Безвіз поза небезпекою, оновлення Угоди про асоціацію, боротьба з корупцією, амбіції Володимира Зеленського щодо членства в Євросоюзі – цим відзначився останній саміт Україна-ЄС. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Нинішній, 22-й за рахунком саміт між Україною та Європейським союзом став для президента Володимира Зеленського вже другим на посаді. Зараз з'явився привід для предметної розмови з лідерами Євросоюзу – про державний курс Зеленського і те, наскільки Україна під його керівництвом слідує ідеям євроінтеграції.
В останні тижні перед самітом відносини між Києвом і Брюсселем дещо загострилися. Причиною стала ситуація навколо антикорупційних органів, незалежність яких дуже важлива для європейців. На додаток, саме до питання боротьби з корупцією безпосередньо прив'язані багато програм підтримки з боку ЄС.
Рішення Конституційного суду, згідно з яким призначення Артема Ситника головою НАБУ визнано неконституційними, вельми стривожило європейців. Посол ЄС Матті Маасікас в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що швидкість, з якою українська влада усуне правову невизначеність, що виникла, буде показником щирості намірів Києва.
Куди більше занепокоєння у Брюсселі викликала ситуація навколо обрання нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури замість Назара Холодницького, який пішов у відставку. До членів конкурсної комісії по відбору глави САП, яких у вересні затвердила Верховна рада, у західних партнерів України виникли цілком конкретні претензії, зокрема, про відсутність у них належного досвіду у сфері боротьби з корупцією.
У ході дискусій зайшла мова навіть про можливу втрату Україною безвізу, якщо ситуація навколо САП не буде виправлена. Про таку загрозу заявила депутат Європарламенту від Німеччини Віола фон Крамон. Напередодні саміту разом з двома колегами вона написала відкритий лист, в якому різко розкритикувала антикорупційну політику Києва і знову нагадала про ризик втрати безвізу – втім, не для всіх українців, а лише для "окремих олігархів і політиків".
За день до саміту джерело видання в керівних структурах ЄС також висловило стурбованість останніми тенденціями в Україні у сфері боротьби з корупцією. "Де ж посадки винних у корупції?" – обурювався співрозмовник, при цьому відзначаючи, що регресу в антикорупційній сфері він поки не бачить, хоча такий ризик й існує.
Безумовно, тема реформ в Україні, зокрема, тієї ж боротьби з корупцією, була однією з центральних на саміті. В цьому плані головна перемога Зеленського та української делегації – питання про скасування безвізу або навіть можливість такого скасування в спільній заяві за підсумками саміту не згадувалися.
Навпаки, мова йде про те, що Україна і ЄС "з нетерпінням чекають", коли епідеміологічні умови дозволять повернутися до звичного безвізового режиму поїздок. Втім, все ж згадана необхідність прискорювати реформаторські зусилля і дотримуватися критеріїв безвізу, одним з яких якраз є незалежна робота антикорупційних інституцій.
"Європейці сказали, що САП, НАБУ і суди – це для них дуже важливі теми, вони дивляться, як все піде і сподіваються, що буде добре. Денис Малюська (міністр юстиції, – ред.) на прохання президента розповів про законопроекти для врегулювання наявних проблем", – повідомило РБК-Україна джерело, знайоме з ходом переговорів.
Стратегічно головним досягненням саміту стала фактична згода Євросоюзу приступити до роботи над оновленням Угоди про асоціацію, зокрема, у сфері телекомунікацій, екології, фінансів і т. д. Про бажання адаптувати Угоду до нинішніх реалій співробітництва і торгівлі між Україною та ЄС вже кілька місяців говорила українська влада.
"Основне, про що домовилися на саміті – це те, що Угода – це двосторонній документ, його виконання вимагає кроків не тільки від української, але і від європейської сторони. На саміті ми передали ЄС документ, який передбачає юридичний формат оновлення Угоди про асоціацію", – сказала в коментарі РБК-Україна віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
За її словами, мова йде про перегляд преференційних умов торгівлі, оновлення додатків до Угоди і надання Україні режиму внутрішнього ринку для торгівлі окремими товарами та послугами. Зокрема, підписання угоди про "промисловий безвіз".
