Гендиректор "Борисполя" Павло Рябікін: Наша мета - досягти пасажиропотоку в 50 мільйонів чоловік

- Приліт в аеропорт "Бориспіль" лоукостера Ryanair міг негативно позначитися на прибутковості аеропорту. Які попередні підсумки роботи аеропорту "Бориспіль" у 2018 році? Чи вдається виконувати закладені в фінплан показники пасажиропотоку та прибутковості?

- На 24 жовтня аеропорт обслужив 10,4 мільйона пасажирів. Це більше, ніж на аналогічну дату минулого року, на 18%. Це точно той показник, який ми закладали в фінплан на 2018 рік. Це означає, що до кінця року ми очікуємо вийти на показник пасажиропотоку приблизно 12,4 мільйона пасажирів за рік. Більш точна цифра буде відома лише в кінці листопада, коли чартерні рейси можуть показати несподівано високий приріст.

Через виконання планів за пасажиропотоком фінпоказники роботи аеропорту в цьому році навіть краще закладених у фінплан. Нам вдалося знизити витрати за таким показником, як вартість обслуговування одного пасажира. Тобто зросла наша операційна ефективність. Зокрема, в січні-вересні поточного року дохід аеропорту збільшився, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, на 7,8% до 3,17 мільярдів гривень, а прибуток до оподаткування – на 3,1% до 1,68 мільярдів гривень.

- У такому разі, можливо, варто надати ще більше знижок авіакомпаніям на обслуговування, щоб залучити додатковий пасажиропотік у "Бориспіль"?

- В такому разі ми не будемо встигати інвестувати в модернізацію і будівництво необхідної інфраструктури для обслуговування пасажирів і авіакомпаній. Приміром, торік ми придбали сучасну машину для пожежогасіння "Пантера". Для порівняння в аеропорту Франкфурта таких автомобілів 70. А у нас "Пантера" і чотири КАМАЗа. Тому ми розуміємо, куди нам рости і як удосконалюватися. Така ж ситуація зі спеціальною аеродромної технікою і технікою обслуговування вантажного терміналу.

Крім того, у нас є гостра проблема, пов'язана з дефіцитом робочої сили. Без істотного підвищення зарплат ми програємо конкуренцію за фахівців аеропортам із сусідніх країн. Люди потихеньку збираються і переїжджають, в першу чергу, у Польщу та країни Балтії.

- Як плануєте з цим боротися?

- Будемо намагатися переконати Міністерство фінансів, щоб у проект фінплану на 2019 рік закласти істотне підвищення зарплат. Для нас істотне підвищення зарплат – це можливість запобігти відтіку кадрів як у приватні компанії, які працюють в аеропорту і можуть платити великі зарплати, так і за кордон. Дуже великий наголос у проекті фінплану на 2019 рік робиться на зарплатну складову.

- Приблизно наскільки вдасться підняти зарплату?

- Я вважаю, що зарплату необхідно буде підняти в межах 40%. Зараз середня зарплата у нас 12-15 тисяч гривень. Вона відносно висока в Україні, але вона нижче, ніж у всіх аеропортах сусідніх країнах.

- Їдуть не тільки в Польщу і Прибалтику, але, напевно, і у Туреччину, де відкривається найбільший аеропорт у світі?

- З урахуванням відкриття цього аеропорту я не виключаю, що відтік робочих кадрів буде і туди. Хоча Туреччина не має проблем з персоналом, як це відбувається в країнах Центральної Європи, де місцеве населення не хоче йти на фізично важкі роботи.

- Чи бачите ви загрозу для "Борисполя" у зв'язку з відкриттям нового турецького аеропорту?

