Генеральний штабний апетит. Як і чому гальмуються реформи з постачання армії
Віктор Муженко
Бої за Дебальцеве показали, що реформи з постачання армії гальмуються військовими бюрократами повсюдно - де і як тільки можна. За весь час АТО чиновники Генштабу успішно валили і продовжують валити будь-які спроби системних змін.
За "корочкою" учасника АТО
Другий тиждень активних військових дій в районі Дебальцеве. Ранок. Київ, штаб волонтерської організації "Народний тил" Георгія Туки. Чергова волонтер Інна приймає заявки для бійців з передової.
- Одяг: весь - буде. Сьогодні це вже другі погорільці. Прилад нічного бачення (ПНБ) - не знаю, не впевнена. Ми не потягнемо, нам своїм не вистачає, - хапається Інна за голову.
Тут просять для різних бригад, окремих бійців і підрозділів. Просять знайомі, родичі, самі військові - телефонують з передової і приходять самі. Волонтер Ірина з Києва прийшла просити для своїх підопічних. З напливом заявок з передової їх невелика волонтерська команда не справляється.
- Що це за 101-а ОБрО?, - запитує Інна.
- Як точно розшифрувати - не знаю, але вони супроводжують представника й Генштабу в АТО, - відповідає Ірина.
В галасливій кімнаті народ недовірливо затихає. Волонтери не можуть повірити, що в охорони Генштабу є проблеми з постачанням. Ірина, як би виправдовуючись, показує на свій мобільний: "Від них прийшла смска: четвертий день без води, їжі. Що, по-вашому, я повинна була робити?".
Наступний відвідувач приголомшив навіть бувалих волонтерів. Молодий солдат. Зріст, зовнішність - класичний красень з почесної варти. Каже, що з підрозділу такого-то - охорона дипмісій. Вони їдуть в АТО, і їм потрібен одяг.
- Ви що там, з ОБСЄ їздите?, - перепитує Інна.
- Ні, ми дипмісії охороняємо, - відповідає солдат.
- А що ви в АТО будете робити?, - Дивується Ірина.
- Нам командир сказав, що кожен боєць повинен пройти через АТО, - каже солдат.
Цього разу у відповідь - недобрий сміх. "Зрозуміла? - звертаючись до мене, пояснює Інна, - Це щоб для їх командування отримати корочку учасника АТО".
- А що ви отримали від Міноборони?, - суворо запитує вона солдата.
- У нас форма англійська, її нам волонтери дали. А ще нам потрібно...
29 січня 2014 року прем'єр-міністра Арсеній Яценюк на зустрічі з курсантами одного з військових вузів заявив, що система матеріального забезпечення ЗСУ значно покращилася - завдяки залученню волонтерів. Дивлячись на красеня-бійця з охорони дипмісій в офісі волонтерів, зрозуміла, що говорив Яценюк абсолютно буквально.
Волонтерський десант обложили
В кінці листопада 2014 року група вже досить відомих у країні волонтерів з легкої руки Президента Петра Порошенка була прикріплена до Міністерства оборони для громадського контролю та реформування державної системи постачання армії.
Спочатку ідея волонтерів полягала в тому, щоб паралельно корупційній громіздкій бюрократичній системі вибудувати іншу - абсолютно відмінну. Було вирішено створити державне підприємство (ДП) з функціоналом керуючої компанії з окремим бюджетним фінансуванням тендерним комітетом. Це ДП повинно було розробити нові стандарти речового постачання і спорядження, зайнятися їх закупівлями, контролем виконання контрактів, логістикою, моніторингом забезпечення аж до кожного окремого бійця. Також була розроблена окрема комп'ютерна програма з логістики.
Слідуючи їх бізнес-логіці, волонтери пропонували випробувати пілотний проект постачання на ВДВ і сили спецпризначення. Керувати цим ДП збиралися призначити волонтера Тетяну Ричкову, у якої був необхідний досвід управління в бізнесі. Міністр оборони Степан Полторак підписав угоду про співпрацю з аудиторською компанією Ernst&Yuong.
"Вони нам подарували тисячу людино-годин і почали допомагати приписувати бізнес-процес", - розповіла РБК-Україна Тетяна Ричкова.
