ru ua

Вітер в полі. Як екс-прокурор часів Януковича будує найбільшу ВЕС в Європі

Вітер в полі. Як екс-прокурор часів Януковича будує найбільшу ВЕС в Європі Найбільшу ВЕС в Європі будує екс-прокурор часів Януковича (фото: flickr)

Проект будівництва найбільшого в Україні і Європі вітропарку на озері Сиваш в Херсонській і на Молочному лимані в Запорізькій областях загальною вартістю понад EUR1, 5 млрд може виявитися великою схемою з розкрадання коштів іноземних інвесторів. Серед фігурантів – екс-прокурор часів Януковича Андрій Жовнер і колишній помічник ряду нардепів Юрій Кизилов.

У січні 2019 року в Давосі, у присутності п'ятого президента України Петра Порошенка і глави ЄБРР Суми Чакрабарті французька компанія Total Eren, Норвезька NBT і сам ЄБРР підписали договір про участь у проекті будівництва найбільшої в Україні вітрової електростанції на Молочному лимані в Запорізькій області.

Вартість проекту оцінювалася в 450 млн євро. Восени того ж року, як повідомили в NBT, ще 500 млн євро погодилися проінвестувати CET, Industrial Commercial Bank of China (ICBC), Export-Import Bank of China (Exim Bank of China) і China Construction Bank (CCB). Крім того, планувалося також залучити додатково 250 млн євро від інших банків.

Загальний обсяг інвестицій в проект "Зофія" оцінювався в більш, ніж 1,2 млрд євро. Раніше ці ж інвестори з Норвегії – компанія NBT – вже придбали в інших українських підприємців Сиваську вітроелектростанцію власне на озері Сиваш в Херсонській області. Вартість цієї інвестиції – 300 млн євро.

Однак подальші події показують, що міжнародні фінансові організації, цілком ймовірно, стали учасниками Великої схеми з вимивання грошей українськими та норвезькими ділками. І навіть якщо гігантський вітропарк буде побудований, частина фінансів розчиниться в корупційних оборудках.

Вітропарк "Зофія". Початок

Проект вітропарку на півдні Запорізької області придумали і почали реалізовувати ще в 2008 році, коли тема відновлюваної енергетики, "зелених тарифів" та іноземних інвестицій в цей напрямок тільки починала свій розвиток в Україні. Перші вітряки почали ставити на території Якимівської, Радіонівської, Володимирської сільрад на березі Молочного лиману.

Спочатку проект, який у майбутньому отримає загальну назву "Зофія", своїми силами реалізовували фізособи Андрій Жовнер (на той момент начальник одного з відділів у прокуратурі Запорізької області, згодом начальник управління захисту прав громадян), Юрій Кизилов (помічник нардепів Валерія Баранова (Блок Литвина) і Олександра Заца (Партія регіонів), ряд керівників і співробітників Інституту відновлюваної енергетики НАНУ.

Вітер в полі. Як екс-прокурор часів Януковича будує найбільшу ВЕС в Європі

Фото: Володимир Зеленський і головний виконавчий директор Н2 Андрій Жовнер, Yom Capital - Уолтер Комарек і NBT - Джоар Вікен (прес-служба ОП)

За даними співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Маручина, Жовнер, який протягом чотирьох років перед революцією гідності обіймав посаду начальника управління загального нагляду Генпрокуратури при Генпрокурорі Вікторі Пшонці, і Кизилов, завдяки своїм адміністративним зв'язкам, могли забезпечувати відведення земель під вітрогенератори приватним підприємствам "Азовенерго", "Азовенергомаш", "Азовелектрикмаш". Згодом Жовнер і Кизилов стали єдиними бенефіціарами проекту через нову юрособу – ТОВ "Азовінвестпром".

У 2014 році Жовнер потрапив під люстрацію, але з великим скандалом її оскаржив. Більш того, йому навіть на деякий час пощастило попрацювати начальником Управління моніторингу коруптогенних факторів секретаріату Кабміну при прем'єрі Арсенії Яценюку. Однак згодом все ж довелося повністю перейти в бізнес.

"У 2015 році до проекту приєднався близький друг Жовнера по вузу, який займався ТЕО проекту, в 2017 – інший знайомий Сергій Євтушенко, який забезпечив фінансування проектних робіт. При цьому якщо Євтушенка оформили в частку офіційно, то з університетським товаришем уклали лише "понятійну" угоду", – розповідає Марунич.

Відомо, що в портфелі у групи була тільки невелика електростанція на 3 МВт. Саме з неї партнери почали залучення інвесторів, продавши об'єкт ТОВ "Сивашенергопром" у квітні 2017 року маловідомої норвезької компанії NBT.