- Поки що ми не є великим гравцем на ринку авіаперевезень за цим маршрутом. Але після того, як ми в минулому році подолали планку в 10 мільйонів пасажиропотоку, нас почали сприймати в якості конкурента. Як відомо, і новий турецький аеропорт, і "Бориспіль" знаходяться приблизно в одному і тому ж географічному положенні: на шляху з Європи в Азію. Всі аеропорти в цьому регіоні мають амбітні плани розвитку. І Москва, і Варшава зі своїми планами побудувати 100-мільйоний аеропорт, і авіавузли у Стамбулі, і в Дубаї, який також побудував новий аеропорт, і в катарській Досі. Всі ці наміри засновані на планах глобального зростання авіаперевезень за маршрутом Захід-Схід. Це все одна географічна вісь, де аеропорти борються за пасажирів, які літають між Європою та Азією.

На тлі грандіозних планів конкурентів можна було б сказати, що "Бориспіль" для них не є таким. Я вважаю, що на цьому ринку є жорстка конкуренція, але тут всім вистачить місця. Але тільки, якщо ми будемо триматися в рамках тих планів, які ми для себе намітили. Я маю на увазі своєчасну реалізацію концепції розвитку інфраструктури, яку ми представили у минулому році.

Ми ставимо для себе досить скромну мету досягти пасажиропотоку в 50 мільйонів чоловік до 2045 року. Це те, що ми вважаємо реалістичним. Зрозуміло, що це можливо тільки за умови, що у нас буде відповідний базовий авіаперевізник, який за рахунок своїх транзитних пасажирів, дозволить нам досягти показника в 50 мільйонів пасажирів.

Павло Рябікін вважає, що зарплату співробітникам аеропорту необхідно підвищити на 40% (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чому тоді аеропорт затягує з реалізацією проектів? Наприклад, ви обіцяли відкрити новий паркінг навесні-влітку цього року, але досі цього так і не сталося.

- Реалізація інфраструктурних проектів затримується, в основному, через неможливість будівельних компаній виконувати свої зобов'язання. Основна проблема у будівельників в тому, що влітку відбувся відтік робочої сили з їхніх фірм на роботи в країни Західної та Центральної Європи до 50%. Тому будівельні компанії не змогли виконати взяті на себе зобов'язання.

Але ми вже підходимо до здачі нового додаткового багажного відділення. Зараз очікуємо від Державної архітектурно-будівельної інспекції сертифікат про прийом в експлуатацію. Також вже досить високий ступінь готовності нової трансферної зони, в якій обслуговуються транзитні пасажири. У листопаді вона буде запущена в тестовому режимі, щоб у грудні вона запрацювала на повну силу. Я сподіваюся, що до кінця року ми в тестовому режимі відкриємо паркінг. До його комерційної експлуатації ми приступимо приблизно до кінця зими, після того як оформимо всю необхідну дозвільну документацію.

- Паркінг запускаєте весь?

- Ми вводимо в експлуатацію 50% - центральну частину, де будуть знаходитися ліфти, офісні приміщення, приміром, компаній-орендодавців автомобілів. Також почнеться експлуатація дальнього крила паркінгу від в'їзду в аеропорт.

- Раніше казали, що на паркінгу також буде розташована автобусна станція. Відмовилися від цієї ідеї?

- Автобусну станцію ми вирішили розмістити впритул до залізничної станції. Там з'явиться пересадочний вузол – залізниця, автобуси і прохід в аеропорт. Другу частину паркінгу ми будемо добудовувати без вбудовування туди автобусних станцій та інших елементів. Ми розуміємо, що потреба в місцях для паркування у нас зростає.

- Наскільки довгим буде прохід від залізничної станції до терміналу D, поблизу якого і будується цей пересадочний вузол?

- Відстань від краю залізничної платформи до входу в термінал 260 метрів.

- Там не буде травелатора – безступінчатої доріжки, що автоматично рухається – як це прийнято в багатьох аеропортах світу?

- Точно ми зможемо відповісти на це питання лише після того, як завершаться проектні роботи. Ми поставили завдання вивчити таку можливість. Але в силу того, що травелатор може бути розміщений на тротуарі, під яким дуже низько залягає велика кількість комунікацій, то, мабуть, з його установкою будуть технологічні проблеми. Так що відповідь на це питання, швидше, ні, ніж так. Ми будемо робити все у форматі "просто, функціонально і відносно недорого". Ми об'єднаємо під одним павільйоном місце очікування пасажирів і автобусів, і поїздів.

