Розвиток зеленої енергетики – домінуючий тренд європейської та світової економіки на найближчі десятиліття. Україна також намагається йти в ногу з часом, але робить це своєрідно – мільярдні проекти опиняються в руках підозрілих фірм, очолюваних діячами ще часів Януковича. Детальніше про те, як компанія зі статутним капіталом в 38 дол. США підписала з державою меморандуми більш ніж на мільярд доларів і хто за нею стоїть – в матеріалі РБК-Україна.
Більше ніж рік тому, в серпні 2020-го, маловідомій фірмі "Н2" посміхнулася велика удача – були підписані два меморандуми з "Укргідроенерго" і "Енергоатомом". Перший передбачає будівництво водневого заводу поруч з Дніпровською ГЕС, для чого передбачається залучити 300 млн євро інвестицій. Другий – будівництво обчислювального дата-центру поруч із Запорізькою АЕС, з інвестиціями близько 700 млн дол.
Реалізація таких великих проектів – безумовно, вигідна ініціатива, не тільки з економічної, але і з іміджевої точки зору. Вдалося б вирішити і питання з профіцитом електроенергії в регіоні, і створити нові робочі місця, і показати Європі перспективність та інноваційність української економіки.
Якби не кілька "але": взяла за проекти на суму з дев'ятьма нулями компанія "Н2" володіє статутним капіталом в тисячу гривень – або 38 доларів за поточним курсом. Один з її бенефіціарів – одіозний прокурорський діяч часів Януковича, Андрій Жовнер, звільнений за люстрацією після Революції Гідності, але пізніше оскаржив її в суді. А реалізація його попереднього енергетичного проекту супроводжувалася численними скандалами і кримінальними справами.
Як вже писало РБК-Україна, в січні 2019 року на саміті в Давосі, в присутності тодішнього президента України Петра Порошенка і керівника Європейського банку реконструкції та розвитку Суми Чакрабарті, був підписаний договір про будівництво вітрової електростанції в Запорізькій області – "Зофія", найбільшої не тільки в Україні, а й у всій Європі.
Загальна сума інвестицій у вітропарк, яку планувалося залучити від ЄБРР і кілька міжнародних банків – близько 1,2 млрд євро. Ключовим інвестором стала норвезька компанія NBT, а безпосередньою реалізацією проекту, запущеного ще у 2008 році, займалася компанія "Азовінвестпром" зі статутним капіталом у 2400 грн. Її бенефіціарами були Запорізький прокурор Андрій Жовнер і Юрій Кизилов – екс-помічників нардепів від Партії регіонів і Блоку Литвина. До реалізації проекту Жовнер залучив ще пару своїх товаришів, з одним з яких було укладено лише "понятійну" угоду, без офіційного оформлення частки.
Це викликало логічні запитання у консультантів проекту – компанії Milgravis Capital Partners. Але норвезьких інвесторів з NBT це чомусь не збентежило, співпраця з Жовнером і його подільниками продовжилося далі. Попри формальний продаж "Азовінвестпрому" норвежцям, Жовнер і Кизилов залишилися керувати проектом.
Згодом вони відмовляться виконувати контрактні зобов'язання перед Milgravis Capital Partners – згідно з договором, консультанти повинні були отримати 10% від суми залучених інвестицій. Зате отримані від норвежців гроші, за словами представників Milgravis Capital Partners, активно виводилися на пов'язані з Жовнером фірми і через близьких до нього ФОПів. Крім того, інвестиційні угоди укладалися непрозоро, з використанням венчурних фондів, інвестсертифікатів і безповоротних позик – все заради мінімізації податків.
Консультанти з Milgravis Capital Partners подали кілька заяв в поліцію, а також цивільний позов на 4 мільярди гривень – передбачену за залучення інвестицій винагороду. В рамках одного з кримінальних проваджень майно і рахунки "Азовінвестпрому" були на деякий час заарештовані, але Жовнеру вдалося добитсья зняття арешту і закриття кримінальних справ.
До проекту виникали питання і в екологів, і у оператора мереж "Укренерго", але будівництво вітропарку "Зофія" все-таки почалося, хоч і з великою затримкою. Офіційне повідомлення про початок робіт з'явилося на сайті проекту тільки в середині серпня поточного року – хоча спочатку його планувалося закінчити вже до кінця 2022-го.
