Рік АТО. Куди прийшла Україна

Рівно рік тому, 14 квітня 2014 року, в.о. Президента Олександр Турчинов підписав указ про проведення антитерористичної операції (АТО) за участю регулярних частин армії. Тим самим, Турчинов ввів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони, прийняте на добу раніше. За рік АТО на сході України, яку вже охрестили "гібридною війною", забрала тисячі життів. Настільки ж величезні і економічні втрати від війни і анексії Криму.

Рейтинги залежать від реформ

Минулого тижня рейтингове агентство S&P знизило довгостроковий рейтинг зобов'язань в іноземній валюті з "CCC-" до "CC" з негативним прогнозом. "Дефолт по обслуговуванню боргу центрального уряду в іноземній валюті є практично неминучим", - повідомили в агентстві.

За тиждень до того рейтингове агентство Moody's з тієї ж причини знизило суверенний кредитний рейтинг України. В агентстві наголосили, що приватні інвестори, що вкладають кошти у національну економіку, ризикують понести збитки.

А раніше всіх рейтинги України знизило агентство Fitch Ratings. "За нашими підрахунками, прямий і гарантований борг зріс до 72% ВВП в 2014 році. Конфлікт та економічний спад призвели до більшої додаткової потреби у фінансуванні, крім тих, які передбачені програмою МВФ, затвердженої у квітні 2014 року", - повідомили в Fitch Ratings.

Фундаментальна причина перегляду рейтингів - відсутність реформ, які вже рік декларує наша влада. Зрозуміло, є шанс, що агентства, на показники яких орієнтуються найбільші світові інвестори, відіграють вгору свої прогнози. Міністр фінансів Наталія Яресько веде переговори щодо реструктуризації боргу, а Кабмін затвердив перелік єврооблігацій для реструктуризації боргу. Але питання про ціну реструктуризації залишається відкритим.

Але ні реструктуризація, ні заяви фінансового магната Джорджа Сороса про готовність влити в Україну 1 млрд дол. не змінять ситуацію, якщо не будуть проведені реформи, спрямовані на захист прав власності, наведення порядку в системі обліку та реєстрації майна, а також у податковій сфері та судовій гілці влади.

Поки цього немає, страхові ризики економіки України (CDS) оцінюються на рівні 4,5 тис. базових пунктів, тобто 45% страховки на інвестування. Інвестори жартують, що в країну з таким ризиками може вкладатися хіба, що наркобізнес - і то не факт.

Тільки корупційна складова з'їдає 2,5% ВВП, вважають у Міжнародному фонду Блейзера. "Якщо ефективно боротися з корупцією і одночасно проводити реформи, то, за оптимістичними оцінками, ми вправі очікувати в 2017 р. на зростання близько 5%", - сказав РБК-Україна голова фонду Олег Устенко.

"Вперше бачу такий жорсткий текст Меморандуму МВФ в описі проблем корупції. Прямо і багато разів говориться "корупція". Для Румунії, Болгарії, які теж були високо корумпованими, писало коректно - "приховані інтереси", - додав Олег Устенко.

Всі спікери, з якими спілкувався РБК-Україна, одностайні: кредити від МВФ будуть надходити в прив'язці до конкретних кроків уряду України. І навіть венчури прийдуть в Україну тільки при такому батозі.

"Лише у однієї банківської групи BNP Paribas, причому вона помітно представлена у нас, ліквідність 290 млрд євро, що незрівнянно більше всього кредитного портфеля України. Захистіть законом кредиторів від недобросовісних позичальників, щоб ніхто не міг сховатися за депутатською недоторканністю", - підкреслив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".

Звична економіка падає все глибше

В одній зі своїх промов Президент Петро Порошенко заявив, що Україна втратила 25% свого промислового потенціалу, з якого 10% знищено фізично. Глава Мінфіну Наталі Яресько озвучила більш кардинальні показники - мінус 50% промислового виробництва за рахунок Донбасу. Що спричинило за собою дворазове зниження валютних надходжень до бюджету.