- Автобуси Sky Bus, які перевозять пасажирів між аеропортом і Києвом, також будуть переведені на цю станцію?

- Я думаю, що ми приберемо всі автобуси з першої лінії біля терміналу D. Автобуси створюють для нас дуже велику напругу біля виходу з терміналу. Можливо, залишимо на першій лінії тільки висадку пасажирів з автобусів, а посадку організуємо на автовокзалі.

- Чи плануєте дозволити заїзд на першу лінію біля терміналу D не тільки авторизованим таксі, але і будь-яким іншим, а також приватним автомобілям?

- Безкоштовно заїхати ніхто ніколи не зможе. Скаржаться саме на те, що ніхто не може заїхати безкоштовно. Автомобілі служб таксі зможуть заїхати, якщо вони вступлять в асоціацію, яка оперує в'їздом. Туди вступили вже більше 40 перевізників. Немає обмежень щодо вступу в асоціацію. Аеропорт – це комерційна організація, яка представляє всі свої послуги на платній основі.

- Чи є вже розклад руху нового поїзда в аеропорт?

- Тільки нещодавно був здійснений тестовий проект поїзда. Поки що "Укрзалізниця" тестує різні варіанти розкладу руху. Тестова робота триватиме ще найближчий час. Після цього УЗ анонсує точну дату початку руху та розклад. Поки ми знаємо, що час руху від Центрального залізничного вокзалу Києва в аеропорт складе приблизно 37-38 хвилин. Поки ми розуміємо, що інтервал руху повинен бути плюс-мінус півгодини.

- Вночі також будуть такі інтервали?

- Наше завдання - забезпечити максимально малі інтервали руху у піки вильоту і прильоту авіакомпаній в аеропорту. А вночі інтервали можуть досягати і години.

- Якою буде ціна проїзду в поїзді?

- Я чув, що УЗ зробила техніко-економічні розрахунки, виходячи з 80 гривень за поїздку.

Павло Рябікін погодив з "Укрзалізницею" тестовий режим курсування поїзда в "Бориспіль" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Які ще інфраструктурні проекти плануєте реалізувати найближчим часом?

- Плануємо добудувати окремі bus-гейти – виходи з терміналу до автобусів, які будуть возити пасажирів до літаків. Їх будівництво виявилося дуже складним через необхідність винести велику кількість комунікацій, в тому числі систем кондиціонування, вентиляції, силових кабелів і так далі. Ми вже обрали місце, де буде демонтована плита між другим і третім поверхами. Там буде розміщено ескалатор. Його ще треба буде змонтувати. Ескалатор буде проходити через всі три поверхи терміналу. Це технологічно складний проект. Він – на завершальній стадії. Реалізований він буде приблизно до кінця першого кварталу наступного року.

- Навіщо будуєте bus-гейти?

- Вони необхідні для загального збільшення обслуговуються рейсів в терміналі D. Це дозволить збільшити пропускну здатність аеропорту. Після будівництва bus-гейтів ми плануємо реалізувати проект з розширення перону – стоянки для літаків перед терміналом D. Для цього нам знадобилося провести великий обсяг підготовчої роботи. Це, насамперед, збільшення обсягів резервуара для дощеприймальників з поля аеродрому. Один резервуар вже є. Зараз розробляємо другий. Також для реалізації цього проекту нам потрібно побудувати дорогу для проїзду будівельної техніки по периметру аеропорту. Вона потім буде використовуватися як патрульна дорога. Також ми розпочали земельні роботи біля перону – вони вже добре видні неозброєним оком.

- В яку суму інвестицій обійдуться всі ці проекти?

- Інвестиції в паркінг складуть 600 мільйонів гривень, в перон – один мільярд гривень, будівництво bus-гейтів і нової багажної зони – по 40-50 мільйонів гривень, розширення трансферної зони – 130 мільйонів гривень. В сукупності, обсяг інвестицій складе близько двох мільярдів гривень.