За даними Інтерфаксу, NBT володіє 49% акцій вітропарку Linxi потужністю 100 МВт і 33% акцій вітропарку Baicheng потужністю 49,5 МВт в Китаї, а також розвиває два проекти ВЕС в Таїланді по 60 МВт з місцевим партнером, забронювало земельну ділянку під майбутню ВЕС у В'єтнамі і шукає привабливі можливості в Албанії. Офіси компанії розташовані в Осло, Лімасолі, Пекіні, Карачі та Києві.

Втім, хоча її керівництво і заявляло про присутність в інших країнах, виглядає так, що Україна – ключовий ринок для цієї компанії, звертає увагу енергоексперт.

"У грудні 2017 року "Азовінвестпром" підписав угоду з консалтинговою компанією Milgravis Capital Partners LLC про надання послуг з пошуку інвесторів і проектного фінансування. За умовами двох договорів винагорода консультантів повинна була скласти 5% від суми залучених інвестицій в станцію на 200 МВт. Це була перша угода з американськими консультантами. У міру того, як проект зростав – змінювалися і умови співпраці. Так в 2018 році стару угоду переписали і в новому документі у Milgravis вже були права на 10% від суми залучених інвестицій. При цьому ніяких обмежень щодо фінального розміру проекту не було", – розповідає Марунич.

Протягом 2018 року у проекту з'явилося багато бажаючих взяти участь у ньому, включаючи ЄБРР та інші міжнародні фінансові структури. Результатом переговорів стали домовленості, підписані в Давосі. Юридично інвестицію оформили як покупку акцій" Азовінвестпрому " шведською компанією East Renewable Zophia AB, яка повністю підконтрольна NBT. Статутний капітал" Азовінвестпрому " так і залишився на рівні 2400 грн.

Схеми з виведенням грошей

Відразу після підписання контракту інвестрадники звернули увагу на сумнівні дії учасників переговорів, говорить власник Milgravis Capital Partners Олександр Костюк. Як тільки стало ясно, що інвестори вже прийняли рішення увійти грошима в проекти "Зофія", Жовнер і Кизилов спробували "забути" про контрактні зобов'язання перед консультантами з США.

За словами Костюка, умовами контракту передбачалося, що в "Азовінвестпромі" немає "прихованих" учасників. "Понятійна" частка одного з друзів при цьому не враховувалася, її наявність формально можна було вважати підставою для розірвання інвестдоговору. Але сторони-як покупець, так і продавець – не звертали на це уваги. І схоже навіть вступили в змову.

"Ми поінформували норвезьких інвесторів, які підписували договори за участю Milgravis, про те, що українські партнери воліють "забути" про свої зобов'язання. Керівництво NBT письмово повідомило українських партнерів про неприпустимість таких дій. Але при цьому тут же купило українські компанії в обхід американських партнерів", – говорить Костюк.

Крім того, платежі, які заходили від East Renewable Zophia AB для оплати інжинірингових робіт, виводилися на компанії, підконтрольні Жовнеру і Кизилову через механізми "безповоротної фіндопомоги" (ТОВ "Азовпромінвест", ТОВ "Азовенергопром", ТОВ "Укрнафтаресурс", ТОВ "Актурн", Жовнер як фізособа).

Також гроші, які повинні були на фінансування робіт з розробки та оформлення документації щодо відведення землі, містобудівної документації та проектування, були переведені ФОПам, через договори переуступки боргу, на підконтрольних Кизилову і Жовнеру фізосіб.

За словами Костюка, попри те, що ці факти добре відомі менеджменту East Renewable Zophia AB, вони ретельно замовчуються перед наглядовою радою, правлінням і акціонерами NBT. Не виключено, що надалі гроші інвесторів – ЄБРР та інших банків – будуть також йти на підконтрольні Жовнеру і Кизилову підприємства.

Костюк додає, що попри продаж норвежцям, Жовнер і Кизилов залишилися фактичними керівниками проекту. За його словами, саме за їх ініціативою "Азовінвестпром" не став виконувати своїх зобов'язань з виплати комісійних Milgravis Capital Partners за залучення інвесторів незважаючи на всю виконану роботу.

"По суті норвеги отримали контроль над компаніями і посадили своїх людей на керівні посади. Але для всіх тіньових питань як і раніше використовували своїх українських партнерів і їх подільників в державних органах", – розповів Костюк.

Власник Milgravis подав заяву в Нацполіцію про відкриття кримінального провадження за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем.

Згодом суд визнав його потерпілим у справі. Цікаво, що, згідно з судовими матеріалами, які є в розпорядженні редакції, Жовнер навіть на допиті не заперечував, що його компанія вирішила не виконувати зобов'язання перед консультантами.