А глава МЕРТ Айварас Абромавічус, якого джерела РБК-Україна в уряді називають мало не самим лояльним до прем'єра міністром, підрахував, що зниження реального ВВП в 2014 році склало 7%. "Негативну динаміку демонструють всі без винятку сфери економічної діяльності. У січні падіння промвиробництва склало 21%, інфляція залишається завищеною і сильний тиск на курс", - сказав міністр економіки.

Тим часом, офіційні дані свідчать: у 2014 році експорт впав майже на 14%, причому в країни ЄС він знизився на 16,9%. А вже в січні ц. р. експорт впав на 31,2% (порівняно з січнем 2014 року). Через що валютна виручка від експорту готових харчових продуктів знизилася на 47,1%, чорного металу - в 2,3 рази, машинобудування - в 2,8 разів, хімпрому - майже в 5,5 рази.

"У 2013 році наш ВВП становив близько 170 млрд дол., з них близько 80 млрд дол. - гроші від експорту товару. З них більше 20 млрд дол. давав експорт в Росію... В цьому році не виключаю падіння (ВВП, - РБК-Україна) від семи до десяти відсотків. І це вже третій рік падіння: 2013 - на 0,5%, 2014 - на 7%", - сказав виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Є і більш песимістичні прогнози, які свідчать, що у 2015 році ВВП впаде зі 135 млрд дол. до 75 млрд дол.

Враховуючи, що найбільша металургійна компанія "Метінвест" (входить до корпорації СКМ Ріната Ахметова) днями оголосила про дефолт - цей прогноз може виявитися не таким вже далеким від реалій. Особливо, якщо загостриться військове протистояння, яке призведе до захоплення сепаратистами Маріуполя і втрати "Метінвестом" двох меткомбінатів - ММК ім. Ілліча та "Азовсталі".

Поки ж, збитки металургів за 2014 рік склали 22,5 млрд грн, а виробництво сталі впало на 25,2%.

Настільки ж погана ситуація і у видобутку вугілля. В 2014 році, через втрату вугільного пояса, вона знизилася на 22,4%. А в першому кварталі 2015 року, порівняно з аналогічним показником 2014, видобуток вугілля впав на 60%. Корпорація ДТЕК (входить до СКМ Ріната Ахметова) просить кредиторів про реструктуризацію боргів, оскільки в змозі погасити тільки п'яту частину позик за єврооблігаціями.

Нагадаємо, в Україні 40% всієї електроенергії виробляють вугільні ТЕС. При цьому, тільки вугільні ТЕС важливі для покриття пікових навантажень. Навіть запуск ГЕС на повну потужність, як це було в березні, ледь дозволив вирівняти ситуацію зі споживанням електроенергії. При цьому, ДП "Енергоринок" заборгував виробникам електроенергії 20 млрд грн, з яких ГК ТЕС - 7 млрд грн.

Війна, яка не стала локомотивом

Історична логіка підказує, що умови війни - найкращі для перетворення оборонної промисловості в локомотив економіки.

"Потенційно наш оборонпром міг би дати до третини ВВП. Потрібна була комплексна програма. Додаткове фінансування можна було б отримати, провівши амністію капіталів. І під гарантії міжнародного співтовариства купити західні технології для внутрішнього виробництва. Потрібно було створити кооперацію з підприємствами суміжних галузей. За рік нічого цього не зробили", - сказав колишній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш.

За інформацією РБК-Україна, в минулому році оборонні заводи з власної ініціативи почали працювати в три зміни. І поставили уряд перед цим фактом.

За офіційними даними ДК "Укроборонпром", виробничі потужності оборонних підприємств збільшені на 40%. Відновлено виробництво близько 11 тис. найменувань військової продукції, що становить 30% від кількості деталей, раніше вироблених в РФ, повідомили РБК-Україна в "Укроборонпромі".

Експерти стверджують, що шанси отримати західні технології і налагодити внутрішнє виробництво вищі, ніж дочекатися поставок летальної зброї. Але для цього потрібно було ще в минулому році показати, що оборонпром став пріоритетом.

Але тут ми потрапляємо в погану ситуацію - для отримання військових технологій потрібно визнати, що у нас війна. А у воюючої країни традиційно виникають проблеми з одержанням кредитів від іноземних донорів.