- На якому етапі перебуває раніше заявлений проект з розширення терміналу D, точніше галереї, де очікують виходу на посадку пасажири, у бік терміналу B?

- Зараз цей проект знаходиться на незалежній будівельній експертизі. Поки що у нас немає висновку експертів про те, в яку суму він обійдеться. Думаю, приблизний обсяг інвестицій в розширення складе 2,5 мільярда гривень. У наступному році ми плануємо розпочати підготовчі роботи з розширення терміналу. Цей проект прив'язаний до збільшення перону, яке буде здійснено протягом 2019-2020 років. Відповідно, галерея терміналу буде розширена в 2019-2021 роках.

- Чи плануєте відкрити нові кафе і ресторани в терміналі D?

- Ми вивчили потенційний попит за трьома можливими локаціями точок громадського харчування. Фонд державного майна планує провести конкурси на оренду цих приміщень найближчим часом.

- Чи залишаються в силі плани щодо відновлення роботи терміналу F у наступному році?

- Термінал F буде відкритий для регулярної експлуатації з початку весняного сезону авіаційної навігації, тобто в кінці березня 2019 року. Це точно. Ми розуміємо, що туди на обслуговування точно перейде Ryanair. Також ми ведемо переговори з кількома авіакомпаніями щодо їх переміщення у цей термінал.

- Це лоукостери?

- Ми ведемо переговори з різними авіаперевізниками. Це і класичні авіакомпанії, які хочуть прилітати в піки обслуговування МАУ. А нам в ранковий і вечірній піки прильоту і розльоту МАУ складно обслуговувати рейси цієї та інших авіакомпаній.Також ведемо переговори з авіакомпаніями, які виконують чартерні рейси. В той же час не всі авіакомпанії хочуть переходити в термінал F. Наприклад, Flydubai хоче, щоб обслуговування його пасажирів відбувалось за допомогою телетрапа. А телетрапи є тільки у терміналі D. Я думаю, що до початку експлуатації терміналу F ми вийдемо на 10-15 рейсів в день. В середньому це буде 12 рейсів.

- Wizz Air перейде в "Бориспіль"?

- Якщо Wizz Air захоче, то ми будемо раді.

- Скільки коштів інвестуєте на відновлення роботи терміналу F?

- У цьому році ми витратимо близько 60 мільйонів гривень. В наступному – близько 30. В цілому, ми інвестуємо у відновлення роботи терміналу F близько ста мільйонів гривень. У цьому терміналі пасажири будуть пересуватися в літаки і назад або на автобусах, або пішки.

- Раніше ви говорили, що одного Ryanair для відновлення роботи терміналу F недостатньо. Правильно я розумію, що цей лоукостер планує розширити мапу маршрутів з весни наступного року або все ж робите ставку на переїзд інших авіаперевізників в цей термінал?

- Ми поки що не знаємо про плани Ryanair на літо. Поки у нас є тільки зимовий розклад авіакомпанії. У цього лоукостера є дні взимку, коли вони виконують десять рейсів у "Бориспіль". Але є дні, коли будуть виконуватися тільки по два рейси. Цього недостатньо для роботи терміналу F. Тому будемо обов'язково "підживлювати" термінал F іншими авіакомпаніями.

- Яке завантаження рейсів Ryanair з "Борисполя"?

- Рейси Київ-Берлін, що стартували раніше інших маршрутів цього лоукостера з Києва, завантажені вище 90%. Статистики про продаж квитків на інші рейси не знаю. Знаю, що у них багато квитків викуплено наперед. Це пов'язано з їх маркетинговою компанією.

- Крім того, у минулому році аеропорт заявляв про плани будівництва нової злітно-посадкової смуги. Залишаються ці плани в силі?

- Так. У листопаді ми отримаємо техніко-економічне обґрунтування. Після цього будемо розуміти, що нам необхідно будувати. Крім того, свої розрахунки зробили китайські інвестори, які готові залучити під цей проект кредит в китайському Ексімбанку. Ми розуміємо, що ціна цього питання 280-300 мільйонів доларів.