Паралельно Milgravis також подала цивільний позов на майже 4 млрд грн. Це сума передбачуваної комісії від залучення та супроводу інвестицій на суму понад 1 млрд євро.

Суд заарештував майно та рахунки "Азовінвестпрому" та компаній-сателітів у рамках кримінального провадження №12020100010002779. Попри те, що проект викликав чимало запитань у екологів, а оператор мереж "Укренерго" взагалі заявив, що з ним ніхто не погоджував приєднання сотень мегават "зелених" потужностей, в листопаді 2020 року NBT все-таки заявила про початок будівництва найбільшого в Європі вітропарку.

Однак нібито після тиску з боку начальника управління внутрішньої безпеки СБУ генерала Андрія Наумова справу закрили, а слідчого, який його вів – звільнили, арешт з рахунків і майна зняли.

При цьому, як стверджує потерпіла сторона, відбувалося це також за мовчазної згоди з боку влади. До слова, спостерігачі називають наближеними до ОГП юридичних радників угоди-компанію Integrites, яка відповідала за "чистоту" підписаних при залученні інвестицій паперів і навіть залучала для цього цілу купу дорогих англійських фірм на чолі з K&L Gates (її засновником був батько Білла Гейтса – Вільям Генрі Гейтс ІІ, помер у 2020). Юридичні радники, як вважає потерпіла сторона, також причетні і до закриття кримінальних справ за фактами шахрайства з боку Жовнера і його норвезьких "партнерів".

Milgravis готує ще одне звернення до правоохоронних органів з метою викриття та припинення, на думку заявника, злочинної діяльності – тепер уже про передбачувані податкові порушення з боку "сивашців".

Річ у тому, що, за даними юристів компанії, інвестиційні угоди укладалися через напівлегальну схему з використанням венчурного фонду, інвестиційних сертифікатів і безповоротних позик, метою якої було ухилення від сплати податків. При цьому, за однією з версій, на податки грошей просто не вистачило після виведення інвестицій на "потрібні" рахунки.

Судячи з того, що статутний капітал "Азовінвестпрому" все ще становить 2400 грн, норвежці з проекту не вийшли. В результаті бюджет України недорахується кількох десятків, якщо не сотень мільйонів гривень податків з проекту вартістю 1,5 млрд євро.

"Нові горизонти"

Кримінальні провадження, судові тяжби та сумнівні перспективи реалізації проекту в заявлені терміни (до кінця 2022 року) не зупиняють фігурантів "розпилу" від нових "прожектів".

Зокрема, в середині 2020 року Андрій Жовнір став відомий як один з можливих підрядників будівництва водневого заводу і дата-центру (в тому числі і для майнінг криптовалют) в Запорізькій області через свою компанію "Н2". Відповідні меморандуми на загальну суму близько мільярда доларів фірма підписала з "Енергоатомом"і " Укргідроенерго". Її створили в лютому 2020 року зі статутним капіталом в 1000 грн.

Крім Жовніра, її також заснував Вадим Чижиковський, який після Жовніра керував департаментом моніторингу корупції в секретаріаті Кабміну, а до цього з 2003 року також будував кар'єру в прокуратурі Запорізької та Київської області.

Він також фігурував в якості одного з керівників фірми, що отримала спочатку 2019 року в користування нафтогазове родовище в Чернігівській області. Цікаво, що її власниками трохи раніше були відомий підприємець Ігор Воронов і вже згаданий вище партнер Жовніра Юрій Кизилов. До слова, саме Воронова, разом з його знайомим "Пупсом "(екс-народним депутатом від партії "Свобода" Ігорем Кривецьким) злі язики називають групою підтримки підприємств Жовніра і Кизилова по "кримінальній" лінії.

Примітно, що серед своїх можливих "партнерів" для будівництва дата-центру та водневого заводу Жовнір знову називали норвезьку NBT, а також австрійську Yom Capital. З їх представниками навіть зустрічався президент Володимир Зеленський.

Однак виходячи з того, як "реалізується" проект будівництва вітрових генераторів на Молочному лимані, водневий завод і дата-центр теж можуть виявитися звичайними "розпилювальними" для грошей довірливих фінансових інвесторів, які виділять кредити колишньому прокурору і його норвезьким подільникам, але навряд чи коли-небудь отримають їх назад.

***

У процесі підготовки матеріалу стало відомо, що в NBT змусили подати у відставку генерального директора і керівника ради директорів, які безпосередньо організовували угоду з Жовнером і Кизилова. Новий генеральний директор компанії Емма Колінз до нового призначення відзначилася великим корупційним скандал у Таїланді якраз у сфері будівництва вітропарків, який коштував компанії ІРО на $2 млрд.