Поки ж в "Укроборонпромі" повідомили, що в 2014 р. до військової співпраці з Україною приєдналися 20 нових країн. Ведуться переговори з Airbus, Boeing, Textron, Lockheed Martin, ін. Наскільки вони виявляться успішними, залежить від виконання двох умов: прибрати корупцію з оборонного сектора і показати військові перемоги на Донбасі.

Непідйомна соціалка для військових та біженців

Заступник міністра фінансів Ігор Уманський повідомив, що за підсумками 2014 року дефіцит бюджету склав 78 млрд грн - 5% ВВП. В цьому році, швидше за все, дефіцит продовжить зростання - у січні-лютому він перевищив відповідні показники 2014 року в 1,7 разів, склавши 8,7 млрд грн.

На зростання дефіциту впливає зростання соціального навантаження - через біженців і переселенців. Так, Наталія Яресько повідомила, що на потреби тимчасово переміщених з територій бойових дій виділено 3,4 млрд грн. Міністр соцполітики Павло Розенко додав, що таких зареєстровано 1 млн 100 тис. осіб.

Згідно з постановою Кабміну від 1 жовтня 2014 року, тимчасово переміщені громадяни протягом півроку можуть отримувати щомісячну грошову виплату в розмірі 442 грн для працездатних і 884 грн - для непрацездатних, але не більше 2400 грн на сім'ю. У Мінсоцполітики повідомили РБК-Україна, що на 18 березня з 854 295 сімей (1 163 886 особи), поставлених на облік як тимчасово переселені, за грошовою допомогою звернулися менше половини - 318 022 сім'ї, а призначена ця допомога 292 600 сім'ям.

Стосовно учасників АТО політика держави більше нагадує саботаж. Сьогодні проблем з отриманням статусу учасника АТО немає тільки у представників "Правого сектора" і ОУН, повідомили РБК-Україна в ініціативній групі "Юристи і адвокати АТО".

За їх даними, масово скаржаться на невиплату 3 тис. грн, учасники бойових дій, оскільки командуванню частин дано негласну установку гальмувати відповідні накази. Причина - брак грошей у бюджеті.

Ніхто не виплачує і обіцяні главою держави 1 тис. грн в день за участь у боях. Бійці не розраховують і на грошову винагороду за знищену ворожу техніку - для цього необхідно задокументувати факт знищення техніки. Очевидно, під час бою ніхто не буде займатися спеціально фото- і відеофіксацією.

Юристи відзначають, що виплату 609 тис. грн одноразової допомоги сім'ям загиблих затягують на півроку, оформляючи її як спадщину. А звільняючи через поранення, намагаються не виплачувати одноразову допомогу в розмірі 85-305 тис. грн, та не нараховувати зарплату з дня звільнення, зазначеного в рапорті.

Втім, у Держслужбі у справах ветеранів та учасників АТО повідомили, що на 2015 рік передбачено ряд соціальних програм для учасників АТО і їх сімей. При розробці бюджету на них закладалося близько 300 млн грн. Але чи з'являться ці гроші - велике питання.

По той бік фронту

По той бік фронту - в самопроголошених ЛНР і ДНР - ділове життя триває, незважаючи ні на що. Малий і середній бізнес змушений реєструватися тут і платити податки: 3-5% з обороту для малого бізнесу, 20% - для тих, що побільше. Утримується прибутковий податок і 1% профспілкового внеску.

Втім, справи йдуть у кого як. Донецька друкарня працює цілодобово. А піцерія "Челентано", що відкрилася в Луганську, змушена згортатися, так як платоспроможних відвідувачів в місті майже не залишилося.

Великий бізнес зав'язаний на банківську систему і транспортне сполучення, тому може працювати тільки за легітимним українським законодавством: податки до держбюджету, зарплати - на банківські картки. У Донецьку на заправки "Паралель" (належить Рінату Ахметову) бензин завозиться з України. Купити його можна тільки за талонами.

Важливо, що непоправних руйнувань у великих підприємств небагато. Так, у Луганській області з чотирьох великих вугільних підприємств найбільших руйнувань зазнало ДП Луганськвугілля. "Ровенькиантрацит", "Свердловантрацит" та "Краснодонвугілля" (входять до складу Метінвесту") зберегли виробничі потужності.