Викликає питання, чому норвезькі інвестори – представники країни з найвищою корпоративною культурою і прозорістю ведення бізнесу – вирішили зв'язатися з українськими партнерами з настільки сумнівною репутацією.
Запорожець Жовнер працював в органах прокуратури з 2000 року, дослужившись до посади начальника відділу захисту прав і свобод громадян Запорізької облпрокуратури. Примітно, що в цей же час скромний прокурор вже щосили займався вітроенергетикою, запускаючи перші вітряки в рідній області.
Перемога Віктора Януковича на президентських виборах призвела до стрімко кар'єрного зльоту Жовнера. Його перевели до Києва, на посаду начальника управління по загальному нагляду Генпрокуратури. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про те, що Жовнер був протеже одіозного генпрокурора Віктора Пшонки.
"Посада начальника загального нагляду – дуже важлива, і донецькі ніколи в житті не тримали б на ній випадкової, а тим більше принципової і чесної людини. Сам факт такого тривалого перебування Жовнера на цій посаді скаже людині, знайомій з особливостями прокурорської ієрархії, набагато більше, ніж будь-який компромат", – писав у 2014 році відомий блогер і екс-прокурор Сергій Іванов. А за словами екс-нардепа Тетяни Чорновол, Жовнер навіть був довіреною особою на виборах Артема Пшонки – сина колишнього генпрокурора.
Попри це, Жовнер пережив Революцію гідності, пропрацювавши в прокуратурі до літа 2014-го, потім перейшовши на роботу в секретаріат Кабміну, де займався моніторингом "корупціогенних факторів". Звідти Жовнера звільнили згідно із законом про люстрацію.
Але заповзятливий прокурор звернувся в суд, підкріпивши свій позов висновками Запорізького національного технічного університету. І суд став на його бік, вважаючи що секретаріат Кабміну не є органом державної влади і під дію люстраційного закону не потрапляє. А оскільки не були доведені факти особистого порушення Жовнером законів або прав інших громадян, то і звільняти його не можна, попри роботу на керівних постах за часів Януковича.
Втім, надалі екс-прокурор втратив інтерес до держлужби, зосередившись на бізнесі. Це цілком логічно – в українських умовах наявність хороших зв'язків у силових структурах та інших органах влади є найкращим капіталом для підприємця.
Ймовірно, саме цим можна пояснити те, що держава в особі "Укргідроенерго" і "Енергоатому" вирішує підписувати мільярдний меморандум з бізнесменом, який якраз знаходиться в епіцентрі скандалу з іншим своїм проектом – вітропарком "Зофія".
В інтерв'ю виданню "Ліга" наприкінці серпня минулого року Жовнер розповідав, що збирається запустити обидва проекти, дата-центр і водневий завод, до середини або до кінця 2021-го. Вже зрозуміло, що терміни будуть зірвані. На сайті компанії "Н2" друга, вона ж і остання, новина датована жовтнем-2020. "Керівництво ТОВ "Н2" взяло участь у переговорах з питань юридичного супроводу проекту створення інфраструктурних об'єктів обробки даних (ЦОД) на діючих майданчиках АЕС", – йдеться в новині.
СЕО Yom Capital Уолтер Комарек і директор Н2 Андрій Жовнер
(фото: прес-служба Міненерго)
За підсумками переговорів було вирішено "створити робочу групу у складі відповідних профільних фахівців для організації робіт з оперативного вирішення питань реалізації цього проекту". Про якісь подальші успіхи "робочої групи" нічого не повідомляється. Тим більше – про початок реального будівництва двох найбільших об'єктів.
Поки що Жовнеру з компаньйонами вдається не привертати до своєї сумнівної бізнес-активності такої вже великої уваги. Але потенційні наслідки провалу мільярдних проектів, розкрадання коштів іноземних інвесторів, недоуплати податків в український бюджет, можуть стати катастрофічними. У тому числі і в іміджевому плані.
Найбільше ця історія нагадує легендарну угоду з "лижним інструктором" – коли у 2012 році договір на будівництво LNG-терміналу вартість в 1 мільярд доларів був підписаний з колишнім лижним інструктором з Іспанії, який не мав ніякого відношення до фірми, нібито взялася будувати термінал. На жаль, влада в Україні змінюється, а попит на "лижних інструкторів" залишається. Особливо якщо у них все ж є хороші зв'язки.