За словами волонтера Давида Араханії, правовий департамент Міноборони підтверджував, що ідея цілком реалізовується.
"Волонтери беруть на себе частину функцій органів влади, йдуть туди, щоб вимагати і контролювати. Коли вони покажуть, як треба робити, то там і залишаться. Далі - просто вольове рішення. Технічно його реалізувати просто: провести реструктуризацію департаментів, і не буде нескінченних позовів від держслужбовців", - сказав РБК-Україна директор військових програм Центру ім. Разумкова Микола Сунгуровський.
Але чиновники швидко відчули загрозу, що виникла в рідному відомстві, і знешкодили "волонтерський десант", показавши вищий пілотаж бюрократизму.
На нараді керівників департаментів, які згідно з процедурою повинні схвалити створення ДП, волонтерам чітко дали зрозуміти, що їх реформи не пройдуть ні при яких умовах. "Вік у них, в основному, передпенсійний. Красиві такі, з погонами. Як почали вони нам розповідати, що у них все чудово налагоджено, що навіщо вигадувати ще щось, що ми не впораємося, тому майже 90% держпідприємств збиткові, лякати прокурорськими перевірками", - розповідали РБК-Україна учасники цієї наради.
Важкою артилерією по реформаторського почину вдарив Генштаб. Через тиждень, який волонтери попросили на опрацювання всіх зауважень, тилові генерали повідомили про умови, при яких готові дати свою принципову згоду. Витіюватою бюрократичною мовою було прописано вимогу, щоб до 31 грудня 2014 року Указом Президента Генштаб був виведений з Міністерства оборони.
А в якості контрольного пострілу було наведено обгрунтування, чому незабаром неможливо реалізувати реформаторські ініціативи: у зв'язку з тим, що для логістики потрібне нове програмне забезпечення, спочатку необхідно навчити персонал, а для цього треба вводити відповідні навчальні курси в програми військових академій - і на це теж потрібен час.
"Людською мовою, це означало, що скиртувати і роздавати ми будемо самі", - пояснила Тетяна Ричкова.
Тоді міністр оборони Степан Полторак вдався до тактики повзучого контрнаступу на військово-відомчу бюрократію: крок за кроком реформувати систему постачання для всієї армії. Волонтер Неллі Стельмах поставили керувати Департаментом з держзакупівлями. Сам департамент перейменували в Департамент матеріального забезпечення і пустили під реструктуризацію.
У групу підтримки для нової глави департаменту увійшли заступник міністра з економічної діяльності Юрій Гусєв, міністр Степан Полторак і Президент Петро Порошенко. Незважаючи на регулярні заяви президентського радника-волонтера Юрія Бірюкова про реформаторські зусилля свого позаштатного патрона, як заявили РБК-Україна джерела в МО, участь "Першого", обмежується тим, що він дав карт-бланш волонтерам на реформи.
Єдиним ударним аргументом в боротьбі з системою залишається міністр Полторак. Однак, його можливостей для системних змін поки що не достатньо. Служба тилу Генштабу залишила за собою монополію формувати заявки на речове та інше забезпечення військовослужбовців, на логістику, доставку та розподіл.
Тест через диверсію
Волонтерам поставили тестове завдання - забезпечити постачання 50 тис. призовників четвертої хвилі мобілізації, про що повідомили за два тижні до її початку. Строки при діючій бюрократичній процедурі - безпрецедентні. При цьому - ніяких змін у процедурі і стилі роботи апарату.
Волонтери розцінили це завдання як диверсію. До протидії генералів-тиловиків додався саботаж середньої та нижньої ланки чиновників. За словами Неллі Стельмах, після її призначення керівником департаменту близько 40% її підлеглих пішли на "лікарняний".
Інформацію про кількість і номенклатуру необхідного забезпечення надає Генштаб, і від неї залежить, наскільки вчасно і в якій мірі будуть забезпечені мобілізовані. Так, борючись за терміни, Тетяна Ричкова оголосила війну всередині відомства генералу Володимиру Хижиму - начальникові Служби тилу.