Далі експерти і фахівці урядового офісу з євроінтеграції та Мінекономіки будуть проводити консультації щодо оновлення Угоди. І вже до грудневого засідання Ради асоціації Україна-ЄС будуть напрацьовані конкретні пропозиції.
"На саміті ми погодили всі формулювання. Фактично, всі очікувані нами результати знайшли своє відображення у підсумковій декларації саміту. Можливо, у менш амбітних формулюваннях, але головне – є основа для подальшої роботи. А питання оновлення Угоди, та участі України в зеленій політиці ЄС, діалогу у кіберсфері, секторальні питання по цифровому і енергетичного ринку і так далі були відображені у спільній заяві", – підсумувала Стефанішина.
Водночас, за інформацією видання, навколо формулювань підсумкової заяви, підготовка якої почалася задовго до саміту, йшли досить гострі дискусії, в тому числі і з окремими країнами-членами ЄС, в основному з Францією. У першу чергу вони стосувалися питань, пов'язаних із подальшою інтеграцією України у внутрішній ринок ЄС.
Інший важливий для України підсумок саміту – велика увага, приділена боротьбі з російською агресією, ситуації в Криму і на Донбасі. Причому мирні зусилля України в нормандському форматі та Тристоронній групі в Мінську всіляко схвалюються, тоді як відповідальність за подальше розпалювання конфлікту на Сході України цілком чітко покладається на Росію.
В актив за підсумками саміту Україна може занести собі і фактичну згоду ЄС допомогти Україні з отриманням вакцини проти коронавірусу, коли така буде створена. А також підписання низки угод про фінансову допомогу для України на різні цілі: від енергоефективності до розвитку громадянського суспільства.
Таким чином, саміт цілком можна визнати успішним для України. Безсумнівно, його результати будуть активно використовуватися владою і у внутрішньополітичних цілях – як контраргумент у дискусіях з частиною опозиції, яка стверджує, що при Зеленському Україна призупинила свій шлях в Європу.
Водночас і в підсумковій заяві, і на прес-конференції після саміту європейські лідери нагадали Україні про те, що зробити треба ще дуже багато. Зокрема, в питаннях судової реформи, деолігархізації та боротьби з корупцією.
Також нагадали і про те, що споживчий підхід до Євросоюзу як до джерела безперебійного фінансування працювати не буде. На прес-конференції високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля попросили розтлумачити його фразу про те, що "ЄС – це не банкомат". Після недавнього візиту в Україну ця фраза з'явилася в його статті за підсумками поїздки, але в підсумку звідти зникла.
"Допомога, яку ми надаємо Україні – не без вимог. Ми не є просто банком. Ми не просто організація, яка роздає гроші просто так. Ми хочемо розвинути Україну, як процвітаючу і захищену країну", – роз'яснив Боррель.
При цьому українська влада не приховує своїх далекосяжних амбіцій в питанні євроінтеграції. Як розповів після саміту глава українського МЗС Дмитро Кулеба, під час переговорів Зеленський заявив представникам ЄС, що Україна – це майбутній член Євросоюзу.
За інформацією видання, український президент розвивав цю думку далі, зазначивши, що українці розуміють: членство в ЄС не настане завтра, – але і нескінченно чекати цього теж не можуть. І цей пасаж став досить несподіваним для європейських партнерів.
"Саміт з їх боку був підкреслено позитивним, з нашого боку, природно, теж. У нас з Євросоюзом все добре", – сказало РБК-Україна джерело, знайоме з ходом саміту.
Очевидно, головне завдання для української влади на даному етапі – не розслабитися, вважаючи, що подальша євроінтеграція буде проходити сама собою. І почути окремі попередження європейців, поки виражені обережно і акуратно.