатослівний і намагається ухилятися від прямої відповіді на це питання.

В опозиційних фракціях хоч і нерідко на публіку критикують Разумкова, але не під запис визнають: на будь-яких міжфракційних консультаціях він намагається тримати баланс і прямо не підігрує президентській політсилі.

"Поки він на роздоріжжі, побоюючись фальстарту. Він усвідомлює, що президент все ж впливає на половину фракції. І якщо зараз він піде в опозицію до президента, йому буде несолодко – більша частина депутатів просто почне саботувати роботу парламенту. В результаті довіра до парламенту впаде нижче плінтусу, що позначиться і на його рейтингу", – резюмував один з впливових співрозмовників у монобільшості.

Олександр Дубінський і Дмитро Разумков (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Крім груп Коломойського, Павлюка, Богдана і Разумкова, в "Слузі народу" можна виділити ще кілька неформальних об'єднань. Наприклад, невелика група "своїх" людей в монобільшості є у глави МВС Арсена Авакова. Втім, як кажуть співрозмовники, його вплив головним чином зосереджений на профільному комітеті ВР з питань правоохоронної діяльності.

Більш помітна група, яку її опоненти називають "соросятами". Сама група досить різнорідна. Сюди прийнято зараховувати депутатів, яких пов'язують з олігархом Віктором Пінчуком і які виявляють особливий інтерес до питань ренти і тарифів.

Крім того, тут виділяється група депутатів, які мають тісні стосунки з посольствами західних країн. Нарешті, тут же знаходяться і депутати, які підкреслюють свою проукраїнську і антиросійську позицію, зокрема, з культурно-гуманітарних питань.

Навесні минулого року ця група спробувала оформитися в неформальне внутрішньофракційне об'єднання "Демократична платформа", але особливого розвитку ініціатива не отримала. Головні причини – відсутність загальновизнаних лідерів і проблеми з координацією дій.

Контрольний пакет

Атмосфера і міжособистісні стосунки всередині монобільшості вже сильно відрізняються від того, що було півтора роки тому, підтверджують співрозмовники з різних груп.

"Зараз вже всі наші депутати собі на умі, всі "при справі". Неприкаяних майже не залишилося", – сказав один з нардепів від СН, маючи на увазі, що "слуги" в масі своїй визначилися зі своїми персональними цілями і завданнями. Хтось системно займається партійною роботою у ввіреному йому регіоні, хтось вибудовує свій медійний образ і бореться за увагу ЗМІ, хтось переймається насамперед економічними інтересами.

У минулому році було дві основні хвилі, які спровокували погіршення настроїв у "Слузі народу", зазначив інший співрозмовник. Перша хвиля відбулася в березні, пов'язана зі зміною уряду. Друга – пов'язана з місцевими виборами, за підсумками яких незадоволеними виявилися безліч нардепів з різних груп впливу.

До різних питань, які виносяться на розгляд парламенту, депутати підходять по-різному. Якщо мова йде про законопроекти "для людей", як, наприклад, про обмеження свавілля колекторів, то вся фракція голосує майже одностайно.

Багато голосів набирає і реалізація якихось глобальних програмних ініціатив, які продавлює особисто Зеленський, наприклад, закон про референдум. Хоча без стимулювання "батогом" не обходиться – під час розгляду цього питання голова фракції СН Давид Арахамія погрожував виключенням тим, хто не проголосує за законопроект.

Якщо мова йде про проекти, що безпосередньо зачіпають інтереси олігархів та інших великих гравців, тоді основні переговори ведуться за межами парламенту, за участі Банковій, особисто президента і т. д. Депутати з груп впливу просто реалізують досягнуті домовленості.

"А якщо економічні теми розглядаємо, то просто так мало хто хоче голосувати, відразу питання: а що нам за це буде? Тобто, тут чітко за принципом "ти – мені, я – тобі", – розповів співрозмовник.

Головний внутрішньофракційний сюжет у "Слузі народу" в останні дні – історія з виключенням Олександра Дубінського. З першої спроби, тиждень тому, вирішити це питання не вдалося, хоча вийти з фракції Дубінського закликав особисто Володимир Зеленський.

Потім в СН запустили анонімне голосування в спеціальному мобільному додатку, розробленому для фракції. Більшість тих, хто проголосував, підтримали його виключення з фракції. Остаточно питання має вирішитися у понеділок, 1 лютого, на вечірньому засіданні "слуг".

"Всі чудово розуміють, що тут мова йде не про самого Дубінського, а про Коломойського, його відносини з іншими гравцями всередині країни і його відносини із Заходом", – зазначило один з джерел у фракції.

Поки складно сказати, чи спровокує потенційне вигнання Дубінського колективний вихід з фракції інших депутатів з "групи Коломойського", особливо мажоритарників, яким не загрожує втрата мандату. Багато співрозмовників РБК-Україна припускали такий варіант.

"Можливо, деякі люди, які відчують солідарність з Олександром Дубінським через необґрунтоване рішення фракції, можуть зробити якийсь демарш. Але це чисто гіпотетично, тому що про виключення Дубінського з фракції мова не йде", – заявила виданню нардеп від СН Ольга Василевська-Смаглюк, яку також відносять до "групи Коломойського".

"Слуга народу" вже не так слухається президента Зеленського, як після перемоги на виборах у 2019 році (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Оскільки у фракції "слуг" зараз нараховується 246 депутатів, її запас міцності становить 20 багнетів. Інакше монобільшість припинить існування, доведеться створювати формальну коаліцію з іншими фракціями, наприклад, проводити трансфери депутатів з дружньої групи "Довіра". У будь-якому випадку, це загрожує подальшою фрагментацією "Слуги народу", парламентською кризою, в крайньому варіанті – навіть достроковими виборами.

Але поки у пропрезидентській фракції запевняють, що ніякий розпад їй не загрожує. "Результативність фракції потрібно оцінювати, насамперед, за її рішеннями. На цьому тижні у нас було більше результативних голосувань, ніж нерезультативних, так що в цьому плані у нас досить хороші результати", – сказала РБК-Україна Євгенія Кравчук, привівши у приклад прийняття законів про референдум, Бюро економічної безпеки, реформу СБУ (у першому читанні).

Втім, скорочення впливу президента Зеленського на його фракцію у ВР – процес цілком очевидний. Один зі співрозмовників видання описав його так: "Восени 2019-го у Зеленського було 100% впливу, зараз – десь 51%". Іншими словами, контрольний пакет в "Слузі народу" глава держави все ж зберігає. Але його частка продовжує розмиватися іншими "акціонерами".