Нова злітно-посадкова смуга буде розміщена біля терміналу F і замінить смугу, яка була побудована ще за часів СРСР. Остання буде служити технологічним майданчиком. Але вона зможе приймати літаки у разі аварійної посадки. Крім того, аеропорт продовжить експлуатацію злітно-посадкової смуги біля терміналу D. Таким чином, у нас буде дві діючі смуги і одна непрацююча.

- Коли проект з будівництва нової смуги буде реалізований?

- Наступний рік піде на проектування. А будівництво займе два-три роки. Тобто проект буде реалізований в 2022 році.

- Проект фінансуватимуть китайські підприємці чи ведете переговори про залучення інвестицій ще з кимось?

- Попутно ми ведемо переговори з європейськими структурами, в тому числі з ЄБРР, які також готові розглянути питання кредитування цього проекту.

- Термінал В поки не плануєте зносити? Раніше в аеропорту обговорювали ідею про те, що у майбутньому замість нього можна побудувати великий термінал.

- Поки що в цьому немає необхідності. Термінал В ми задіюємо під час масових прильотів в Україну літаків з пасажирами на заходи на кшталт фіналу Ліги чемпіонів УЄФА або під час рейсів хасидів-паломників.

- З якими авіакомпаніями ведете переговори про початок польотів з "Борисполя"?

- Ми ведемо переговори з усіма авіакомпаніями. До нас в цьому році прийшли десять нових авіаперевізників. Це абсолютний рекорд для аеропорту за всю його історію.

- А хто пішов?

- Залишається незрозумілою ситуація з Iraqi Airways. Ця авіакомпанія спочатку почала літати, потім припинила польоти. Незрозуміло наскільки вони регулярно збираються літати в майбутньому в Україну.

- Наскільки конструктивно налагоджено взаємодію "Борисполя" з базовою авіакомпанією МАУ?

- Частка МАУ в пасажиропотоку аеропорту становить приблизно 60%. Цей показник зберігається з 2014 року, тобто з часів виходу з ринку "Аеросвіту". При цьому в структурі пасажиропотоку МАУ близько 50% припадає на транзитних пасажирів.

Завжди виникають якісь питання, але ми намагаємося знаходити якісь аргументи за і проти. Ми кожен рік обговорюємо умови взаємодії. Але МАУ працює на тих же умовах, що й інші авіакомпанії. Хоча, безумовно, є для нас найбільшим клієнтом, який забезпечує нам основний обсяг пасажиропотоку.

- Які плани у МАУ щодо збільшення парку літаків?

- Наскільки мені відомо, в 2019 році ми очікуємо побачити в парку МАУ прямо з заводу три літака Boeing 737 MAX. Також планується надходження четвертого далекомагістрального літака Boeing 777, який мав би прийти ще в 2018 році. У МАУ та ж проблема, що і у нас з будівельниками – їм обіцяли поставити цей літак в 2018 році, але через дефіцит робочих компанія-постачальник перенесла поставку літака на 2019 рік.

- Чи планує в 2018 році МАУ відкрити нові рейси?

- В останні три роки МАУ дуже агресивно розширювало свою мапу маршрутів. Думаю, що в наступному році авіакомпанія більше сконцентрується на закріпленні на цих напрямах, ніж на лавиноподібному збільшенні числа нових рейсів.

- Чи є у "Борисполя" плани щодо інвестування у вже наявний невеликий вантажний термінал? Чи маєте плани приділяти в аеропорту більше уваги вантажним перевезенням та їх обслуговуванню?

- У Міністерстві інфраструктури обговорюється ідея залучення приватного інвестора для модернізації вантажного терміналу. Але у нас немає часу чекати інвестора. Його шукають вже чотири роки. Тому ми включили в проект фінплану на наступний рік кошти для реконструкції існуючих терміналів – на місці двох старих терміналів ми хочемо побудувати один великий.

- В соціальних мережах прослизала інформація, що в інвестиціях у вантажний термінал зацікавлена американська компанія Amazon. Це правда?

- Теоретично у цьому зацікавлені багато хто.