Продираючись через нетрі системи і саботаж бюрократів, Волонтерській раді вдалося зламати стару схему тендерних торгів, коли з 2-3 їх учасників другий і третій потрібні тільки, щоб підіграти заздалегідь обговореному переможцю. В тендері з відбору виробників форми військовослужбовцям брали участь більше 15 компаній. Раніше той, хто шив взуття, він розробляв і технічне завдання, отже, і вигравав тендер. Зараз техзавдання розробляють волонтери, воно знаходиться у відкритому доступі - і щодо речового забезпечення ЗСУ проводяться електронні торги.
Як і обіцяли чиновники, військова прокуратура регулярно відвідує нового керівника Департаменту матеріального забезпечення.
Штат, структура, функціонал вже прописані. Почалися звільнення та пошук нового персоналу. Все це відбувається з затягненням: доопрацювати покладені Трудовим кодексом два місяці, лікарняні і довгі відпустки, позови про поновлення. Зі скрипом, але процес запущений.
Ціна компромісу
Поставивши волонтерів в режим цейтноту, в умовах старої системи бюрократія домоглася відстрочки реформи. Навіть найефективніший департамент не зможе вирішити питання стовідсоткового та своєчасного забезпечення і, тим більше, гарантувати якість. Для цього необхідні системні зміни, які починаються з нормативно-законодавчої бази.
Досі не внесено жодної зміни в нормативно-законодавчу базу, яка б звужувала корупційні дірки і розширювала можливості швидко покривати потреби армії. Навпаки, постанова, прийнята навесні 2014 року про прискорену процедуру тендерних закупівель для армії, дозволяла легалізувати преференції для окремих суб'єктів заробляти на війні, допомагала наповнювати кишені держчиновників "неврахованими" доходами.
Під прапором скорочення строків поставки вибирався контракт з одним суб'єктом, через якого пропускалися бюджетні кошти і потім розкрадалися - як це було у випадку з пошиттям зимової форми для ЗСУ. Замість затвердженого зразка тканини її пошили з дешевої китайської. І потім солдати в зоні АТО довго показували форму, яка розповзалася вже через пару тижнів. Розірвати контракт, стягнути неустойку і якось повернути бюджетні гроші, було вже неможливо.
Ніякого іншого механізму контролю, крім волонтерських перевірок, немає досі. Волонтери також думають, як проконтролювати якість продовольства. Самі знаходять НДІ, які погодяться на громадських засадах робити аналіз продуктів. Притому, що з держбюджету у нас фінансується безліч НДІ - ціла НАНУ.
Також під грифом "таємно" можна приховати будь-які витрати бюджетних коштів на армію. "Я намагався зробити вибірку по коштах від продажу "Ощадбанком" облігацій на підтримку армії, і не знайшов кінців. Для Міноборони ці кошти все одно надходять з держбюджету. Написав листа в Кабмін - мені не відповіли", - говорить Араханія.
За його словами, також взагалі не озвучуються цифри по збори і витрати 1,5% військового податку.
За 11 місяців АТО влада так і не сформулювала концепцію реформи оборонного сектора. "У травні 2014 року Президент підписав указ про проведення комплексного аналізу оборонного сектора, розробку моделі та прийняття рішення щодо реформи. І тільки 19 листопада Кабмін вирішив створити експертну групу для цього аналізу", - нагадав Микола Сунгуровський.
На питання РБК-Україна, чи можна розраховувати, що хоча б через півроку реформи в Міноборони почнуть давати перші результати, Неллі Стельмах відповіла коротко і ясно: "При політичній волі можливо все".
Нам бачиться ситуація набагато складнішою. Питання не в тому, що у верховного керівництва держави Україна немає політичної волі, а в тому, що воно не здатне мати таку. І єдина сприятлива обставина - війна на Донбасі. Звідси компромісні недореформи, так і ті проштовхуються через тяжкі системні ломки. Яку остаточну ціну заплатить суспільство за цей компроміс - нам ще належить дізнатися.
В якості постскриптуму
"Можете як раз подивитися, на чому працює розвідка ВСУ", - каже розвідник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, показуючи в бік блакитної з червоним хрестом машини "швидкої допомоги" часів радянського "застою".
Її колеса глибоко загрузли в багнюці, і її на буксирі витягає масивна військова вантажівка. "Віджата у сепаров "таблетка", у якої немає заднього ходу. А витягує її зараз віджата у сепаров вантажівка", - пояснив розвідник...