В області вісім енергоуправлінь, і тільки Лисичанське - під контролем Києва. Всі підстанції працюють. ДП "Регіональні електричні мережі (РЕМ) постачає електроенергію на шахти, але плату за свої послуги від них не отримують з формулюванням "немає грошей". РЕМ, в свою чергу, теж нічого не платить "владі ЛНР". Також в Луганську область на території, підконтрольні бойовикам, поставляється російська електроенергія - за договором між Києвом і Москвою. Споживають її підприємства, зареєстровані в ЛНР. Києву за цю електрику ніхто не платить, і Росії - теж.

За словами працівників РЕМ, востаннє виплатили 25% грудневої зарплати, оскільки підприємство зареєстроване у Києві, звідки неможливо робити грошові перекази. "Наша філія в Донецьку попросилася під ДНР. Їм хоч і з затримкою, шматками, але платять. Коли у нас зависла ситуація з зарплатами з Києва, наші представники пропонували міністру ЛНР взяти нас на реєстрацію. Але, міністр у них, видно, зовсім далекий від енергетики і не зрозумів, навіщо їх молодій республіці потрібно наше підприємство", - розповіли РБК-Україна співробітники ДП РЕМ.

А у приватної компанії "Луганське енергетичне об'єднання" (ЛЕО), таких проблем немає. Її співробітники отримують подвійну оплату - з Києва і від ЛНР. Компанія обслуговує міські електромережі, а свій центральний офіс перенесла на українську територію.

За комунальні послуги населення намагається не платити. Комунальні підприємства, які тепер зареєстровані під ЛНР і ДНР, теж не платять за електроенергію, газ і вугілля. Незважаючи на це, наприклад, в Донецьку всі комунальні служби працюють стабільно.

"Хто кому платить - незрозуміло. Як закрився у нас "Ощадбанк" в листопаді, так за комуналку і не плачу. Але скоро доведеться платити, тому що тиснуть жорстко", - сказав РБК-Україна житель Донецька.

У Луганську в приміщенні колишнього банку "Київська Русь" відкрилися точки по прийому комунальних платежів. "Народ до трьох годин стояв у черзі, щоб за світло заплатити. Я не плачу за комуналку, тому що не знаю, коли ще отримаю гроші і скільки. Вчителі наші нещодавно отримали від ЛНР шматок за жовтень - по 700 грн. Пенсіонери в жовтні отримали по 1800 від них. Обіцяли, що буде пенсія 11 березня, але зараз на пошті великими літерами "Інформації щодо пенсій немає". Народ що тільки не придумує собі. Наприклад, що завтра прийдуть 23 трлн рублів - і всім все виплатять", - розповіла РБК-Україна мешканка Луганська.

Тим часом, в ЛНР і ДНР ввели мультивалютну систему. При цьому, раніше зарплату в ДНР платили в гривнях, але останнім часом рублева маса тут виросла. Зарплати в ДНР орієнтовно такі ж, як в Україні - мінімалка 1257 грн, середня - 4-8 тис. грн.

У Донецьку багато точок, які проводять обнал карток, але більшість їздять за готівкою в Україну, іноді - через територію РФ. Втім, з введенням електронної системи перепусток перетинати межі зони АТО стало набагато складніше. Тому, розповіли РБК-Україна жителі Луганська, багато їздять в прикордонне російське містечко Донецьк, де російські банки отримують готівку гривневі картки і беруть за це до 15%.

З постачанням продуктів харчування ситуація більш-менш стабільна. Але через побори на пропускних пунктах, ціни в супермаркетах в середньому вищі, ніж в Україні. Тому для багатьох жителів ДНР і ЛНР єдиний шанс на нормальне харчування - гуманітарна допомога РФ і фонду Ахметова "Допоможемо".

"Ахметівську гуманітарку роздають суворо його люди. Інше крадуть безбожно", - така загальна думка жителів ДНР і ЛНР, опитаних РБК-Україна.

При цьому, у населених пунктах, які знаходяться під контролем козаків, гуманітарки майже немає, і вона йде на їжу бідним. На ринках продається все, що завгодно, але за дуже високими цінами. Тому ті, у кого є якісь грошові надходження, намагаються закуповувати продукти і розвозити її по глибинці - щоб підтримати людей похилого віку, дітей і хворих.